Автор: Пользователь скрыл имя, 27 Октября 2011 в 15:04, шпаргалка
Науково-дослідницька діяльність у вищому навчальному закладі передбачає, що студенти в процесі її здійснення мають опанувати і засвоїти основні шляхи наукового пізнання. На молодших курсах студенти знайомляться з науковими напрямами роботи кафедри соціальної роботи, пишуть реферати, готують і виступають з доповідями і науковими повідомленнями на семінарських заняттях, колоквіумах, беруть активну участь в роботі наукових гуртків, а на старших курсах студенти здійснюють підготовку кваліфікаційних робіт, що є обов’язковою формою науково-дослідницької роботи.
Науковий керівник має право відмовитись від керівництва науковою роботою студента, який без поважних причин не вкладається в затверджений ним графік, виявляє несумлінність або наполягає на ідеях, які розходяться з його науковими переконаннями. Рішення з цього приводу приймає кафедра.
Якщо
при виконанні
досліджень отримано
результати, які суттєво
змінюють поставлені
завдання, то за поданням
наукового керівника
на засіданні кафедри
може бути уточнена
назва теми дослідження.
В такому разі тему необхідно
перезатвердити на вченій
раді університету
Вибір конкретної теми наукового дослідження визначається її актуальністю, новизною і практичним значенням. При цьому враховується наявність власних науково-методичних і методичних напрацювань, можливість опрацювання експериментального матеріалу, перспективу професійної орієнтації. Вибір теми наукового дослідження є першим етапом в процесі наукового дослідження.
На
цьому етапі обов’язковим є складання
плану наукового дослідження спільно
з науковим керівником з фіксацією дати
подачі на перевірку науковому керівникові
опрацьованого матеріалу. Правильно побудований
план наукового дослідження є організаційним
початком роботи, допомагає систематизувати
матеріал, забезпечити послідовність
його викладу. Доцільно планувати наукову
роботу тільки після опрацювання основних
наукових джерел з обраної теми.
До
уваги студентів
заочної форми
навчання!
Якщо
студенти працюють за
обраною спеціальністю,
то вони мають можливість
вибрати тему дипломної
роботи та зібрати відповідний
матеріал за місцем
роботи.
Тема дипломного чи магістерського дослідження затверджується на засіданні кафедри соціальної роботи раді факультету і наказом ректора по університету. Науковий керівник складає індивідуальний навчальний план слухача спеціалітету чи магістратури (зразок подано в додатках), консультує його з питань поглибленого вивчення спеціальних дисциплін та виконання дипломної чи магістерської роботи, контролює виконання індивідуального плану та графіку роботи над дипломною магістерською роботою і несе відповідальність за їх неякісне виконання.
Тематика
дипломних та магістерських робіт розробляється
щорічно кафедрою соціальної роботи і
уточнюється в процесі індивідуальної
роботи зі студентами.
СКЛАДАННЯ
ПЛАНУ РОБОТИ ТА ТЕРМІНИ
ЙОГО ВИКОНАННЯ
Планом
наукового дослідження є
1. Вибір теми дипломної роботи (вересень — жовтень).
2. Вибір бази переддипломної практики (жовтень — листопад).
3 . Прикріплення до наукового керівника від кафедри (початок жовтня).
4. Затвердження бази переддипломної практики (грудень).
5 . Узгодження з керівником теми дипломної роботи (жовтень — листопад).
6. Затвердження
теми дипломної роботи на
7. Оформлення завдання на дипломну роботу; узгодження графіка роботи.
8. Початок переддипломної практики (лютий).
9. Робота
з літературними джерелами.
10. Написання теоретичної частини роботи (січень - лютий).
11. Вивчення проблеми, досліджуваної в дипломній роботі, на базі практики (лютий - березень).
12. Написання
другого розділу дипломної
13. Захист звіту про переддипломну практику та виступ на студентській науковій конференції (середина квітня).
15. Написання заключного розділу дипломної роботи — пропозицій (напрямів) з удосконалення проблеми за темою дипломної роботи та здача дипломної роботи керівникові на перевірку (до 20 квітня).
17. Виправлення
зроблених зауважень. Здача
18. Написання
керівником відгуку на
19. Передання дипломної роботи на зовнішнє рецензування. Отримання рецензії (до 20 травня).
20. Підготовка
до виступу на захисті
21. Захист
дипломної роботи (кінець травня
— червень).
Обов’язковими
компонентами дипломної
роботи мають бути
дослідницькі завдання
та розробка методичних
матеріалів. Магістранти
мають обов’язково
провести апробацію
отриманих результатів
на одній (двох) наукових
конференціях!
Зміст або план подають на початку наукової роботи. Він містить назви розділів, підрозділів із зазначенням початкових сторінок. Назви розділів і підрозділів повинні бути стислими і зрозумілими, літературно грамотними, пов’язаними з назвою роботи.
