Розвиток творчих здібностей учнів на уроках англійської мови

      Як  ми вже виявили, міцні знання –  фундамент для розвитку творчості, а ігри сприяють ефективному засвоєнню  матеріалу, підвищують зацікавленість до предмету [59]

      Творчий клімат в суспільстві створюється  не тільки вихованням допитливості, смаку до нестандартних рішень, здібності мислити нетривіально. Необхідно ще виховати готовність до сприйняття нового та незвичайного, прагнення використовувати та впроваджувати творчі досягнення інших людей.

      Творчий склад мислення – увага, пам’ять (ігри розвивають увагу, пам’ять на уроках англійської мови під час постановки вечорів [39]); здатність знаходити залежності та закономірності, класифікувати та систематизувати матеріал; здатність до комбінування; вміння знаходити помилки та недоліки, просторова уява, здатність передбачати результати своїх дій, уміння порівнювати, розрізняти інформацію [35].

      Розвиток  творчості на уроках англійської  мови відбувається, коли в навчальний процес залучаються реальні комунікативні  ситуації (комунікативно-діяльнісний  підхід [56]). Це не тільки забезпечує розвиток творчих здібностей дітей, але й сприяє засвоєнню ними норм сучасної англійської мови та літературних реалій, ріст їх культурного рівня та активне включення в соціальну практику [44].

      Розглядаючи термін “творчий” відносно уроку іноземної мови, можна сказати, що творча робота учнів – це самостійне створенння нових оригінальних зразків в розмовній мові та на письмі. Під зразками слід розуміти твір, розповідь, кроссворд, вікторину, пісню, вірш та ін. Крім того, потрібно проводити максимальну естетизацію всіх форм життєдіяльності учнів, включаючи освоєння національних художніх досягнень, витвори народної творчості, світової культури.

      Основними функціями мовного етикету є  контактовстановлююча функція та функція ввічливості. Обидві ці функції є похідними від соціально-культурної та національно-культурної функцій мовного етикету, тому правила мовного етикету соціально продиктовані та є національно-специфічними. Засвоєння правил – передумова соціалізації дитини в певному культурному середовищі. Використання цих правил – результат творчих проявів дитини: вміння вибрати найбільш доречну формулу мовного етикету для певної людини та певних обставин є важливим показником опанування культурою мовного спілкування та одночасно результатом його самостійності та ініціативності в використанні засвоєних етикетних шаблонів, тобто результатом його творчих проявів. Природньо, що кожен акт прощання, привітання, вдячності та ін. додає до стандартних сталих формул мовного етикету і творчі, безліч різних “прирощень” чи “розгорнень”, що робить репліки теплішими та переконливішими. Вміння “розгорнути” формулу мовного етикету також розглядають як творчий прояв словесної ввічливості дитини, так як і вибір тих чи інших паралінгвістичних засобів спілкування.

        При вивченні віршів англійською  мовою потрібно усвідомлювати  кожне слово твору та, порівнюючи  його з можливими синонімами, виявити, який новий відтінок  смислу, вносить слово, використане  поетом, чому саме це слово,  а не інше він вибрав. Можна  навчити дітей встановлювати внутрішні логічні зв’зки в розвертанні теми поезії. Все це будуть способи аналізу вірша як особливої художньої форми. А як ми знаємо, навчання аналізувати – одна з складових навчання творчості. Такий самий підхід повинен бути і при навчанні дітей граматики. Поняття не повинно бути просто повідомлене; воно повинно бути тільки сформульовано шляхом дій самої дитини з предметом. Потрібно розкривати дітям основні сторони слова як одиниці повідомлення. Таких сторін в слові дві: форма і значення. Ці сторони знаходяться одна з одною в закономірних відносинах: будь-яка зміна форми слова – це обов’язкова одночасна зміна його значення.

      Велику  роль в креативній роботі учнів відіграють самостійність та прояв індивідуальності учнів, особливий склад думок та їх вираження. Саме час, відведений для консультацій та факультативних занять в школі нового типу дозволяє розвинути та реалізувати креативні здібності школярів, які прагнуть до знань та самоудосконалення. На факультактивних заняттях діти можуть виступати в ролі перекладачів, журналістів, поетів та письменників, методистів. Найвищого рівня креативності можуть досягти юні методисти. Вони виступатимуть в ролі співавторів міні-підручників, розроблятимуть комп’ютерні тести, і навіть можуть іти далі в своїх креативних проектах – вносити нові рубрики в різні види завдань.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

      ^{2.2  Дидактичні умови  та шляхи формування  творчих здібностей  дітей початкових  класів} 

      Звичайно, процес формування творчої особистості так само не можна зводити лише до озброєння учнів способами миследіяльності, як не можна побудувати будинок, лише володіючи технологічними навичками і не володіючи уміннями проектувати, прогнозувати. Тому важливо враховувати ввесь комплекс творчих умінь при вихованні творчої особистості.

