Поняття, форма договору страхування, підстави його припинення

Автор: Пользователь скрыл имя, 22 Января 2013 в 19:49, курсовая работа

Описание работы

Люди цілком природно прагнуть захиститися від небезпеки, що загрожує їм втратою життя, здоров'я, житла, харчів і т. ін. Потреба в захисті дуже близька до їхніх первинних (фізіологічних) запитів та інтересів. Із урізноманітненням інтересів людини ускладнюються й атрибути її безпеки.
Протягом усього історичного шляху розвитку людське суспільство в кожній сфері своєї діяльності стикається із суперечностями між природою і людиною, а також між окремими суб'єктами суспільних відносин. Ці суперечності зумовлюють появу несприятливих подій - ризиків, серед яких виокремлюють стихійне лихо і нещасні випадки.

Содержание

Вступ………………………………………………………………………………3
Поняття договору стахування. Законодавчі норми щодо страхування та договорів, що оформлюють відповідні відносини………………………………...5
Зміст та основні вимоги до договору страхування……………………………..9
Права та обов’язки суб’єктів страхового забов’язання……………………….13
Припинення дії договору страхування…………………………………………22
Висновки………………………………………………………………………...25
Список використаної літератури…………………………………………………..27

Работа содержит 1 файл

реферат.docx

— 59.97 Кб (Скачать)

Система першого ризику передбачає виплату страхового відшкодування  в розмірі збитку, але в межах  страхової суми. За такої системи  страхового забезпечення збитки в рамках страхової суми (перший ризик) повністю погашаються страховиком, а збитки понад страхову суму (другий ризик) не погашаються. При системі першого  ризику рівень відшкодування, як правило, вищий, ніж у разі пропорційної системи.

Якщо майно застраховане на повну вартість (страхова сума дорівнює страховій оцінці - страховій вартості), то розмір страхового відшкодування  буде один і той самий як при  страховому забезпеченні за пропорційною системою, так і в разі системи  першого ризику: відшкодування при  цьому завжди дорівнює збитку. Якщо застраховане майно загинуло повністю, то відмінності між зазначеними  системами практично втрачаються, оскільки за тією чи іншою системою виплачується повна страхова сума.

Відмінності між цими системами  виявляються при страхуванні  майна не в повній вартості і водночас при неповній його загибелі, коли обсяг  відшкодування за системою першого  ризику трохи вищий. Хоча в цілому механізм зазначених двох систем можна  вважати умовно вигідним, обом сторонам - страхувальникові і страховикові. Адже незначна втрата для страхової  організації в разі системи першого  ризику компенсується залученням багатьох страхувальників, зацікавлених у таких  умовах майнового страхування. Це, зрештою, підвищує фінансову стійкість страхування, а отже, у підсумку відповідає інтересам  страхової організації.

Характерною ознакою договорів  страхування життя є обов'язкове збільшення розміру страхової суми та (або) розміру страхових виплат на суми (бонусы), які визначаються страховиком  один раз на рік. При цьому виходять із результатів інвестування та розміщення коштів резервів зі страхування життя, ураховуючи витрати страховика на ведення  справи в розмірі до 15 відсотків  отриманого інвестиційного доходу та обов'язкове відрахування до математичних резервів частки інвестиційного доходу, який застосовується для розрахунку страхового тарифу за цим договором страхування; у разі індексації розміру страхової суми та (або) розміру страхових виплат за офіційним індексом інфляції - відрахування до таких резервів частки інвестиційного доходу, що відповідає цій індексації.

Договором страхування життя  також може бути передбачено збільшення розміру страхової суми та (або) розміру  страхових виплат на суми (бонуси), які  визначаються страховиком один раз  на рік за іншими фінансовими результатами його діяльності (участь страхувальника у прибутках страховика).

Прийняті страховиком  додаткові страхові зобов'язання повідомляються страхувальникові письмово і не можуть бути у подальшому збільшені в  односторонньому порядку.

У разі несплати страхувальником  чергового страхового внеску в розмірі  та у строки, передбачені правилами  та договором страхування життя, таким договором може бути передбачено  право страховика в односторонньому  порядку зменшити (редукувати) розмір страхової суми та (або) страхових  виплат.

Договором страхування життя  може бути передбачено індексацією (зміну) за офіційним індексом інфляції розміру страхової суми та (або) страхових  виплат протягом дії договору страхування  життя за умови відповідної індексації (зміни) розміру страхового платежу (страхового внеску, страхової премії). Порядок та умови індексації визначаються правилами та договором страхування.

