Автор: Пользователь скрыл имя, 05 Марта 2013 в 20:14, курсовая работа
Будівельна діяльність людства є майже безперервним у часі процесом, наслідком якого стали численні міста і села, створені багатьма поколіннями зодчих. Архітектура Стародавньої Греції та, пізніше, Стародавнього Риму досягла значних висот і стала прикладом для всіх наступних епох, включно з сучасною. Пам’ятки, що збереглися до наших часів, вражають своєю довершеністю і складністю. Такий високий рівень розвитку будівельного мистецтва передбачав наявність підготованих кадрів і серйозних теоретичних розробок. Але, на жаль, єдиним збереженим до наших часів трактатом із античної архітектури є ”De architectura libri decem” - «Десять книг про архітектуру» Вітрувія – архітектора й одночасно інженера у військах Юлія Цезаря
Вступ …………………………………………………………………………………3
Розділ 1. Трактат Вітрувія «De architectura» як мовна пам’ятка ……………...5
Теоретики архітектурного мистецтва до Вітрувія …………………………5
Історія створення трактату та його переклади ……………………..………6
Структура трактату …………………………………………………………10
Розділ 2. Аналіз системи архітектурних термінів у трактаті Вітрувія …………14
Дієслова на позначення процесу будівництва ………………….…15
Назви частин міста …………………………………………………..18
Типи храмів (на основі загального вигляду) ………………………18
Види храмів (на основі міжколонних проміжків) …………………19
Частини храму ……………………………………………………….20
Назви колон ………………………………………………………….23
Елементи колон ……………………………………………………...24
Елементи креслень …………………………………………………..27
Будівельні матеріали ………………………………………………...29
Прикраси храмів ……………………………………………….29
Якісна характеристика храмів ……………………………...…30
Пропорції та симетрія …………………………………………30
Висновки ……………………………………………………………………………32
Список використаної літератури …………………………
Як і в попередній лексичній групі, назви видів храмів за міжколонними проміжками повністю транслітеровані з давньогрецької мови, причому власне латинські відповідники не наводяться, на відміну від деяких лексем попередньої групи.
2.5. Частини храму
… de deorum inmortalium aedibus sacris dicam [III: вступ, 4] – «розкажу про священні храми безсмертних богів»;
Aedium compositio [III: 1, 1] – «композиція храмів».
… cum habebit in fronte antas parietum [III: 2, 1] – «коли має на фасаді анти стін»;
… intercolumnia sunt in fronte [III: 4, 3] – «міжколонні проміжки на фасаді».
… supraque fastigium conlocatum [III: 2, 1] – «зверху розміщений фронтон».
… epistylia (habet) [III: 2, 3] – «(має )архітрави»;
… epistylia… franguntur [III: 3, 4] – «архітрави … переломлюються».
… in postico(habet) [III: 2, 4] – «(має) на задньому фасаді».
… est in porticu [III: 2, 5] – «є в портику».
… octastylos et pronao et postico(habet) [III: 2, 7] – «(має) по вісім і з передньої, і задньої сторони храму».
… (columnas habet) remotas a parietibus ad circumitionem ut porticus peristylorum [III: 2, 8] – «(має колони) відділені від стін коловим проходом, як портики перистилів».
Medium autem sub divo est sine tecto [III: 2, 8] – «середина ж знаходиться під відкритим небом, без даху».
Matres enim familiarum cum ad supplicationem gradibus ascendunt [III: 3, 3] – «коли матері сімейств піднімаються по сходах для молитов»;
… gradus in fronte constituendi ita sunt [III: 4, 4] – «сходи на фасаді потрібно встановлювати таким чином».
… valvarum aspectus abstruditur [III: 3, 3] – «вид дверей закривається».
… іnponendae de materia trabes perpetuae [III: 3, 5] – «розміщені суцільні дерев’яні балки».
… pteromatos enim ratio…est inventa – «адже будова птероми… була винайдена».
Fundationes eorum operum fodiantur [III: 4, 1] – «бази цих будівель повинні обкопуватись».
… qua et stereobatae appellantur [III: 4, 1] – «які й називаються стереобатами».
… structuris solidissimis fundamenta impleantur [III: 4, 1] – «фундаменти викладаються найміцнішими структурами».
… extructis autem fundamentis ad libramentum stylobatae sunt conlocandi. [III: 4, 2] – «коли фундамент споруджений, потрібно ставити стилобати на певному рівні».
… podium faciendum erit [III: 4, 5] – «буде споруджений подіум».
… fiatque superior torus quartae [III: 5, 2] – «одна четверта складе верхній вал»;
… una sit inferior torus [III: 5, 2] - «одна буде нижнім валом».
… columnae sunt medianae in pronao et postico ad perpendiculum medii centri conlocandae [III: 5, 4] – «всередині, в передній і задній частині храму прямовисно до їх середньої осі встановлюються колони».
… uti singula singulis mediis tegulis respondeant [III: 5, 15] – «щоб кожна розміщувалась навпроти середини окремих рядів черепиці».
Лексична група «частини храму» є однієї з найкраще розроблених у даній роботі, що пов’язано безпосередньо з темою третьої книги трактату. Більшість лексем належить власне до архітектурних термінів, і має вузьке вживання. Зокрема, для частини термінів у латинсько-російському словнику за редакцією Дворецького вказується, що вони засвідчені тільки у Вітрувія і є його новотворами (epistylium, ī n; postīcum, ī n; pronāon (-um), ī n; pterōma, atis f та ін.). Так само, як і у вище проаналізованих групах, засвідчена частина термінів, транслітерованих із давньогрецької мови (pterōma, atis f; stereobatēs, ae m; stylobatēs, ae /is m та ін.), що вкотре слугує доказом того, що Вітрувій користувався творами своїх попередників, які не дійшли до нас.
