Автор: Пользователь скрыл имя, 24 Апреля 2012 в 23:28, реферат
Далі приклади вправ будуть наводитися відповідно до того жан¬ру писемних текстів, які студенти вчаться писати, а вже в цих рамках будуть розглядатися вправи на формування вмінь оформлення писем-них текстів \ документів, стилістичних умінь та вмінь висловлювання думок у письмовій формі.
Вправи для навчання письма як виду мовленнєвої діяльності мають бути комунікативними або принаймні умовно-комунікативними.
Приклади завдань:
1. (Стаття) Вас попросили написати коротку статтю для студентського англомовного журналу про Ваше захоплення або вид спорту, яким Ви займаєтесь. Вона стане частиною серії статей, названої «Вільний час», в якій автори будуть описувати ті види діяльності, якими вони люблять займатися, заохочуючи читачів до того, щоб ті теж спробували зайнятися такою ж діяльністю. Напишіть статтю обсягом 100-150 слів.
Вправи
цього виду особливо зручні для надання
їм професійної орієнтації, наприклад:
написання статті-огляду тенденцій
навчання письма у сучасній методиці
на основі опрацьованої методичної літератури,
тексту доповіді з питань філології
на студентську наукову
Приклади завдань до вправ, що вчать написання творів (есе) (академічне письмо)
Розглядаючи цей вид вправ, слід визначити, що розуміється під творами (есе). У даному контексті твір та есе розглядаються як синоніми, оскільки те, що у вітчизняній методичній літературі називається твором, у зарубіжних методиці найчастіше називають есе, або академічним есе. Обидві назви мають на увазі самостійну творчу письмову роботу студентів за заданою викладачем або за підручником темою. Відмінність есе від статті або доповіді, які також пишуться у навчальних цілях, полягає у тому, що, наприклад, у статті обов’язково викладається якась об’єктивна інформація, на базі якої робляться висновки. Твір може мати цілком суб’єктивний характер, висловлюючи тільки почуття, враження, думки автора, навіть не підкріплені об’єктивними фактами. Так, темою і статті, і твору може бути екологічна ситуація в регіоні, де живуть студенти. Але для написання статті їм необхідно зібрати об’єктивну інформацію, принаймні прочитавши відповідні матеріали та роблячи власні висновки, спираючись на ці матеріали. Для твору (есе) достатньо просто висловити свої враження, думки та почуття, навіть якщо вони необ’єктивні. Від твору не вимагається переконати в чомусь читачів, його завдання лише відобразити особистість того, хто пише. Так, приклад завдання 1, що стосується написання статті, перетвориться на завдання для написання твору, якщо не переконувати читачів зайнятися тією ж діяльністю. Тоді не треба буде об’єктивно доводити переваги цієї діяльності, а достатньо просто висловити своє ставлення до неї. Таким чином, особистістю компонент повинен бути виражений експліцитно та яскраво у творах (есе), тоді коли у статтях, звітах, доповідях він імпліцитний.
Такі особливості творів (есе) обумовлюють їхні змістовні, структурні, композиційні, стильові та мовні особливості. Вимоги у цьому випадку не такі жорсткі та формальні, як до статей, звітів, доповідей тощо. Твори ближче до робіт літературного характеру, які пишуться цілком так, як вважає за потрібне автор. У цьому вони простіші за види навчальних письмових робіт, що розглядалися. Тому писати твори (есе) мовою, що вивчається, доцільно з найперших занять на початковому етапі, поступово ускладнюючи роботу студентів та продовжуючи її до кінця просунутого етапу. На початковому етапі можна спрощувати виконання вправ, перетворюючи їх на умовно-комунікативні за рахунок використання різних підказок, спеціально створених опор, наприклад, таких як заданий початок або закінчення твору. (Напишіть для Ваших одногрупників оповідання про один з незвичайних днів Вашого життя, почавши твір словами: «Все розпочиналось як звичайний день ...», а закінчивши словами: «Це був день, який я ніколи не забуду!». Після написання ми прослухаємо всі оповідання та оберемо найцікавіше).
В усіх інших аспектах методики проведення вправ, які вчать написання творів (есе), та характеристик цих вправ можна відзначити абсолютно те саме, що й про вправи для навчання написання статей, звітів, текстів доповідей, інструкцій. Це стосується навіть професійної спрямованості та включення вправ у проектну роботу. Професійна спрямованість у таких вправах цілком прийнятна, коли від письмової роботи студента вимагається тільки висловлювання власних вражень та ставлення (наприклад, щодо якогось прийому у навчанні іноземних мов). Подібні письмові висловлювання нерідко доцільні і в ході виконання проектних завдань.
Нижче наводяться декілька прикладів завдань до написання творів (есе) студентами. Приклади знову є дещо переробленими та перекладеними з англійської мови на українську інструкціями до написання творів з підручника Sue O’Connell - с. 70, 102, 119 - приклади 1, 2, 3) та з підручника Robert O’Neill, Edwin Т. Cornelius, Jr., Gay N. Washburn (c. 9, 41 - приклади 4, 5, 6).
1.Уявіть, що Ваш автомобіль зламався у пустинному місці ввечері й Вам доводиться переночувати у ньому. Проте Ваші друзі почали хвилюватися та звернулися до поліції. Їх попросили описати особливості Вашої зовнішності та одягу. Напишіть такий опис самого себе, як це могли б зробити Ваші друзі.
