Засобі реалізації комічного ефекту в англійській мові

     Гумор  у лінгвістиці як різновид комічного є також категорією сфери інтересів лінгвокраїнознавства. Хоч фізіологічні і психологічні основи  смішного аналогічні в усіх мовних спільностях, - від первісної до найбільш цивілізованих, - - проте є так званий „народний англійський”. 

 Аналізуючи гумористичний текст середнього розміру /ГТСР/, насамперед слід зазначити, що ступінь його лакунарності залежить від тематичної моделі тексту /змістові лакуни/. Іноді автор описує ситуацію, спільну для порівнюваних культур, як це має місце, наприклад в  оповіданні Р.Бенчлі "Kiddie- KarTravel" ( де подаються ситуації, що зовсім не відрізняються від аналогічних моментів ситуативного гумору в україномовному тексті. Різницю можна спостерігати, якщо розглянемо оповідання, присвячене опису тематики "навчальний процес у коледжі" або "підведення підсумків навчального року в Оксфордському університеті". У цьому разі предметно-ситуативний фон описуваних подій значною мірою відрізнятиметься від фону аналогічних подій, звичних для україномовного реципієнта. Тому щільність лакун у першому оповіданні буде значно нижчою, ніж щільність лакун у другому оповіданні. В оповіданні з високою щільністю лінгвокраїнознавчих елементів неминуче з'являються країнознавчі елементи, розміщені в позиції реми повідомлення. У таких випадках зростав ймовірність появи тем з національно—культурною специфікою, які не мають опорних слів-реалій. Так, у згаданому оповіданні /D.Balsden"LecturesstartonMonday"/, де йдеться про особливості навчання в Оксфордському університеті, маємо структурно-фразову єдність /СФЄ/, що описує ситуацію, яка відрізняється від ситуації в україномовному соціумі, .але складові лексичні елементи /слова, словосполучення/ не є лінгвокраїнознавчими: 

 If he /the lecturer/ lectures twice a week, he need only lecture in one term of the year. If he lectures one hour a week, he must lecture in two terms of the year, etc. 

 Якщо тематична модель тексту, лакунарна, то загальна лакунарність ГТСР зростає,  оскільки автор у своєму творі деталізує описану ситуацію. Можна виділити два тими лакунарності мовних елементів, то виникають у такій деталізації: перший тип лакунарності містить лінгвокраїнознавчі елементи, доступні лише групі реципієнтів, які добре розуміють тонкощі ситуації /епіфанам/. Прикладом "вузького" лінгвокраїнознавчого елемента є зауваження про факультет англійської мови в  такому уривку  із оповідання  "LecturesStartonMonday": 

 Lectures start on the i'lret Monday of the terra. Lectures are sometimes in fashion /arid in the English School even glamorous/, lectures as auch are never in fashion… 

 Читач може тільки здогадуватись про атмосферу на факультеті англійської мови, на яку натякає автор, використовуючи епітет glamorous. 

     Другий  тип лакунарності містить лінгвокраїнознавчі  елементи /лінгвокраїнознавчими вони  є для україномовного читача/, відомі широкому колу англомовних  читачів і репрезентовані опорними  словами і виразами на зразок  dou, tutor, fellow, termта ін. 

     Особливу  увагу привертають до себе мінімальні гумористичні тексти, де лінгвокраїнознавча лакунарність є типовою характеристикою, особливістю таких текстів. Тематика таких мінімальних гумористичних текстів має національно-культурну специфіку. 

      Особливу  групу засобів створення лакунарності  складають реалії,  що  означають   марки автомобілів, назви кіностудій (наприклад  „ Hollywood”); слова, які означають  традиційні звичаї і обряди. Елементи такої лакунарності дешифруються вартісними фреймами (тобто коли в лакуні містяться конототивні реалії, що визначають позитивний або негативний статус об`єкта чи його престижність. 

     Жанр  виступає як сполучна ланка  між „мовними” та „немовними”  елементами стилю. І коли постає  необхідність аналізу способів  передачі фразеологічної одиниці  з іноземної мови на рідну і свого роду дешифрування, треба враховувати  як лінгвістичні, так і екстралінгвістичні показники аналогічних одиниць мови – оригіналу і мови – перекладу:

 лексико-семантичне  значення;

 граматичну структуру;

 емоційно-оцінююче  забарвлення;

 функціональну-семантичну  належність;

 жанрову специфіку;

 національно-культурний  і соціальний  контексти. 

