Природно-заповідний фонд Кіровоградської області. Сучасний стан та перспективи розвитку

З  метою  удосконалення  механізму  упорядкування  територій  та  об’єктів  природно-заповідного фонду, необхідно законодавчо визначити розробниками наукових обґрунтувань створення або скасування територій та об’єктів природно-заповідного фонду, лише державні наукові установи, що мають фахівців відповідної кваліфікації.

З метою  забезпечення організації виконання  завдань, визначених Указами Президента України  «Про  заходи щодо  дальшого  розвитку  природно-заповідної  справи  в  Україні»  та «Про  додаткові  заходи  щодо  розвитку  природно-заповідної  справи  в  Україні»  видано розпорядження  голови  облдержадміністрації  «Про  заходи  щодо  розвитку  природно-заповідного фонду в Запорізькій області» яким створена робоча  група  з питань  збільшення площ ПЗФ області та встановлення їх меж у натурі (на місцевості) та затверджений її склад, також  надані  відповідні  завдання  райдержадміністраціям щодо  виконання  розпорядження.

Зокрема  було  доручено  головам  районних  державних  адміністрацій  здійснити  ряд  заходів щодо  розширення  мережі  заповідних  об’єктів  та  забезпечення  їх  збереження  шляхом встановлення меж цих територій на місцевості [10].

Станом на 01.06.2011 повністю визначено та встановлено (на місцевості) межі 62 територій ПЗФ місцевого значення площею понад 81 тис. га, що становить 52,1 % від  їх загальної  площі,  та  18 ПЗФ  загальнодержавного  значення  площею  близько  45  тис.  га, що становить 42,2 %  від  їх  загальної площі. Межі  територій  та об’єктів ПЗФ,  які передані під охорону державним лісогосподарським підприємствам встановлені відповідно до матеріалів лісовпорядкування.  Роботи по  встановленню меж  інших  територій  та  об’єктів  проводяться відповідно  до  вимог  «Порядку  розроблення  проектів  землеустрою  з  організації  та встановлення меж територій ПЗФ,  іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного, та історико-культурного призначення» організаціями, що мають відповідні ліцензії [11].

Низькі  темпи  встановлення  в  натурі меж  територій  та  об’єктів  природно-заповідного фонду,  що  загрожують  цілісності  існуючих  заповідних  територій,  зумовлені  недостатнім фінансуванням.  Тому  необхідно  передбачити  в  бюджетах  різного  рівня  кошти  для проведення  землевпорядних  робіт  з  виготовленням  відповідної  документації  та  заходів  по винесенню  в  натуру  меж  територій  природно-заповідного  фонду  загальнодержавного  та місцевого значення.

Однією  з  проблем  щодо  створення  нових  територій  є  дуже  складна  процедура отримання  погоджень  (сільська  рада,  райдержадміністрація,  райрада,  районний  відділ Держкомзему, архітектури, СЕС тощо).

Найбільш типовими у практичному плані проблемами заповідання є:

−  відсутність  механізмів  економічного  стимулювання  для  створення  нових  об’єктів природно-заповідного  фонду  та  відшкодування  збитків  землекористувачам,  а  також механізму викупу земельних ділянок для заповідання;

−  відмова  відповідних  державних  органів  та  організацій  надавати  погодження  на заповідання  територій  з  огляду  на  корпоративний  чи  індивідуальний  інтерес  в приватизації цінних земельних ділянок;

−  відсутність фінансування на місцевому рівні та недостатнє фінансування на державному рівні для виконання заходів щодо створення нових об’єктів природно-заповідного фонду;

−  фінансова незабезпеченість інвентаризації природних територій з метою встановлення їх природної цінності та придатності для заповідання;

  недостатня якість земельної кадастрової документації;

−  недостатня  екологічна  свідомість  і  необізнаність  громадян,  представників  органів державної  влади  та  місцевого  самоврядування  щодо  необхідності  збереження природного середовища;

−  низький  рівень  виконавчої  дисципліни,  зокрема  у  частині  виконання  державних екологічних програм [3].

Для  подолання  зазначених  проблем  в  Кіровоградській області  проводиться  планомірна діяльність  щодо  розвитку  і  розширення  заповідних  територій,  заповідна  справа розглядається  як  головний  засіб  для  комплексного  вирішення  важливих  екологічних проблем,  таких  як  збереження  біорізноманіття,  відновлення  і  підтримка  екологічного балансу.

