Туризм в Європі

 

На наш погляд, буде більш доцільним  розглядати туристичний ринок Європейського  регіону у порівнянні з ринками  інших регіонів для отримання  більш повної картини про нього.

Розглянемо детально зростання  прибуттів туристів та надходжень від  туризму у Європейському регіоні (у порівнянні з іншими регіонами  світу), оскільки саме ці два показники  є найважливішими економічними показниками  туристичного ринку.

Слід зазначити, що надходження  від рекреаційної діяльності зростають швидше та регулярніше, ніж кількість туристів, однак це пов’язане не стільки з інфляційними процесами, що відбуваються в світі, скільки з підвищенням ефективності галузі.

Країни Західної Європи відстають  від США в міжнародному туризмі  за надходженнями грошових коштів від  туризму. Європа більше, ніж інші регіони  світу залучає до себе туристів, однак кількість їх зростає повільніше [7].

Так, як вже зазначалося, країни Європи приймають близько 60 % гостей зі всього світу, і тільки лише 50 % всіх надходжень від туризму у світі припадає на їх частку. Успіх Європи пояснюється  наступними факторами:

- великий сегмент населення має значні реальні доходи;

- велика частка населення деяких європейських країн, наприклад, Німеччини, Франції, Великобританії, віддають перевагу відпустці за кордоном, але не дуже далеко від своєї країни, тобто в тому ж самому Європейському регіоні;

- оскільки мешканці окремих країн, які входять до складу ЄС, можуть вільно пересуватися територіями інших членів ЄС, подорожі всередині ЄС є досить популярними. 74 % зареєстрованих у країнах ЄС подорожей припадає на частку самих країн-членів ЄС.

- наявність великої кількості культурно-історичних пам’яток, створених природою та людиною;

- попит на міжнародні туристичні подорожі задовольняється сильною індустрією туризму та необхідною інфраструктурою.

Поступово, з розширенням сфери  туризму, його показники підлягають значним коливанням.

Конфлікт у 1999 році у Косово (Югославія) мав менш масштабні наслідки для  міжнародного туризму, ніж бойові дії  у зоні Перської затоки.

Між тим, Європа стала єдиним регіоном світу, де зростання числа прибуттів  у 1999 році виявився нижчим загальносвітового  значення (+ 1%).

Найбільший спад спостерігався  у країнах Центральної та Східної  Європи, а саме:

- Хорватія - - 17,3 % прибуттів у 1999 році до рівня 1998 року;

- Угорщина - – 13,8 %;

- Польща - – 4,5 %;

- Чехія - – 1,8 %.

Максимум темпів зростання прибуттів  туристів у європейський регіон за останнє десятиріччя був досягнутий у 2000 році, що, перш за все, пов’язане  з ідеєю “міленіуму” та з 2000 –  річчям християнства, а також з  економічною та політичною стабільністю в світі.

Надходження від туризму (не включаючи  транспорт) у європейському регіоні  в 2000 році становили 231,5 млрд. дол. США, або 48,6% від загальносвітового значення. Для порівняння: у 1950 - 41,3 %, у 1991 - 52,6 %.

Прогнози ВТО для регіональних трендів показують, що встановлені  зміни в розподілах туристичних  потоків між регіонами будуть зберігатися і в подальшому. Частка європейського регіону у 2010 році скоротиться, тоді як частка Східної Азії та Тихоокеанського регіону (САТ) сильно збільшиться. Слід відмітити, що прогнозована частка САТ збільшиться рівно настільки, на скільки скоротиться частка Європи [18].

Прогнозний рівень річного зростання  у 2000 – 2010 роках становитиме 2,5 % для  Європи і 6,5 % для САТ (див. табл. 2.2).

 

Таблиця 2.2 - Середні темпи щорічного зростання прибуттів туристів за регіонами світу, %

Період, роки	У світі	Європа	Америка	САТ
1950-1970	9,9	10,9	9,9	18,1
1970-1980	5,7	5,3	3,8	14,7
1980-1990	4,7	4,1	4,3	9,6
1990-2000	3,8	2,7	4,6	6,8
2000-2010	3,5	2,5	3,5	6,5

 

Відносне зниження темпів зростання  кількості туристів, що відвідують Європу, може бути причиною сильної  залежності Європи від певних видів  туризму. Особливо це відноситься узбережжя  Середземного моря [6].