    Окрім цього, певна жанрова комунікаційна установка сприяє збереженню  ефекту (на який вона спрямована в мові оригіналу) в мові – перекладу. [27, с. 129]

 Висновки 

     Анекдот  є жанром гумористичного спілкування,  яке обумовлене наміром викликати  добродушний сміх як м`яку критичну реакцію на безглуздість, тобто на невідповідність між тим, що є і як повинно бути згідно встановленим нормам поведінки. Звідси виділяють напівсерйозну і жартівливу різновидності несерйозної комунікативної тональності. Щодо англійського гумористичного спілкування,  варто зазначити, що його специфіка полягає в тенденції активно використовувати напівсерйозний стиль поведінки. Ця тенденція узгоджується з принципом високого самоконтролю поведінки, який є одною із домінантних ознак британської лінгвокультури. 

     З аналізу англомовних мінімальних гумористичних текстів можна зробити такі основні висновки:

 кожна культура, в тому числі і англомовна , має свої  особливі засоби створення комічного. Хоча психологічна та фізіологічна природа гумору  є єдиною для всіх мовно-культурних спільностей; зазначені засоби надають комічному національно-культурної специфіки;

 особливості тематики  англомовних мінімальних  гумористичних  текстів, концептуальна спрямованість,  функціонування в текстах опорних  слів, які відображають обряди, звичаї, вартості мовної спільності, термінологія  національно-культурного характеру,  які є властивими засобами  мовного оформлення, взаємодії висловлювань  в мінімальних гумористичних  текстах, характерними для англійської мови, становлять лінгвокраїнознавчі основи таких текстів. 

     З аналізу загальних труднощів при перекладі з англійської мови на українську можна визначити такі основні групи та підгрупи труднощів: 

 І – мовні  труднощі:

 багатозначність  слів;

 слова, утворені  шляхом конверсії;

 неологізми;

 омонімічні форми;

 оказіональні  варіанти слів;

 фразеологічні  одиниці;

 „хибні” друзі  перекладача – слова, що мають  зовнішню подібність до слів  української мови, але значення  іх не співпадають;

 інші омоморфні  риси англійської мови. 

 ІІ – труднощі  культурно-країнознавчого характеру:

 слова, які  позначають реалії;

 топоніми;

 антропоніми;

 варіантні та  діалектні мовні одиниці тощо. 

   В основу  класифікації мінімальних  гумористичних   текстів  покладені деякі елементи  розподілу гумористичних мікро  текстів, запропоновані Г.Г. Почепцовим. 

     Класифікація  розроблена на основі 4 принципів:

 виходячи із  аспектів мови;

 враховуючи семантичне  навантаження;

 аналізуючи прагматичний  підхід, який створює гумористичний ефект  через особливості інтерпретації;

 виходячи із  „статусу” мови (чи є мова  рідною та наявність мовних діалектів та варіантів). 

 Саме ці принципи покладені в основі лінгвістично заснованих жартів. 

 З аналізу природи лінгвістичного гумору та шляхів перекладу англомовного  мінімального гумористичного тексту на українську мову можна зробити такі висновки:

 гумористичний  ефект таких текстів досягається за рахунок двозначної інтерпретації мовних елементів;

 двозначність  може існувати імпліцитно та  експліцитно;

 в основу класифікації  англійських гумористичних текстів покладені принципи: 

 а.) аспекту мови; 

 б.) семантичного навантаження; 

 в.) прагматичного  підходу; 

 г.) „статусу”  мови (чи є мова рідною та наявність мовних діалектів та варіантів).

 Список використаної  літератури

 Бабич В.М. Лінгвокраїнознавча  інтерпретація англомовного тексту. – К.: Либідь. – 1990.- 153 с.

 Кухаренко В.  А.      Інтерпретація тексту: Підручник для студ. старших курсів філолог. спец. -Вінниця: Нова книга, 2004. -261 с.

 Кухаренко В.А.     Практикум по интерпретации текста:  -М.: Просвещение,-  173 с.

 Арнольд И.В.  Интерпретация английского художественного  текста. Лекция. – Л., 1983

 Кулибина Н.В.  Методика лигвострановедческой  работы над художественным текстом.  – М., 1987

 Білоус П.       Інтерпретація художнього твору: Герменевтика // Українська мова та література. -2003. -№ 35. - С. 3-4

 Ганич Д. І.     Словник лінгвістичних термінів,. -К.: Вища шк., 1985. -360 с.

