Креативні ресторани

     “Дім хоббітів” з’явився у Філліпінах ще задовго до того, як на екранах дебютував “Володар кілець”. Тут – найбільша кількість мініатюрних офіціанток.

     В одному з німецьких кафе відвідувачі не переймались сервісом офіціанток. Тут можна було замовити їжу за допомогою інтерактивного екрану, а готова страва спускалась клієнтові по спеціальній спіралі. Втім, відсутність контакту з обслуговуючим персоналом, вочевидь, відвідувачам не сподобалась: ресторан проіснував не довго.

     Kіnderkookkafe в Амстердамі (Голландія) відрізняється тим, що весь обслуговуючий персонал - діти. У ще одному закладі Амстердама De Kas Amsterdam всі овочі вирощуються в самому ресторані, столики стоять у самому городі.

     А в Римі рік тому відкрився перший у світі ресторан для глухонімих. Спеціально навчений персонал відмінно володіє мовою жестів. Приміщення обладнане спеціальним відеотелефоном і комп’ютерами, тут також демонструють фільми із субтитрами.

     У одному з китайських ресторанів можна відчути атмосферу країни часів правління Мао Цзедуна. Офіціантки одягнуті в одяг Червоною гвардії.

     Замикає список “Християнське кафе”, що в Японії. У ньому багато ікон і статуй святих. Більше того, тут навіть є справжній вівтар. Їжа, зазначають журналісти, смачна. Хіба що ресторанчик може образити почуття ревних католиків.

2.3 Різновиди креативних  ресторанів в Україні

     В Україні чимало ресторанів і кафе, які радують відвідувачів не тільки гарною кухнею, а й цікавими інтер'єрами. Але безумовний лідер за кількістю та, мабуть, і за якістю кретивних ресторанів - Львів. У «Мазох-кафе» офіціантки разом з меню приносять кайдани і застібають їх на руках і шиї відвідувачів. Це містечко присвячено засновнику мазохізму, письменникові Леопольду фон Захер-Мазоху, що сидів у місті. «Непристойний» ресторан, скляні двері якого зроблені у вигляді замкової щілини, напханий атрибутами сексуальних утіх, а меню відповідає стилю та тематиці ресторану. На телеекранах йде нарізка засідань Ради, а разом з рахунком ви отримуєте удари батогом, втім, не такі вже й сильні - офіціанти грають, але не переграють.

     А ось «Під золотою трояндою» можна «по-єврейськи» торгуватися за вартість обіду - в меню ціни просто не вказані, і тільки від ваших талантів залежить сума, яку ви залишите в цьому ресторані. З коронних страв цього ресторану - короп «Галичина обітована», деруни «Тель-а Львів», форшмак «Від вуйця Шльома». Відвідувачам миють руки з глечика і дають капелюх з пейсами.

     «Масонський ресторан» створили також на честь земляків - австрійські масони відкрили свого часу у Львові ложу. Відвідувачам відкриває двері чоловік у домашньому халаті, за його спиною старенький чорно-білий телевізор, радянський холодильник, обідній стіл. Конспірація під статки секретної організації. А ось в обідньому залі вже все чинно і благородно, там навіть туалет зроблений у вигляді трону. У напівтемному передпокою серед мерехтливих свічок швейцар у фартусі і білосніжних рукавичках видає такий же «дрес-код» всім чоловікам (жінки не можуть бути членами «ложі», і їм такий одяг не потрібен).

     За інтер'єру закладу, прикрашеного циркулями, молоточками, трикутниками зі всевидячим оком можна вивчати історію найзагадковішого ордена «вільних каменярів». Ціни тут і справді «масонські»: за миску борщу - 133 грн. і 533 грн. за стейк. Це найдорожча ресторація Галичини. Втім, захмарна вартість страв - частина гри: клубна картка дає знижку 85% і остання цифра в ціні відкидається.

     У Львові є ще кафе в трамваї, в стилі землянки воїнів УПА, ресторан-музей гасових ламп. Така кількість закладів з родзинкою пояснюється просто - у всіх одні і ті ж власники, які, як вони самі кажуть, «поєднують багату фантазію, бізнесову жилку і натхнення від історії міста».

     У центрі Харкова є незвичайний ресторан - «Ситий Льотчик», де під стелею підвішені винищувачі. Факт сам по собі цікавий, але для більшої краси пробоїни в їх крилах залатані ложками, а кількість підбитих ворогів зазначено сердечками. Власне, хвіст ворога, зроблений з пивних банок, коштує так, наче він врізався в підлогу. Поруч кружляє чавунна праска з алюмінієвими крилами-ложками. І над усім цим - розшиті квітами пропелери.

