Туризм в Європі

Сумарні наслідки лих залежать як від масштабів лиха, так і від  таких факторів, як щільність населення, заходи, що використовувалися, превентивні  заходи та наявні плани дій в надзвичайних ситуаціях.

Слід зазначити, що Європа страждає від лих менше, ніж країни, що розвиваються, що пов’язано з більш високою  спроможністю “протистояти” таким  ситуаціям, тобто можливістю на урядовому  рівні підготуватися та протистояти  лиху.

1.3 Соціально-економічні передумови

 

Міжнародні туристичні зв’язки  стали складовою частиною загального процесу інтернаціоналізації соціально-економічних  відносин.

Провідне становище Європи в міжнародному туризмі визначається не тільки кількістю іноземних туристів та сумою валютних доходів, але й потужністю матеріально – технічної бази іноземного туризму, яка в певному ступені краще ніж в туристичній індустрії інших регіонів світу, зокрема, засобами пасажирського транспорту, готельного розміщення, екскурсійними та видовищними об’єктами [11].

Туристичний бізнес в Європі стає все більш складним оскільки в  ньому пересікаються інтереси різноманітних  державних та комерційних підприємств  і служб. В міжнародному туризмі  активно беруть участь страхові компанії, банки, клуби, федерації, торгівельні  компанії.

Значення соціально – економічних  факторів в розвитку ринку туристичних  послуг постійно зростає. Все більшу роль відіграє активізація економічних  зв’язків між країнами на основі міжнародного поділу праці.

У ХVIII ст. найбільшого поширення  набули паломницькі подорожі, оскільки даний період характеризувався високим  релігійним фанатизмом. Найбільшим центром  прибуття в Європу іноземних туристів був Рим.

У середині ХVIII століття виникає необхідність у подорожах підприємницького характеру  та інших цілях:

- торгівельних для пошуку та поширення риків збуту;

- політичні для встановлення контактів з представниками різних культур та релігій.

Пізніше, у другій половині ХVIII століття туристичні подорожі мають, як правило, пізнавальні цілі, оскільки молоді аристократи прагнули вивчити особливості  інших країн для підвищення рівня  освіти та інтелекту. Подорожі в їх середовищі вважалися престижними. Такі подорожі носили елітарний характер, оскільки дозволити їх собі могли  лише заможні люди [4].

У зв’язку з відкриттям в медицині позитивного впливу лікувальних  вод та мінеральних джерел отримали поширення тури в оздоровчих цілях, так званий бальнеологічний вид  туризму. Такий вид туризму поширився  по всій Західній Європі. У ХVIII столітті одним із найвідоміших курортів Англії був курорт “Брайтон”. Здоров’я продовжує  відігравати велику ролі у виборі місця відпочинку - перевага надається місцям, які розташовані найближче до узбережжя, морському відпочинку. Відомі курорти знаходяться на території Польщі, Латвії.

У другій половині ХХ століття змінився сам стереотип життя людини. На зміну тому, який можна охарактеризувати як статичний, коли основна маса населення  роками не залишала своїх будинків, приходить новий - динамічний - стереотип життя: зміна оточення стає в сучасних умовах бурхливого життя людей в містах вкрай необхідним.

З початку 80 – х років ХХ століття стали відчуватися зміни у  пріоритетах туристів. Замість сонячних пляжів все частіше віддається перевага лісам, замість міських громад - поселенням традиційних народностей.

Той факт, що до туризму залучається  все ширші й ширші прошарки населення, викликало масовий попит  на економічні подорожі з повним обслуговування, що організовуються спеціальними туристичними фірмами, кількість яких в світі  швидко збільшується. Отримали значного поширення чартерні рейси та круїзи. В той же час, збільшується відсоток групового туризму, оскільки вартість таких турів нижче за рахунок  знижок за групове обслуговування, яке надається підприємствами готельного бізнесу, та пільгових тарифів на транспорт [10].

В соціальному аспекті характерне підвищення попиту на туристичні послуги  з боку тих прошарків населення, чиї доходи є середніми або  навіть невисокими. Таким чином, можна  вести мову про зміну структури  туристичного попиту.

Подорожі, які раніше були привілеєм  переважно “відпочиваючого” класу, стали життєвою необхідністю значної  частини населення, а згодом й  нормою споживання.

Слід зазначити, що соціально-економічні фактори є основними факторами, які визначають формування у населення  попиту на туристичні послуги. В найбільш загальному вигляді вони включають: ступінь розвитку виробничих сил, індустріалізацію і науково-технічну революцію, обсяг  і структуру вільного часу, матеріальний стан, трудову діяльність, культурний рівень, професійну та освітню структуру населення, інформаційні засоби та реклама, зростання соціального статусу особи, релігійні фактори тощо.

