Розвиток творчих здібностей учнів на уроках англійської мови

   КЗ  «Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти»

Запорізької обласної ради 

Кафедра іноземних мов 
 
 
 
 
 
 
 

Розвиток  творчих здібностей учнів 

на уроках англійської мови 
 
 
 

                                               Творча курсова  робота

                                               слухачки курсів

                                               вчителя англійської  мови

                                               Остапенко Тетяни Сергіївни

                                               ЗНЗ №8

                                               м. Мелітополя

                                               Термін курсів:

                                               30.05 – 10.06.2011 року

                                               Перевірив: 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

м. Мелітополь

2011 рік

 

      ЗМІСТ 

      стор.

    Вступ………………………………………………………………….…..3

    Розділ 1. Дидактико-психологічні основи розвитку творчої особистості

    1.1. Творча діяльність, її види ..……………………………………..7

    1.2. Механізм розвитку творчості ……………………………….….9

    1.3. Гра як метод навчання, види ігор ………….………………….17

    Розділ 2. Розвиток творчої особистості  в процесі навчально-ігрової діяльності

2.1Гра як метод розкриття творчої особистості в процесі викладання іноземної мови  ..……………………………………..23

        2.2. Дидактичні умови та шляхи  формування творчих здібностей  дітей початкових класів  ……………………………………………………29

    Висновки   ………………………………………………………….......34

    Список  використаної літератури  ……………………………….……36

      ВСТУП

 
 

      Сучасна соціальна ситуація загострила специфічні проблеми, які стоять перед системою освіти в області культивування  творчості як масового явища, що пов’язане  з глобальною необхідністю підвищення творчого потенціалу суспільства, адже виховання творчої особистості сприятиме виходу не лише з духовної кризи суспільства: 3,5% обдарованих людей забезпечують 95-97% національного доходу [40]. Інтелектуальна творчість – це механізм, який забезпечує прогресивну еволюцію суспільства і купірує регресивні лінії цього розвитку. Саме творча особистість є дійсним творцем історії. Саме колективній творчості людства сучасність зобов’язана усіма досягненнями матеріального та духовного життя суспільства. Щоб забезпечити розвиток суспільства, ми повинні забезпечити розвиток кожної окремої дитини, тобто виховати творчу особистість [36].

      Проблема  розвитку дитячих творчих здібностей є досить актуальною на сучасному  етапі. Педагогічною наукою в зв’язку з цим повинна бути осмислена динаміка зміни соціально-психологічних аспектів середовища життєдіяльності сучасної людини. Нинішня психологічна атмосфера суспільства актуалізує страхи, сумніви, переживання, почуття власної неповноцінності, що веде до невротизації, а не креативності особистості. Соціальне середовище сприяє нівелюванню особистості, виникненню духовного вакууму, який заповнюється суррогатом субкультури, зокрема, молодіжної.

      Відомо, що саме діти в силу своєї чутливості найбільш сприйнятливі до цих деформуючих  дій. Таким чином, перед педагогом постає задача нейтралізації або компенсації вказаних негативних факторів та розвитку творчої особистості. [5,34].

     Значущість  проблеми розвитку дитячої творчості , розкриття і максимальної реалізації творчих здібностей кожної особистості підкреслюється й у державних документах: національній доктрині розвитку освіти в Україні, законах «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про мову», «Державному компоненті дошкільної освіти », тощо.