Страхові виплати за договорами особистого страхування здійснюються незалежно від суми, яку має  отримати одержувач за державним  соціальним страхуванням та соціальним забезпеченням, і суми, що має бути йому сплачена як відшкодування збитків.

Розмір страхової суми визначається договором страхування  або чинним законодавством під час  укладання договору страхування  чи в разі його зміни. Якщо з настанням  страхового випадку передбачаються послідовні довічні страхові виплати, у договорі страхування визначається розмір таких послідовних довічних страхових виплат, а страхова сума з цими випадками не встановлюється.

Крім зазначених у Законі обов язків страховика, договором  страхування можуть бути передбачені  й інші його обов'язки.

Основний обов 'язок страховика - здійснити страхові виплати в  разі настання страхового випадку - кореспондує  з основним обов'язком страхувальника - своєчасно вносити страхові внески.

Страховий внесок - плата  за страхування, яку страхувальник  зобов'язаний внести страховикові згідно з договором страхування або  законом. У міжнародній практиці страховий внесок називають страховою  премією.

Страховий тариф - це ставка страхового внеску з одиниці страхової  суми чи об'єкта страхування. Страхові тарифи за обов'язковими видами страхування  встановлюються в законах про  обов'язкове страхування або постановах Уряду. Страхові тарифи за добровільними  видами особистого страхування, страхування  майна та страхування відповідальності страховиком розраховуються актуарно (математично) на підставі відповідної  статистики настання страхових випадків. Конкретний розмір страхового тарифу визначається договором страхування  за угодою сторін.

Згідно із законом страхувальник, укладаючи договір, зобов'язаний поінформувати  страховика про всі відомі йому обставини, які мають значення для оцінки страхового ризику, а також про  всі укладені й такі, що укладаються, договори страхування, пов'язані з  даним об'єктом страхування.

Крім того, обов'язок страхувальника - вжити заходів, щоб запобігти (зменшити) збиткам застрахованого майна в  разі настання страхового випадку та повідомити про це страховика в строки, які встановлено договором страхування.

Практичне значення цього  обов'язку полягає в тому, щоб  своєчасно встановити факт та обставини  страхового випадку. Наявність страхового випадку та його причини важливі не лише для страховика, його економічних інтересів, а й для дієвого захисту майнових прав самих страхувальників.

Договором страхування можуть бути передбачені також і інші обов'язки. Майнове страхування спрямоване на відшкодування збитку, завданого  застрахованому об'єкту в разі настання страхового випадку. Тому умовами страхування, а також договором на страхувальників  можуть покладатись обов'язки, пов'язані  з додержанням протипожежних, технічних  вимог, правил дорожнього руху і т. ін. Санкції за порушення таких обов'язків  мають передбачатися та встановлюватися  в рамках цивільного законодавства  за погодженням сторін.

Законом України "Про страхування" врегульовано питання про заміну страхувальника в договорі. Так, на випадок смерті страхувальника, який уклав договір страхування майна, права та обов'язки страхувальника переходять до особи, котра прийняла майно у спадок. При цьому страховик  або будь-хто зі спадкоємців має  право ініціювати переукладення  договору страхування. В інших випадках заміни страхувальника його права та обов'язки переходять до нового власника за згодою страховика, якщо договором  чи законом не встановлено інше.

Принцип заміни страхувальника передбачається і в договорах  особистого страхування. Зокрема, у  разі смерті страхувальника, який уклав  договір на користь третьої особи, права та обов'язки, що визначаються цим договором, переходять до третьої  особи за її згодою.

Згідно із загальними нормами  цивільного законодавства, якщо в період дії договору страхування страхувальника за вироком суду визнано недієздатним або обмеженим у дієздатності, його права і обов'язки виконує  його опікун.

Виняток становить договір  страхування відповідальності. Такий  договір повинен закінчувати  свою дію з моменту, коли страхувальника визнано недієздатним або обмеженим  у дієздатності.

При реорганізації страхувальника, якщо він є юридичною особою, у  період дії договору страхування  його права та обов'язки за згодою страховика переходять до правонаступника.

Законодавство України передбачає норму, згідно з якою при настанні зазначеної в договорі події (страхового випадку) страховик зобов'язується відшкодувати збитки страхувальникові або іншій особі частково в  межах обумовленої договором  суми.