До групи соціальних факторів, що сприяють розвиткові туризму в Європейському  регіоні, слід віднести [15]:

- покращення оплати праці та підвищення матеріального забезпечення громадян в індустріально розвинених країнах;

- збільшення тривалості відпусток та взагалі вільного часу працюючої людини. Багато людей тепер можуть поділити відпустку на дві - три частини або подорожувати у вихідні;

- надання робітникам та службовцям різноманітних соціальних гарантій та пільг за рахунок підприємств та профспілок;

- розвиток засобів масової інформації. Значний вплив на потенційних туристів здійснюють телебачення, випуск спеціалізованих журналів та газет, засоби Інтернету. Як і по відношенню до будь-якого іншого комерційного продукту, організація нових турів вимагає проведення попереднього маркетингового дослідження. Туристи, що вперше відвідують ту чи іншу країну, особливо чутливі до активних маркетингових заходів. Щорічно біля 20% всіх іноземних туристів відвідують країну вперше. За результатами досліджень, близько 80% туристів відвідують країну вдруге в результаті активних маркетингових дій, зокрема, реклами в ЗМІ [6].

Цю точку зору ілюструють результати статистичних досліджень ВТО, яка, обравши  для аналізу декілька європейських країн, виявила закономірність між  збільшенням витрат на рекламу та наступними надходженнями від туризму  за п’ять років (див. табл. 1.1).

Аналіз витрат та прибутків, що лежить в основі наведених даних, показує, що в середньому для цих країн  збільшення урядових витрат на рекламу  на 1 дол. США приносить у державний  бюджет 493 дол. США від витрат іноземних  туристів та близько 74 дол. США - податкових надходжень.

 

Таблиця 1.1 - Вплив реклами на розвиток туристичного ринку в деяких країнах Європи

Країна	Зростання витрат на рекламу, %	Зростання надходжень від туризму, %
Франція	6,3	11,7
Німеччина	24	106
Іспанія	83	126

 

Науково – технічний прогрес, автоматизація  виробництва сприяють збільшенню вільного часу у людей. Проблема його раціонального  використання також належить до соціальних, і вирішити її можна за допомогою  туризму. Люди можуть провести свою відпустку  в туристичних подорожах, тим  самим раціонально використавши свій вільний час.

Крім того, сучасний світ досить різноманітний  з усіх точок зору. Різними є  природні ресурси, історико-культурні, етноконфесійні, соціально-економічні умови різних країн та регіонів. І саме це різноманіття - основа функціонування такої галузі соціальної сфери як туризм. Саме прагнення людей побачити щось нове залучає людей в цю сферу. Вирішальну роль у міжнародному туризмі відіграє абсолютна перевага. Так, унікальні пам’ятки та витвори мистецтва, створені людиною, визначають монопольне становище тієї чи іншої країни та зумовлюють приплив туди іноземних туристів.

Крім того, знайомство з країнами і народами, різноманітна тематика екскурсій в Європейському регіоні, розширюють світогляд людини, розвивають його інтелект, допомагають краще  зрозуміти реальну картину світу.

Однак значення туризму виходить за межі однієї лише пізнавальної функції, оскільки він багато в чому сприяє розвитку мирних відносин між народами. Серйозну роль відіграє туризм у вихованні  молодого покоління. Цікаві екскурсійні  маршрути в значній мірі здатні розширити  світогляд дитини, здійснити вплив  на формування у нього естетичного  смаку.

Ритми сучасного життя більшості  розвинених країн світу супроводжується  збільшенням масиву виробництва, урбанізацією, нерідко погіршенням екологічної  ситуації, ізолюванням громадян від  природи. Надходженням широкого обсягу інформації. Вказані фактори сприяють тому. Що в людині накопичується  втомленість, що має як фізичний, так  і психологічний характер, що, в  свою чергу, призводить до збільшення конфліктних ситуацій в побуті та на виробництві, сприяє погіршенню здоров’я, знижує трудову та життєву активність.

Значну роль у подоланні цих  негативних наслідків й допомагають  туристичні центри Європи. Вони є ефективною формою практично повного, всебічного поновлення, оскільки людям надається  можливість лишити місце постійного перебування, трудової діяльності, змінити  для себе оточуюче середовище.

До групи економічних факторів слід віднести розширення зовнішньоекономічних і торгівельних зв’язків між країнами і континентами. Потреби великого виробництва, створення монополій, ТНК, пошук нових ринків збуту  продукції призводять до зростання  міжнародних контактів. Подорожі все  більше отримують масовий характер [18].

Аналізуючи соціально – економічні передумови розвитку міжнародного туризму. Слід зупинитися на факторах, що стримують  його зростання.

