Розвиток співпраці України і Європейського Союзу в 1991 – 1998 роках

Міністерство  освіти і науки, молоді та спорту України                                 Львівський Національний університет імені Івана Франка

                                                                               Кафедра нової й новітньої  історії 

                               
 
 

                                               Курсова робота

                                                      на тему :

                  « Розвиток співпраці України і Європейського Союзу

                                     в 1991 – 1998 роках» 
 

            
 

                                                                           

                                                                            Виконав :

                                                                                    студент ІІ курсу

                                                                                    групи іст-23с

                                                                                      Зай Борис  
 
 
 

                                                    Львів -2011  
 

                                              

                                    План.

        Вступ

    1.Відносини  « Україна – Європа « в  історичному контексті

     2.Основні етапи співпраці України і Європейського Союзу :

2.1. Хронологія відносин( 1991 -1998рр.)

2.2.  Економічне, торгівельне , культурне співробітництво

     3. Аналіз нормативно – правових документів про співпрацю

         України і Євросоюзу

     Висновки

               Список використаних джерел та літератури

     Додатки 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                                                           Вступ

Актуальність  теми : 24 серпня 1991року Верховна Рада України проголосила Акт Незалежності України. Ця дата стала відправним пунктом у побудові нової  моделі міжнародної політики самостійної держави. Проєвропейський напрям державної політики задекларований Конституцією України,  основними Засадами Зовнішньої і внутрішньої політики України , багатьма законами , а також передвиборчими програмами ключових кандидатів у депутати рад різних рівнів , кандидатів у Президенти України ( усіх, без винятку) і діяльністю вже чинних Президента і Прем‘єр – міністра України. Безперечно, що Україна пов’язана з Європою історично, географічно, культурно, економічно ,ментально . Зрештою, географічний центр Європи знаходиться на території нашої держави (у Рахівському районі Закарпатської області). У сучасному глобалізованому світі , коли більшість цивілізованих держав тяжіє до інтеграції у економічні та політичні, культурні співтовариства,Україна не може стояти осторонь цих об’єднавчих процесів. Важливо зауважити, що Україна з давніх часів сприймалася багатьма сусідніми європейськими державами як невід‘ємна частина Європейського Співтовариства . Отже, прагнення державних очільників і рядових українців до євроінтеграції – це природній процес повернення України до своєї європейської домівки. Особливо актуальними цей напрямок став виявлятися у часи Помаранчевої Революції (2004 р.), коли кандидат у Президенти Віктор Ющенко акцентував на неминучості і невідворотності інтеграції України до Європи.З Європою Україну здавна пов‘язували торгівельні і культурні контакти,які продовжують розвиватися і дотепер. Ця взаємодія помітна як співпраця на дипломатичному, бізнесовому, науковому, культурно – освітньому , особистому рівнях. Тому тема нашого дослідження є актуальною для вивчення . До того ж , хронологічні межі нашої роботи -1991 -1998 роки є періодом закладення фундаменту співпраці у векторі

« Україна –  Європа».

Об‘єктом  дослідження є двосторонні відносини України та Європейського Союзу ;

Предметом дослідження є співпраця України та Євросоюзу в економічному,

політичному, культурному  напрямках у хронологічних межах, які охоплюють

період з 1991 р.до 1998 р.

Мета  роботи : показати розвиток співробітництва незалежної Української Держави та Європейського Союзу як вагомий чинник інтеграції нашої держави у світове співтовариство.

  Дослідження цієї теми передбачає виконання таких завдань :

1.Проілюструвати взаємовідносини України і Європейської спільноти в історичному контексті;

2.Показати процес становлення  і подальшого розвитку політичних відносин України з Європейським Союзом на початкових етапах співробітництва - 1991-1994 та 1994-1998 роках;

3.Висвітлити особливості налагодження і

Наукова новизна дослідження : Новітня історія України налічує всього

20 років( 1991 -2011рр.). За цей час наша держава спромоглася заявити

про себе на міжнародній  арені – створено Міністерство закордонних  справ, працює дипломатичний корпус ,відбулася значна кількість державних візитів 4 Президентів України ( Л. Кравчук, Л. Кучма, В.Ющенко, В.Янукович ) у країни близького та далекого зарубіжжя ,

налагоджена економічно – торгівельна, культурна  співпраця .

Україна є  однією з держав – засновниць ООН ,співпрацює з ЮНЕСКО.

Проте, важливим і перспективним напрямком у  міжнародній політиці України є  її співпраця з Євросоюзом, адже в геополітичному, історичному,культурному  контекстах Україна є невід‘ємною  частиною

Європи. До того ж ,кордони Європейського співтовариства безпосередньо

наблизилися до України( мається на увазі Польща , Угорщина, Румунія,

Словаччина) і  влада нашої держави задекларувала проєвропейський курс зовнішньої політики України . Враховуючи усе вищевикладене ,тема нашого дослідження є новою і маловивченою, оскільки ми будемо аналізувати саме початкові етапи взаємовідносин « Україна – Європа», від часу становлення незалежної України до 1998року ( 1 березня 1998р.- набуття чинності Угодою про партнерство і співробітництво між Україною і Євросоюзом. )

Теоретико – методологічною основою дослідження послужили наукові монографії О. Івченка « Україна в системі міжнародних відносин : історична ретроспектива та сучасний стан «,  «Україна на шляху до Європи» \ упорядники В. Шкляр, А. Юричко, а також журнал "Євробюлетень»,який є інформаційним виданням Представництва Європейської комісії в Україні, періодичні видання вищих органів державної влади,котрі висвітлюють розглядувану нами тематику.

