Рекреаційний потенціал

Революційні події  на території краю, відповідно до традицій радянського періоду, відображені  більш повно. Про них свідчать численні пам’ятні знаки, пам’ятники, меморіальні дошки тощо. З м. Каховкою пов’язана історія І Кінної армії, з краєм в цілому – видатних воєначальників того часу: М.В. Фрунзе, С.М. Будьонного, К.Є. Ворошилова, В.К. Блюхера, Г.І. Петровського, О.Д. Цюрупи, В.І. Чапаєва, Г.К. Орджонікідзе, М.І. Калініна, Ф.Е. Дзержинського. Проте особливості їх діяльності висвітлені також поверхово. До революції на Херсонщині працював брат В.І. Леніна – Д.І. Ульянов, який очолював відомий санаторій «Гопри».[43,44]

Із військових діячів, діяльність яких пов’язана  з Херсонщинею у часи Великої  Вітчизняної війни, можна назвати Ф.І. Толбухіна, Р.Я. Малиновського, О.І. Покришкіна, П.О. Покришева, П.Х. Дубінду.

У перед- та повоєнний  період на Херсонщині інтенсивно розвивалася  індустріалізація, колективізація, будівництво. Значний матеріал для тематичних екскурсій мають промислові, спеціалізовані сільськогосподарські підприємства, інші об’єкти матеріальної культури.

У радянський час  з історією Херсонщини також пов’язана  діяльність також багатьох видатних людей. Зокрема, це актори А.М. Бучма  та О.А. Петрусенко, кінорежисери С.Ф. Бондарчук (уродженець м.Білозерка) та Є.С. Матвєєв (уродженець Скадовського району), письменник Б.А. Лавреньов, кінооператор М.М. Глідер, кіносценарист І.Я. Болгарін. Уродженцем м. Херсона є академік Г.О. Арбатов, олімпійські чемпіони Л.В. Латиніна, В.В. Борзов та ін.[43,44]

Переважно із сільським  господарством пов’язана діяльність вчених Херсонщини. У степовій зоні функціонують НДІ зрошуваного землеробства УААН (м. Херсон), НДІ тваринництва степових районів (смт Асканія Нова), Нижньо-Дніпровська  науково-дослідна станція (НДС) обліснення пісків та виноградарства (м. Цюрупинськ), НДС рису та НДС баштанництва (м. Гола Пристань). Ці установи викликають науково-пізнавальний інтерес як своєю безпосередньою діяльністю, так і чудовою архітектурою споруд та притаманними їм парками.[13]

З метою ширшого  використання культурно-історичних ресурсів в рекреаційній діяльності необхідно  створити музеї, встановити меморіальні дошки, знаки. На жаль, поки що ця багата історична спадщина мало відома широкому загалу. На нашу думку, кращому використанню соціально-економічних та культурно-історичних рекреаційних ресурсів сприятиме також здійснення нами районування цих ресурсів. Воно наочно показує особливості, специфіку та потенціал тих або інших територій у забезпеченні рекреаційної спеціалізації області.

Найбільшими історико-археологічними ресурсами, де практично представлені всі історичні епохи, володіють  безпосередньо близькі до Дніпра Нововоронцовський, Білозерський, В. Рогачицький, Горностаївський, В. Лепетиський, Каховський, Цюрупинський, Голопристанський райони. Курганні пам’ятки є практично у всіх районах.

Пам’ятниками  та пам’ятними місцями і подіями  вирізняються Генічеський, Н. Асканівський, Скадовський рекреаційні центри, Каховсько-Бериславський та Херсонсько-Білозерсько-Голопристанський вузли.[26]

За концентрацією  та різноманітністю історико-культурних рекреаційних ресурсів у Херсонській  області виділені такі групи районів:

1. З найбільш  значними та різноманітними ресурсами  (м. Херсон, Цюрупинський, Білозерський, Голопристанський, Каховський, Бериславський ).

2. З середнім  за рівнем концентрації та  різноманітністю потенціалом рекреаційних  ресурсів (Скадовський, Генічеський,  Великоолександрівський, Чаплинський).

3. Із спеціалізованим  історико-археологічним потенціалом  (Нововоронцовський, Горностаївський, В. Лепетиський, В. Рогачицький).

4. Із найменшим  культурно-історичним та соціально-економічним  потенціалом (Високопільський, Н.  Сірогозський, Н. Троїцький, Іванівський,  Каланчацький).

