Загальні роложення про фізичну особу

Навряд чи можна погодитися з такою точкою зору щодо використання чистого прибутку навіть у важких економічних умовах. Не використавши частину фінансового результату на оздоровлення і відпочинок своїх працівників та членів їх сімей, бізнес не матиме належної віддачі від них на основному виробництві. Не стимулюючи матеріально персонал, можна втратити висококваліфікованих працівників - управлінців, раціоналізаторів, а то й ділову репутацію загалі. 

Досвід зарубіжних країн якраз свідчить, що майже «скрізь у світі» приділяють належну увагу саме таким напрямкам використання чистого прибутку.

Мова не йде про забезпечення кожного працівника житлом, значні за розміром поточні премії, оплату витрат на відпочинок тощо, але витрачання прибутків за такими напрямками в розумних межах, у тому числі і на стимулювання персоналу підприємств, у багатьох країнах вважають економічно доцільним і престижним.

Світова практика виробила і успішно застосовує різноманітні форми стимулювання персоналу та управлінських кадрів за рахунок доходів фірм і корпорацій. Так, вищі управлінські кадри в багатьох країнах стимулюють шляхом розподілу акцій (право придбання - опціон) між членами директорату фірми і навіть винагородою за присутність на засіданнях. Персонал фірм заохочують як шляхом «участі в прибутках компанії», так і шляхом використання коштів фонду матеріального заохочення: придбання облігацій або розміщення коштів на поточних рахунках; спрямування коштів у спільні інвестиційні фонди без і з програмами збереження; придбання акцій компанії.

4.Формування резерву для виплати дивідендів (ВАТ). Важливим напрямком використання прибутку є формування резерву на виплату дивідендів. Дивідендна політика товариства - серйозний важіль підвищення ефективності його діяльності.

Матеріальний інтерес засновників (власників) тісно пов’язаний з ідеологією товариства, пошуками оптимальних напрямків діяльності, що стабілізували і збільшували б доходи товариства.

Відомо, що за згодою акціонерів фірми може створюватися резерв стабілізації дивідендів, тобто вилучається частина прибутку, спрямована на виплату дивідендів, якщо вона перевищує середню норму останньої за попередні 2-3 роки. Основним мотивом формування такого резерву е відмова акціонерів від разової вигоди для стабільності в отриманні дивідендів у майбутньому.

Частина прибутку після сплати податків, формування резервного фонду і виплати дивідендів (для акціонерних товариств) перебуває у вигляді нерозподіленого прибутку. У світовій практиці нерозподіленому прибуткові, що залишається в розпорядженні підприємства, приділяють велику увагу, бо його можна використовувати для поповнення капіталу шляхом формування запасного і додаткового капіталу, резерву стабілізації дивідендів. Таке самофінансування е важливим для національного бізнесу і тому, що відповідно до нових національних стандартів обліку і звітності нерозподілений прибуток теж став складовою капіталу підприємства (товариства). До того ж подібне поповнення капіталу не потребує законодавчої регламентації.

5.Фінансовий резерв, що формується у розмірах, рекомен­дованих чинним законодавством.

Одним із джерел самофінансування і погашення витрат, пов’язаних із кон’юнктурними зрушеннями, є фінансовий резерв, у який акціонерні товариства здійснюють відрахування з чистого прибутку. Створений резервний фонд дозволяють приєднувати до акціонерного капіталу. На приєднану суму акціонерам видають безплатні акції за номінальною вартістю. Після приєднання суми резервного фонду до акціонерного капіталу процес нагромадження резерву починається спочатку.

Варто зазначити, що на процес розподілу і використання чистого прибутку підприємств (товариств) до певної міри впливає держава шляхом надання «прихованих субсидій» податкових пільг, а в окремих випадках вона вдається до моральних стимулів. Перш за все, це стосується спрямування прибутку підприємствами на утримання об’єктів соціальної інфраструктури і фінансування благодійних заходів. Так, звільняючи прибуток, витрачений за цими напрямками, від оподаткування, держава ставить собі за мету запобігти

руйнуванню створених підприємствами об’єктів соціальної інфраструктури, а також скоротити видатки з бюджету на утримання об’єктів та інституцій, пов’язаних із соціальним захистом населення, реалізацією науково-освітніх програм, охороною і збереженням культурної спадщини та ін.

