Зовнішні пристрої ПК

Миколаївський державний університет 
імені В.О. Сухомлинського

Кафедра інформатики 
 

 
 
 
 

Зовнішні  пристрої ПК 
 
 

Навчальний посібник 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Миколаїв

2010

 

Рекомендовано до друку Вченою Радою 
університету  (протокол № 8 від.10.12. 2009 р.)

Науковий редактор       доцент   Сущенко С.С.

Технічний редактор і  комп’ютерний набір  студ.     Нагорняк Т. В.

Відповідальний за випуск     проф.      Гуйтур В.І. 
 
 
 
 
 

     У посібнику вміщено матеріали про зовнішні пристрої ПК (клавіатура, відеосистема ПК, принтери, сканери) з урахуванням змін на сучасному світовому ринку.

     Посібник  може бути корисним викладачам та студентам  вищих і середніх спеціальних  навчальних закладів, а також широкому колу користувачів. 
 
 
 
 

Рукопис рецензували:  Шамро З.О. – доцент кафедри

     фізики  та астрономії МДУ;

Бристецька  Т.В. – вчитель-методист ЗОШ № 3 м. Миколаєва. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Зовнішні  пристрої ПК: Навчальний посібник. – Миколаїв, 2010. – с.

54030, м. Миколаїв, вул.  Нікольська, 24, МДУ

 

ЗМІСТ 
 

1. Загальні відомості  . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .4

2. Клавіатура . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7

3. Відеосистема ПК . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .10

4. Принтери . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 13

5. Сканери . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .16 

Зовнішні пристрої ПК

   1. Загальні відомості 

   Зовнішні  пристрої ПК, що підключаються до системного блока, забезпечують взаємодію комп'ютера з користувачами, об'єктами управління й іншими ПЕОМ. Зовнішні пристрої іноді становлять 50-80% вартості всієї комп'ютерної системи. Від складу і характеристик зовнішніх пристроїв значною мірою залежать можливість і ефективність застосування ПК у системах управління.

  Зовнішні  пристрої різноманітні і можуть бути класифіковані за низкою ознак. Так, за призначенням можна виділити такі різновиди зовнішніх пристроїв:

• зовнішні запам'ятовуючі пристрої (ЗЗП) або зовнішня пам'ять ПК;
• пристрої для введення/виведення інформації;
• засоби зв'язку і телекомунікації.

До пристроїв  введення інформації належать:

• клавіатура – пристрій для ручного введення числової, текстової і керуючої інформації до комп'ютера;
• графічний планшет, або діджитайзер, – пристрій для ручного введення графічної інформації шляхом переміщення планшетом спеціального покажчика-пера; при переміщенні пера автоматично виконується зчитування координат його місця розташування і введення цих координат до ПК;
• сканер – пристрій для автоматичного зчитування з паперових носіїв і впровадження до ПЕОМ машинописних текстів, графіків, малюнків, креслень. У пристрої кодування сканера в текстовому режимі його роботи літерні символи після порівняння з еталонними контурами перетворюються спеціальними програмами в коди ASCII. У графічному режимі роботи сканера графіки і креслення перетворюються на послідовності двовимірних координат;
• маніпулятори: джойстик, миша, трекбол (Track Ball), світлове перо та ін. – пристрої для введення графічної інформації на екран дисплея чи керування нею. Керують рухом курсора на екрані з наступним кодуванням його координат і введенням їх у ПК (рис. 1.8);

 
 

 
 
 
 
 
 
 
    Рис. 1.8.     Маніпулятори миша та джойстик 

• сенсорні екрани – для введення окремих елементів зображення або програмних команд з поліекрана дисплея до ПЕОМ тощо.

