Система архітектурних термінів у трактаті Вітрувія «De architectura»

Трактат складається з  десяти книг, кожна з яких є продовженням попередньої. Порядок викладу в основному співпадає з установленим у першій книзі поділом на зодчество (aedificatio), або власне архітектуру ( книги I - VIII), гномоніку, тобто теорію сонячних годинників (книга IX) і механіку (книга X).

Праця торкається наступних  тем:

1. – поняття, необхідні архітектору;
• основні категорії архітектурної естетики;
• класифікація основних видів споруд;
• побудова міста й укріплень;
2. – виникнення і розвиток житла;
• будівельні матеріали;
3. -  іонійські храми;
4. – дорійські храми;
• корінфські храми;
• етруські храми;
• круглі храми;
5. громадські споруди:
• площі (форуми);
• базиліки;
• курії;
• театри (у зв’язку з ними – теорія музики);
• бані;
• палестри;
• гавані;
6. приватні будинки;
7. оздоблювальні роботи;
• обробка підлоги:
• штукатурення;
• ліплення;
• настінний живопис;
• мармур і фарби;
8. – вода та її властивості;
• акведуки;
9. – астрономія;
• механізми сонячних і водяних годинників;
10. – основні поняття механіки;
• механізми, що використовуються в будівництві;
• водопідйомні машини;
• військові машини.

Кожна з книг має окремий  вступ, що відрізняється від самої  книги стилем викладу.  У вступах  Вітрувій пише про композицію своєї  праці, про себе,  про своїх  сучасників і про повчальні приклади минулого. У центрі викладу –  розповідь, із якої автор робить повчальні  висновки: розповідь про архітектора  Дейнократа і його проект побудови міста на Афоні (книга II); про Арістіппа, якого викинуло після корабельної аварії на острів Родос (книга VI) та ін.

У вступі до книги VII міститься вартий уваги перелік багатьох творів архітектури, що не дійшли до нас.

Вітрувій приділяв велику увагу композиційній побудові своєї  праці. Такий висновок можна зробити  з того, що на початку і в кінці  кожної книги він підводить підсумок того, що було сказано раніше, і мотивує  перехід до наступного. Але це не можна назвати справжньою послідовністю  викладу. Композиційні прогалини, ймовірно, можна пояснити тим, що у творі  були не досконало поєднані уривки трактатів, які стали джерелом викладу.

Дослідження джерел, якими  користувався Вітрувій і їх реконструкція, досі залишається відкритим питанням. Але всі вчені визнають залежність певних розділів книг Вітрувія від творів Варрона, в енциклопедичному творі якого «Про дев’ять Наук» одна з книг була присвячена архітектурі, та залежність від грецьких теоретиків, зокрема Гермогена.

Варронівськими у Вітрувія вважають окремі частини книги II і VII про матеріали. Можливою також є залежність Вітрувія від Варрона в його роздумах про латинські та грецькі терміни, а також про сільськогосподарські будівлі.

Безперечним є той факт, що Вітрувій не вивчав в оригіналі  праці Фалеса, Геракліта та інших  філософів та вчених, думки яких він передає не завжди послідовно. Допускається, що він користувався грецькими збірними працями енциклопедичного характеру.

Елліністична основа наукових теорій найбільше виявляється в кліматології, метеорології та астрономії. Ймовірно, що в цих питаннях джерелом роздумів Вітрувія були праці Посідонія, грецького вченого II – I ст. до н. е. [7, 52] Деякі вчені приписують йому  і архітектурну естетику, подану в першій книзі. Вітрувій не тільки використовує грецькі позначення шести основних архітектурних категорій – ладу, розміщення, евритмії, відповідності й економії, але й користується іншими грецькими художньо-науковими термінами. У даному розділі трактату, який вважається найбільш затемненим і важким, багато моментів свідчать про недостатньо точний переклад із грецької мови. Що стосується власне архітектури, то елліністичний вплив особливо відчутний у двох книгах (III і IV), присвячених храмам [8, 120-126]. Книги містять теорію ордерів, і відіграли величезну роль у виробленні канонічних форм ордеру теоретиками відродження і класицизму. Саме в них сконцентровано те, що є «архітектурною мудрістю» Вітрувія. Вони є найбільш професійними і найменш завантаженими енциклопедичними відступами. Саме в цих книгах знайшли найбільше відображення не збережені до наших часів трактати грецьких архітекторів, згаданих у Вітрувія. Наприклад, згадувані у книзі VII твори Гермогена про іонійський псевдодиптеральний храм у Магнесії чи моноптер Лібера в Теосі. Ці храми Вітрувій докладно описує у книзі III [3, 157 – 161].