Порівняння  природних та культурно-історичних і соціально-економічних рекреаційних ресурсів дозволяє помітити деяку нерівномірність та неузгодженість їх розміщення. Але це не є недоліком для їхнього регіонального використання та розвитку рекреації, оскільки дозволяє спеціалізувати її у різних видах діяльності та охопити більші території ринком рекреаційних послуг.[27,42]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3. Проблеми та можливості розвитку туризму в Херсонській області

 

Область має  унікальний природно-ресурсний потенціал. На території Херсонщини розташовані два біосферних заповідники світового класу з унікальною флорою і фауною. Вони внесені в списки ЮНЕСКО. А також чотири  національні природні парки і більше двох десятків заказників.[22]

Розвиток туристично-рекреаційного  комплексу Херсонської області впродовж останніх років характеризується динамічним зростанням основних показників діяльності, що благотворно впливає на соціально-економічну ситуацію в регіоні. Відбувається нарощування обсягів надання туристичних послуг за рахунок розширення в’їзного та внутрішнього туризму. За підсумками 9 місяців 2008 року, згідно з реєстром ліцензіатів, у Херсонській області знаходяться 78 суб’єктів туристичної діяльності (6 туроператорів та 72 турагенти), що на 25 % більше у порівнянні з відповідним періодом 2007 року – 65 (2006 рік – 57). Аналіз ефективності відповідних показників туристичної діяльності відносно до 2007 року засвідчив збільшення у 2008 році туристів за рахунок внутрішнього туризму до 70 % ( 9 місяців 2008 року – 70119 осіб, 2007 рік – 57297 осіб, 2006 рік – 54601 особа), збільшення обсягу наданих туристичних послуг на 54 % у порівнянні з відповідним періодом минулого року, у 2008 році цей показник склав 31 799 103 тис. грн.  (за 9 місяців 2007 року – 20 596 914 тис. грн.,  2006 р. – 28 836 652 тис. грн.).[9,24]

Серед напрямків  розвитку може також бути один з  модних нині у світі - історико-культурний туризм. Наприклад, торік майже на 20% збільшилася кількість іноземних туристів (включаючи сусідні держави) і на 50% - туристів із країн далекого зарубіжжя. Цього року очікується прибуття меншої кількості росіян (а це - самі активні відвідувачі України: торік з майже 13 млн. гостей російських туристів було 2 млн. 850 тисяч). [10]

За підсумками моніторингу закладів відпочинку і  оздоровлення в туристично-рекреаційній зоні Херсонської області знаходиться понад 317 оздоровчих  закладів – санаторіїв, пансіонатів, туристичних баз, дитячих таборів.

Від туризму  Україна щорічно одержує біля $400 млн. Однак обсяг іноземних  інвестицій у туристичну і курортно-рекреаційну сфери сьогодні не перевищує $100 млн.

Санаторно-курортні установи, що знаходяться в жалюгідному  стані, і не представляють цінності як лікувальні заклади, варто вивести  з управління відомств і передати в туристичну галузь, тобто у ведення  Держтурадміністрації. Остання - повинна знайти інвестора. Для цього потрібно знизити кредитні ставки для підприємців на будівництво і реконструкцію баз, встановити відповідні пільги в оподатковуванні на три-п’ять років. Такі правила існують для всіх об’єктів туристичної сфери в Мальті, Іспанії, Португалії, Туреччині і інших країнах.[34]

Усе більшого значення набуває річковий, екологічний і  сільський туризм. У Новій Каховці  відкритий яхт-клуб для обслуговування досить заможних людей. У Голій Пристані створюються гольф-клуб і бази зеленого сільського туризму. Тут розуміють: не можна далі, намагаючись підняти економіку, робити ставку лише на кволе сільське господарство. Потрібні інші пріоритети. У ряді районів області – у тому числі Скадовському, Генічеському, Бериславському – організовані відділи туризму. Більше 100 тисяч чоловік, тільки за даними фірм, що мають ліцензії на надання туристичних послуг, відпочивають щорічно в області. За даними райдержадміністрацій, їх раз у п’ять більше. В області приблизно 300 баз відпочинку при вартості одного місця від 10 до 600 гривень на день. Однак відпочиваючих із приморських санаторіїв на екскурсії з усього узбережжя Херсонщини возять в Асканію-Нова, а також в Одесу, Севастополь, Миколаїв. Треба розробити туристичні маршрути й до Херсону.

Ізраїль славиться  Мертвим морем, але за лікувальними властивостями і складовими солей йодисті озера в Цюрупинському, Сиваш у Генічеському районі і Соляне озеро в Голій Пристані якщо не перевершують, то й не поступаються йому. Зараз побудований тільки один санаторії який має назву «Достойный отдых», який побудований в м. Генічеськ.