Пристроями виведення  інформації є:

• принтер – друкуючий пристрій для створення копії інформації на папері;
• плотер – для виведення об'ємної графічної інформації (графіків, креслень, малюнків) з ПК на паперовий носій. Існують їх векторні моделі (з кресленням зображення з допомогою пера) і растрові (термографічні, електростатичні, струминні та лазерні). За конструкцією плотери поділяються на планшетні і барабанні. Основні характеристики усіх плотерів приблизно однакові: швидкість креслення – від 100 до 1000 мм/с, у найкращих моделей є режими виведення кольорового зображення і передавання напівтонів. Найбільшу роздільну здатність і чіткість зображення мають лазерні плотери, через це вони й найдорожчі.

  Роздільна здатність плотера  – максимальна кількість точок, що розміщуються на одиниці площини паперу.

  Пристрої, що дозволяють і вводити, і виводити інформацію, називаються також діалоговими засобами користувача. До них належать:

• відеомонітор (дисплей) – пристрій для відображення, введення і виведення інформації;
• пристрої мовного введення/виведення – різновид засобів мультимедіа, технології створення яких нині швидко розвиваються. Пристрої мовного введення – різноманітні мікрофонні акустичні системи, «звукові миші», наприклад, зі складним програмним забезпеченням, що дозволяє розпізнавати вимовлені людиною літери і слова, ідентифікувати їх та кодувати.

  Пристрої  мовного виведення  – різноманітні синтезатори звуку, що виконують перетворення цифрових кодів у літери і слова, відтворені через гучномовці, або динаміки, або звукові колонки, підключені до комп'ютера.

  Пристрої  зв'язку і телекомунікації застосовуються для підключення комп'ютера до каналів зв'язку, до інших ПЕОМ в обчислювальних мережах. До них належать:

• мережний адаптер, або картка;
• мультиплексор передавання даних;
• модем;
• інші.

  У глобальних мережах функції мережного адаптера зі зв'язування комп'ютерів у локальній мережі донедавна виконував модулятор-демодулятор сигналу – модем.

   Деякі зі згаданих вище пристроїв належать до умовно виокремленої групи – засобів мультимедіа.

  Засоби  мультимедіа (multimedia) – комплекс апаратних і програмних засобів, що дозволяють людині спілкуватися з комп'ютером, використовуючи різноманітні природні середовища: звук, відео-, графіку, тексти, анімацію та ін.

  До  засобів мультимедіа належать пристрої мовного введення і виведення  інформації; досить поширені сканери; високоякісні відео- і звукові плати; плати відеозахоплення (videograbber), що «знімають» зображення з відеомагнітофона або відеокамери і вводять його до ПК; високоякісні акустичні і відеовідтворювальні системи з підсилювачами, звуковими колонками, великими відеоекранами. До засобів мультимедіа можна віднести зовнішні запам'ятовуючі пристрої великої ємності на оптичних дисках, що часто використовуються для запису звукової і відеоінформації.

  Компакт-диски  виготовляються з полікарбонату  товщиною 1,2 мм з нашаруванням алюмінієм (раніше - золотом) та з захисним шаром лаку. Діаметр компакт-дисків 12 см. Спочатку містили до 650 Мбайт інформації, або 74 хвилини аудіоданих. Приблизно з 2000 року все більшого поширення набувають диски ємністю до 700 Мбайт (80 хвилин аудіо). Є й міні-CD діаметром 8 см, на які вміщується близько 140 або 210 Мбайт даних, або 21 хвилина аудіозаписів.

  Інформація  на оптичному диску записується  у вигляді спіральної доріжки  так званих питів (поглиблень), що пресуються на алюмінієвому шарі. Дані з диску зчитуються з допомогою лазерного променю, який просвічує полікарбонатний шар, відбивається від алюмінієвого і зчитується фотодіодом.

  Стандартні  компакт-диски бувають штамповані в промислових умовах (CD-ROM), з однократним записом, а також призначені як для однократного, так і для багатократного запису (CD-R, CD-RW) в домашніх умовах на спеціальних приводах для компакт-дисків, що пишуть.

  Швидкість зчитування/запису CD вказується кратною 150 Кбайт/с. Наприклад, 48-швидкісний привід забезпечує максимальну швидкість зчитування (або запису) CD дисків, що дорівнює 48 • 150 = 7200 Кбайт/с (7,03 Мбайт/с).

