Система архітектурних термінів у трактаті Вітрувія «De architectura»

Автор: Пользователь скрыл имя, 05 Марта 2013 в 20:14, курсовая работа

Описание работы

Будівельна діяльність людства є майже безперервним у часі процесом, наслідком якого стали численні міста і села, створені багатьма поколіннями зодчих. Архітектура Стародавньої Греції та, пізніше, Стародавнього Риму досягла значних висот і стала прикладом для всіх наступних епох, включно з сучасною. Пам’ятки, що збереглися до наших часів, вражають своєю довершеністю і складністю. Такий високий рівень розвитку будівельного мистецтва передбачав наявність підготованих кадрів і серйозних теоретичних розробок. Але, на жаль, єдиним збереженим до наших часів трактатом із античної архітектури є ”De architectura libri decem” - «Десять книг про архітектуру» Вітрувія – архітектора й одночасно інженера у військах Юлія Цезаря

Содержание

Вступ …………………………………………………………………………………3
Розділ 1. Трактат Вітрувія «De architectura» як мовна пам’ятка ……………...5
Теоретики архітектурного мистецтва до Вітрувія …………………………5
Історія створення трактату та його переклади ……………………..………6
Структура трактату …………………………………………………………10
Розділ 2. Аналіз системи архітектурних термінів у трактаті Вітрувія …………14
Дієслова на позначення процесу будівництва ………………….…15
Назви частин міста …………………………………………………..18
Типи храмів (на основі загального вигляду) ………………………18
Види храмів (на основі міжколонних проміжків) …………………19
Частини храму ……………………………………………………….20
Назви колон ………………………………………………………….23
Елементи колон ……………………………………………………...24
Елементи креслень …………………………………………………..27
Будівельні матеріали ………………………………………………...29
Прикраси храмів ……………………………………………….29
Якісна характеристика храмів ……………………………...…30
Пропорції та симетрія …………………………………………30
Висновки ……………………………………………………………………………32
Список використаної літератури …………………………

Работа содержит 1 файл

курсова.docx

— 90.84 Кб (Скачать)

Як і в попередній лексичній  групі, назви видів храмів за міжколонними проміжками повністю транслітеровані з давньогрецької мови, причому власне латинські відповідники не наводяться, на відміну від деяких лексем попередньої групи.

 

2.5. Частини храму

  1. aedēs, is f - храм;

… de deorum inmortalium aedibus sacris dicam [III: вступ, 4] – «розкажу про священні храми безсмертних богів»;

Aedium compositio [III: 1, 1] – «композиція храмів».

  1. frōns, frontis  f – передня сторона, фронт, фасад (f. aedium);
  2. pariēs, etis f – стіна;

… cum habebit in fronte antas parietum [III: 2, 1] – «коли має на фасаді анти стін»;

… intercolumnia sunt in fronte [III: 4, 3] – «міжколонні проміжки на фасаді».

  1. fastīgium, ī n - верх двосхилого даху, фронтон (tecti, basilicae );

… supraque fastigium conlocatum [III: 2, 1] – «зверху розміщений фронтон».

  1. epistylium, ī n – епістиль, перекладина у верхній частині колон, архітрав (Vtr);

… epistylia (habet) [III: 2, 3] – «(має )архітрави»;

… epistylia… franguntur [III: 3, 4] – «архітрави … переломлюються».

  1. postīcum, ī n - задня сторона будинку, задній фасад (Vtr);

… in postico(habet) [III: 2, 4] – «(має)  на задньому фасаді».

  1. porticus, ūs f  -  портик, колонада, крита галерея;

… est in porticu [III: 2, 5] – «є в портику».

  1. pronāon (-um), ī n або pronāos (-us), ī m - паперть або притвор храму (Vtr);

… octastylos et pronao et postico(habet) [III: 2, 7] – «(має) по вісім і з передньої, і задньої сторони храму».

  1. circuitio (circumitio), ōnis f - обхід (sin non longa erit c. Vtr);

… (columnas habet) remotas a parietibus ad circumitionem ut porticus peristylorum [III: 2, 8] – «(має колони) відділені від стін коловим проходом, як портики перистилів».

  1. tectum, ī n – дах;

Medium autem sub divo est sine tecto [III: 2, 8] – «середина ж знаходиться під відкритим небом, без даху».

  1. gradus, ūs m – сходинка, сходи ( gradūs templorum);

Matres enim familiarum cum ad supplicationem gradibus ascendunt [III: 3, 3] – «коли матері сімейств піднімаються по сходах для молитов»;

… gradus in fronte constituendi ita sunt [III: 4, 4] – «сходи на фасаді потрібно встановлювати таким чином».

  1. valvae, ārum f - двері зі стулками;

… valvarum aspectus abstruditur [III: 3, 3] – «вид дверей закривається».

  1. trabs, trabis  f – балка;

 … іnponendae de materia trabes perpetuae [III: 3, 5] –  «розміщені суцільні дерев’яні  балки».

  1. pterōma, atis f – крило будівлі (Vtr);

… pteromatos enim ratio…est inventa – «адже будова птероми… була винайдена».

  1. fūndātio, ōnis f- основа, база (operis, aedium Vtr);

Fundationes eorum operum fodiantur [III: 4, 1] – «бази цих будівель повинні обкопуватись».

  1. stereobatēs, ae m - постамент, цоколь, стереобат;

… qua et stereobatae appellantur [III: 4, 1] – «які й називаються стереобатами».

  1. fundāmentum, ī n - фундамент, основа;

… structuris solidissimis fundamenta impleantur [III: 4, 1] – «фундаменти викладаються найміцнішими структурами».

  1. stylobatēs, ae /is m - стилобат, загальний постамент ряду колон Vtr;

… extructis autem fundamentis ad libramentum stylobatae sunt conlocandi. [III: 4, 2] – «коли фундамент споруджений, потрібно ставити стилобати на певному рівні».

  1. podium, ī n – подіум, виступ (балкон);

… podium faciendum erit [III: 4, 5] – «буде споруджений подіум».

  1. torus, ī m – підйом, вал;

… fiatque superior torus quartae [III: 5, 2] – «одна четверта складе верхній вал»;

… una sit inferior torus [III: 5, 2] - «одна буде нижнім валом».

  1. perpendiculum, ī n – прямовисний схил;

… columnae sunt medianae in pronao et postico ad perpendiculum medii centri conlocandae [III: 5, 4] – «всередині,  в передній і задній частині храму прямовисно до їх середньої осі встановлюються колони».

  1. tēgula, ae f –цегла, черепиця;

… uti singula singulis mediis tegulis respondeant [III: 5, 15] – «щоб кожна розміщувалась навпроти середини окремих рядів черепиці».

Лексична група «частини храму» є однієї з найкраще розроблених у даній роботі, що пов’язано безпосередньо з темою третьої книги трактату. Більшість лексем належить власне до архітектурних термінів, і має вузьке вживання. Зокрема, для частини термінів у латинсько-російському словнику за редакцією Дворецького вказується, що вони засвідчені тільки у Вітрувія і є його новотворами (epistylium, ī n; postīcum, ī n;  pronāon (-um), ī n; pterōma, atis f та ін.). Так само, як і у вище проаналізованих групах, засвідчена частина термінів, транслітерованих із давньогрецької мови (pterōma, atis f; stereobatēs, ae m; stylobatēs, ae /is m та ін.), що вкотре  слугує доказом того, що Вітрувій користувався творами своїх попередників, які не дійшли до нас.

 

2.6. Назви колон

  1. columna, ae f  - колона, стовп (marmorea, lignea );

… columnas duas… conlocatum [III: 2, 1] – «дві колони розміщені».

  1. angularis, e  - кутовий (pilae, columnae ) (Vtr);

… columnas autem contra antas angulares duas (habet) [III: 2, 3] – «напроти ант має дві кутові колони»;

… angulares columnae crassiores faciendae sunt [III: 3, 11] – «кутові колони слід робити товщими».