Обласна адміністрація  ввела мораторій на виділення  ділянок у курортній прибережній  зоні до проведення інвентаризації і  затвердження органами місцевого самоврядування генеральних планів забудови. У приморських курортних селищах панує повний хаос. Пляжні зони забудовані хаотично і безсистемно.

У Голопристанскому, Генічеському, Скадовському і Каланчакському районах уздовж узбережжя Чорного  та Азовського морів розташувалося 376 здравниць. В області 12 міст і сіл мають статус курортів. Це дозволяє підняти продажну ціну чи плату за оренду. В області 1200 гектарів земель вважаються рекреаційними, хоча ні наукових, ні маркетингових досліджень у цьому напрямку не проводилося. В даний час на вторинному ринку “сотку” угідь у берега Чорного моря в Скадовскому і Голопристанському районах можна придбати за $100-150, гектар - за $10 000 – 15 000, тоді як вартість гектара землі на південному березі Криму доходить до мільйона доларів.[36,37]

На території  Залізного Порта, Більшовика, Блакитного від так званих “земель запасу”  у радіусі 3- 5 кілометрів від моря практично нічого не залишилося - ділянки  піщаних дюн або розпродані, або  розподілені між місцевими жителями, що перепродали їх заїжджим комерсантам під кафе, приватні готелі і міні-маркети.

Багато об’єктів, побудовано на узбережжі методом  “самозахоплення”, без оформлення документів на землю.

Останнім часом  керівництво області вирішило вивчити  положення справ на курортному узбережжі. У 2000 році був прийнятий Закон України “Про курорти”, що передбачає створення державного кадастру курортних територій з визначенням їхньої медичної спеціалізації й охоронних санітарних зон. Перший етап програми - Залізний Порт і Більшовик. Він обійдеться бюджету в 100 тисяч гривень. А для повного переобліку знадобиться сума в десять разів більша.[38,39]

Поки що рекомендовано  місцевим органам самоврядування утриматися від продажу угідь несільськогосподарського призначення за завищеними цінами. Але оскільки гроші для поповнення скарбниці здравницям теж необхідні, пропонується альтернатива: найбільш “перспективні” ділянки узбережжя здавати в оренду за конкурсом, закріплюючи за орендарями право наступного викупу земель.

Серйозні інвестори  вкладають у будівництво значні суми і готові вкласти ще більші. Інфраструктура ж не розвивається десятиріччями. Немає доріг, освітлення, прямо біля парканів красенів-пансіонатів розміщені смітники, випасаються свійські вівці і кози. Порядок забудови хаотичний, наприклад, прямо на пляжі, у самої води, “відітнувши” неабиякий його шматок, побудували дискотеку.

В області кожне  літо людей відпочиває в п’ять  разів більше, ніж значиться в  офіційних довідках, - близько 500 тисяч  чоловік. Наприклад, щодня в розпал сезону в Залізний Порт прибувають десятки автобусів з відпочиваючими, готовими витрачати гроші. Це повинно стати джерелом фінансового вирішення питань із вдосконалення інфраструктури курортів.

З Росії і  Біларусії за сезон в області відпочиває біля восьми тисяч чоловік. З далекого зарубіжжя – усього кілька десятків.

Основними проблема є:

• відсутність науково обґрунтованих рекомендацій та висновків щодо раціонального використання природних територій курортів, їх моніторингу та  прогнозування розвитку;
• низька ефективність діючих механізмів інвестицій  у будівництво і  реконструкцію об’єктів туристичної та курортно-  рекреаційної сфери;
• відсутність фінансової підтримки рекламування регіонального туристичного продукту на внутрішньому і міжнародному ринку туристичних послуг;
• сезонність функціонування більшості закладів розміщення туристів;
• недостатня забезпеченість туристичної галузі кваліфікованими спеціалістами.

Основними завданнями є раціональне використання туристичних  ресурсів, подальший розвиток населених  пунктів у зонах пріоритетного та перспективного розвитку туризму, створення іміджу Херсонщини як європейського осередку туризму.

