Напрями та перспективи розвитку страхування життя в Україні

На рівні страхової  компанії:

1. покращити контроль за розміщенням резервів зі страхування життя;
2. підвищити ліквідність і платоспроможність;
3. удосконалити систему відносин «страховик-клієнт»;
4. розширити канали продажу страхових договорів.

Всі вищенаведені зміни  сприятимуть якісному розвитку страхового ринку і збільшенню довіри населення до послуг страхових компаній. При цьому, на рівні страхових компаній необхідно удосконалювати страхові продукти,  підвищувати їх привабливість та вести продуману політику розміщення страхових резервів.

Становлення ринку страхування  життя в нашій країні, подальший  його успішний розвиток залежить від розширення переліку страхових послуг, підвищення їхньої конкурентоспроможності, розширення їхньої інфраструктури, удосконалення порядку оподаткування страхової діяльності відповідних компаній, подальшої інтеграції України у міжнародні структури, співвідношення між обов’язковим і добровільним страхуванням, залучення ринку страхування життя до вирішення найважливіших питань соціального страхування.

Розвиток страхування  життя та корпоративного страхування життя повинен закрити частину прогалин в соціальній політиці держави, в першу чергу в системі соціального захисту населення та його пенсійного забезпечення. Таким чином в Україні буде зроблено перші кроки в напрямку перенесення частини соціального навантаження держави на страхові компанії.

Кошти підприємств, які  будуть виділятися підприємствами на створення соціальних гарантій для своїх працівників та додаткового пенсійного забезпечення через недержавну соціальну інфраструктуру на базі страхових компаній, повинні зробити свій внесок вирішення проблеми подолання бідності та зростання добробуту населення.

Розвиток корпоративного страхування повинен вплинути на відновлення довіри населення до довгострокових накопичувальних інструментів та національної грошової одиниці. Через  корпоративні програми зростатиме фінансова  культура та грамотність населення. Люди будуть поступово призвичаюватись до нових для себе економічних відносин, розуміючи їх реальну користь. За коротку історію ринкових економічних відносин в Україні, прикладів подібних перетворень можна навести безліч: це і безготівкові розрахунки, які досить швидко увійшли у практику вітчизняних підприємств, і електронні платіжні картки, які швидко стали надбанням широких мас. Адже одним із важливих факторів недовіри є нерозуміння принципів роботи економічної системи та відсутність позитивних прикладів її функціонування.

Наступним соціальним наслідком  реформування галузі страхування життя  має стати започаткування системи  недержавного пенсійного забезпечення. Питання реформування пенсійної  системи в Україні також має  величезне соціальне значення та солідну історію. Воно пройшло етапи широкого обговорення, були проведені навіть певні економічні експерименти в окремих регіонах чи на базі певних суб’єктів господарювання. Проте вирішення цього питання потребує значних політичних та фінансових ресурсів. Першою ластівкою на цьому шляху могло б стати недержавне пенсійне забезпечення через програми пенсійного страхування, які вже сьогодні пропонуються страховими компаніями, поте не знаходять широкого запровадження. Слід зазначити, що в усьому світі страхові компанії із страхування життя займають чільне місце в системі недержавного пенсійного забезпечення.

І нарешті, розвиток страхування життя як окремої галузі – це створення нових робочих місць. Наприклад: в Польщі, країні, яка за всіма показниками (як за площею, так і за кількістю населення) досить подібна до України, у галузі страхування працює біля 400 тисяч страхових агентів, для багатьох з яких страхування є основним джерелом доходів. Для того, щоб оцінити економічні наслідки здійснення пропонованої реформи, звернемося до світового досвіду. Страхування життя в усьому світі розглядається як один з наймогутніших резервів внутрішніх інвестицій. Майже в усіх промислово розвинутих країнах страхування життя є випробуваним та популярним інструментом для індивідуального забезпечення в старості та для сім'ї померлого.

Наприклад, у Німеччині  страхування життя традиційно є найпопулярнішим інструментом забезпечення в старості. Однак, є країни, в яких добровільне страхування життя відіграє ще більшу роль. Прикладом цього в Європі - це Великобританія, а в Азії — Японія, що пов'язано з рівнем ефективності та спектром послуг державних систем забезпечення в старості.