Кваліфікаційне дослідження передбачає визначення загальноприйнятих методологічних параметрів: проблеми, теми, об’єкта, предмета, мети, завдань, гіпотези дослідження. Основними критеріями якості наукового дослідження є критерії актуальності, новизна, теоретичної та практичної значущості.
У вступі (приблизний обсяг 2-3 стор. машинопису для курсового та 5-7 стор. для дипломного чи магістерського дослідження): необхідно розкрити сутність і стан наукової проблеми, визначити її значущість для сучасності, вихідні положення для розробки теми, обґрунтувати необхідності проведення дослідження, визначити та аргументувати вибір об'єкта та предмета того чи іншого аспекту дослідження; мета і конкретні завдання дослідження; зазначаються методи і способи вирішення поставлених завдань, визначається гіпотеза дослідження, методи наукового дослідження, наукова новизна, практичне значення роботи, апробація результатів дослідження.
Актуальність роботи це соціальна значущість обраної теми, що складається з нової наукової інформації, узагальнення передового досвіду в сфері соціальної політики і соціальної роботи та має відповідати як сучасним потребам фахової галузі науки, так і перспективам її розвитку, практичним завданням. Студенти шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими вирішеннями проблеми обґрунтовують актуальність та доцільність наукової роботи, кількома реченнями висловлюють головне, про що буде йти мова у дослідженні.
Об'єкт дослідження – це загальна сфера наукового пошуку, частина об’єктивної реальності, яка в даний час стає предметом практичної та теоретичної діяльності людини як соціальної істоти, те на що спрямований процес пізнання, це поняття, які існують в єдності і водночас повинні чітко розрізнятися, це об’єктивні, незалежні від дослідника стани, процеси, властивості чи особливості соціальної діяльності. На думку науковців, об’єктом виступає те, що досліджується, а предметом те, що в цьому об’єкті дістало наукове пояснення [ ].
Предмет - конкретний ракурс дослідження об'єкта, окремі сторони властивості, якості об’єкта, що досліджується з певною метою, це той аспект, завдяки якому можна зрозуміти сутність об’єкта. Предметом дослідження можуть бути зміст, форми, методи організації й проведення соціальної роботи; діяльність соціального працівника, клієнта чи вихованця; шляхи вдосконалення соціальної роботи; відносини між соціумом і особистістю тощо.
Таким чином, об'єкт дослідження є більш широким поняттям, ніж його предмет. При цьому об'єкт повинен бути названим не безмежно широким, а так, щоб він був безпосередньо пов'язаним з предметом дослідження. Наприклад, об'єктом дослідження може бути процес морально-психологічної підготовки студентів в цілому, а предметом - тільки методи цієї підготовки (частина процесу).
Тема дипломної роботи „Нетрадиційні форми організації соціальної роботи з девіантними підлітками в умовах навчального закладу”
Об’єкт дослідження – форми соціальної роботи з девіантними підлітками
Предмет дослідження – технології застосування нетрадиційних форм соціальної роботи з девіантними підлітками в навчальних закладах.
Мета роботи визначається чітко, передбачає з’ясування певного результату і те, яким його бажає отримати дослідник, вона має бути тісно пов’язана з темою роботи. Мета дослідження є авторською стратегією в отриманні нових знань про об’єкт та предмет дослідження Починати формулювати мету можна з таких слів: «Вивчити...», «Визначити...», «З'ясувати...», «Встановити...» тощо, але слід пам’ятати, що мета має відображати що і яким чином досліджується. Як зазначає група науковців , „предмет і мета дослідження повинні відповідати низці вимог: актуальність і відповідність соціальному замовленню; наукова новизна (не повторювати відоме); практична значущість”.
Мета, в свою чергу, поділяється на коло більш конкретних завдань дослідження. Останні постають перед дослідником на підставі теоретичного аналізу даної проблеми й існуючої оцінки її вирішення в реальній практиці.
Завдання дослідження – це етапи досягнення мети і, як правило, включають у себе такі складові:
В науковому досліджені важливим є створення можливих варіантів ходу і результатів здійснення наукової роботи – формулювання гіпотез.
Гіпотеза – це наукове передбачення положень, які будуть установлені в дослідженні й потребують доведень і захисту. Вона передбачає пошук чогось невідомого в науці й практиці. Гіпотеза є головним методологічним інструментом дослідження. В основі гіпотези можуть бути невідповідність між встановленими в науці положеннями, вимогами практики і накопиченим дослідницьким матеріалом (усвідомлення цього протиріччя і призводить до гіпотези). Наукові гіпотези мають бути лаконічними, однозначними у формулюванні, логічно простими, відповідати фактам. Гіпотези можуть бути:
Перший тип гіпотез обмежує можливість передбачення, а для другого - це головна властивість. Тому другий і третій тип гіпотез частіше використовуються в дослідженнях, бо вони виводять дослідника на припущення щодо існування певних закономірних зв'язків між явищами, чинниками і умовами.