Однак роль країн Європі у міжнародному туризмі визначається не лише показниками, які були розглянуті вище: кількість  відвідувачів та надходження від  туризму, але й розвиненістю індустрії  туризму.

Тому ще однією важливою характеристикою  розвитку ринку рекреаційних послуг є зміна сукупної ємності світових готелів, тобто тих місць, де переважно туристи розміщуються та витрачають певну кількість коштів.

 

Рис. 2.1 - Прибуття туристів у Євро протягом 1950- 2010 рр.

 

Отже, виходячи з наведеного вище, після нетривалої перерви в ХХІ  столітті міжнародний туризм буде продовжувати свій розвиток, не дивлячись на ризик  економічних спадів. Оскільки туристичний попит має свої особливості.

Однак значні зміни будуть відбуватися  в розподілі туристичних потоків  у ХХІ столітті на відміну від  попередніх років. У майбутньому, швидше за все, відбудеться перерозподіл основних зон туризму із Середземноморського  регіону до Тихоокеанського із зростанням сектору повітряного транспорту.

 

2.2 Характеристика рекреаційної діяльності окремих територіальних субринків Європи

 

Всесвітня туристична організація  провела офіційну класифікацію належності країн світу за основними рекреаційними регіонами. Згідно з цією класифікацією, Європейський регіон поділено на наступні субрегіони:

1. Центральна та Східна Європа;
2. Західна Європа;
3. Північна Європа;
4. Південна Європа;

5) Східне Середземномор’я.

Розглянемо  докладніше туристичні ринки цих  субрегіонів.

2.2.1 Центральна та Східна Європа

Нині  багаті рекреаційні ресурси світу  використовуються поки що недостатньо. Проблема ускладнюється тим, що найбільший рекреаційний попит має місце  саме в густонаселених урбанізованих  районах, особливо навколо найбільших міських агломерацій. Загальновідомо, що в цих районах територія  досить інтенсивно експлуатується іншими галузями господарства й використання її з оздоровчою метою дуже ускладнюється. Тому так важлива порівняльна  оцінка економіко-екологічної ефективності використання територіальних природних  комплексів різними галузями світового  господарства.

Для рекреаційної діяльності, окрім бурхливого розвитку, характерним є розширення напрямів туристичних подорожей. Нині поки що до числа таких, що найбільше відвідуються туристами, належать західноєвропейські країни. Країни Центральної та Східної Європи очікують потужне зростання туризму та до 2020 року вони можуть виграти конкурентну боротьбу всередині Європи за райони туристичного призначення [4].

Країни  Східної Європи цікаві у туристичному плані своїми екскурсійними, лікувально – оздоровчими та спортивними  програмами та гірськолижними курортами.

Румунія. Третину території країни займають Карпати, які є ідеальним місцем для зимових видів туризму. Основними  гірськолижними курортами Румунії  є Пояна Брашов та Предял. Курорт Пояна Брашов розташований на висоті 1030 м. та має сучасну спортивну  інфраструктуру, цілий ряд готелів  та вил. Загальна протяжність трас становить 14 км.

Чорногорія. Республіка багата на гірські масиви та каньйони, один з яких - Морача, є другим за величиною у світі після Каліфорнійського. Серед відомих курортів можна виділити Жабляк.

Болгарія. В Болгарії є 4 найбільших гірськолижних  курорти - Боровець (гірський масив Рила, Пампорово (масив Родопи), Банско (масив Пірин) та Алеко. Нині розвиваються й нові перспективні центри гірськолижного спорту - Смолян, Мальовиця, Семково тощо. Сезон зимового катання тут досить тривалий - до 190 днів (листопад - травень), а загальна протяжність трас становить більше 80 км.

Відомими  та популярним є також курорти  Польщі, Сербії та Словенії.

Угорщина  є третім за популярністю туристичним  напрямком та її доля у регіоні  становить 15 %. Якщо ж розглядати окремі види туризму, наприклад, подорожі на відпочинок, то частка Угорщини становить 18 %.