 

 

 

 

Розділ 2. Аналіз системи  архітектурних термінів у трактаті Вітрувія

Вибір саме третьої книги  для аналізу системи архітектурних  термінів у трактаті Вітрувія був  зумовлений тим, що саме в цій частині  виклад є найбільш науковим, із найменшою  кількість відступів. На початку  книги автор висловлює свій погляд на взаємозалежність пропорцій між  частинами тіла і частинами храмів, потім подає розгорнуту класифікацію храмів, опис фундаменту, а також наводить пропорції бази, капітелей і антаблемента в іонійському ордері. На основі аналізу самих термінів та особливостей їх вживання у тексті були виділені наступні групи термінів:

1. дієслова на позначення процесу будівництва;
2. назви частин міста;
3. типи храмів (на основі загального вигляду);
4. види храмів (на основі між колонних проміжків);
5. частини храму;
6. назви колон;
7. елементи колон;
8. елементи креслень;
9. будівельні матеріали;
10. прикраси храмів;
11. якісна характеристика храмів;
12. пропорції та симетрія;

Такий розподіл на групи  має певні перехрещення, так як був здійснений за різними показниками, і є попереднім, що потребує уточнень і доповнень.

 

 

2.1. Дієслова на позначення процесу будівництва

1) distribuo, tribuī, tribūtum, ere – розподіляти, визначати;

2) termino, āvī, ātum, āre – встановлювати, давати визначення;

finitionibusque terminavi – «встановив визначеннями»;

Rationesque summae architecturae partitione distribui finitionibusque terminavi. [III: вступ, 4] - «визначив (досл. розділив на частини)  основні положення архітектури і дав їм точне визначення».

3) cōnstituo, uī, ūtum, ere – будувати, встановлювати;

4) ōrdino, āvī, ātum, āre – упорядковувати;

… aedes deorum inmortalium constituentes ita membra operum ordinaverunt … [III: 1, 9] – «при побудові храмів безсмертних богів виконали такий розподіл у своїх роботах»;

 … (aedium) a Chresiphrone constituta [III: 2, 7] – «(храм) споруджений Херсіфроном»;

… gradus in fronte constituendi ita sunt [III: 4, 4] – «сходи на фасаді потрібно установлювати таким чином».

5) efficio, fēcī, fectum, ere – виготовляти;

… proportionibus et symmetriis…efficerentur [III: 1, 9] – «були виготовлені в пропорціях і домірностях».

6) colloco, āvī, ātum, āre – розміщувати;

… supraque fastigium conlocatum [III: 2, 1] – «вгорі розміщений фронтон»;

… columnas duas… conlocatum [III: 2, 1] – «дві колони ... розміщені».

7) impono, posuī, positum, ere – класти, розміщувати;

… іnponendae de materia trabes perpetuae [III: 3, 5] – «розміщені суцільні дерев’яні балки».

8) contraho, trāxī, tractum, ere – звужувати;

… in summo scapo sub capitulo contrahantur [III: 3, 12] – «на стовпі під капітеллю повинні звужуватись».

9)fodio, fōdī, fossum, ere – копати, обкопувати;

Fundationes eorum operum fodiantur [III: 4, 1] – «бази цих будівель повинні обкопуватись».

10) concamero, āvī, ātum, āre – покривати склепінням (templum ); concameratus — склепінчастий Vtr*;

11) festūco і fistūco, āvī, ātum, āre - утрамбовувати ( festūcātio і fistūcātio, ōnis f - утрамбовування Vtr);

12) solido āvī, ātum, āre – укріплювати;

… intervalla autem concamaranda aut solidanda festucationibus [III: 4, 1] – «проміжки між стінами повинні зв’язуватись склепіннями або укріплюватись забетонуванням».

13. īmpleo, ēvī, ētum, ēre – укладати;

… structuris solidissimis fundamenta impleantur [III: 4, 1] – «фундаменти викладаються найміцнішими структурами».

14. dēsīgno, āvī, ātum, āre – прикрашати;

… in autem sigilla designari oportuerit [III: 5, 10] – «якщо ж його потрібно прикрашати рельєфами».

15. excavo, āvī, ātum, āre – видовбувати;

*Тут і далі виділені терміни, що зустрічаються тільки у трактаті Вітрувія

16) conjicio, jēcī, jectum, ere – вставляти;

… columnarum striae faciendae sunt XXIIII ita excavatae uti norma in cavo striae cum fuerit coniecta… [III: 5, 14] - «на колонах слід зробити 24 канелюри, видовбані так, щоб косинець, вставлений у впадину канелюри… ».