У Польщі частка платежів від страхування життя у загальному обсязі платежів зросла за останні десять років з 26% до 43%. Одночасно значно збільшилась кількість компаній зі страхування життя — з 7 до 37. [37].

В інших країнах, таких  як Чеська Республіка, страхування життя також розвивається добре. Там частка внесків від страхування життя у загальному обсязі платежів за останні роки зросла до 40%. Середньорічні темпи зростання платежів зі страхування життя, які складають 21%, є набагато вищими, ніж для інших видів страхування (8,0—15,3%).

Нажаль, страхування життя  на національному ринку страхових послуг становить найменшу частку ( 0,5%), тоді як у західноєвропейських країнах цей показник досягає 40% . Основні показники діяльності страхових компаній в Україні за останні три роки мають тенденцію до збільшення. На момент економічної кризи страхування життя, майже в усіх страхових компаніях України, знаходилось у кризовому стані. Але, до початку 2011 року ситуація на ринку страхування життя почала виправлятися.

Негативним залишається  той факт, що питома вага чистих премій по страхуванню життя до загальних валових премій по ринку залишається на досить низькому рівні, близько 5%, у той час коли на інші види страхування припадає 95% чистих премій. Рівень страхових виплат становить лише 3%, тоді як за іншими видами страхування за останні роки  досягає 25 %.[22, с. 44 - 54].

Наступна особливість, яка в усьому світі притаманна галузі страхування – це основне  джерело внутрішнього довгострокового  кредитування держави (через державні цінні папери). В різних країнах  Європи частка державних цінних паперів  в структурі страхових резервів коливається від 20% до 70%. В Україні цей ресурс не використовують, а здійснюють запозичення на зовнішніх ринках, ставлячи її в економічну залежність перед кредиторами та погоджуючись при цьому на цілий ряд як економічних так і політичних уступок з боку нашої держави.

Зростання маси дешевих  довгострокових фінансових ресурсів повинно  також спричинити і зниження вартості капіталу та кредитних ресурсів, що так необхідно сьогодні для здійснення економічних перетворень у реальному  секторі економіки.

Запровадження та розвиток програм корпоративного страхування  повинно призвести до підвищення рівня офіційної заробітної плати  та виведення частини коштів із тіні. Оскільки, система пільг, особливо по програмах корпоративного пенсійного страхування, передбачає чітку прив’язку до офіційної заробітної платні кожного працівника.

Індивідуальне страхування  життя, особливо накопичувальні програми також сприятимуть поступовому  поверненню коштів населення, в тому числі і їх тіньової частини в  економіку країни.

Це далеко не всі позитивні  зрушення, які можуть відбутися в  державі разом з запровадження  чітких економічних перетворень, направлених  на відродження галузі страхування  життя, як соціально та економічно важливої одиниці вітчизняної економіки. Проте досягнення цих позитивів можливе лише при наявності значної політичної волі та конструктивного об’єднання зусиль представників владних структур та страхового ринку.

Отже, галузь страхування життя відіграє дуже важливу роль у вирішенні питань соціального та пенсійного забезпечення. Компанії зі страхування життя повинні становити основу третього рівня пенсійного забезпечення громадян, який планується створити в рамках пенсійної реформи в Україні. Кошти, що отримують страховики зі страхування життя, є надійним джерелом дешевих та довгострокових інвестиційних ресурсів, які так необхідні для розвитку всієї економіки України, а особливо високотехнологічних, наукомістких проектів.

Висновки

В ході проведеного дослідження  встановлено, що соціальна політика держави без розвинутого ринку страхування життя втрачає не тільки стабільність та ефективність, але й деяким чином ставить людину в становище, коли вона виключена з рішення власних проблем. Маючи договір страхування життя, громадянин, на нашу думку, не тільки соціально незалежний від держави, а й отримує додатковий важіль впливу на її соціально-економічний розвиток за рахунок грошового фонду, сформованого за рахунок надходження страхових платежів та інвестиційного прибутку від розміщення страхових резервів.

