Интеграционное развитие Азиатско-Тихоокенского региона

Співробітництво Асоціації у сприянні збільшенню інвестиційних потоків розпочалося в 1998 році після підписання угоди про інвестиційну зону АСЕАН Framework Agreement on the ASEAN Investment Area (AIA) та угоди АСЕАН про заохочення і захист інвестицій 1987 або як її ще називають угода інвестиційного гарантування ASEAN Investment Guarantee Agreement (IGA). У 2007 році на 39-ій Нараді міністрів економіки країн було прийнято рішення про перегляд Угод АСЕАН AIA та IGA з тим, щоб консолідувати ці дві угоди для створення вільного і відкритого інвестиційного режиму. Це має сприяти більшому залученню інвестицій та забезпеченню економічної інтеграції країн АСЕАН.

У лютому 2009 року була підписана Всеосяжний угоду з інвестицій ASEAN Comprehensive Investment Agreement (ACIA), яка охоплює лібералізацію, захист, сприяння і заохочення, а також включає нові покращенні AIA / IGA положення. Основні принципи ACIA[8]:

      усі галузі повинні бути відкриті для інвестицій, заборони будуть поступово усуненні;

      національний режим охорони надається негайно інвесторам АСЕАН з невеликими винятками;

      ліквідації перешкод для інвестицій;

      оптимізація інвестиційного процесу та процедури;

      підвищення прозорості;

      прийняття заходів для сприяння розширенню інвестиційної діяльності.

Визнаючи зростаюче значення торгівлі послугами, країни Асоціації офіційно об’єднали свої зусилля, щоб працювати у напрямку забезпечення вільної торгівлі послугами у регіоні, підписавши угоду ASEAN Framework Agreement on Services (AFAS) 15 грудня 1995 року під час п’ятого саміту АСЕАН у Бангкоку. Ця угода спрямована на суттєве скасування обмежень у торгівлі послугами між країнами АСЕАН і має на меті підвищення ефективності та конкурентоспроможності постачальників послуг серед країн Асоціації. У середньому частка сектору послуг в ВВП країн АСЕАН становить 40-50%, і кожного року вона зростає. Експорт послуг на світовий ринок країн АСЕАН також неухильно росте. У 2007 році він склав 331 млрд. доларів США, або 5,2% від загального обсягу світової торгівлі послугами. Як бачимо з рисунку найбільш розвинений сектор послуг у Сінгапурі (близько 70% від ВВП) та Камбоджі (близько 70% від ВВП).

Частка сектору послуг до ВВП (у %)[9]

              Деякі члени АСЕАН є провідними світовими експортерами послуг. Так наприклад, на транспортних послугах спеціалізується Сінгапур, у сфері туризму – Таїланд і Малайзія, послуги зв’язку – Малайзія, Сінгапур і Філіпіни, телекомунікації – Малайзія, будівництво – Малайзія, Сінгапур, Таїланд, страхові та фінансові послуги – Сінгапур, комп’ютерні та інформаційні послуги – Сінгапур. Проте, у цілому АСЕАН є нетто імпортером послуг з початку 90-х років, як і інші блоки країн, що розвиваються, на відміну від регіональних угрупувань НАФТА та ЄС. 

Експорт, імпорт та баланс торгівлі послугами, 2000-2008рр.[10]

До 2015 року у регіоні АСЕАН планується створення єдиного ринку авіації ASEAN Single Aviation Market (SAM). Очікується повна лібералізація повітряних перевезень між країнами-членами Асоціації, що дозволить отримати вигоду від збільшення авіаперевезень по всьому світу, а також створить кращі умови для туризму, торгівлі, потоку інвестицій та послуг між країнами АСЕАН.

4

2.2 АНАЛІЗ ТОРГІВЕЛЬНО-ІНСЕСТИЦІЙНИХ ВІДНОСИН МІЖ КРАЇНАМИ УЧАСНИЦЯМИ АСЕАН

Асоціація склала графік пільгового зниження тарифів, який повинен був здійснюватися поступово до 2008 року (пізніше перенесено на 2010 рік). Товари були розподілені на чотири категорії: список включення Inclusion List-Fast Track (IL-FT); тимчасовий список виключень Temporary Exclusion List (TEL); чутливий список Sensitive List (SL) і Загальні винятки General Exceptions (GE).

