Кирило - мефодиевское общество

21.   Луняк Є.М. Актуальні проблеми сучасної історіографії Кирило – Мефодіївського товариства // Грані. – Дніпропетровськ, 2002. - №2. – С.24-28.

22.   Луняк Є.М. Місце України у колі слов’янських народів в ідеях кирило – мефодіївців: сучасний погляд // Історичні і політологічні дослідження. – Донецьк, 2001. - №3 (7). – С.44-46.

23.   Луняк Є.М. Роль П.Куліша в Кирило – Мефодіївському товаристві // Вип.15. Спадщина П.Куліша в сучасних дослідженнях. – Ніжин, 2001. – С.55-63.

24.   Міцкевич Адам. Книги народу польського од початку світа до умучення народу польського [Текст] / Адам Міцкевич / [пер. з польськ. М. Зерова] // Зеров М. Українське письменство. – К.: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2003. – С. 1222–1229.

25.   Міяковський В. Книга про Кирило-Методіївське братство // Сучасність. -Мюнхен, 1963. - № 3(27). Березень. – 28 с.

26.   Міяковський В. Надруковане й забуте. Громадські рухи дев’ятнадцятого сторіччя. Новітня українська література.- Нью-Йорк, 1984. – 256 с.

27.   Огородник І.В., Русин М.Ю. Українська філософія в іменах: Навч. посібник / За ред. М.Ф.Тарасенка. — К., 1997. — 328 с.

28.   Пінчук Ю.А. Микола Іванович Костомаров. — К., 1992. — 232 с.

29.   Подолинський С. Вибрані твори / Упоряд.: Л.Я.Корнійчук. — К., 2000. - 328 с.

30.   Полонська-Василенко Н. Історія України. У 2 т. — Т.1 - К., 1992. — 640 с.

31.   Сергієнко Г. Я. Суспільно-політичний рух на Україні після повстання декабристів, 1826–1850. – К.: Наук. думка, 1971. – 300 с.

32.   Сергієнко Г. Я. Т. Г. Шевченко і Кирило-Мефодіївське товариство / АН Української РСР. Інститут історії. – К.: Наук. думка, 1983. – 206 с.

33.   Сергієнко Г. Я. Яскрава сторінка визвольного руху: До 125-річчя Кирило-Мефодіївського товариства. – К.: Т-во «Знання» УРСР, 1971. – 48 с.

34.   Смолій В.А., Степанков В.С. Українська державна ідея ХVII-ХVIII столітть: проблеми формування, еволюції, реалізації. — К., 1997. — 367 с.

35.   Статут Українського православного братства імені святих Кирила та Мефодія. – К., 1918. – 10 с.

36.   Стебельська А. Шевченкова концепція української держави // Збірник наукових праць канадського НТШ. — Т.ХХХІІІ. — Торонто, 1993. — С.177-186.

37.   Сухий О.М. Національна ідея в програмах та діяльності українських політичних партій Галичини (кінець XIX- початок XX ст.). — Львів, 1998. - 131 с.

38.   Шевчук В.П., Тараненко М.Г. Історія української державності: Курс лекцій. - К., 1999. – С.48.

Додаток 1

Рис. 1. Василь Михайлович Білозерський              Рис. 2. Микола Іванович Гулак

Рис. 3. Микола Іванович Костомаров       Рис. 4. Пантелеймон Олександрович Куліш

Рис. 5. Тарас Григорович Шевченко                  Рис. 6. Дмитро Павлович Пильчиков

Додаток 2

Статут Кирило-Мефодіївського товариства 1845 р. кінець — 1846 р.

Устав Славянского общества св. Кирилла и Мефодия

Главные идеи

1. Принимаем, что духовное и политическое соединение славян есть истинное их назначение, к которому они должны стремиться.

2. Принимаем, что при соединении каждое славянское племя должно иметь свою самостоятельность, а такими племенами признаем: южно-руссов, северно-руссов с белоруссами, поляков, чехов с [сло]венцами, лужичан, иллиро-сербов с хурутанами и болгар.

3. Принимаем, что каждое племя должно иметь правление народное и соблюдать совершенное равенство сограждан по их рождению, христианским вероисповеданиям и состоянию.