2. Редакція англомовного журналу звернулася до своїх читачів з проханням надіслати короткі есе (120 – 180 слів) з викладом уявлень та думок про те, яким буде життя у 2050 р. Напишіть своє есе для надсилання до журналу.
3. Нам треба підготуватися до дискусії «Дім або квартира моєї мрії». Напишіть твір з описом житла, ідеального з Вашої точки зору (врахуйте всі особливості: розташування, кількість кімнат, меблі тощо). Ви прочитаєте твори один одного, і на цій основі ми пізніше проведемо дискусію.
4. Учні школи, де Ви навчалися, на заняттях з іноземної мови випускають рукописний журнал мовою, що вивчається. Вони звернулися до Вас як до випускника школи з проханням написати есе для їхнього журналу про найважливіше досягнення у Вашому житті з обґрунтуванням того, чому саме це досягнення Ви вважаєте найважливішим. Виконайте прохання.
Написання студентами творів літературного характеру: розповідей, нарисів, п’єс, віршів (креативне письмо як специфічний вид академічного письма)
Креативне письмо відрізняється від написання творів (есе) тим, що, як вже було сказано, студенти вчаться писати твори літературного характеру. Тим самим завдання самовиразитися (розкрити себе як особистість з унікальними емоціями, почуттями, думками, ставленнями) залишається не менш значущим, але на перший план виходить завдання вплинути на читача, цим стверджуючи себе як особистість в очах інших людей – перш за все одногрупників та викладача. У цьому полягає зазначена раніше мотиваційна роль креативного письма.
Тому методика навчання креативного письма та відповідні вправи мають свої особливості. Перш за все це найвищий рівень автономії студентів, оскільки без неї неможлива справжня творча діяльність, на якій таке письмо базується. Потрібен також елемент змагання між студентами, що заохочує до спроб максимально ефективно виразити себе як особистість та значно підвищує вмотивованість діяльності. Вправи є тільки комунікативними та продуктивними без спеціально створених опор та ігрового компонента. Можливе тільки мінімальне керування. Можна сказати, що креативне письмо – це вищий рівень навчання письма як виду мовленнєвої діяльності, самостійна творчість студентів як вона є, без потреби у всіляких штучних опорах та підказках.
Методика проведення вправ на креативне письмо у вищих мовних навчальних закладах України розроблена О.Б. Тарнопольським (2001, 2004). Згідно з нею практика навчання будується у такий спосіб. На самому початку семестру, в якому впроваджується креативне письмо, кожному студентові пропонується раз на тиждень писати невеличкий (до 200 слів) літературний твір – якусь розповідь, психологічний нарис, історію, опис тощо на будь-яку тему. Ніяких обмежень у виборі тематики, форми, змісту і будь-яких інших не встановлено. Писати можна про що завгодно та як завгодно. При цьому студентів послідовно ознайомлюють з особливостями нормативного написання літературних текстів різних жанрів (genre approach).
Кожен твір прочитується та коментується всіма іншими студентами групи, а потім і викладачем. Коментарі стосуються тільки змісту, а не форми, хоча викладач виправляє окремі, найбільш грубі і часто повторювані помилки у мові – особливо ті, що перешкоджають правильному розумінню написаного. Автор роботи повинен вивчити всі коментарі і на їхній основі внести корективи. Після того як на підставі всіх коментарів кожен автор завершує остаточну версію своєї роботи та її редагування, спеціальне заняття відводиться на обговорення усіх написаних робіт (process approach).
На цьому занятті, яке називається літературним змаганням, кожен студент читає свою роботу вголос, причому надається значення виразності читання, артистичності представлення роботи. Представлення роботи проводиться для того, щоб дати можливість порівняти її перші варіанти, раніше прочитані й прокоментовані всіма іншими студентами групи, з остаточним, відредагованим варіантом.
Після
представлення проводиться
Оцінки в традиційному змісті не виставляються, однак робиться все для того, щоб пробудити серед студентів дух змагання, щоб написання письмових творів стало для них засобом самовираження, самоствердження як перед самими собою, так і перед своїми одногрупниками. Це повинно зумовлювати процесуальну мотивацію досить високого рівня, і тим самим суттєво підвищити ефективність та результативність процесу навчання письма.
Раніше вже робилися посилання на дослідження, в яких був доведений високий мотиваційний потенціал та висока ефективність такої методики у плані розвитку мовленнєвої компетенції не тільки у письмі, але й в інших видах мовленнєвої діяльності. Також відзначалася доцільність початку роботи з навчання креативного письма вже з другого семестру І курсу
Існує також методика, яка психологічно готує студентів до креативного письма, забезпечує привабливість письма як творчого виду мовленнєвої діяльності для тих, хто навчається. Цю методику доцільно використовувати до початку впровадження креативного письма, тобто протягом першого семестру І курсу. Методика та відповідні вправи носять назву письмо для розваги – writing for fun (О. Tarnopolsky, 2000).
Письмо для розваги починається з того, що студенти отримують так званий «абсурдний текст», подібний до запропонованого A. Littlejohn (1998, p. 11):
Cars usually have four wheels, a motor and wings. They run on water and can go very fast. They taste very nice with tomato sauce but are expensive to buy.
Завдання студентів - перетворити такий текст на «нормальний», тобто замінити абсурдну інформацію в тексті на таку, що відповідає реальному стану речей.
Наступна стадія – написання абсурдних текстів самими студентами. Вони обмінюються написаними текстами один з одним, маючи завдання перетворити текст свого партнера з абсурдного на «нормальний».
Информация о работе Загальна характеристика вправ для навчання письма як виду мовленнєвої діяльності