Продукти IL-FT є ті, які повинні пройти негайну лібералізацію за рахунок зменшення внутрішньорегіональних (CEPT) тарифних ставок, усунення кількісних обмежень та інших нетарифних бар'єрів. Тарифи на ці продукти повинні були бути зниженні максимально до 20% до 1998 року і до 0-5% до 2002 року. Нові члени АСЕАН повинні були виконати це завдання до 2006 (В'єтнам), 2008 (Лаос і М'янма) і 2010 років (Камбоджа). До 2000 року у списку Включення було 53294 тарифних позицій, що представляють 82,78% від усіх тарифних позицій у рамках АСЕАН.

Продукти з переліку тимчасового списку виключення могли бути захищені від лібералізації торгівлі  лише не деякий періоду часу. Тим не менше, всі ці продукти повинні були бути переведені у список включення, а також почати процес зниження тарифів і таким чином дійти до тарифної ставки у 0-5%. Починаючи з 1 січня 1996 року, щорічні платежі, виробів з TEL були передані до Списку інтеграції. До 2000 року залишалося 9674 тарифних позицій у TEL, що становить близько 15,04% від усіх тарифних позицій у рамках АСЕАН.

Sensitive List містить список необробленої сільськогосподарської продукції. Зобов'язання щодо зниження тарифів до 0-5%, усунення кількісних обмежень та інших нетарифних бар'єрів, продовжено до 2010 року (для нових членів АСЕАН до 2013 (В'єтнам), 2015 (Лаос і М'янма) і 2017 (Камбоджа). До 2000 року у список входило 370 тарифних позицій, що складало 0,58% від всіх тарифних позицій у рамках АСЕАН.

До списоку генеральний виключень входять продукти, виключені із зони вільної торгівлі, з міркувань захисту національної безпеки, суспільної моралі, людини, тварин чи рослин, життя і здоров'я, предметів, що мають художню, історичну та археологічну цінність. До нього входять 1036 тарифних позицій, що становить близько 1,61% від всіх тарифних позицій у рамках АСЕАН.

Частка кожної категорії продуктів у списках

              Таблиця 1 (Додатки) показує рівень ставки, яку країна встановлює на товари для інших країн-членів АСЕАН (MFN tariff) та рівень преференційної ставки (для країн-членів Зони вільної торгівлі АСЕАН), а також різницію між цими двома показниками (margin) для кожної з десяти країн х моменту підписання договору АФТА. Окрім 2001 року, коли преференційні тарифи були скасовані для усіх країн. Дані таблиці свідчать про загальну тенденцію зниження як MFN тарифу, так і преференційної ставки, але це не завжди так, хоча ми і дивимося на середній рівень ставок. Найбільш помітним виключенням є Таїланд, де під час азіатської кризи, MFN тариф досяг свого найвищого рівня (44,33% у 1999р.)[11]

Експорт усередині АСЕАН та експорт АСЕАН, 1993-2000рр.

Тепер проаналізуємо як вплинуло зниження ставок на загальний та внутрішній експорт АСЕАН. Таким чином у  період з 1993 по 1998 рік торгівля між країнами-членами АСЕАН зросла з $ 44,2 млрд. до $ 73,4 млрд. У середньому ріст торгівлі між країнами складав 13,2%. До фінансової та економічної кризи, що відбулася у середині 1997 року, експорт серед країн АСЕАН збільшився на 29,6%. Це значно вище, ніж темпи зростання обсягу загального експорту АСЕАН, що становив 18,8%. Але фінансова та економічна криза негативно вплинули на внутрішньорегіональну торгівлю більше, ніж на торгівля з рештою світу. Торгівлі усередини Асоціації скоротилася на 15,9% у 1998 році в порівнянні з 5,8% зниження в загальному обсязі експорту АСЕАН.[12]