  Набули  поширення DVD (Digital Versatile Disc - цифровий багатоцільовий диск) та HD DVD - носії інформації у вигляді диску, зовнішньо подібні до компакт-дисків, що мають можливість зберігати більший обсяг інформації внаслідок застосування лазерного променю меншої довжини, ніж для звичайних компакт-дисків. Вони насамперед застосовуються для запису/зчитування відеоінформації.

   Вартість  оптичних компакт-дисків при їх масовому тиражуванні невисока. З урахуванням їх великої ємності (нині до 1 Гбайт і більше), високої надійності і довговічності вартість збереження інформації на них для користувача виявляється значно меншою, ніж на магнітних дисках. Нині більшість програмних засобів різноманітного призначення постачається на компакт-дисках. На них записують великі бази даних, словники, довідники, енциклопедії, навчальні програми із загальноосвітніх і спеціальних предметів тощо. Оптичні диски широко використовуються, наприклад, при вивченні іноземних мов, правил дорожнього руху, бухгалтерського обліку, законодавства в цілому і податкового зокрема. Навчання супроводжується пояснювальними текстами і малюнками, мовною інформацією і мультиплікацією, музикою і відео. Користувачі комп'ютерів можуть використовувати CD для збереження аудіо- і відеозаписів, зберігати на них програми, комп'ютерні ігри тощо. 

  2. Клавіатура

  Клавіатура – найважливіший для користувача пристрій, за допомогою якого здійснюється введення даних, команд і керуючих дій у П К. На клавішах нанесені літери латинського, російського та українського алфавітів, арабські цифри, математичні, графічні і спеціальні службові знаки, знаки-роздільники, найменування деяких команд, функцій та ін. Призначення клавіш, їх позначення і розміщення можуть варіювати.

  Найчастіше клавіатура містить 101 клавішу, але новіші, зручні для використання в операційній системі Windows клавіатури мають 104 клавіші. Клавіатурний набір був розширений після створення операційної системи Windows'95. Були додані такі специфічні клавіші, як виклик системного меню (на клавіші зображена емблема системи – «вікно»), клавіша, що заміняє праву кнопку миші, та ін.

  Найбільшою  популярністю користуються клавіатури, що мають нестандартну форму (рис. 1.9). Це клавіатури вигнуті, з вертикальним розташуванням клавіш, з роздільним розташуванням клавіш (для правої та лівої руки), з підставкою для рук тощо. Існують клавіатури з вбудованими маніпуляторами типу трекбол та ін.

  Часто на клавіатурах у верхній частині  розміщуються клавіші керування  мультимедійними пристроями. З їх допомогою можна збільшувати або зменшувати гучність динаміків, вмикати чи вимикати комп'ютер тощо. Такий тип клавіатур називається мультимедійним.

Усі клавіші  типової 101-клавішної клавіатури можна розбити на чотири групи:

1. літерно-цифрові, призначені для введення тексту і чисел;
2. клавіші управління курсором; ця група, за умови активізації керуючої клавіші-перемикача <NumLock> (Number Lock – фіксація цифр) також може

 

Рис. 1.9. Різновиди клавіатур 

бути  задіяна для введення числових даних, перегляду і редагування тексту на   екрані;

3. спеціальні керуючі клавіші: самостійно або в комбінаціях використовуються для перемикання регістрів, переривання роботи програми; перезавантаження операційної системи комп'ютера тощо;
4. функціональні клавіші, які широко використовуються в сервісних програмах як керуючі.

  1. Літерно-цифрові клавіші. Займають центральну частину клавіатури. Розташування літер і цифр на клавішах відповідає їх розташуванню на клавіатурі друкарської машинки. Латинські літери на клавіатурі розташовані за стандартом QWERTY; ця абревіатура складається з послідовності перших шести літер у верхньому рядку літерної клавіатури.