4. Принимаем, что правление, законодательство, право собственности и просвещение у всех славян должны основываться на св[ятой] религии господа нашего Иисуса Христа.

5. Принимаем, что при таком равенстве образованность и чистая нравственность должны служить условием участия в правлении.

6. Принимаем, что должен существовать общий Славянский собор из представителей всех пле[мен].

Главные правила общества

1. Установляем общество с целью распространения вышеизложенных идей преимущественно посредством воспитания юношества, литературы и умножения числа членов общества. Общество именует своими покровителями святых просветителей славянства Кирилла и Мефодия и принимает своим знаком кольцо или икону с именами или изображением сих святых.

2. Каждый член общества, поступая, произносит присягу употреблять дарования, труды, состояние, общественные свои связи для целей общества, и ежели бы какой член потерпел гонение и даже мучения за принятые обществом идеи, то, по данной присяге, он не выдает никого из членов, своих собратий.

3. В случае член попадет в руки врагов и оставит в нужде семейство, общество помогает ему.

4. Каждый член общества может принять нового члена общества без необходимости сообщать ему об именах прочих членов.

5. В члены принимаются славяне всех племен и всех званий.

6. Совершенное равенство должно господствовать между членами.

7. Так как в настоящее время славянские племена исповедуют различные вероисповедания и имеют предубеждение друг против друга, то общество будет стараться об уничтожении всякой письменной и религиозной вражды между ими и распространять идею о возможности примирения разногласий в христианских церквях.

8. Общество будет стараться заранее об искоренении рабства и всякого унижения низших классов, равным образом и о повсеместном распространении грамотности.

9. Как все общество в совокупности, так и каждый член должны свои действия соображать с евангельскими правилами любви, кротости и терпения; правило же: «Цель освящает средство» общество признает безбожным.

10. Несколько членов общества, находясь в одном известном месте, могут иметь свои собрания и постановлять частные правила для своих действий, но дабы они не противоречили главным идеям и правилам общества.

11. Никто из членов не должен объявлять о существовании и составе общества тем, которые не вступают или [не] подают надежды вступить в него.

Помітка: Найдено в бумагах Гулака, а писано рукою Белозерского.

Додаток 3

Відозва «Брати Українці», написана М. І. Костомаровим, вилучена у М. І. Гулака під час обшуку 2 квітня 1847 р.

Брати українці!

От сю розказу полагаючи перед ваші очі, даєм вам уважити, чи добре воно так буде.

1. Ми приймаємо, що усі слов’яне повинні з собою поєднатися.

2. Але так, щоб кожен народ зкомпонував свою Реч Посполиту і управлявся несмісимо з другими, так, щоб кожен народ мав свій язик, свою літературу і свою справу общественну. Такії народи по нашому: москалі, українці, поляки, чехи, словаки, хорутани, іллір[о]-серби і болгари.

3. Щоб був один сейм або рада слов’янська, де б сходились депутати оду всіх Речей Посполитих і там розважали б і порішали такі діла, котрі б належали до цілого союза слов’янського.

4. Щоб в кожній Речі Посполитій був свій правитель, вибраний на года, і над цілим союзом був би правитель, вибраний на года.

5. Щоб в кожній Речі Посполитій була посполита рівність і свобода і станів не було ов[с]і.

6. Щоб приймано депутатами і урядниками не по роду, не по достатку, а по розуму і просвіщенності народним вибором.

7. До того, щоб віра христова була основою закону, і общественної справи в цілому союзі і в кожній Речі Посполитой.

Отсе вам, братіє українці обох сторон Дніпра, подаєм на увагу, прочитайте пильно і нехай кожен думає, як до сього дійти, і як би лучше воно було. Як багато голов, то багато розумів, кажуть. Коли ви об сім станете думати, то в той час, як прийде пора говорити об сім, вам господь бог дарує смисл і уразумєніе.

Додаток 4

Відозва «Братья великороссияне и поляки», вилучена у М. І. Гулака під час обшуку 2 квітня 1847 р.

Братья великороссияне и поляки!