  1. intercolumnium, ī n – проміжок між двома сусідніми колонами чи колонадами (Vtr);

… duorum intercolumniorum…spatium erit [III: 2, 6] – «буде відстань двох проміжків між колонами»;

… intercolumnia sunt in fronte [III: 4, 3] – «міжколонні проміжки на фасаді».

  1. columnas duplices in altitudine – два яруси колон, досл.: дві колони у висоту;

… (habet) columnas in altitudine duplices [III: 2, 8] - «(має) два яруси колон».

 

2.7. Елементи колон

  1. spira, ae f - круглий базис колони (Vtr);
  2. plinthis, idis f - плінтус, нижня частина п’єдесталу колони (Vtr);

… spirarum plinthides (sint) [III: 3, 2] – «плінти базисів (є)».

  1. crepīdo, inis f – виступ;
  2. prōjectūra, ae  f - виступ Vtr;

… praeter crepidines et proiecturas spirarum [III: 3, 7] – «крім виносу виступів і виступів баз».

… proiectura autem cymatii [III: 5, 7] – «виступ валика».

  1. scāpus, ī m – стержень, стовбур;

… adaugendae sunt crassitudines scaporum [III: 3, 11] – «збільшується товщина стовбурів».

  1. contractūra, ae f – звуження (columnae Vtr);
  2. hypotrachēlium, ī n – гіпотрахелій, шийка колони між опорою і капітеллю Vtr;

… contracturae autem in summis columnarum hypotracheliis ita faciendae videntur [III: 3, 12] – «звуження ж у верхніх шийках колон слід робити таким чином»;

… contracturam (habeant) [III: 5, 4] – «повинні мати звуження»;

 … hypotrachelia ad perpendiculum respondeat [III: 5, 12] – «щоб гіпотрахелії співвідносились перпендикулярно».

  1. capitulum, ī n – капітель Vtr;

… in summo scapo sub capitulo(contrahantur) [III: 3, 12] – «у верхній частині стовпа під капітеллю повинні звужуватись»;

… capitulorum ratio [III: 5, 5] – «будова капітелей».

  1. scamillus, ī m – цоколь, виступ (колони Vtr);

.. per scamillos inpares [III: 4, 5] – «через нерівні виступи».

  1. scotia, ae f – скоція, різновид злому базису колони  Vtr;
  2. trochilus, ī m – жолобок (різновид злому в колоні);
  3. quadra, ae f – цокольна плита або плінтус;

… altera pars cum suis quadris scotia, quem Graeci τροχιλον dicunt [III: 5, 2] – «інша частина зі своїми плінтами скоція, яку греки називають «трохіл»».

  1. astragalus, ī m - астрагал (тип архітектурного облому Vtr);
  2. supercilium, ī n – виступ, підвищення;

… et una pars fiat cum suis astragalis et supercilio superior trochilus [III: 5, 3] – «і одна частина буде верхнім трохілом зі своїми астрагалами і підвищенням».

  1. pulvīnātus, a, um – який має форму подушки, випуклий  (capitula columnarum Vtr);

… si pulvinata erunt [III: 5, 5] – «якщо вони мають форму подушки».

  1. abacus, ī m - абак (плита над капітеллю колони Vtr);

… abacus habeat longitudinem et latitudinem [III: 5, 5] – «щоб абак мав довжину і ширину».

  1. cymatium (-ion), i  n – валик іонійської колони Vtr;

глава 5, п. 7 proiectura autem cymatii [III: 5, 7] – «виступ валика».

  1. balteus, i m – валик (baltei pulvinorum )Vtr;

глава 5, п. 7 pulvinorum baltei [III: 5, 7] – «виступ перев’язів подушок».

  1. axis, is f - вал, вісь (a. versatilis Vtr);

глава 5, п. 7 axes volutarum nec crassiores sint [III: 5, 7] – «осі волют не повинні бути ширшими».

  1. fascia, ae f – пояс, смуга Vtr;

глава 5, п. 10 ima fascia est facienda [III: 5, 10] – «будується нижній пояс».