Тенденції розвитку сегменту страхування життя свідчать про  його зростання. Ріст обумовлений підвищенням  рівня доходів населення, розвитком  інституту професійних посередників-консультантів, а також створенням страховими компаніями зі страхування життя власних збутових систем.

В умовах процесу фінансової глобалізації економічне зростання  будь-якої країни неможливе без створення  страхової системи, яка ефективно  функціонує. Розв’язання багатьох проблем, що стоять перед українською  економікою, забезпечення економічного зростання, збільшення інвестицій тощо, залежить і від того, наскільки ефективно функціонує страхова система.

У зв’язку з відсутністю  реальної стратегії розвитку страхового ринку України страховий бізнес у нашій країні здійснюється в більшості випадків під впливом зовнішніх і внутрішніх кон’юнктур без певної економічної моделі. Тому недивно, що, незважаючи на те, що відповідно до нової редакції Закону «Про страхування» з листопада 2001 року зняті обмеження для нерезидентів щодо функціонування в Україні дочірніх компаній, інвестиційного буму в секторі страхування поки не відбулося.

Основними передумовами розвитку ринку страхування життя  є: економічне зростання і підвищення добробуту населення й доходів  суб’єктів господарювання; наявність  платоспроможного попиту на страхові послуги і відповідно йому попиту продуктового ряду; формування сприятливих страхуванню податкового режиму зокрема й інвестиційного клімату загалом; удосконалення нормативно-правової бази, що регламентує здійснення страхової діяльності; укорінення страхової культури і звички до страхування, усвідомлення економічної доцільності і необхідності страхування з боку фізичних і юридичних осіб; довгострокове планування страхового бізнесу, розроблення стратегії розвитку вітчизняного ринку страхування життя; залучення стратегічних інвесторів на вітчизняний ринок страхування життя; підвищення прозорості страхового бізнесу; формування сприятливого іміджу страхової галузі в очах населення тощо.

Позитивною є тенденція  збільшення кількості страхових  компаній з іноземним капіталом, яка є свідченням того, що національна галузь страхування стає дедалі привабливішою для інвесторів. Основний капітал надходить з Австрії, Великобританії та Росії. Великі транснаціональні компанії (АІG, РZU S.A., QВЕ та інші), які вже працюють на страховому ринку України, діють агресивно та постійно розширюють свою ринкову нішу. Єдине обмеження, яке діє на сьогодні відносно іноземних страховиків, — відкрити в Україні філіали можна лише через п’ять років після вступу нашої країни до СОТ. На противагу в Російській Федерації встановлені жорсткі обмеження для нерезидентів, а саме їх сукупна частка у статутному капіталі не може перевищувати 25%.