1.3 Огляд використаних джерел

  РОЗДІЛ ІІ   Розподіл та використання прибутку на Коломийському спеціалізованому агролісгоспі ОП «Івано-Франківськоблагроліс»

1.1          Характеристика Коломийського спеціалізованого агролісгоспу ОП «Івано-Франківськоблагроліс».

Характеризуючи Коломийський    спеціалізований   Агролісгосп       (далі    Агролісгосп) слід зазначити, що він створений   обласним    комунальним агролісогосподарським   підприємством "Івано-Франківськоблагроліс"   наказом   від 6 липня  2001   року  №3,  який  є засновником,  відповідно до Законів України «Про підприємства в Україні», "Про підприємства" та інших законодавчих актів і нормативних документів та Статуту ОП «Івано-Франківськоблагроліс».

Метою   діяльності   підприємства   є   реалізація   державної   політики розвитку лісового господарства і раціонального використання лісових ресурсів, охорона  і  захист лісів переданих  в  постійне  користування  Агролісгоспу,  а також одержання прибутку для задоволення ринкових потреб у його продукції та  послуг  на  основі  ефективного  використання  виробничого  і  фінансового потенціалу.  Агролісгосп     здійснює  всі  види  спеціалізованого  використання
лісових ресурсів. Агролісгосп   також може використовувати закріплені землі для   потреб  культурно-оздоровчих, рекреаційних,  спортивних  і  туристичних цілей. На   власних,   або   орендованих,   потужностях   Агролісгосп     здійснює переробку    заготовленої   та   придбаної   лісопродукції,    реалізує    продукцію суб'єктам господарювання і   населенню.

Агролісгосп також може здійснювати  іншу  діяльність,   незаборонену чинним законодавством України.

              Предметом діяльності Агролісгоспу є:

              - лісовідновлення, посадка лісових культур і сприяння природному відновленню лісу,  вирощування  посадкового матеріалу та заготівля  насіння лісових і декоративних порід.

              - лісорозведення, створення захисних лісових насаджень і полезахисних лісових смуг.

              - лісовирощування, догляд за лісовими  насадженнями,  проведення рубок, пов’язаних з веденням лісового господарства.

              - охорона   і   захист  лісів   від   самовільних   рубок,   лісових   пожеж, боротьба з шкідниками та хворобами лісу.

              - охорона навколишнього середовища, збереження природо заповідного фонду.

              - спеціальне використання лісових ресурсів, заготівля деревини під час рубок головного користування, заготівля живиці, заготівля другорядних лісових матеріалів,   побічні  лісові   користування,  в тому  числі  збір  лісових грибів, дикорослих фруктів і ягід, лісових горіхів, соків та інших продуктів лісу.

- лісозаготівлі. Одержання необробленої деревини, ділової деревини, дров для опалення та хворосту.

- лісопильне і стругальне виробництва, виробництво шпал і пакету, стружки, борошна з деревини, тирси, сушіння деревини,    просочування деревини консервантами чи іншими хімічними речовинами.

- виробництво дерев’яних панелей, лущеного шпону, клейкої фанери, ламінованих і деревостружкових плит, інших панелей і плит.

              - виробництво теслярських та столярних виробів. Виробництво та встановлення дерев'яних виробів, призначених     головним чином для використання у будівництві балок, стропил, ферм для покрівель, вікон, дверей, фасонних  виробів з деревини (плінтусів, багетів),  ґонтів,  паркетних блоків. Виробництво збірних будинків або дерев'яних деталей до них.

- виробництво дерев'яної тари, ящиків, стелажів, піддонів, бочок та інших бондарних виробів, барабанів для кабелів та канатів.

              - виготовлення різних  виробів з деревини:  ручок  і держаків для інструментів, щіток, мітелок,  колодок для   взуття,  форм  для розтягування взуття, плічок для одягу, предметів домашнього вжитку та кухонного посуду, вішалок для пальт та капелюхів, статуеток та декоративних виробів, шкатулок, скриньок, футлярів для зберігання біжутерії, котушок, шпульок для ниток та інших виробів з точеної деревини, сірників.

- виробництво декоративних та плетених виробів з верби, очерету, бамбуку тощо.

- виробництв виробів з корка, соломки та плетениці.

              - оптова  та   роздрібна  торгівля  товарами   власного   виробництва, комерційна (фірмова) та комісійна торгівля.

              - виробництво  будівельних  матеріалів,  виконання  будівельних та ремонтно-будівельних робіт.

- розвиток підсобного сільського господарства, переробка
сільськогосподарської продукції, виробництво товарів широкого    вжитку, розвиток інших підсобних промислів на селі.

              - надання матеріально-технічної допомоги та посередницьких послуг іншим юридичним і фізичним особам, в першу чергу в селі.

              - реалізація нафтопродуктів, будівельних матеріалів,   столярних виробів та інших товароматеріальних цінностей виробничого призначення.

              - надання послуг комунально-побутового характеру.

Агролісгосп є юридичною особою від дня його включення в державний реєстр України і відповідно може     вступати    в    зобов'язання,    орендувати    майно   і землю, відчужувати майном в установленому законом  порядку за   погодженням   із засновником,  користуватися  землями  лісового фонду і лісовими  ресурсами, виступати в судах від свого імені.  Агролісгосп має статус лісокористувача та здійснює його повноваження згідно з Лісовим кодексом України. Відповідно до законодавства України  несе відповідальність за додержання вимог і норм щодо охорони і раціонального   використання   лісів та інших природних   ресурсів, а також відновлення їх до рівня встановлених нормативів.

Щодо фінансування то Агролісгосп отримує кошти з державного і місцевого бюджетів для фінансування видатків по лісовому господарству. Також може займатися будь-якою підприємницькою діяльністю, яка не суперечить чинному законодавству і в межах свого майна несе відповідальність за результати своєї господарської діяльності.

Майно Агролісгоспу становлять основні фонди та оборотні кошти, а також  інші   цінності,  вартість  яких  відображається  в  самостійному  балансі підприємства. Здійснюючи право господарського відання,  Агролісгосп володіє, користується та розпоряджається майном на свій розсуд. Вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству та Статуту Агролісгоспу.

Джерелами формування майна Агролісгоспу є:

-   грошові та матеріальні внески засновника;

-   доходи,  одержані  від реалізації продукції, а також  від  інших  видів господарської діяльності;

- кредити банків та інших кредиторів;

     -              капітальні вкладення та дотації з бюджетів;

-              безоплатні або благодійні внески, пожертвування організацій, підприємств і громадян;

             - інші джерела незаборонені законодавчими актами України.

              Агролісгосп має  право здавати чи брати в оренду,  надавати  безоплатно  в тимчасове користування або в позику, передавати відособленим структурним підрозділам належні йому будинки, споруди, устаткування, транспортні засоби, інвентар, сировину та інші матеріальні цінності, а   також   відчужувати, обмінювати та списувати основні засоби за погодженням із засновником у відповідності до чинного законодавства.

Керівництво Агролісгоспом здійснюється одноосібно,  керівником, який у межах своїх повноважень самостійно вирішує питання діяльності Агролісгоспу. Працівники апарату Агролісгоспу фінансуються за рахунок  коштів державного і місцевого бюджетів, виділених на ведення лісового господарства, а також інших джерел, передбачених чинним законодавством України.

Щодо фінансово-господарської діяльності, то Агролісгосп здійснює її самостійно з урахуванням кон'юнктури ринку. Тобто всі види спеціального використання лісових ресурсів згідно з лімітами, затвердженими  в установленому порядку Івано-Франківською облдержадміністрацією, реалізацію своєї продукції, інших матеріальних цінностей на основі прямих угод (контрактів), визначає напрямки діяльності, а також структуру і обсяги виробництва, в тому числі кооперацію з іншими виробниками і господарськими партнерами. Агролісгосп  реалізує  свою  продукцію за  цінами і тарифами, що встановлюються самостійно або на договірній основі.

Згідно статуту Агролісгосп  відраховує  в  ОП "Івано-Франківськоблагроліс"  10% чистого прибутку та після сплати інших обов’язкових платежів до бюджету може самостійно розпоряджатися ним.