Порядок та умови призначення страхових допомог

  2) жінок, які досягли 55 років,  і чоловіків, які досягли 60 років, якщо вони не працюють;

  3) інвалідів — членів сім'ї потерпілого;

  4) неповнолітніх дітей, на утримання яких потерпілий виплачував або зобов'язаний був виплачувати аліменти;

  5) непрацездатних осіб, які не перебували  на утриманні померлого, але  мають на це право (незалежно  від того, разом вони проживають  чи окремо).

  Право на одержання одноразової допомоги мають також дружина (чоловік) або  один із батьків померлого чи інший  член сім'ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли трирічного віку. Надається одноразова допомога у  місячний термін з часу смерті потерпілого  у день, що встановлений постановою відділення Фонду соціального страхування  від нещасних випадків.

  Крім  одноразової допомоги непрацездатні  утриманці потерпілого мають  також право на щомісячну грошову  виплату у разі втрати годувальника. Її розмір визначається із середньомісячного заробітку потерпілого за вирахуванням частки, що припадала на потерпілого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мали права на ці виплати. Тобто обчислюється ця допомога шляхом ділення різниці, що залишилася після вирахування, на кількість непрацездатних утриманців. Виплачується ця допомога щомісяця у дні, встановлені Фондом соціального страхування від нещасних випадків²³.  

Висновки.

     Ніхто, крім держави, не може законодавче захистити  життя людей від можливого  безробіття, фінансової скрути, зубожіння. На жаль, механізми такого захисту в Україні майже повністю відсутні. Напружена ситуація з державним бюджетом призводить до падіння загального рівня доходів і диференціації різних верств суспільства за доходами, дедалі більша частина людей потребує державної допомоги, претендує на соціальні трансферти.

     До  урядових трансфертів традиційно відносять  допомогу з безробіття, пенсії, допомоги малозабезпеченим, старим, хворим. Тому формування системи соціального страхування в Україні – одна з найактуальніших проблем і наріжний камінь політики зайнятості. Для її розв'язання необхідно вивчити досвід функціонування аналогічних систем у розвинутих країнах у поєднанні з ретроспективним дослідженням вітчизняної практики.

  Ми  повинні пам’ятати, що соціальний захист - важлива складова соціальної політики та необхідний елемент функціонування держави в умовах ринкової економіки, відповідно до ст. 46 Конституції України це закріплене право громадян, яке забезпечується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел фінансування.

    Соціальний  захист в Україні реалізується через  матеріальне забезпечення економічно активного населення (шляхом соціального страхування); пенсійне забезпечення; соціальну допомогу найбільш вразливим категоріям; матеріальну допомогу сім'ям з дітьми; компенсації, індексації та пільги населенню; соціальне обслуговування тощо.

     Необхідність  соціального страхування обумовлена потребою у формуванні таких соціальних фондів, за рахунок яких працездатним громадянам можна було б гарантувати їхнє фінансове забезпечення у разі тимчасової втрати працездатності або втрати роботи. Перерви у роботі, викликані об'єктивними причинами (хворобою, травмами, вагітністю, безробіттям тощо) не можуть бути оплачені за рахунок фонду заробітної плати, тому держава зобов'язана створити такі умови, за яких втрачені доходи були б компенсовані суспільством за рахунок спеціальних джерел. Визначення джерел, принципів, умов формування відповідних соціальних фондів та порядку їхнього використання на вказані цілі здійснюються у процесі створення і функціонування системи соціального страхування. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Список  використаної літератури.

1. Конституція України від 28 червня 1996р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. − № 30. – ст. 46.
2. Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 р. // Відомості Верховної Ради України . −1999.− № 38. − ст.348.
3. Закон України « Про державну допомогу сім'ям з дітьми » від 21 листопада 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993.  − № 5. − ст.21.
4. Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 2 березня 2000 р. // Офіційний вісник України. – 2000. − № 13. – ст. 505.
5. Закон України « Про загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності » від 23 вересня 1999 р. // Відомості Верховної Ради України . – 1999. −№ № 46-47.
6. Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18 січня  2001 р.// Офіційний вісник України. – 2001. − № 8.− Ст. 310.
7. Закон України «Про внесення змін до Закону України « Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 3 квітня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. − №17.− ст. 80
8. Постанова Кабінету Міністрів України від 22.02.99 “ Про запровадження адресної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям» // Офіційний вісник України. – 1999. – №8.
9. Інструкція про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян: Затв. наказом Міністерства охорони здоров’я від 13 листопада 2001р. № 455 // Офіційний вісник України. – 2001. − № 49. – Ст. 2216.
10. Положення про обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності: Затв. постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 14 вересня 2004  р. № 66 // Юридичний вісник України. – 23-29 жовтня 2004р. − № 43. – с. 11-12.
11. Айзинова И. М. Социальные гарантии: методологический аспект // Проблеми прогнозирования. — 1995. — № 1. — С. 111.
12. Андрєєв В. М. Значення трудового стажу в призначенні допомог // Проблеми права: науково – практичний збірник. Вип. 1. Чернігів: Юрист, 1997.
13. Бойко М. Д. Право соціального забезпечення України: Навч. Посіб.: − К.: «Олан», 2004.
14. Губар О. Є. Соціальне страхування у забезпеченні суспільного добробуту // Фінанаси України. – 2002. − № 8.− С. 130-137.
15. Гуменюк И. Субьекты общеобязательного государственного социального страхования от несчастного случая на производстве // Юридический весник. – 2000. – с. 109.
16. Купрій О. Соціальне страхування на випадок безробіття в Україні: історія становлення, досягнення, проблеми та перспективи // України: аспекти праці. − № 7. – 2003.
17. Мелехин А. И. Правовое регулирование страхования от несчастных случаев на производстве и профессиональных заболеваний // Труд и право. − № 11. – 2003. – с.36
18. Надточій Б. О. Обов'язкове державне соціальне страхування по безробіттю // Соціальний захист. — 1999. — № 4. — С. 54-58.
19. Павленко Ю. Світовий досвід функціонування систем соціального страхування. Уроки для України // Україна: аспекти праці. — 2002. — № 6. — С. 30-36.
20. Пилипенко П. Д., Бурак В. Я., Синчук С. М.  та ін. Право соціального забезпечення: Навч. посіб. для студ. юрид. спец, вищ. навч. закл. / За ред. П. Д. Пилипенка. — К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2006. Ст. 367
21. Синчук, С.М. Право соціального забезпечення України : Навч. посібник : Рекомендовано МОН / С.М. Синчук, В.Я. Бурак . ─ К. : Знання, 2006.
22. Сташків Б. І. Теорія права соціального забезпечення: Навч. посібник. — К.: Знання, 2005. — 405
23. Стрепко В. До питання про адресність страхових допомог за правом соціального забезпечення // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні : Матеріали VIII регіон. наук.-практич. конференції (13-14 лютого 2002 р. ).  − 2002. − Ст. 238.
24. Франдюк Т., Анішина Н. Яким має бути страхування на випадок безробіття // Україна: аспекти праці. −1995. − № 1-2. – с. 42-47.
25. Ярошенко. І.С. Право соціального забезпечення України : Навч. посібник: Рекомендовано МОН / І. С. Ярошенко . ─ К. : КНЕУ, 2005 . ─ ст. 167.
26. Юровська В. Становлення і розвиток загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття // Право України. – 2004. − № 10. – с. 37-41.