Список використаних джерел

1. Про страхування. Закон України № 2745-ІІІ (2745-14) від 04.10.2001 зі змінами та доповненнями // www.rada.gov.ua.
2. «Про затвердження Правил розміщення страхових резервів зі страхування життя» - Розпорядження Державної комісії регулювання ринків фінансових послуг від 26.11.2004 року № 2875.
3. Безугла В.О., Постіл І.І., Шаповал Л.П. Страхування: Навч. пос. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 582 с.
4. Внукова Н.М., Временко Л.В., Успаленко В.І. та ін. Страхування: теорія та практика. – Харків: Бурун-Книга, 2009. – 656с.
5. Вовчак О.Д. Страхування: Навч. посіб. – 2-ге видання, виправлене. – К.: Львів: "Новий Світ-2000", 2005. – 480 с.
6. Вовчак О.Д., Завійська О. І. Страхові послуги: Навчальний посібник.  – Львів: Видавництво « Компакт – ЛВ», 2005. – 656 с.
7. Говорушко Т.А. Страхові послуги.2 – ге видання перероблене та доповнене. Навч. пос. – К.:, Центр учбової літератури, 2008. – 344 с.
8. Головко А.Т., Денисенко М.П., Ковтун І.О., Кабанов В.Г. Основи довгострокового страхування: Навч. посіб. – К.: Алерта, 2007. – 444с.
9. Залєтов О.М. Убезпечення життя: Монографія. – К.: Міжнародна агенція «BeeZone», 2006. – 688 с.
10. Дьячкова Ю. М. Страхування. Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 240 с.
11. Клапків М.С., Клапків Ю.М. Витоки національного страхового ринку України: Монографія. – Тернопіль: Карт-бланш, 2003. 275 с.
12. Мних М. В. Страхування як механізм надання гарантій підприємницької діяльності та соціального захисту населення : навч. посіб. для студ. вищ. навч.    закл. – К. :Знання України, 2004
13. Плиса В.Й. Страхування: Навч. посіб. – К.: Каравела, 2005. – 392 с.
14. Ротова Т. А. Страхування: Навч. посіб.- 2-ге вид. переробл. та допов. – К.:   Київ, КНТЕУ, 2006. – 400 с.
15. Страховий ринок України: стан та перспективи розвитку: Монографія / За заг. ред. А.А. Мазаракі. – К.: КНТЕУ, 2007. – 260 с.
16. Юрій С.І., Шаварина М.П., Шаманська Н.В. Соціальне страхування: Підруч. – К.: Кондор. – 2004. – 464с.
17. Шумелда Я. П. Страхування: Навчальний посібник. Видання друге, розширене. – К.: Міжнародна агенція « БІЗОН», 2007. – 384 с.
18. Баранова В. Проблеми  функціонування страхової системи України // Економіст. – 2009. - № 11. – С. 21-23.
19. Голеншина О. Страхування життя як мотиваційний та управлінський інструмент.//Страхова справа. – 2008. - №1 (29). – С.71.
20. Козлов А.В. Страхование жизни: страховые интересы и механизмы их реализации // Страховое дело. Москва, 2010 № 8 С. 7 – 11.
21. Комадовська В. Особливості управління портфелем договорів страхування життя // Світ фінансів. – Тернопіль, 2010. - № 3 С. 105 – 116.
22. Криклій А. С.  Ринок страхування життя в Україні: тенденції та європейський досвід // Економічна наука. – 2009. - № 12 С. 44 - 54.
23. Кузьменко О. В. Порівняльна характеристика видів страхування в Україні, Росії, а також в інших країнах ЄС // Зовнішня торгівля: право та економіка. – 2009. -  №1. – С. 43 – 59.
24. Лельчук А.Л. Прибыльность долгосрочного страхования жизни // Страховое дело. – Москва. – 2009 № 4 С. 39 - 47.
25. Опольська Н.В. Проблеми розвитку страхування життя в Україні.//Європейський досвід страхової діяльності та вдосконалення її кадрового забезпечення: Проф. дискусії педагогів і практиків Сходу та Заходу: Матеріали міжн. конф., 17 – 18 жовтня 1996р. – С.92 – 96.
26. Приймак В.І.. Карчевська О.І Динамічне управління фінансовими потоками компанії зі страхування життя // Фінанси України. К, 2008. № 8. С.113 – 124.
27. Теренець В. Тенденції депопуляції в Україні, її регіональні особливості та соціально-економічні наслідки // Україна: аспекти праці. - 2009 - №3. – С.46
28. Третьякова Г. Особливості та процедури страхування життя в Україні // Фінансовий ринок України. Київ, 2009. № 4. С. 11 – 16.
29. Шумелда Я. Організаційні схеми та економічні механізми страхування життя // Страхова справа. Український науково – практичний журнал. К.2007. № 3. – С. 52- 61.
30. Ярошенко С.П. Проблеми становлення та розвитку страхового ринку життя в Україні//Формування ринкових відносин в Україні. – 2008. – №4. – С. 87
31. Бізнес в Україні [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrbiz.net/
32. Інтернет-журнал про страхування [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://forinsurer.com/public/11/02/02/4305?hl=%F1%F2%F0%E0%F5%EE%E2%E0%ED%E8%E5
33. Інтернет-портал "Страхування сьогодні" [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.insur-info.ru/news/15534 /
34. Інформаційно – аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку «Україна фінансова» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ufin.com.ua/analit_mat/strah_rynok/126.htm
35. Ліга страхових організацій України [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http//www.uainsur.com/
36. Офіційний веб-сайт Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vchnu_ekon/2009_6_1/222-224.pdf
37. Офіційний веб-сайт Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.dfp.gov.ua/734.html.