    Реалії  сьогодення вимагають від вчителів середньої школи пошуку нових ефективних форм і прогресивних методів навчання, які були б адекватними новій парадигмі освіти. Одним з найбільш перспективних шляхів удосконалення навчального процесу є впровадження методів активного навчання. Не замінюючи собою традиційних, методи активного навчання розширюють їх межі і можливості, припускають практичне застосування знань з урахуванням конкретних умов, в конкретних колективах, з конкретними людьми. Сама інтелектуальна робота над матеріалом, власне активність дітей призводять до запам’ятовування матеріалу навіть тоді, коли не стоїть спеціальне завдання запам’ятати. “Істинну силу навчання має лише в тому випадку, якщо пізнавальна діяльність на уроці викликає у школярів радість, задоволення, захопленість пізнанням” [29]. Активне навчання має на меті  залучити кожного учня в навчальний процес не як пасивного об’єкта, а як безпосереднього учасника, який самостійно, по-творчому виробляє рішення і одночасно з цим розвити особистість шляхом включення її в процес сумісної колективної діяльності. Сприятливі умови для формування знань, умінь, навичок та важливих якостей творчої особистості учнів шляхом залучення їх до інтенсивної пізнавальної діяльності закладені в навчальній грі як одному із методів активного навчання [51,9]. А.С.Макаренко (цит. за [50]) відмічає, що уява (за Л.С.Виготським [16] необхідна складова творчості) розвивається тільки в колективі, обов’язково граючому.

    ^{Серед значущих шляхів розвитку пізнавальних можливостей  та організації навчально-пізнавальної  діяльності у багатьох дослідженнях підкреслюється необхідність використання в роботі з дітьми творчих завдань, що сприяють вихованню самостійності дитини, розвивають у неї якості особистості, що є необхідними для навчання.}

     ^{Коло  творчих завдань  є широким за складністю, але суть його полягає в одному: під час їх роз’язання відбувається акт творчості, знаходиться новий шлях або створюється щось нове.}

     Оскільки  мова залишається єдиною універсальною  базою мислення, знання іноземної  мови слід розглядати з погляду вдосконалення  інтелектуальних здібностей (пам'яті, уяви, критичного, логічного, креативного мислення).

     Мовленнєві  творчі здібності посідають важливе  місце в розвитку дитячої творчості починаючи з перших років життя людини. Мовлення акумулює життєдайну творчу енергію дитини, це стимул, засіб і показник її фізичного психічного і духовного розквіту, розквіту творчих здібностей, максимальної реалізації природних можливостей.

     Проблема  розвитку мовленнєвих творчих здібностей в молодшому шкільному віці через складність і багатогранність природи мовленнєвих явищ відноситься як до психології так і до педагогіки. Вагомість та актуальність її пояснюється гострою проблемою педагогічної практики в науково обґрунтованих рекомендаціях щодо форм організації та методів здійснення розвивальної роботи з дітьми у цьому напрямі.

     Творчість є найвищим виявом розвитку людського  розуму. Творча здібність – це здатність  дивуватися і пізнавати, вміння знаходити  рішення в нестандартних ситуаціях, це спрямованість на відкриття нового і здатність глибокого усвідомлення свого досвіду. Завдяки творчій діяльності в дитини розвивається здатність самостійно реалізувати свої можливості. А самореалізація веде до особистісного зростання. Реалізація ідеї неможлива без розробки та впровадження відповідних технологій навчання. Школа має бути не підготовкою до життя, школа має бути життям.

     ^{Метою курсової роботи є  вивчення розвитку творчих  здібностей учнів  початкових класів на уроках англійської  мови.}

     ^{Об’єкт  дослідження процес розвитку здібностей дітей початкових класів.}

     ^{Предмет дослідження – це педагогічні умови впровадження нетрадиційних методів на уроках англійської мови, як засіб розвитку творчих здібностей дітей початкових класів.}

Мета дослідження  полягає в теоретичному обґрунтуванні  педагогічних умов і специфіки розвитку творчої активності учнів у процесі вивчення англійської мови.

     ^{Гіпотеза - використання нетрадиційних  методів на уроках англійської мови буде ефективно впливати на розвиток творчих здібностей у дітей початкових класів.}

     ^{Завдання:}

     ^{- на основі аналізу психолого-педагогічної, методичної літератури розкрити суть понять творчість, здібності, розглянути дидактичні умови та шляхи формування творчих здібностей дітей початкових класів;}

     ^{- теоретично обґрунтувати  необхідність використання  на уроках англійської мови нетрадиційних методів навчання дітей початкових класів;}

     ^{- експериментально  перевірити ефективність  використання нетрадиційних  методів навчання  на уроках іноземної мови щодо розвитку творчих здібностей у дітей початкових класів.}

     Методи  дослідження – аналіз наукових джерел із теми дослідження, аналіз науково-методичної документації, констатуючий, формуючий і контрольний види педагогічного експерименту, статистичні методи обробки результатів експериментального дослідження.