У нашій країні є кілька закладів, які збудували свій антураж  навколо ВВВ. «Бандерівський» ресторан «Криївка» у Львові стилізований під часи ОУН-УПА. Відвідувачів зустрічає повстанець зі «шмайссером» напереваги і питає пароль («Слава Україні» - «Героям слава»), вираховуючи, не «москаль» чи «комуняка». Кажуть, що одного разу гість з північного сходу неуважно запитав у «швейцара»: «Що ви говорите?", і той, передернув автомат, випустив чергу холостих патронів. Закінчилося тим, що учасники «конфлікту» випили по стопочці «світової». У закладі, прикрашеному портретами Бандери, карикатурами антирадянського змісту, копіями плакатів часів війни і зброєю, на туалеті висить оголошення: «Тимчасово не працює, москалі перекрили не тільки газ, але і воду». Відвідувачам подають у військових мисках відварний язик «Взяття язика», домашню ковбаску «Змарніла втіха партизанки» і смажених карасів «Москалик п'яні».

Під Києвом же ресторан з  прямо протилежною ідеєю. «Партизан» барвисто і весело розповідає про  радянських воїнів. Його візитна картка - танк, у якого замість башти  пивна бочка, на мармурового Аполлона повішений «шмайстер», пивні келихи у формі скляного чобітка. Один з  девізів ресторану: «Партизан, будь пильний, але веселий і товариський». Тут можна замовити справжню «партизанську  їжу», приготовлену на вогнищі.

 А от у миколаївському  «Бункері» половина залу обвішана  атрибутикою солдатів вермахту, половина - радянської. І це регулярно  призводить до «військових дій» - клієнти напідпитку раптом починають  задиратися один до одного: «А  чого це ви під фашистським  прапором сидите?!» Тому біля  цього бару завжди чергує наряд  міліції.

 У донецькому «Байкерс-барі»  до стелі підвішені мотоцикли,  столики - залізні бочки з вмонтованими  телеекранами, а сидіння до них  - муляжі жіночих ніг. Особливе  місце - тир, де стріляють по  фашистах. Попадання в мішень  приводить в дію механізми,  і розставлені вздовж стіни  фігури починають рухатися: сильний  солдатів і його бойова подруга  стогнуть на ліжку, грамофон  грає бравурний марш, а честь  влучним стрілку віддає сам  Гітлер. З'явилося це заклад завдяки  тому, що власники захопилися  байками і вирішили зробити  місце для зустрічі друзів. Але  заходять сюди не тільки байкери,  але і заїжджі рок-музиканти. 

Спробувати ностальгію на смак можна в столичній «Комунальній квартирі». На стінах залів килими, старі фото. У «спальні» поруч із круглим столом стоїть бабусине ліжко з горою подушок, на ній навіть можна полежати. Є галерея кришок від унітазів в коридорі. Салати до пари - скажімо, салат «В гостях у Рабиновича» (оселедець під шубою). Бажаючі можуть покататися на комунальному самокаті.

«Спочатку мене в цьому  ресторані заколисували, але потім звик і отримав море задоволення», - розповідає киянин Михайло. Заклад, про який йде мова, «Транс-Форс», розташоване не на палубі теплоходу, а в кінокомплексі. Головний «елемент дизайну» - 35-метровий екран заввишки 4 метри. По ньому показують фільми, зняті так, немов камера встановлена на літаючій тарілці. «НЛО» стартує із Санкт-Петербурга (ідея розроблялася в РФ), пролітає над європейськими столицями, кружляє над Антарктидою, приводнюється в океані. Погойдування на хвилях настільки реалістичне, що у новачків паморочиться голова, а завсідники уникають столиків у першому ряду.

 Ще одна особливість цього лаунж-ресторану - «електронні офіціанти», замовлення робиться за допомогою моніторів, розташованих на столах. За допомогою цих же моніторів можна брати участь у вікторинах. Столики змагаються, хто швидше вибере правильну відповідь з чотирьох можливих.

     Столичний  ресторан «За двома зайцями», де знатний «городовий» біля входу, одягнені на манер початку минулого століття офіціанти, чудова колекція музики початку 20-го століття і стилізоване меню - все створює враження подорожі в часі або театрального дійства, але ж можна ще й поїсти! Над витратами імперського міщанства зовсім не хочеться сміятися, з'являється ностальгія і розчулення.

      A ще – можна милуватися розвішаними на стінах фотографіями з улюбленого і «засмотренного до дірок» фільму з Маргаритою Кринициної і Олегом Борисовим, театральної тумбою з афішами тих часів, видами старого Києва в «вікнах» кабінок, оббитими атласом в смужку диванів у затишних кабінках. І сфотографуватися на пам'ять поруч зі «Свідченням про закінчення жіночого пансіону пані Сіркової» ...

     М'яке світло бронзових світильників «Мисливського» залу і відблиски полум'я каміна в «Буфеті», і дивні настоянки (хріновуха і Клюковка) - що потрібно ще для щастя? «Спасибі, що прийшли. І не тягніть справу », - так люб'язно запрошував Голохвастов.

У курортному українському містечку Трускавець відкрився незвичайний  бар у вигляді труни під  назвою «Вічність».

 Перед входом до  бару висить табличка: «Вхід тільки  в білих капцях». 

 У меню бару наступні  закуски: бутерброди «Прощальні»,  сало «Зустрінемося в раю», салати  «9 днів», «Вінок», «40 днів» та ін. Інтер'єр бару «прикрашений» уздовж стін трунами і вінками. На столах стоять лампади.

 Ідея відкрити труну-бар  належить Степану Пірянику, власнику  салону ритуальних послуг. Він  провів необхідні дослідження  в інтернеті і з'ясував, що подібного  закладу ніде не існує. Тоді  він вирішив відкрити своє, причому  з прицілом потрапити до книги рекордів Гіннеса.

 Розміри труни-бару немаленькі - довжина 20 метрів, ширина і висота - 6 метрів. На його виготовлення пішло 30 кубічних метрів деревини.

 Більшість обивателів ідею різко засудило, але знайшлися й ті, хто захотів відзначити в «Вічності» весілля, мовляв, любов до гроба. Але дружина господаря ресторану не погодилась, злякалася, що під фатою заховані ікла вампірів. Також відмовляли і тим, хто, пообідавши, просився полежати в труні. Історія кафе в Україні закінчилася, коли з'ясувалося, що власник не оформив належним чином всі документи, а тут і ресторатор з Підмосков'я підвернувся. Він його купив. Нині, як каже автор ідеї, кафе хочуть зареєструвати у Книзі рекордів Гіннеса. А ще до майстрів з Трускавця звернувся бізнесмен з Японії з питаннями, чи можна зробити такий самий для його країни. Наші столяри не проти, і зараз обговорюються деталі угоди.

 Ще один заклад, який, наробивши шуму, зник - знаходився у Львові і називався «Антикризове кафе». Дрібну здачу давали насінням, «коронною» стравою були сухарі. Полиці прикрасили консервацією, макаронами, самокрутками та валютою в 3-літрових банках, мовляв, там її тепер надійніше тримати. Офіціанти ходили в костюмах а-ля звільнені «банкір» і «біржовики». Кафе відкривали як тимчасове, стьобний - рівно на 80 днів, мовляв, саме після цього криза закінчиться. На жаль, цього не сталося, але в кафе тепер сувенірний магазин.

3. ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ОСОБЛИВОСТІ РЕСТОРАНУ «ВАГОН-РЕСТОРАН»

     3.1 Загальна характеристика ресторану

     У самому центрі міста розмістився застиглий у формах гімн епохи індустріального прогресу XIX-XX століть – респектабельний «Вагон-ресторан», який був відкритий у 2004 році. Оригінальна вивіска над входом притягає увагу перехожих – локомотив на всіх парах, що виривається із стіни будинку, здається, має намір дістатися до проїжджої частини. Дизайнери домоглися бажаного ефекту: від цього закладу чекаєш чогось незвичайного.

 Ретельно і старанно  продуманий інтер’єр ресторану вражає своєю стильністю. До того ж вам не знудить часте відвідування цього закладу – ресторан причаровує до себе розмаїтістю і ретельно підібраним віялом страв української, європейської та східної кухонь. Дизайн, стиль, атмосфера, відмінна кухня задовольнять смаки будь-якого гурмана.

Вагон-ресторан зачаровує  з порогу, притягує своїм стильним, вивіреним до дрібниць, антуражем. Тут все продумано до найдрібніших деталей, підігнано в рамки єдиної, що зачаровує красою своєї реалізації, концепції. По суті ресторан складається з безлічі затишних невеликих залів і куточків, в кожному з яких чекає своя неповторна обстановка, що сприяє віртуальному зануренню в середовище геоісторичного місцезнаходження: наприклад, у «Вестерн-вагоні» можна поринути в атмосферу дикого американського Заходу часів його освоєння, в «Англійському вагоні» вас чекає обстановка автентичного вагону часів розквіту Британської імперії, а у «Східному залі» вас і вашу супутницю – чекає солодке передчуття зачарування й умиротворення.

 Як кажуть, біс в  дрібницях. У випадку з «Вагоном-рестораном»  - у деталях інтер’єру. Поступово, придивляючись, ви будете відкривати собі нові й нові деталі: оригінальні рамки для фотографій, композиції з кактусів, що ростуть прямо у валізах, іграшкову модель залізниці і багато-багато іншого, що перетворює цей інтер’єр в театральне дійство, хвилююче і неповторне, як саме життя. Без перебільшень – всі 14 залів Вагону-ресторану варті вашої уваги хоча б як твори мистецтва.

 Окремої згадки заслуговує  банкетний зал ресторану, що  отримав назву Fashion-вагону «Мілан-експрес», який був відкритий у лютому 2008-го. Тут може комфортно відсвяткувати свою пам’ятну дату кампанія від 20 до 45 осіб, причому повністю автономно від інших відвідувачів «Вагону-ресторану» - зал має свою кімнату для паління та окремі туалети. З особливостей залу варто відзначити широкі можливості в грі зі світлом, що дозволяє створити атмосферу відповідно до смаків гостей. При бажанні можна замовити живу музику, тамаду, святкове оформлення залу.

У ресторані є все необхідне, щоб ви залишилися задоволені відвідуванням: велика винна карта, кальян-бар, бізнес-ланчі, телеекрани на стінах, фонова музика в  стилі лаунж, виступи музикантів по середах і четвергах з 20: 00 до 22:00, а також гнучка система знижок у проведенні банкетів і вечірок.