Для  вирішення  питання  розвитку  природно  заповідної  справи  в    Україні,  і  зокрема Кіровоградській області, необхідно:

−  вирішити  питання щодо  спрощення  порядку  створення  територій  і  об’єктів  природно-заповідного  фонду  та  резервування  природних  територій  для  подальшого  заповідання,

особливо  в  частині  погодження  з  органами  державної  влади,  органами  місцевого самоврядування та землекористувачами;

−  врегулювати питання створення охоронних зон заповідних територій;

−  запровадити  механізми  економічного  стимулювання  створення  нових  заповідних територій  та  викупу  земельних  ділянок  для  наступного  заповідання,  компенсації  втрат землекористувачам, на землях яких створюються нові заповідні території;

−  встановити обов’язкове погодження зміни власників чи користувачів у межах територій ПЗФ з територіальними органами Мінприроди;

−  вдосконалити  управління  та  координацію  діяльності  підрозділів  служб  державної охорони  установ  природно-заповідного  фонду,  забезпечити  працівників  служби державної охорони правовим та соціальним захистом;

−  встановити  дієву  систему  управління  й  охорони  територій  та  об’єктів  природно-заповідного фонду, для управління не створюються спеціальними адміністраціями;

−  посилити систему державного контролю у сфері додержання вимог режиму територій та об’єктів природно-заповідного фонду;

−  вдосконалити  процедуру  персональної  відповідальності  посадових  осіб  за  порушення законодавства щодо природно-заповідного фонду, в тому числі щодо створення об’єктів та встановлення їх меж;

−  встановити  мораторій  на  зміну  цільового  призначення  земель  природно-заповідного, історико-культурного та іншого природоохоронного призначення, земель водного фонду в межах водоохоронних  зон, розширення меж населених пунктів  за рахунок включення до  них  перспективних  для  заповідання  природних  територій  та  існуючих  заповідних об’єктів;

−  розширити перелік особливо цінних земель;

−  заборонити  вилучення  земель  природно-заповідного,  історико-культурного  та  іншого природоохоронного призначення;

−  запровадити  обов’язкове  переведення  територій  та  об’єктів  ПЗФ  до  земель  природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення [14].

Але  для  вирішення  всіх  зазначених  питань  насамперед  необхідна  нова природоохоронна державна політика, а також фінансове забезпечення реалізації всіх заходів.

Збереження  існуючих  та  створення  нових  природно-заповідних  територій  це  захист земель від їх «захоплення» та невеликі «островки волі» для майбутнього наших дітей.

Протягом 2011 року проведено наступні заходи [16, c. 79-85]:

1. З метою приведення територій водоохоронних зон та прибережно-захисних смуг водних об’єктів у відповідності до вимог екологічного та санітарно-гігієнічного законодавства на замовлення фізичних і юридичних осіб виконана робота з виготовлення договорів оренди земель водного фонду. Даний вид робіт, передбачає собою встановлення та винесення в натурі (закріплення на місцевості) прибережно-захисних смуг.

2. Для припинення розвитку та зниженню ерозійних процесів впроваджується ґрунтозахисна система землеробства, яка передбачає собою залуження деградованих земель, та виведення їх з інтенсивного використання.

3. Держуправлінням разом з науковими співробітниками Кіровоградського обласного еколого-експертного центру “Довкілля” розроблена обласна схема  формування екологічної мережі (загальнодержавні, загальноєврепейські  елементи екомережі, їх картографування). Проведені роботи по веденню державного кадастру рослинного світу області (Мохи, Лишайники) та веденню державного кадастру тваринного світу області (Ссавці);

4. Проведені роботи по оцінці популяцій видів рослин занесених до Червоної книги України, які проростають на території області (Мохи, Лишайники), по оцінці популяцій видів тварин занесених до Червоної книги України, які мешкають на території області (Ссавці).

5. В 2011 році продовжувались роботи по слідуючих напрямках:

-Збереження популяцій видів рослин і тварин (продовження):

- ведення  державного  кадастру  тваринного  та  рослинного  світу  Кіровоградської  області;

-         інвентаризація  місцезростання  видів  рослин,  занесених  до  Червоної  книги  України,  та  рослинних  угруповань,  занесених  до  Зеленої  книги  України  на  території  області;

-         оцінка  стану  популяцій  видів  рослин  та  тварин,  занесених  до  Червоної  книги  України  на  території  Кіровоградщини.

-         на території 5 районів області при проведенні польових обстежень визначені природні ядра та природні коридори.