 Английские рассказы. - М.: Высш. шк., 1993. -94,  с.

 Английская литература: Лучшие страницы (У. Шекспир и  др.): Учеб. пособ./ Сост. Н.Н.Чесова. - М.: Менеджер, 2002. -172,  с.

 Васильева Т.  Н.      Английская сатирическая  поэзия XVIII века, 1760-1800; Кишинев. гос. ун-т. -Кишинев: Штиинца, 1981. -108 с.

 Англия в памфлете: Англ. публицист. проза нач. XVIII в. : [Сборник]. -М.: Прогресс, 1987. -525, с.

  Муравьев В.Л.  Лексические лакуны. Владимир, 1975

  Ковбасенко Ю.      Мистецтво аналізу й інтерпретації художнього тексту // Зарубіжна література в навчальних закладах. -2003. -№ 6. - С. 2-10

  Лінгвістичний  аналіз  // Всесвітня література  в середніх навчальних закладах  України. -2004. -№ 6. - С. 40-42

  Эстетика: Словарь/  Под общ. ред. А.А.Беляева и  др.. -М.: Политиздат, 1989. -445 с.

  Анализ эмотивных  контекстов и образов-символов  при обучении стилистической  интерпретации художественного  текста // Іноземні мови  -1997. -№3. - С. 30-32.

  Долинин К.А.  Интерпретация текста. – М., 1985

  Домашнев А.И.  Шишкина И.П., Гончарова Е.А. Интерпретация  художественного текста. – М., 1989

  Верещагин Е.М., Костомаров В.Г. Лингвострановедческая  теория слова. – М., 1980

  ХардинаМ.В. Окказиональное  использование фразеологических  единиц с целью создания комического  эффекта. – М., 1978

 Поцепцов Г.Г.Язык июмор(«Language and Humour») – К., 1990

  Новицкая Т.М., Кучин Н.Д. Практическая грамматика английского языка. – М., 1971

  Англо-русский  словарь. – М., 1991

 Зражевская Т.А., Беляева Л.М. Трудности перевода  с английского языка на русский.  – М., 1972

  Комиссаров В.Н,  Рецкер Я. И. Пособие по переводу  с английского языка на русский.  – М., 1965

 Гюббенст И.В.  Основы филологической интерпретации  литературно-художественного текста. – М., 1991

  Лебедь О.Н.  Жанровые проблемы перевода фразеологии.  – Одесса, 1989

  Pocheptsov G.G. Language and humor. – Kiev. – vysca skola. - 1990 

Додатки 

Анекдот – 1.стисле жартівливе (здебільшого вигадане) оповідання про яку-небудь смішну подію з  несподіваним, дотепним закінченням.  2. Кумедний випадок, подія або пригода. 

Жарт– щось сказане чи зроблене не всерйоз, для розваги (дотеп, витівка). 

Лакуна (лат.  lacuna– заглиблення, яма, пробіл) – 1. Пропуск (невідтворення) у перекладі якоїсь частини тексту оригіналу. 2. У контрактивній лінгвістиці – слово чи вислів, що не має прямого відповідника в іншій мові. Значення такої одиниці в порівнювальній мові може бути передане описово, наприклад, українська доба передається англійською мовою тільки словосполученням  twen-ty-fourhours(буквально двадцять чотири години). Лакунарними є також слова і вислови на позначення національних реалій, крім запозичених порівнювальною мовою. 

Лінгвокраїнознавство– галузь мовознавства, пов`язана з поглибленим вивченням кумулятивної (нагромаджу вальної) функції мови, її здатності до відображення і збереження у своїх знаках інформації про етнокультурну спадщину народу. Весь змістовий план слова умовно ділять на поняттєву і фонову частини. Семантичний фон слова становлять ті смислові ознаки, які не відіграють диференціальної ролі у формуванні його поняттєвого центру.  У процесі семантичного розвитку слова може відбуватися перехід семантичних ознак з фонової в поняттєву частину чи навпаки. Націленість на конототивну семантику одиниць мови та їх національну специфіку сприяє застосуванню лінгвокраїнознавства у лінгвістичній теорії перекладу.