              АСЕАН є одним з основних одержувачів прямих іноземних інвестицій, навіть під час азіатської фінансової кризи 1997-1999 років. У 1999 році АСЕАН акумулював ПІІ у сумі 249,2 млрд. дол. США, що становив 30% від загального обсягу ПІІ у розвиток країн Азії. У 2001 році загальний обсяг акумульованих ПІІ досяг 282,919 млрд. дол. США[13]. Після укладання угоди щодо співпраці у сфері інвестицій, АСЕАН знову заявляє свою готовність надати інвесторам конкурентоспроможне і привабливе середовище для залучення інвестицій та підприємницької діяльності. Угода AIA спрямована на забезпечення умов, які сприятимуть вільному потоку прямих іноземних інвестицій, технологій та кваліфікованих кадрів. Вона дозволить інвесторам АСЕАН використання додаткових переваг, з метою забезпечення розширення бізнесу та виробничої ефективності за нижчих витрат. Також угода надасть можливість інвесторам розробляти регіональні бізнес-стратегії та полегшить проведення операцій між різними країнами у межах регіону АСЕАН.

Прямі іноземні інвестицій в АСЕАН, 2000-2008рр.[14]

              Приплив прямих іноземних інвестицій до АСЕАН скоротився у 2008 році через глобальну економічну кризу, але попередня тенденція була позитивна. З 2002 року 5 років поспіль простежується збільшення ПІІ до регіону. І якщо у 2002 році сума ПІІ становила 18 млрд. дол. США, то у 2007 році вона досягла рекордного рівня – 69,9 млрд. дол. США. У 2008 році внутрішні потоки прямих іноземних інвестицій впали на 14,6% і становили 59,7 млрд. дол. США. Таким чином частка ПІІ АСЕАН у світовому обсязі, яка зросла з 2,5% у 2002 році до 5% у 2004 році, впала до 3,5% у 2008 році.

Прямі іноземні інвестиції до АСЕАН, 2005-2008рр. (млрд. дол. США)[15]

              Відбулося скорочення ПІІ до усіх країн-членів АСЕАН, окрім Індонезії, Лаосу та В’єтнаму. Найвищі темпи спаду рівня ПІІ до Філіпін, Малайзії та Сінгапуру. Збільшення прямих іноземних інвестицій до Індонезії та В’єтнаму говорить про те, що ці країни все ж таки змогли зберегти інтерес інвесторів до своєї економіки. Приплив ПІІ до Індонезії зріс на 19,5% до 7,92 млрд. дол. США, до В’єтнаму зріс на 19,5% і становив 8,1 млрд дол. США.

              Основним одержувачем прямих іноземних інвестицій серед країн АСЕАН залишається Сингапур. Його частка у загальному обсязі ПІІ складає 36,6%. Таїланд – 16,7%, В’єтнам – 13,6%, Малайзія – 12,4%.

Частка ПІІ кожної країни до загального обсягу ПІІ

              Прямі іноземні інвестиції з США до АСЕАН скоротилися у 2008 році майже вдвічі – на 53% і становили 3 млрд. дол. США. Також значно скоротилися ПІІ з ЄС – на 29% і становили 13,6 млрд. дол. США, порівнюючи з попереднім роком, коли вони зросли на 73% до 18,4 млрд. дол. США. Однак ЄС на протязі останніх років все ж таки залишається основним джерелом прямих іноземних інвестицій до АСЕАН. ПІІ потоки з країн Азії теж впали -  з Кореї на 48%, з Китаю на 9% і з Японії на 15%.

Основні країни інвестори АСЕАН (млрд. дол. США)[16]

              Тим не менш, інвестиційні потоки усередині АСЕАН залишаються стійкими. Незважаючи на зменшення обсягів ПІІ з розвинених країн, обсяг внутрішніх прямих іноземних інвестицій в Асоціації зріс на 14,5% до 10,8 млрд. дол. США у 2008 році.[17] Таким чином через зменшення обсягу ПІІ з розвинених країн, частка ПІІ АСЕАН збільшилася з 13,5%  у 2007 році до 18,2% році. Частка ПІІ ЄС у 2008 році становила 21,9%, США – 5% (знизилася на 6,5%), Японії – 15,2% ( скоротилася на 3,2%). Збільшення прямих іноземних інвестицій всередині регіону можна пояснити підвищенням довіри інвесторів АСЕАН до інвестування у країни-члени асоціації. Крім того,  економіка регіону стає дедалі інтегрованішою, усуваються бар’єри  у торгівлі та інвестуванні між країнами регіону. Цей факт може вплинути на подальший приріст прямих іноземних інвестицій з країн-членів Асоціації.