Ступінь розробленості проблеми.  Така актуальна в новітній історії України тема, як співпраця нашої держави з Євросоюзом не могла не

привернути  уваги  багатьох дослідників . Зокрема, її вивчають Олексій

Івченко, Григорій Касьянов, Всеволод Ісаїв, Анна Процик,Володимир  Шкляр та інші політологи та історики. Проте, тема досить об‘ємна ,історія не стоїть на місці, відбувається поступ(хоча не такий активний

як того б  хотілося) у співпраці України  з Європою , отже, розглядувана

тема, має перспективи  для подальшої розробки.

Структура  роботи : Ця курсова робота складається з вступу, трьох розділів ( у першому – показані історичні витоки взаємовідносин України з Європою, у другому – аналіз основних етапів співпраці України з ЄС

у період з 1991 по 1998 роки, зокрема економічно – торгівельна, культурна співпраця на прикладі окремих країн Євроспільноти , у третьому – аналіз нормативно –правової бази щодо розглядуваної нами тематики) , висновку, списку використаної літератури  та додатків. 
 
 
 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ  І.       

  ВІДНОСИНИ « УКРАЇНА  – ЄВРОПА» В  ІСТОРИЧНОМУ КОНТЕКСТІ

Якщо розглядати і аналізувати співпрацю України з Європою, то , на нашу думку, слід торкнутися історичних витоків цієї теми.

Безсумнівно, що ці відносини розпочалися не лише наприкінці 20 століття , але мають  свою ґенезу, котра сягає давніших часів.

Варто згадати  Київську Русь за часів правління Ярослава Мудрого (1015-1054 роки). За висловом історика Ореста Субтельного « У середньовічній

Європі ознакою  престижу й могутності князівської  династії була готовність інших провідних  династій вступати з нею у шлюбні зв’язки «[36 , 43]. Відомо, що Ярослав Мудрий мав тісні зв’язки з скандинавським світом . Був жонатий з донькою шведського короля , яку по християнському звали Іриною . Норвезький королевич Гарольд Сміливий оженився з донькою Ярослава.

Інша донька – Анна Ярославна вийшла заміж за французького короля

Генріха . Вона пережила свого чоловіка, жила при  своєму синові Филипі ,

брала участь в державних справах, на одному з  документів є її підпис .

Київський княжий рід був споріднений з багатьма німецькими княжими 

дворами [  7 ,50 ] , також з угорським, польським. Недаремно, Ярослава Мудрого називали «тестем Європи». Шлюбна дипломатія, яку проводив цей князь, сприяла збільшенню авторитету Київської Русі у Європі.

Стосунки з  Європою мали й інші князі. Доречно  згадати засновника

Галицько –  Волинського князівства Романа Мстиславовича . Він втрутився у боротьбу між  гвельфами( прихильниками пап) та гібелінами (прибічниками імператорської династії Гогенштауфенів) ,виступивши на боці Філіпа Швабського Гогенштауфена , котрий боровся  за владу в імперії з Оттоном ІVСаксонським , союзником пап. [7  ,77 ]

Тісні стосунки з європейцями були й у Романового сина – Данила Галицького,котрий в 1253 році в місті Дорогочині отримав  королівську корону з рук Опізо  – посланця Римського папи Інокентія ІV.

Торгівельні контакти з Європою підтримував  останній з галицько – волинських князів Юрій ІІ Тройденович (син польського короля Тройдена), котрий контактував  з німецькими купцями. Князь Ізяслав  з 

Володимира  на Волині , був одружений з скандинавською князівною Гертрудою. Для її особистого Євангелія у столиці Галицько – Волинського князівства намалювали мініатюру-  Трірський Псалтир ,котра нині зберігається в італійському місті Чівіліаде . У німецькому місті Штральзунд зберігається лист з печаткою володимирських купців,

датований 1324 роком. Як бачимо, здавна нас поє'днували  з Європою як культурні, так й  економічні контакти .

 У часи  козацтва співпраця з Європою  продовжувалася. Зокрема, у 17 столітті  польський король Владислав ІV з династії Вазів , брав у союзники запорізьких козаків, для участі у військових походах, ведучи

переговори  з козацькою старшиною – Барабашем, Нестеренком, Хмельницьким. [   7,113 ]

Вважаємо за доцільне згадати і договір , підписаний восени 1708 року між українським гетьманом Іваном Мазепою і шведським королем Карлом XII , який , за задумом Мазепи мав посприяти становленню незалежної Української держави. За висловом Михайла Грушевського

Мазепа «  був українським патріотом , хотів  високо піднести Україну, її

освіту , культуру…» [7 ,157  ]

 Ми подали  цю історичну довідку для того , щоб показати документально

той факт, що українсько- європейські стосунки мають давню  історичну традицію.

Зі сказаного  можна зробити такі висновки :

• Вивчення історичної літератури підтверджує думку про те, що
• стосунки між Україною і Європою мають історичне підгрунття;
• згадана в історичному контексті співпраця торкалася різних сфер життя – то було торгівельно – економічне, культурне, освітнє,політичне, дипломатичне співробітництво і , якщо, провести паралелі із сучасністю, то і нині Україна співпрацює з Європою за