     А. Фар'єр, швейцарський педагог (1879-1960), написав  легенду про те, як люди створили школу за нашіптуванням диявола.

«...І створити школу так, як велів їм диявол. Дитина любить природу, тому її замкнули в  чотирьох стінах. Дитині подобається, що її робота має якийсь сенс, тому все побудували так, щоб її активність не приносила ніякої користі. Вона не може залишатись без руху - її примусили сидіти. Вона любить працювати руками, а її вчили теорій та ідей. Вона любить говорити - їй наказали мовчати. Вона прагне зрозуміти - її змусили вчити напам'ять. Вона хотіла б сама шукати знань - їх дають у готовому вигляді... І тоді діти навчились того, чого б ніколи не навчились в інших умовах. Вони навчились обманювати та лицемірити.

Як і хотів  того диявол, деякі люди зачахли, стали понурими та пасивними, утратили всякий інтерес до життя, зникли їхнє щастя та здоров'я. Зникли Любов і Доброта. Думки стали сухими та сірими, душі зачерствіли, серця озлобились...»

     Ця  легенда певною мірою залишається  актуальною й сьогодні. Для творчості необхідне почуття свободи. Вирішуючи поставлене перед школою завдання - формувати творчу, креативну особистість, ми всі маємо пам'ятати, що для цього в першу чергу школа не повинна руйнувати природну креативність дитини.

       Перше завдання, яке ми маємо вирішити, це створення умов навчального процесу, комфортних для дитини. Це - умови, як матеріальні, так і психологічні: відповідний мікроклімат, відповідні принципи організації навчання. Говорячи про створення комфортних умов для розвитку творчих здібностей дітей, необхідно зазначити, що психологи стверджують: надмірна інтенсифікація навчального процесу пригнічує дитину й не сприяє розвитку її творчих здібностей.

       Креативний  підхід у процесі вивчення іноземної  мови випливає з її загальної стратегії. Цією стратегією є комунікативний підхід. Мова розглядається як засіб спілкування й вивчається через особисту діяльність учнів. Урок іноземної мови розглядається як діяльність спілкування. Типовими завданнями є пошуково-креативні: заповнення інформаційних прогалин, рольові ігри, вирішення проблем тощо.

     Типовими  формами роботи є групова й  парна робота. Ці форми мають велике значення для формування творчої  особистості учня. Вони тренують позитивну  взаємозалежність та індивідуальну  відповідальність. Взаємодія віч-на-віч формує товариську вправність. Сам процес роботи у групах чи парах завжди є творчо-пошуковим: завдання ставиться перед групою й у кожного є стимул відзначитись і зробити свій внесок. Використання групових форм роботи створює умови як для розвитку мислення, так і для самоствердження особистості.

       Навчання  іноземній мові у школі І ступеня  можна умовно поділити на два етапи: перший - 2-і класи та другий - 3-4-ті класи. На самому початковому етапі  все навчання - це практично безперервна  гра із вкрапленнями вправ з навчання написанню літер, їх озвученню і дещо на пізнішому етапі - вправ з навчання читанню. Через ігри та пісні, що обов'язково супроводжуються рухами, діти вчаться сприймати іноземну мову на слух, розуміти зміст фраз і речень. Вивчаючи лексику, діти не просто фонетично її відтворюють. Процес засвоєння лексичного матеріалу - процес креативний. Діти малюють, розфарбовують, вирізають, приклеюють. Вони продовжують перебувати у природному для них світі гри та творчості, отримуючи від своєї діяльності емоційне задоволення. Навчившись відтворювати почуте, діти вчаться ділитися своєю інформацією з товаришами, спілкуватись іноземною мовою, що теж є процесом творчим.

       Завдання, які ставляться перед учнем навіть у перший рік вивчення іноземної  мови, не лише «відтвори чи спиши», а «знайди правильне слово» й «підпиши малюнок», «знайди правильну для даної ситуації фразу з поданих», «вибери необхідні фрази, щоб відповісти товаришу», «знайди та встав пропущене слово», «подумай, що треба змінити» й т. п.

     Діти  цього віку відзначаються високим рівнем імітативних здібностей, міміка й жести широко використовуються у процесі навчання іноземної мови. «Зобразь і здогадайся» - одна з найулюбленіших ігор.