Внутрішні інвестиційні потоки в АСЕАН, 2006-2008рр. (млрд. дол. США)

              Основна частина ПІІ всередині АСЕАН надійшла в Індонезію, Таїланд, В’єтнам та Малайзію, відповідно 27,3%, 22,6%, 21% і 14,8% від загального обсягу. Індонезія отримала 2,9 млрд. дол. США, Таїланд – 2,4 млрд. дол. США, В’єтнам – 2,3 млрд. дол. США, Малайзія 1,6 млрд. дол. США.

Прямі іноземні інвестиції АСЕАН по секторам (млрд. дол. США)[18]

Приплив прямих іноземних інвестицій в АСЕАН зосереджений на сектор послуга. У 2008 році на сектор послуг прийшлося 50,5% від обсягу усіх прямих іноземних інвестистиці, у той час як на обробну промисловість лише 29,4%.  Приплив ПІІ у сферу послуг у 2008 році значно скоротився  і становить 30,1 млрд. дол. США, що нижче на 22% у порівнянні з попереднім роком. Приплив ПІІ у сектор виробництва скоротився на   4% до 17,6 млрд. дол. США. Таке невелике падіння є свідченням того, що іноземні інвестори все ж таки зацікавленні у вкладенні свого капіталу у сектор виробництва країн АСЕАН, довірою до регіону та бачення регіональної перспективи зростання і має позитивно вплинути на зростання обсягу ПІІ у цей сектор і протягом 2010 року.

3. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ СПІВРОБІТНИЦТВА АСЕАН З ІНШИМИ КРАЇНАМИ

3.1. ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ АСЕАН З СУСІДНІМИ КРАЇНАМИ

З метою розширення свого ринку та участі у міжнародних глобалізацій них процесах Асоціація досить тісно співпрацює з іншими країнами світу, особливо з країнами Азіатсько-Тихоокеанського регіону. Торговельна взаємозалежність є важливим індикатором тенденцій в інтеграції. Отже, на сучасному етапі найактуальнішими є інтеграційні проекти, які окрім країн АСЕАН передбачають участь інших країн, передусім Японії, Китаю, Республіки Корея. Вимоги економічної доцільності співпадають з геополітичними процесами в регіоні. Сьогодні вже очевидно, що особливістю азійської інтеграції є наявність кількох конкурентних «центрів» – Китаю та Японії, які завойовують прихильність «малих друзів» серед країн членів АСЕАН і навколо яких, найбільш імовірно, і формуватимуться економічні об’єднання. Серед широкомасштабних державних політичних і економічних інтеграційних проектів сьогодні можна виділити Форум АРФ (регіональний форум АСЕАН), який включає країни Азії, Європи, США та Росію, присвячений обговоренню проблем регіональної безпеки (однак не володіє реальними військово-політичними структурами для їх розв’язання), Саміт країн Східної Азії – щорічний форум 16 лідерів країн Східної Азії з АСЕАН у керівній позиції ( у 2005 році у якості гостя виступала Росія), Саміти країн АСЕАН з приймаючими країнами, що проводяться для обговорення майбутньої співпраці та партнерства ( ювілейні саміти у Японії 2003 року, Китаю 2006 року та Південній Кореї 2009 року у рамках святкування річниць встановлення відносин з цими країнами), Азіатсько-Європейська зустріч, яка є неформальним процесом діалогу, розпочатого з 1996 року з метою зміцнення співробітництва між країнами Європи та Азії, особливо між членами ЄС та АСЕАН; саміт АСЕАН-Росія – щорічна зустріч між лідерами держав Асоціації та Президентом Росії. Співпрацюючи з іншими країнами вже було досягнуто створення об’єднань субрегіонального економічного спрямування: