Зовнішні пристрої ПК

  Широко  використовуються принтери фірм Seiko Epson, Star Micronics, Hewlett Packard, Xerox, Mannesmann, Citizen, Panasonic та ін. 

   5. Сканери

  Сканер – пристрій введення в ПЕОМ інформації безпосередньо з паперового документа (рис. 1.11). Можна вводити тексти, схеми, малюнки, графіки, фотографії та іншу графічну інформацію.

  Сканери є найважливішою ланкою електронних  систем опрацювання документів. Записуючи результати своєї діяльності у файли і вводячи інформацію з паперових документів у комп'ютер з допомогою сканера і програми автоматичного розпізнавання образів, можна зробити реальним створення безпаперового діловодства.

  Сканери дуже різноманітні, і їх можна класифікувати  за цілою низкою ознак.

  Насамперед  сканери бувають чорно-білі і кольорові. Чорно-білі сканери можуть зчитувати штрихові і напівтонові зображення. У сканерах для зчитування штрихових зображень не визначаються напівтони сірого. Напівтонові пристрої дозволяють розпізнати і передати 16, 64 або 256 рівнів сірого.

  Кольорові сканери працюють як з чорно-білими, так і з кольоровими оригіналами. У першому випадку вони можуть використовуватися для зчитування і штрихових, і напівтонових зображень.

  У кольорових сканерах використовується колірна модель RGB: зображення, що сканується, висвітлюється через RGB-світлофільтр від послідовно увімкнених трьох кольорових ламп; сигнал, що відповідає кожному основному кольору, обробляється окремо. Кількість переданих кольорів коливається від 256 до 65 536 за стандартом High Color і навіть до 16,7 млн. за стандартом True Color.

  Роздільна здатність сканерів сягає 1600 dpi (dots per inch – кількість точок на дюйм), середні значення 200-720 dpi.

      Рис. 1.11. Різновиди сканерів 

   Конструктивно сканери бувають ручні й настільні. Настільні, у свою чергу, поділяються на планшетні, роликові і проекційні.

  Ручні сканери за конструкцією найпростіші: вони вручну пересуваються користувачем над зображенням. З їх допомогою за один прохід вводиться лише невелика кількість рядків зображення. Охоплення ними зображення звичайно не перевищує 105 мм. У ручних сканерів є індикатор, що попереджає оператора про перевищення припустимої швидкості сканування. Ці сканери мають малі габарити і низьку вартість.

  Планшетні сканери найпоширеніші; у них  скануюча голівка переміщується щодо оригіналу автоматично; вони дозволяють сканувати документи в аркушах і зброшуровані документи - книги. Швидкість сканування – 2-10 с на сторінку формату А4.

  Роликові  сканери найбільш автоматизовані: у  них оригінал автоматично переміщується відносно скануючої голівки, часто виконується автоматичне подавання документів, але можна сканувати тільки документи в окремих аркушах.

  Проекційні  сканери зовні нагадують фотозбільшувач, однак внизу розташовується документ, що сканується, а вгорі – скануюча голівка. Сканер оптичним способом сканує інформаційний документ і вводить отриману інформацію у вигляді файла до пам'яті комп'ютера.

Файл, створений  сканером у пам'яті комп'ютера, називається  бітовою картою.

  Існують два формати надання графічної інформації у файлах комп'ютера –растровий і векторний. У растровому форматі графічне зображення запам'ятовується у файлі у вигляді мозаїчного набору безлічі точок – нулів і одиниць, що відповідають пікселям відображення цього зображення на екрані дисплея. Редагувати такий файл засобами стандартних текстових і графічних редакторів неможливо, оскільки ці програми не обробляють інформації у мозаїчному поданні. У текстовому форматі інформація ідентифікується характеристиками шрифтів, кодами символів, абзаців тощо. Стандартні текстові редактори призначені для роботи з даними саме в такому поданні.

  Слід  також мати на увазі, що бітова карта  потребує великого обсягу пам'яті для свого збереження. Скорочення обсягу пам'яті, необхідної для збереження бітових карт, здійснюється різними способами стиснення інформації, наприклад, TIFF, CTIFF, JPEG, PCX, GIF та ін. Файли з бітовими картами мають відповідні зазначеним абревіатурам розширення.

  Оптимальним є використання сканера разом  з програмним забезпеченням систем розпізнавання образів, наприклад, типу OCR (Optical Character Recognition). Система OCR розпізнає зчитані сканером з документа бітові, або мозаїчні, контури символів – літер і цифр – і кодує їх ASCII-кодами, переводячи в зручний для текстових редакторів векторний формат.

  Деякі системи OCR заздалегідь слід «навчити» розпізнаванню – ввести в пам'ять сканера шаблони і прототипи символів, що розпізнаються, і відповідні їм коди. Існують складнощі при розпізнаванні літер, що збігаються за накресленням в різних алфавітах (наприклад, в англійському і німецькому – у латиниці, у російському та українському – у кирилиці), і різноманітних гарнітур – способів накреслення шрифтів.