До таких факторів відносяться:

- циклічні та структурні кризи;

- інфляція;

- зростання безробіття;

- порушення умов товарообміну, а також відсутність планування та використання природних та трудових ресурсів.

Зазначені фактори гальмують розвиток туристичного ринку Європи. Однак, в  результаті досліджень, проведених ВТО, міжнародні експертиз туризму прийшли  до висновку, що туризм менше, ніж інші галузі економіки відчуває на собі вплив економічних криз, які можуть протягом певного відрізку часу лише частково загальмувати його розвиток.

 

Розділ 2. Аналіз сучасного  стану та динаміки розвитку туристично-рекреаційної діяльності ринків Європи

2.1 Аналіз туристично-рекреаційного ринку Європи

 

Завдяки сприятливим рекреаційним ресурсам Європа стала провідним регіоном світу в галузі санаторно-курортного лікування, відпочинку та туризму.

На розвиток рекреаційного господарства країн  Європи позитивно впливають такі економіко-географічні чинники:

• вигідне економіко-географічне положення (близьке розташування однієї європейської країни до іншої, а також до Азіатського континенту);
• високий рівень розвитку більшості країн Європи та порівняно високий середній рівень життя у більшості європейських країн;
• густа мережа шляхів сполучення на території Європи та її зручні транспортні зв’язки з іншими регіонами світу; наявність великої кількості транспортних засобів та відносно низька вартість проїзду з однієї країни до іншої, відсутність прикордонних та митних обмежень;
• розвинута рекреаційна структура, насамперед високий рівень розвитку фонду розміщення рекреантів та значний досвід організації рекреації майже в усіх країнах Європи;
• висока доцільно-економічна ефективність рекреаційного господарства.

Європа  виділяється цілим комплексом сприятливих  різноманітних рекреаційних ресурсів. Тут зосереджені цілющі мінеральні води, прекрасні пляжі, гірські території  для організації зимового спорту, туризму, альпінізму. Переважна частина  цього регіону має сприятливі кліматичні умови для відпочинку та санаторно-курортного лікування. До країн з найсприятливішими рекреаційними  ресурсами належать передусім приморські, з найбільшою кількістю сонячних днів (Італія, Франція, Хорватія, Монако та ін.), країни з мальовничими гірськими ландшафтами та чистим повітрям (Швейцарія, Австрія).

Територія Європи насичена цінними у пізнавальному  сенсі історичними та архітектурними пам’ятками. На відносно невеликій  території регіону спостерігається  велика строкатість національного  складу населення. Мільйони жителів  Північної та Центральної Європи, а також численних рекреантів з інших регіонів планети приваблює  сонячне узбережжя Середземного моря. Надзвичайно сприятливі природні рекреаційні ресурси Середземномор’я  вдало доповнюються його вигідним економіко-географічним положенням, зручними шляхами сполучення, численними археологічними, історичними  та архітектурними пам’ятками.

У Європі подорожі перетворилися в рису сучасного  способу життя. Цьому сприяє економічна й політична стабільність у регіоні, прагнення урядів різних країн до співробітництва, у тому числі й  в області туризму. Величезне  значення має підписання Шенгенської  угоди, по якому в центрі Європи створене єдине туристське простір: 12 країн (Франція, Німеччина, Італія, Австрія, Бельгія  й ін.) можуть вільно перетинати по своєму цивільному паспорті границі держав Шенгенської угоди. Розвитку рекреації  сприяє також введення єдиної валюти країн Європейського співтовариства - Євро.

Галузь рекреаційної діяльності з кожним роком займає все більш чільне місце у світовому господарстві.

У повоєнний період міжнародний  туризм почав бурхливо розвиватися  у всьому світі. Зараз в туризмі  зайнято 8% працездатного населення (203 млн. чол.), внесок у світовий ВВП  складає 3,3 трлн. дол. США (вище 11 % його загальносвітового обсягу), 630 млрд. дол. США інвестицій, або 9 % всіх інвестицій в основний капітал.

Швидкими темпами збільшуються й прибуття туристів, й надходження від туризму (див. табл. 2.1) [1-3, 19].

 

Таблиця 2.1 - Зміни прибуттів туристів та надходжень від міжнародного туризму у 2008 році

Роки	Середньорічні зміни прибуття туристів, %	Середньорічні зміни надходжень від  туризму, %
1950	-	-
1960	10,6	12,6
1970	8,7	10,0
1980	6,0	19,1
1985	3,29	4,59
1986	3,34	2,78
1987	7,72	22,63
1988	9,5	15,67
1989	8,02	8,31
1990	7,45	21,03
1991	1,25	3,66
1995	8,37	13,0
1998	3,09	3,03
2000	6,75	9,13
2002	2,74	14,29
2004	5,48	8,57
2006	3,33	0,14
2007	2,51	0,28