У разі, коли майно застраховане не в повній вартості, відшкодуванню  підлягає відповідна частина збитку, якщо інше не передбачено законодавством або договорами страхування. На випадок, коли страхова сума нижча від страхової  вартості майна, розмір страхового відшкодування  скорочується пропорційно до відношення страхової суми і страхової вартості майна, якщо умовами договору не передбачено  інше.

Важливим елементом страхових  правовідносин є страховий випадок - подія, передбачена договором страхування  або законом, з настанням якої виникає зобов'язання страховика зробити  страхову виплату страхувальникові або застрахованій особі, на користь  якої укладено договір страхування.

Проте щодо конкретних видів  і договорів страхування страховий  випадок являє собою сукупність визначених умов та зобов'язань, наявність  яких і породжує суб'єктивні права  та обов'язки сторін страхового зобов'язання. Слід погодитися з визначенням, що подається  в літературі: страховий випадок - складне поняття, зміст якого  охоплює ряд необхідних елементів, у тому числі встановлені страховиком  чи передбачені законодавством факти (обставини), які мають певні ознаки.

До елементів або умов, які мають входити до змісту страхового випадку, належить шкідливість випадку, на який здійснюється майнове страхування. Конкретний перелік таких подій  передбачається правилами.

 

  1. ПРИПИНЕННЯ ДІЇ ДОГОВОРУ СТРАХУВАННЯ

 

Дія договору страхування  припиняється за згодою сторін, а також  у разі:

1)закінчення терміну дії;

2) виконання страховиком  зобов'язань перед страхувальником  у повному обсязі;

3) несплати страхувальником  страхових платежів у встановлені  в договорі терміни. При цьому  договір вважається достроково  припиненим у разі, якщо перший (або черговий) страховий платіж  не був сплачений за письмовою  вимогою страховика протягом  десяти робочих днів з дня  висунення такої вимоги страхувальникові, якщо інше не передбачено умовами  договору;

4) ліквідації страхувальника - юридичної особи або смерті  страхувальника-громадянина чи втрати  ним дієздатності за винятком  випадків, передбачених статтями 21-23 Закону "Про страхування";

5) ліквідації страховика  в порядку, установленому законодавством  України;

6) прийняття судового рішення  про визнання договору страхування  недійсним;

7) в інших випадках, передбачених  законодавством України. Дія договору  страхування може бути достроково  припинена за вимогою страхувальника  або страховика, якщо це передбачено  умовами договору страхування.

Про намір достроково припинити  дію договору страхування будь-яка  сторона зобов'язана повідомити іншу не пізніш як за 30 днів до дати припинення дії договору страхування, якщо інше ним не передбачено.

У разі дострокового припинення дії договору страхування за вимогою  страхувальника страховик повертає йому страхові платежі за період, що залишився до закінчення дії договору з вирахуванням нормативних витрат на ведення справи, визначених при  розрахунку страхового тарифу, фактичних  виплат страхових сум та страхового відшкодування, здійснених за цим договором  страхування. Якщо вимога страхувальника зумовлена порушенням страховиком положень договору страхування, то останній повертає страхувальникові сплачені ним страхові платежі повністю.

У разі дострокового припинення дії договору страхування за вимогою  страховика страхувальникові повертаються повністю сплачені ним страхові платежі. Якщо вимога страховика зумовлена невиконанням страхувальником умов договору страхування, то страховик повертає страхувальникові страхові платежі за час дії договору з вирахуванням витрат на ведення  справи, визначених нормативом у розмірі  страхового тарифу, виплат страхових  сум та страхового відшкодування, що були здійснені за цим договором  страхування. 
У разі дострокового припинення договору страхування не допускається повернення коштів готівкою, якщо платежі було здійснено в безготівковій формі.

Правові наслідки, пов'язані  з достроковим розірванням договору, визнаються залежно від того, допущені чи ні будь-якою зі сторін порушення  правил страхування. Так, у разі дострокового припинення договору страхування за вимогою страхувальника страховик  повертає йому внески за відкиданням  певних витрат на ведення справи. Якщо вимога страхувальника зумовлена порушенням страховиком правил страхування, страхові внески повертаються страхувальникові за відкиданням витрат на ведення  справи.

Информация о работе Поняття, форма договору страхування, підстави його припинення