  1. zōphorus, ī m -  фриз колони Vtr;

… zophorus supra epistylium [III: 5, 10] – «фриз над архітравом».

  1. intersectio, ōnis f – виріз між двома суміжними тригліфами; метопа Vtr;

… intersectio, quae graece μετοπη dicitur [III: 5, 11] – «проміжки, які грецькою називаються метопи».

  1. cavum, ī n - впадина, пустота;

… cavum autem intersectionis [III: 5, 11] –  «а впадина ж проміжку».

  1. corōna, ae f - край, обрамлення, карниз Vtr;
  2. sīma, ae  f - «каблучок» (вид злому Vtr);

… corona cum cymatio, praeter simam [III: 5, 11] – «карниз із кіматієм, крім сіми».

  1. acrōtērium, ī n – орнаментальний виступ фронтону, акротерій (a. sive promunturium procurrens Vtr);

… acroteria angularia [III: 5 ,12] – «кутові акротерії».

  1. stria ae f – жолоб, канелюра (aratrum vomere striam facit Vtr);
  2. nōrma, ae f - косинець (anguli ad normam respondentes Vtr);

… columnarum striae faciendae sunt XXIIII ita excavatae uti norma in cavo striae cum fuerit coniecta [III: 5, 14] - «на колонах слід зробити 24 канелюри, видовбані так, щоб косинець, вставлений у впадину канелюри».

  1. canālis, is m – труба, жолоб;

… perterebrata sint ad canalem [III: 5, 15] – «просверлюються до жолоба».

Дана група нараховує  найбільшу кількість лексем, оскільки третя книга трактату містить детальний опис колон та їх різновидів. Сама лексика є досить специфічною і рідковживаною, частина слів належить до професійної лексики, пов’язаної з архітектурою та будівництвом, а певна частина взагалі вийшла з ужитку, і тому іноді досить важко дати пояснення певній частині понять. Саме цей аспект є одним із найпроблемніших у трактаті, про що й сам автор зауважує на початку своєї праці.

 

2. 7. Елементи креслень

  1. dēfōrmatio, ōnis f – креслення (Vtr);
  2. grammicus a, um – лінійний;

deformatio grammica — начерк, контур (Vtr);

 … deformationibus grammicis  ostendi [III: вступ, 4] – «пояснив за допомогою креслень».

  1. circinus, ī m  - циркуль  (Vtr);

… circinique conlocatum centrum [III: 1, 3] – «якщо поставити центр циркуля»;

… uti circini centrum … sit positum [III: 5, 7] – «щоб центр циркуля … був розміщений».

  1. modulus, ī m - модуль, масштаб домірності (Vtr) ;

una pars sumatur eaque erit modulus – «береться одна частина, яка буде модулем».

  1. diametros, i f – діаметр Vtr;

глава 3, п. 11 ex sua diametro ( faciendae sunt) [III: 3, 11] – «від свого діаметру».

  1. fōrma, ae f – нарис, креслення;
  2. ratio, ōnis f – розрахунок, обчислення;

… forma et ratio [III: 3, 13] – «креслення й обчислення».

  1. cathetus ī f - перпендикуляр Vtr;

… quae cathetoe dicuntur [III: 5, 5] – «які називаються катетами»;

  1. lībella, ae f - рівень (locus ad libellam aequus).

Capitulis perfectis, deinde <pro ratione> columnarum non ad libellam sed ad aequalem modulum conlocatis [III: 5, 8]– «Коли капітелі закінчені і потім розміщені на стовпах колон не по рівню, а по єдиному модулю».

Група «елементи креслень»  також виявилась вдячним матеріалом для розгляду. Автор досить часто  подає чисельні розрахунки елементів  храму та колон та їх співвідношення, вказуючи при цьому, що в кінці трактату він наводить креслення разом із розрахунками, які, на жаль, не дійшли до нас.

Информация о работе Система архітектурних термінів у трактаті Вітрувія «De architectura»