-         здійснення  заходів,  що  випливають  з  виконання  зобов”язань  України  за   міжнародними  угодами:

-         розробка  обласної  схеми  формування  екологічної  мережі  (продовження).

Висновок

На Кіровоградщині приділяється увага збільшенню мережі природно-заповідних територій та об'єктів. Зараз їх налічується 178 одиниць загальною площею 11,5 тис.га, з яких 26 природно-заповідні території загальнодержавного значення, а також місцевого значення – 54 заказників, 44 пам’яток природи, 49 заповідних урочищів, 5 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва.

Статусу державного значення надано нашим “перлинам”: ландшафтному заказнику “Чорноліський”, ботанічним заказникам "Граничний степ" та "Сатківський степ",загальнозоологічному заказнику "Полозова балка", гідрологічній пам'ятці природи “Болото “Чорний ліс”, дендрологічному парку “Веселі Боковеньки”, паркам – пам'яткам садово-паркового мистецтва “Онуфріївський парк”, “Хутір Надія” та інші. Вони відіграють важливу роль у збереженні зникаючих, рідкісних, і реліктових рослин та тварин, рідкісних угрупувань, по суті, є природними музеями просто неба.

3 види рослин і 23 види тварин, виявлених на території Кіровоградської області, занесені до Європейського червоного списку, 29 видів рослин і 110 видів тварин – до червоної книги України.

Неповторної краси скелясті схили річкових долин, ярів, нагромадження кам'яних брил, ділянки цілинних, вкритих ковилою степів. Про красу цих місць свідчать хоча б назви заповідних територій – “Розлитий камінь”, “Кам'яна балка”, “Тернова балка”. На гранітах, що близько піднялися до поверхні землі, збереглися ділянки кам’янистих степів з великою кількістю рідкісних рослин. Всі перлини незайманої природи рідного краю неповторні.

Говорячи про історико-культурний розвиток сучасної Кіровоградщини неможливо оминути факт заснування в м. Єлисаветграді (сучасний Кіровоград) першого українського професійного театру. Й зараз ця історико-архітектурна пам'ятка служить за своїм прямим призначенням й носить назву одного з його засновників - музично-драматичний театр ім. М.Л. Кропивницького. Корифеї першого українського професійного театру проживали в м. Єлисаветграді, тому і зараз в працюють музеї-садиби М.Л. Кропивницького, І Тобілевича, а в Кіровоградському районі діє музей-заповідник «Хутір Надія».

У І півріччі 2011 року Держуправлінням Кіровоградської області підготовлено матеріали на розширення мережі територій та об’єктів природно-заповідного фонду. Рішеннями сесії обласної ради створено (оголошено) 9 нових територій природно-заповідного фонду місцевого значення загальною площею 1104,59 га

Крім того, в стадії розробки знаходяться проекти створення регіональних ландшафтних парків місцевого значення на території Онуфріївського та Світловодського районів.

На даний час отримано згоду місцевих органів самоврядування на створення 12 нових територій природно-заповідного фонду на площі 405,1 га.

Вагомий внесок у розвиток природно-заповідної справи внесли громадські екологічні організації. Так, за ініціативи Ульянівського районного дитячого центру “Адоніс” у 2011 році створено ландшафтний заказник місцевого значення “Скалки” площею 60,0 га, у 2010 році за ініціативи Районного центру дитячої та юнацької творчості “Зоріт” у Новоукраїнському районі створено ландшафтний заказник місцевого значення “Квіти на скелях” площею 5,0 га.

Головою ради Кіровоградського обласного громадського еколого-експертного центру “Довкілля” Гулаєм О.В. щороку проводяться наукові обстеження території області для визначення природної цінності та подальшого створення природно-заповідних територій.

За результатами розвитку заповідної справи у 2012 році намічено комплекс дій щодо збільшення територій природно-заповідного фонду Кіровоградської області та нагороджено керівників та представників громадських екологічних організацій за значний внесок у розвиток природоохоронної діяльності, збереження та відновлення біологічного і ландшафтного різноманіття, розширення мережі територій і об'єктів природно-заповідного фонду Кіровоградської області, грамотами Держуправління ОНПС в Кіровоградській області.

Таким чином, сприятливі природні кліматичні умови, наявність заповідних ресурсів, поєднання степових просторів з лісовими куточками, пам'яток природного характеру і споруд історичної старовини створюють широкі можливості для  туристської діяльності на Кіровоградщині.