     Курсова робота складається з вступу, двох основних розділів, висновків, списку використаної літератури. Налічує 30 сторінок.  
 

      Розділ 1. Дидактико-психологічні основи розвитку творчої особистості 

1. Творча  діяльність, її види

 

      “Тільки систематично вивчивши креативність, можна  її усвідомити та розвивати як ресурс”

      Ф. Баррон

      Різні дослідники питання творчості розглядають  його в різних ракурсах. Так, Д.Б.Богоявленська [7] вважає, що власне творчість починається  там, де перестає бути тільки відповіддю, тільки рішенням поставленого завдання. Тобто, там, де самоцінним являється сам процес діяльності, а не лише результат. Саме в цьому виході за межі заданого, в цій здатності до продовження пізнання за рамками вимог заданої ситуації, і криється таємниця вищих форм творчості, здатність бачити в предметі щось нове, таке, чого не бачать інші. Таку ж точку зору мають Л.А.Гапоненко [17] та А.Н.Лук[40], вони вважають, що творчість – це факт нестандартного рішення простого завдання, здатність побачити те, що не вкладається в рамки раніше засвоєного. 

        За Гурець Н.Т [23] творчість – це діяльність людини, спрямована не тільки на творення нових за змістом та формою матеріальних та духовних цінностей,як твердить О.О.Борисова [8], але й на розвиток самої особистості. Творчість забезпечується посиленою діяльністю особистості, тобто її цілеспрямованою активністю. Творчість – похідне інтелекту, заломленого через мотиваційну структуру [6].

      Л.С.Виготський [16] взагалі має своєрідну точку  зору щодо того, що таке творчість: “Те, що ми називаємо творчістю є зазвичай тільки катастрофічний акт пологів, що з’явився в результаті дуже довгого внутрішнього виношування та розвитку плода”. Дехто навіть намагався розглядати творчість з фізіологічного боку [62].

      Одні  наділяють здатністю творити  лише геніїв, інші, і таких більшість, вважають, що творчі здібності можна розвинути [46, 50]. Зустрічаються і такі крайні точки зору, як в П.Торренса (цит. за [62]): “творчість – природній процес, породжений сильною потребою людини в знятті напруги, яка виникає в ситуації незавершеності або невизначеності”.

      Але процес розуміння того, що таке творчість, сам вимагає творчого підходу. У  всіх судженнях вчених ми можемо прослідкувати  думку, що специфічними властивостями  творчого процесу, продукту та особистості  є їх оригінальність, слушність, валідність, адекватність завданню. Наприклад,одне з розумінь творчості – незвичайні прояви ординарних процесів [32]. Саме творча діяльність людини робить його істотою, зверненою до майбутнього, творить його та видозмінює своє сьогодення [16].

      Для вивчення творчості Богоявленська ввела [6] одиницю її аналізу – інтелектуальну активність. Це продовження пізнавальної діяльності, не зумовлене ні практичними потребами, ні зовнішньою чи суб’єктивною негативною оцінкою роботи. Вчена виділяє декілька рівнів інтелектуальної активності. Якщо навіть при найдобросовіснішій та енергійній роботі досліджуваний залишається в рамках способу дії, знайденого спочатку, то це показник пасивного рівня – безініціативне прийняття того, що задане ззовні. Ще однією відмінною рисою пасивного рівня є нетерпляча потреба в нових враженнях, як тільки звик до старих; в цьому розпізнається незрілість думки, поверхневість. Для людини ж з найвищим рівнем інтелектуальної активності – креативним емпірично знайдена закономірність стає не кінцевим пунктом розумового процесу, а проблемою – самостійною метою дослідження. Другим рівнем інтелектуальної активності є евристичний.