2.2.2 Північна Європа (Скандинавські країни)

Скандинавські країни є досить привабливим регіоном для туристів. Так, наприклад у  Фінляндії, внаслідок розвиненої інфраструктури, у туристів користуються найбільшим попитом сімейні тури. І лише 10 % іноземних туристів у Фінляндії  обирають спортивний (гірськолижний) вид  відпочинку.

Інші  скандинавські країни - Швеція та Норвегія - залишаються напрямками індивідуального туризму [19].

Однак, все  ж – таки країни північної Європи не відрізняються високим рейтингом  відвідувань туристів. Статистичні  дані свідчать, що жодна з країн  не входить до 15 найбільш популярних у туристичному плані країн.

2.2.3 Західна Європа

Країни  даного субринку Європи користуються найбільшою популярністю на ринку туристичних  послуг. Найбільшою популярністю серед  країн даного регіону користуються Австрія, Великобританія та Німеччина.

Австрія займає 5 місце в Європі за популярністю у туристів. Питома вага країни у  світовому туристичному ринку становить 3,6 %, а середньорічний темп зростання  прибуттів туристів у 90 – х роках  становив 8,3 %.

Найбільшою  популярністю користуються курорти  трьох австрійських земель- Зальцбургленда, Тіроля та Карінтії. Крім того, користуються попитом послуги курорту Зелль, що має чудово розвинену інфраструктуру - школи, прокати, магазини, бари, ресторани, великий аквацентр.

Останнім  часом простежується тенденція  зменшення популярності групових програм  та зростання попиту на індивідуальні  тури. Все більшого і більшого поширення  набувають культурні види туризму  в даній країні. Вена вважається музичною столицею Європи. Тут жили Шуберт, Моцарт, Штраус, Бетховен і Гайдн. Місто відоме також своїми більше ніж 50 – ма музеями.

Великобританія  займає друге місце серед країн  Західної Європи за популярністю у  туристів. Середньорічні темпи зростання  туристичних прибуттів в країні становить 3,6 %, а частка країни у  світовому туристичному ринку - 3,7 %.

Найбільш  поширеним видом відпочинку в  даній країні є культурні подорожі до столиці країни. Лондон є одним  з найбільш відомих культурних міст Європи. Він складається фактично з двох раніше існуючих міст: The City of London та The City of Westminster. Основними визначними місцями Лондона є: вестмінстерське абатство, Біг Бен, та будівля парламенту, Національна галерея та Трафальгарській площі, Британський музей, Букінгемський дворець, Уайтхолл та галерея Тейт, Hyde Park, St. Jame's park, Green Park, Regent's Park. У діловому районі Сіті видатною будівлею є собор святого Павла (1711 р.) та будівля Банку Англії. Південна частина Лондона значно рідше відвідується туристами. Основні визначні місця цього району це Центр мистецтв, імперський військовий музей, Ботанічний сад та Річмонд – парк - місце проживання тисяч оленів. У північній частині Лондона розташований парк Hampstead Heath, який є найбільшим у світі міським парком. Музей відомого Шерлока Холмса розташований за його літературною адресою, що існує в дійсності - 221B Baker Street [18].

Німеччина є третьою країною Західної Європи за популярністю серед туристів. У  зимовий період найбільшим попитом  користуються різдвяні та новорічні  тури, а також гірськолижний відпочинок. Частка надходжень від гірськолижних  програм в загальному обсязі надходжень від туризму в країні, порівняно  з іншими альпійськими країнами, досить мала - біля 10 %.

Зимові  курорти Німеччини розташовані  на півдні країни, в баварських Альпах. Які проходять вздовж кордону  з Австрією. Найбільш відомими є  - Берхтесгаден на крайньому південному сході Баварії, Гармиш – Партенкірхен (один з найбільших курортів Баварських Альп, визнаний центр зимового спортивного відпочинку), розташований на південь від Мюнхена, та Оберстдорф на південному сході країни [10].

Крім  того, Німеччина, яка знаходиться  в центрі Європи, є для молоді ідеальною країною для навчання. Тут діє 80 університетів та більше 130 вузів, які дають чудові можливості для отримання безкоштовної освіти. Крім того, маючи великі можливості для подорожей по країнам Європи під час канікул, іноземні студенти практично отримують мультилінгвістчну  освіту та мають нагоду для ознайомлення з багатьма країнами та культурами.