2.6. Назви колон
… columnas duas… conlocatum [III: 2, 1] – «дві колони розміщені».
… columnas autem contra antas angulares duas (habet) [III: 2, 3] – «напроти ант має дві кутові колони»;
… angulares columnae crassiores faciendae sunt [III: 3, 11] – «кутові колони слід робити товщими».
… duorum intercolumniorum…spatium erit [III: 2, 6] – «буде відстань двох проміжків між колонами»;
… intercolumnia sunt in fronte [III: 4, 3] – «міжколонні проміжки на фасаді».
… (habet) columnas in altitudine duplices [III: 2, 8] - «(має) два яруси колон».
2.7. Елементи колон
… spirarum plinthides (sint) [III: 3, 2] – «плінти базисів (є)».
… praeter crepidines et proiecturas spirarum [III: 3, 7] – «крім виносу виступів і виступів баз».
… proiectura autem cymatii [III: 5, 7] – «виступ валика».
… adaugendae sunt crassitudines scaporum [III: 3, 11] – «збільшується товщина стовбурів».
… contracturae autem in summis columnarum hypotracheliis ita faciendae videntur [III: 3, 12] – «звуження ж у верхніх шийках колон слід робити таким чином»;
… contracturam (habeant) [III: 5, 4] – «повинні мати звуження»;
… hypotrachelia ad perpendiculum respondeat [III: 5, 12] – «щоб гіпотрахелії співвідносились перпендикулярно».
… in summo scapo sub capitulo(contrahantur) [III: 3, 12] – «у верхній частині стовпа під капітеллю повинні звужуватись»;
… capitulorum ratio [III: 5, 5] – «будова капітелей».
.. per scamillos inpares [III: 4, 5] – «через нерівні виступи».
… altera pars cum suis quadris scotia, quem Graeci τροχιλον dicunt [III: 5, 2] – «інша частина зі своїми плінтами скоція, яку греки називають «трохіл»».
… et una pars fiat cum suis astragalis et supercilio superior trochilus [III: 5, 3] – «і одна частина буде верхнім трохілом зі своїми астрагалами і підвищенням».
… si pulvinata erunt [III: 5, 5] – «якщо вони мають форму подушки».
… abacus habeat longitudinem et latitudinem [III: 5, 5] – «щоб абак мав довжину і ширину».
глава 5, п. 7 proiectura autem cymatii [III: 5, 7] – «виступ валика».
глава 5, п. 7 pulvinorum baltei [III: 5, 7] – «виступ перев’язів подушок».
глава 5, п. 7 axes volutarum nec crassiores sint [III: 5, 7] – «осі волют не повинні бути ширшими».
глава 5, п. 10 ima fascia est facienda [III: 5, 10] – «будується нижній пояс».
… zophorus supra epistylium [III: 5, 10] – «фриз над архітравом».
… intersectio, quae graece μετοπη dicitur [III: 5, 11] – «проміжки, які грецькою називаються метопи».
… cavum autem intersectionis [III: 5, 11] – «а впадина ж проміжку».
… corona cum cymatio, praeter simam [III: 5, 11] – «карниз із кіматієм, крім сіми».
… acroteria angularia [III: 5 ,12] – «кутові акротерії».
… columnarum striae faciendae sunt XXIIII ita excavatae uti norma in cavo striae cum fuerit coniecta [III: 5, 14] - «на колонах слід зробити 24 канелюри, видовбані так, щоб косинець, вставлений у впадину канелюри».
… perterebrata sint ad canalem [III: 5, 15] – «просверлюються до жолоба».
Дана група нараховує найбільшу кількість лексем, оскільки третя книга трактату містить детальний опис колон та їх різновидів. Сама лексика є досить специфічною і рідковживаною, частина слів належить до професійної лексики, пов’язаної з архітектурою та будівництвом, а певна частина взагалі вийшла з ужитку, і тому іноді досить важко дати пояснення певній частині понять. Саме цей аспект є одним із найпроблемніших у трактаті, про що й сам автор зауважує на початку своєї праці.
2. 7. Елементи креслень
deformatio grammica — начерк, контур (Vtr);
… deformationibus grammicis ostendi [III: вступ, 4] – «пояснив за допомогою креслень».
… circinique conlocatum centrum [III: 1, 3] – «якщо поставити центр циркуля»;
… uti circini centrum … sit positum [III: 5, 7] – «щоб центр циркуля … був розміщений».
una pars sumatur eaque erit modulus – «береться одна частина, яка буде модулем».
глава 3, п. 11 ex sua diametro ( faciendae sunt) [III: 3, 11] – «від свого діаметру».
… forma et ratio [III: 3, 13] – «креслення й обчислення».
… quae cathetoe dicuntur [III: 5, 5] – «які називаються катетами»;
Capitulis perfectis, deinde <pro ratione> columnarum non ad libellam sed ad aequalem modulum conlocatis [III: 5, 8]– «Коли капітелі закінчені і потім розміщені на стовпах колон не по рівню, а по єдиному модулю».
Група «елементи креслень»
також виявилась вдячним
Информация о работе Система архітектурних термінів у трактаті Вітрувія «De architectura»