Окремо треба  сказати про роль технічних засобів  навчання. Вони є важливими і необхідними впродовж усього періоду вивчення іноземної мови, але на початковому етапі їх роль особлива. Вони не лише разом з учителем вводять дитину в іншомовний світ, вони допомагають викликати й підтримувати позитивні емоції, без яких про творчість і креативність говорити не доводиться. Адже креативність базується на бажанні, а бажання треба вміти формувати та підтримувати. Недарма кажуть, що в хорошого вчителя діти на уроці роблять, що хочуть, але хочуть вони те, що потрібно вчителю.

     На  першому етапі навчання іноземної мови для подальшої креативної діяльності важливо сформувати в учнів звичку бути позитивно активним. Ключовими фразами для цього є «я хочу, я прагну», «я вибираю», «я віддаю перевагу», «я можу», «я зроблю». Учитель не просто вчить дитину говорити це іноземною мовою, він формує її як особистість і допомагає їй відчути себе особистістю й від цього отримати емоційне задоволення.

    Другий  етап навчання іноземної мови - це 3-4-ті класи. При збереженні раніше згаданих видів учнівської діяльності цей етап характеризується більш змістовними рольовими іграми, створенням учителем проблемних ситуацій пошукового характеру, коли діти самостійно шукають причини явищ, подій, учинків. Це збуджує пізнавальний інтерес дітей. Учні долучаються до методу проектів. Це можуть бути або власні «Моє кошеня», «Моя сім'я», або колективні проекти «Наше місто», «Наша школа». Такі проекти можуть бути довготривалими. Основними рисами створення проекту у процесі вивчення іноземної мови є: створення реальних життєвих ситуацій; їх націленість на розвиток уяви та збагачення знань; обов'язкова мотивація; розвиток навичок; навчання співробітництву; адекватність завдань для кожного учня.

    Метод проектів - це не український винахід. Американський професор Кілпатрік  уважає, що у процесі реалізації проектів знання не лише набувають особливої міцності та усвідомлення, а й асоціативно пов'язуються з отриманим задоволенням, що стає поштовхом до нового пошуку. Пошук у свою чергу викликає нові асоціації, нові проекти.

Приєднання України  до Болонського процесу в європейській системі освіти, тобто до реформи інтернаціоналізації освіти, позначилось і на викладанні іноземної мови. Своєрідним виміром міжкультурних контактів став процес розробки «мовного портфеля».

    Європейський  мовний портфель дозволяє учням побачити свої успіхи, оцінити їх, порівняти їх із цілісною системою рівнів володіння мовами. Мовні портфелі створюються для різних груп учнів відповідно до їхнього віку. Групою фахівців лінгвістичної лабораторії м. Києва разом з МОН України розроблено мовний портфель, адресований учням молодших класів.

    Європейський  мовний портфель має три розділи: мовний паспорт, мовна біографія, досьє. Один з розділів мовного паспорта «Що я вже можу?». Учні аналізують свої досягнення: я можу назвати  своє ім'я, запитати в когось, що він любить, розповісти, де я живу, щось попросити, спитати, як справи, прочитати листівку, написати своє ім'я, вік та адресу. Цей аналіз приносить учням задоволення від отриманих результатів, підштовхує їх до постановки перед собою власних цілей, яких вони можуть досягти, до креативної діяльності. Досьє включає учнівські роботи: отримані чи неписані листи та листівки, проекти, фоторепортажі зі стислим коментарем, касети й т. п.

    Креативність, здатність творити - характерні риси більшості дітей. Це дано їм природою, цьому їх навчали батьки. У школі навчання креативності триває. У цьому процесі розрізняють кілька етапів: розуміння; застосування; аналіз; синтез.

    На  етапі розуміння вчитель дає  учням такі завдання: перефразуйте, упізнайте, опишіть, знайдіть, повідомте. На етапі застосування учень розв'язує задачі, застосовуючи свої знання та вміння: візьміть інтерв'ю, розіграйте, подраматизуйте, проілюструйте. На етапі аналізу завдання можуть бути такими: поділити інформацію на частини, відрізнити, поставити запитання, скласти перелік, обговорити. На етапі синтезу завдання такі: запропонуйте, складіть, розташуйте, сплануйте. Учень розв'язує задачу, зводячи інформацію до купи, що потребує творчого мислення.

    Успішність  реалізації вищезазначених етапів навчання креативності залежить не лише від учителя. Цьому допомагають хороші підручники з іноземної мови, зокрема англійської. Підручники британських видавництв є для нас дуже корисними не лише тому, що вони написані носіями мови, хоча, звичайно, у цьому полягає їх головна цінність. Вони складені так, що дітям цікаво з ними працювати. У цих підручниках наявні в достатній кількості завдання, які навчають дітей не лише іноземної мови, а і креативності саме в чотири вищезазначені етапи. Ці підручники є справжніми помічниками вчителів і другом дітей.