Для реалізації поставлених завдань необхідно:

• збереження природного потенціалу області
• проведення робіт з розробки та затвердження переліку територій для подальшого створення об’єктів природно-заповідного фонду Херсонської області.                
• активізація використання лікувального потенціалу області
• дослідження можливості використання для лікування покладів грязі, термальних та мінеральних вод.
• створення сприятливих умов для розвитку сільського зеленого туризму
• проведення паспортизації, категоризації сільських садиб, що приймають туристів, із визначенням якості туристичних послуг;
• проведення семінарів-тренінгів у населених пунктах пріоритетного розвитку сільського туризму.
• розробка та затвердження генеральних планів населених пунктів у зонах пріоритетного розвитку туризму
• розробка та затвердження генеральних планів населених пунктів області, віднесених до курортних;
• розробка плану стратегічного розвитку геотермального курорту «Арабатська Стрілка».
• залучення інвестицій у туристично-рекреаційну галузь області  підготовка інвестиційних пропозицій, обумовлених планами стратегічного розвитку населених пунктів, на основі туристичних ресурсів області;
• забезпечення підвищення інтересу інвесторів до туристичних ресурсів області.
• проведення рекламних кампаній туристичного продукту області на внутрішньому й міжнародному ринках, спрямованих  на  розвиток  туристичної галузі області, курортно-рекреаційної індустрії, територій та об’єктів природно-заповідного фонду виготовлення високоякісної рекламної продукції та її розповсюдження;
• проведення обласних та участь у міжнародних і всеукраїнських нарадах, семінарах, конференціях, форумах, фестивалях, ярмарках, засіданнях, конкурсах для розвитку туристичної та курортно-рекреаційної індустрії, готельної справи, провадження екскурсійної діяльності на території області.
• проведення аналізу діяльності суб’єктів туристичної галузі
• здійснення моніторингу стану туристичних ресурсів та туристичної галузі.
• запровадження нової моделі прискореного розвитку внутрішнього дитячого, молодіжного та сімейного туризму –Транспортно-туристичного кластера   «Південні ворота України»:
• покращення якості послуг для туристів та розвиток інфраструктури;
• створення нового туристичного продукту в межах регіону;
• створення мережі дитячих туристичних таборів на базі сільських шкіл області;
• запровадження та розвиток активних форм туризму – водний, пішохідний, велотуризм, кінний, вітрильний, дайвінг тощо;
• розвиток фестивального туризму;
• розвиток сільського туризму, розбудова нових і відбудова та реконструкція існуючих зон відпочинку сільських населених пунктів;
• освоєння нових територій для будівництва сучасних туристичних комплексів;
• стимулювання підприємницької активності в згаданих видах економічної діяльності, цільове залучення ресурсів цих суб’єктів господарювання на виконання програм розвитку рекреації і туризму, розширення мережі об’єктів дозвілля і відпочинку, реставрацію історико-культурних пам’яток;
• упровадження гнучкого стимулюючого податкового механізму, зокрема податкових пільг для інвесторів, які гарантують розбудову та довгострокові вкладення в санаторно-курортну й туристично-готельну індустрію (наприклад, у створення готельних комплексів світового рівня, реконструкцію та модернізацію готельного господарства за міжнародними стандартами), в тому числі звільнення від оподаткування частини прибутку рекреаційних підприємств, використаної на покращення їх матеріально-технічної бази;
• сприяння реконструкції та модернізації санаторно-курортних, відпочинкових і туристичних закладів, а також автомобільних доріг до рекреаційно-туристичних центрів, створення інфраструктури розвитку автотуризму (зокрема об’єктів автосервісу, закладів ресторанного господарства та торгівлі, кемпінгів), яка за рівнем функціонування наближалася б до міжнародних стандартів;
• здійснення науково обґрунтованого зонування території області за показниками рекреаційної місткості відповідно до норм антропогенного навантаження на ландшафт;
• розробка генеральних планів та схем забудови курортів і туристичних центрів;
• державне регулювання розвитку інфраструктури з освоєнням по всій 200-кілометровій пляжній території;
• удосконалення механізмів контролю за дотриманням стандартів надання туристсько-екскурсійних, санаторно-курортних і готельних послуг, подальша сертифікація підприємств рекреаційної сфери, впорядкування системи екскурсійного обслуговування;
• формування розгалуженої мережі екскурсійно-інформаційних пунктів,
• упровадження нових туристичних маршрутів і тематичних екскурсійних програм;
• створення єдиної інформаційної системи з повним банком даних  переліку  туристичних і курортних послуг (маршрутів, об’єктів, закладів,природно-рекреаційних ресурсів, історико-культурних пам’яток, транспортного забезпечення та інших  послуг, у тому числі вказуючи ціни), а також порталів в інформаційному просторі мережі Інтернет;[15,20]