Сие глаголит к вам Украина, нищая сестра ваша, которую вы распяли и растерзали и которая не помнит зла и соболезнует о ваших бедствиях и готова проливать кровь детей своих за вашу свободу. Прочитайте послание это братское, обсудите важное дело вашего общего спасения, восстаньте от сна и дремоты, истребите в сердцах ваших безрассудную ненависть друг к другу, возженную царями и господами, на общую погибель вашей свободы, устыдитесь ярма, которое тяготит ваши плечи, устыдитесь собственной своей испорченности, предайте проклятию святотатственные имена земного царя и земного господина, изгоните из умов ваших дух неверия, занесенный от племен немецких и романских, и дух закоснелости, вдохнутый татарами, облекитесь в свойственную славянам любовь к человечеству, вспомните также о братьях ваших, томящихся и в шелковых цепях немецких и в когтях турецких, и да будет целью жизни и деятельности каждого из вас: славянский союз, всеобщее равенство, братство, мир и любовь, господа нашего Иисуса Христа.

Аминь.

[50]

[1] Луняк Є.М. Роль П.Куліша в Кирило – Мефодіївському товаристві // Вип.15. Спадщина П.Куліша в сучасних дослідженнях. – Ніжин, 2001. – С.55-63.

[2] Луняк Є.М. Роль П.Куліша в Кирило – Мефодіївському товаристві // Література та культура Полісся. Вип.15. Спадщина П.Куліша в сучасних дослідженнях. – Ніжин, 2001. – С.55-63.

[3] Луняк Є.М. Місце України у колі слов’янських народів в ідеях кирило – мефодіївців: сучасний погляд // Історичні і політологічні дослідження. – Донецьк, 2001. - №3 (7). – С.44-46.

[4] Луняк Є.М. Актуальні проблеми сучасної історіографії Кирило – Мефодіївського товариства // Грані. – Дніпропетровськ, 2002. - №2. – С.24-28.

[5] Зайцев П. «Книги Битія» як документ і твір [Текст] / П. Зайцев // Наше минуле. – 1918. – № 1.

[6] Сергієнко Г.Я. Історіографія Кирило-Мефодіївського товариства // Історіографічні дослідження в Українській РСР. - Вип. 4. - К., 1971. - С. 150- 173.

[7] Полонська-Василенко Н. Історія України. У 2 т. – Т.1 – К., 1992. – 640 с.

[8] 

[9] Сергієнко Г. Я. Суспільно-політичний рух на Україні після повстання декабристів, 1826–1850. – К.: Наук. думка, 1971. –C.8.

[10] Козак, С. Біблія і «Книги буття українського народу» [Текст] / С. Козак // Дзвін. – 1994. – № 5. – С. 103–107.

[11] Смолій В.А., Степанков В.С. Українська державна ідея ХVII-ХVIII столітть: проблеми формування, еволюції, реалізації. — К., 1997. — C. 67.

[12] Драгоманов М.П. Пропащий час. Українці під московським царством (1654-1876). // Драгоманов М.П. Вибране. — К., 1991. —559 с.

[13] Міцкевич, Адам. Книги народу польського од початку світа до умучення народу польського [Текст] / Адам Міцкевич / [пер. з польськ. М. Зерова] // Зеров М. Українське письменство. – К.: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2003. – C. 1222–1229.

[14] Шевчук В.П., Тараненко М.Г. Історія української державності: Курс лекцій.-К., 1999. – С.48.

[15] Лисяк-Рудницький І. Каразин і початки українського національного відродження // Лисяк-Рудницький І. Історичні есе. В 2 т. — Т.1. — К., 1994. — С.203.

[16] Міяковський В. Книга про Кирило-Методіївське братство // Сучасність. -Мюнхен, 1963. - № 3(27). Березень.

[17] Костомаров М.І. Закон Божий (книга буття українського народу).-К.:Либiдь.-1991.-40с.

[18] Міяковський В. Надруковане й забуте. Громадські рухи дев’ятнадцятого сторіччя. Новітня українська  література.- Нью-Йорк, 1984.-С.69.

[19] Бойко М.П. Кирило-Мефодіївське товариство: філософські та культорологічні ідеї національної самосвідомості та державотворення.- Дніпродзержинськ, Вид. ДДТУ,2006.- С.38.

