Система архітектурних термінів у трактаті Вітрувія «De architectura»

 

2.9. Будівельні матеріали

1. lapideus, a, um – кам’яний;
2. marmoreus, a, um – мармуровий;

… in araeostylis autem nec lapideis nec marmoreis epistyliis uti datur [III: 3, 5] – «в аеростилях не можна використовувати ні кам’яний, ні мармуровий епістиль».

3. māteria, ae f – 1) будівельні матеріали; 2) деревина;

… іnponendae de materia trabes perpetuae [III: 3, 5] – «розміщені суцільні дерев’яні  балки».

4. fictilis e – глиняний;
5. aereus, a, um - мідний, бронзовий;
6. inaurātus, a, um - позолочений;

… оrnanturque signis fictilibus aut aereis inauratis [III: 3, 7]  - «і прикрашаються глиняними або мідними позолоченими статуями».

 

2. 10. Прикраси храмів

1. sīgnum, ī  n – фігура, статуя;
2. inaurātus, a, um - позолочений;

… оrnanturque signis fictilibus aut aereis inauratis [III: 3, 7] - «і прикрашаються глиняними або мідними позолоченими статуями».

3. sigillum, ī n – рельєф, статуя;

… in autem sigilla designari oportuerit [III: 5, 10] – «якщо ж його потрібно прикрашати рельєфами».

4. scalptūra, ae f – скульптура, гравірування;

… uti auctoritatem habeant scalpturae [III: 5, 10] – «щоб скульптури добре виділялись».

5. capitum leoninum – лев’яча голова;

… capita leonina sunt scalpenda [III: 5, 15]– «висікають голови левів».

 

2. 11. Якісна характеристика храмів

1. barycephalus a, um - приземистий (aedes Vtr );
2. humilis, e – низький;
3. lātus, a, um – широкий;

… barycephalae humiles latae [III: 3, 5] – «приземисті, низькі й широкі (про храми)».

4. colossicus a, um  Vtr= colosseus; colossēus, a, um [colossus] – колосальний, надзвичайно великий;

… ipsa (opera) colossicotera [III: 5, 9] – «самі (будівлі) величезні».

 

2. 12. Пропорції та симетрія

1. symmetria, ae f – симетрія; sum-metrja Ó – симетрія, домірність;
2. prōportio, ōnis f - пропорція, домірність;

… proportionibus et symmetriis…efficerentur [III: 1, 9] – «були виготовлені в пропорціях і домірностях».

3. analogia, ae f (aequabilitas) домірність, пропорційність, відповідність; #nalogja Ó – аналогія, домірність;

Ea autem paritur a proportione, quae graece ἀναλογία dicitur [III: 1, 1] – «вона виникає з пропорції, яка грецькою називається «аналогія».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

Трактат Вітрувія «De architectura libri decem» є пам’яткою архітектури, мистецтва й мови. У трактаті, який має загалом прагматичний характер, наводяться відомості і висловлюються поради щодо використання будівельних матеріалів, конструкцій, раціонального планування різних громадських і житлових будівель, їх оздоблення, зведення інженерних споруд. У праці Вітрувія визначаються правила побудови тосканського, дорійського, іонійського і коринфського ордерів. Утім регламентація композиційних засобів, вироблення канонів засвідчує цілковито раціональне розуміння будівельного мистецтва.

Важливими у трактаті є також відомості про архаїчне будівництво на теренах Італії. А оскільки зодчі часів Вітрувія мали досить широке коло завдань, то у праці викладено також теорію сонячних годинників (гноміку), описано механізми для будівництва і облоги фортець. Усе це перетворювало трактат на своєрідну енциклопедію будівництва.

У результаті проведеного  дослідження матеріалу III книги трактату Вітрувія був здійснений розподіл лексики на такі групи: «дієслова на позначення процесу будівництва», «частини міста», «типи храмів (за їх загальним виглядом)», «види храмів (за міжколонними проміжками)», «частини храму», «колони», «елементи колон», «елементи креслень», «будівельні матеріали», «прикраси храмів», «якісна характеристика храмів», «пропорції та симетрія». Найбільш розробленою виявилась група «елементи колон», оскільки більша частина книги містить детальний опис співвідношень між частинами колон. При поясненні процесу будівництва автор використовує як загальновживану лексику, так і вузько специфічну, розраховуючи на освічених архітекторів.

Слід звернути увагу також  на наявність пласту лексики, запозиченої  з давньогрецької мови. На основі проведеного  аналізу було встановлено, що певна частина термінів, транслітерованих латинською мовою, була новотвором Вітрувія і засвідчена тільки в його праці. Окрему групу складають терміни, які у трактаті подаються грецькою мовою.

Отже, на основі проведеного  дослідження був здійснений розподіл архітектурних термінів на тематичні  групи, а також проведений аналіз вживання термінів та їх перекладу. Це, у свою чергу, дає можливість сформувати систему категоріального апарату, якою користувався автор при написанні трактату.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

1. Алпатов М. В. Всеобщая история искусств. − В 3 томах. –Т.2 −М.:1968. − 694 с.
2. Винничук Л. Люди, нравы и обычаи Древней Греции и Рима. − Пер. с польск. — М.: Высш. шк., 1988 — 496 с.   
3. Всеобщая история архитектуры. − Под общей редакцией Д. Е. Аркина. – Том, II книга 2: Архитектура Древнего Рима. − Москва, 1948. – 567 с.
4. История искусства зарубежных стран. − В 3 томах. − Том 1. − М.:1961. – 570 с.
5. Тимофієнко В. І. Історія архітектури Стародавнього світу. − Підручник для вузів. – К: Наук. думка, 2006. – 512 с.
6. Коуэн Г. Дж. Мастера строительного искусства: История проектирования сооружений и среды обитания со времён Древнего Египта до XIX века. − Пер. с англ. Д. Г. Копелянского. − Под ред. Л. Ш. Килимника. – М.: Стройиздат. 1982. – 240 с.
7. Ліндсей Д. Коротка історія культури: від доісторичних часів до доби Відродження. −К.:1995. − 328 с.
8. Марк Витрувий Поллион. Об архитектуре. − Пер. Ф. А. Петровского. − М.:Едиториал УРСС, 2003. − 320 с.
9. Мистецтво. Книга для читання з історії живопису, скульптури, архітектури. – М, 1961. – 148 с.
10. Михайлов Б. П. Витрувий и Эллада. − М., 1967 386 с.

11.  Брунов Н.И. Очерки по истории архитектуры. − В 2-х т. − М.: Центрполиграф, 2003.— Т.1. - 400с.

 

 

Матеріали Internet:

12. · http://www.rome-italy.ru/rome_story.php.
13. · http://ancientrome.ru/art/artwork/index.htm?id=291.
14. · http:// uk.wikipedia.org/wiki/Вітрувій.
15. · http://www.i-u.ru/biblio/persons.aspx?gid=8.