16. scalpo, scalpsī, scalptum, ere – висікати, вирізати;

… capita leonina sunt scalpenda [III: 5, 15] – «висікають голови левів».

17. perterebro, āvī, ātum, āre - сверлити (aliquid , Vtr);

… perterebrata sint ad canalem – [III: 5, 15] «просверлюються до жолоба».

У поданій лексичній групі спостерігається вживання дієслів на позначення процесу будівництва як у їх первинному значенні (collocare, fodere, concamerare, festucare, solidare, designare, excavare, scalpere, pertebrare), так і загальновживаних дієслів у їх вторинному значенні (distribuere, terminare, constituere, ordinare, efficere, imponere, contrahere, solidare, implore, conjicere). Безособові вирази чергуються з формами першої особи однини, зокрема, в тих випадках, коли автор повідомляє, що саме він уже зробив (distribui, terminavi), чи що має намір зробити (dicam). Форми дієслів вживаються як в активному, так і пасивному стані, частотним є вживання герундива у функції означення (gerundivum  - іnponendae de materia trabes) та герундива у складі конструкції описової дієвідміни пасивного стану – conjugatio periphrastica passiva зі значенням необхідності виконання дії (constituendi ita sunt; sunt scalpenda ), форм активного дієприкметника теперішнього часу (participium praesentis activi - constituentes) та дієприкметника минулого часу пасивного стану (participium perfecti passivi – excavatae, conlocatum, constituta), а також кон’юнктива: у випадку узгодження часів ( consecutio temporum - proportionibus et symmetriis…efficerentur), а також як кон’юнктив у незалежних реченнях зі значенням побажання, поради (conjunctivus optativus - in summo scapo sub capitulo contrahantur; Fundationes eorum operum fodiantur; perterebrata sint ).

2.2. Назви частин міста

1. platea, ae f - вулиця;
2. vīcus, ī m – провулок;
3. distribūtio, onis f –напрям;

… platearumque et vicorum uti emendate fiant distributiones [III: вступ, 4] – «щоб були правильними напрями вулиць і провулків».

Оскільки основною темою  третьої книги трактату є опис храмів та їх частин, то лексична група  «частини міста» представлена невеликою  кількістю лексем у цій книзі (докладний опис частин міста міститься у першій книзі).

 

2.3. Типи храмів (на основі загального вигляду)

1. aedes in antis – храм в антах; antae, ārum f - анти (вид пілястрів по обидва боки дверей);
2. parastas, ados f - чотирикутна, вбудована в стіну колона, пілястра, від гр. para-st=~, =do~ Ó – колона, стовп, пілястр;

… primum (aedium) in antis, quod graece ν=ος 6ν παρ=στασιν dicitur [III: 2, 1] – перший  (храм) в антах, що грецькою називається ν=ος 6ν παρ=στασιν.

3. prostylos, on adj – той, який має попереду колони (aedes ) (Vtr);
4. peripteros, on adj - оточений одним рядом колон (aedes; aedes peripteroe ) (Vtr);
5. dipteros, on adj двокрилий, dipteros aedes — будівля з двома рядами колон (Vtr);
6. hypaethros, ī f - храм під відкритим небом, без даху  (Vtr);

… einde prostylos, amphiprostylos, peripteros, pseudodipteros, <dipteros>, hypaethros [III: 2, 1] – «потім простиль, амфіпростиль, периптер, псевдопериптер,  диптер і гіпетр».

У тексті трактату можна  простежити, що всі назви видів храмів автор запозичив із грецької мови, транслітеруючи їх або наводячи відповідники безпосередньо давньогрецькою мовою. При цьому транслітеровані лексеми мають особливу парадигму відмінювання – це так звана грецька відміна.

 

2. 4. Види храмів (на основі міжколонних проміжків)

1) pycnostylos, on  - з частими колонами (коли відстань між двома суміжними колонами не менша за полуторний переріз кожної) (Vtr);

2) systylos, on – із близько розміщеними колонами (на відстані подвійного діаметра однієї колони) (Vtr);

3) diastylos, on – із широко розташованими колонами (з проміжками розміром у три діаметри кожної колони) (d. species aedium ) (Vtr);

4) eustylos, on – з гарними колонами (Vtr);

…pycnostylos id est crebris columnis, systylos paulo remissioribus intercolumniorum spatiis, diastylos amplius patentibus, rarius quam oportet inter se diductis araeostylos, eustylos intervallorum iusta distributione [III: 3, 1] – «пікностиль із частими колонами, систиль – із трохи ширшими між колонними проміжками, діастиль із ще більшими проміжками, аеростиль – із розведеними між собою проміжками ширше, ніж потрібно, евстиль – із правильним розподілом проміжків».