[20] Козак Стефан. Українська змова і месіанізм: Кирило-Мефодіївське Братство/Микола Лесюк (пер.з пол.і ред.).- Івано-Франківськ, Плай,2004. – С.194.

[21] Міяковський В. Книга про Кирило-Методіївське братство // Сучасність. -Мюнхен, 1963. - № 3(27). Березень.

[22] Статут Українського православного братства імені святих Кирила та Мефодія. – К., 1918. – 10 с.

[23] Сергієнко Г. Я. Яскрава сторінка визвольного руху: До 125-річчя Кирило-Мефодіївського товариства. – К.: Т-во «Знання» УРСР, 1971. – С.17.

[24] Статут Українського православного братства імені святих Кирила та Мефодія. – К., 1918. – 10 с.

[25] Пінчук Ю.А. Микола Іванович Костомаров. — К., 1992. — с.149.

[26] Статут Українського православного братства імені святих Кирила та Мефодія. – К., 1918. –  С. 3.

[27] Там само. – С.5.

[28] Там само. – с.8.

[29] Сергієнко Г. Я. Т. Г. Шевченко і Кирило-Мефодіївське товариство / АН Української РСР. Інститут історії. – К.: Наук. думка, 1983. – с.56.

[30] Статут Українського православного братства імені святих Кирила та Мефодія. – К., 1918. – 10 с.

[31] Сергієнко Г. Я. Т. Г. Шевченко і Кирило-Мефодіївське товариство / АН Української РСР. Інститут історії. – К.: Наук. думка, 1983. – С.57.

[32] Стебельська А. Шевченкова концепція української держави // Збірник наукових праць канадського НТШ. — Т.ХХХІІІ. — Торонто, 1993. — С.176.

[33] Грушевський М. С. З ідеології кирило-мефодіївців // Україна: Науковий трьох місячник українознавства.-1914.-Кн.1.-С.78.

[34] Шевчук В.П., Тараненко М.Г. Історія української державності: Курс лекцій.-К., 1999. – С.157.

[35] Дорошенко Д. П.О. Куліш. Його життя й літературно-громадська діяльність.-К.,1918, С.281.

[36] Сергієнко Г. Я. Т. Г. Шевченко і Кирило-Мефодіївське товариство / АН Української РСР. Інститут історії. – К.: Наук. думка, 1983. – С.3.

[37] Дорошенко Д. М.І. Костомаров. Його громадська й літературно-наукова діяльність, - К., 1920, - С.69.

[38] Дорошенко Д. П.О. Куліш. Його життя й літературно-громадська діяльність.-К.,1918,- С.149.

[39] Лисяк-Рудницький І. Історичні есе. - Том 1. - Київ: Основи, 1994. - 554 с.

[40] Костомаров М.І. Закон Божий (книга буття українського народу).-К.:Либiдь.-1991.-40с.

[41] Міяковський В. Книга про Кирило-Методіївське братство // Сучасність. -Мюнхен, 1963. - № 3(27). Березень.-С.59.

[42] Костомаров М.І. Закон Божий (книга буття українського народу).- К.:Либiдь.-1991.- 40 с.

[43] Міяковський В. Надруковане й забуте. Громадські рухи дев"ятнадцятого сторіччя. Новітня українська література.- Нью-Йорк, 1984. - С.97.

[44] Зайончковский П.А. Кирило-Мефодиевское общество (1846-1847). — М., 1959.,- С.152.

[45] Сергієнко Г. Я. Т. Г. Шевченко і Кирило-Мефодіївське товариство / АН Української РСР. Інститут історії. – К.: Наук. думка, 1983. – С.100.

[46] Дорошенко Д. М.І. Костомаров. Його громадська й літературно-наукова діяльність, - К., 1920., - С.74.

[47] Стебельська А. Шевченкова концепція української держави // Збірник наукових праць канадського НТШ. — Т.ХХХІІІ. — Торонто, 1993. — С.186.

[48] Дорошенко Д. П.О. Куліш. Його життя й літературно-громадська діяльність.-К.,1918., с.95.

[49] Горєлов М.Є. Передвісники незалежної України: Історичні розвідки. — К., 1996.-С.56.

[50]