Автор: Пользователь скрыл имя, 26 Мая 2013 в 14:25, курсовая работа
Протягом віків тварини відігравали важливу роль у житті людини, наслідком чого стало накопичення знань про тваринний світ та їх метафоричне переосмислення,що знайшло своє відображення у формуванні сталих виразів – фразеологізмів. На основі образного уявлення про ту чи іншу тварину виникли зоохарактеристики людини, специфіка яких найяскравіше проявляється при порівнянні анімалістичних сталих словосполучень у різних мовах.
Метою нашого дослідження є порівняльний етносемантичний аналіз фразеологізмів з анімалістичним компонентом французької та української мов, які містять антропоцентричні характеристики.
ВСТУП……………………………………………………………………………………3
РОЗДІЛ I. Сутність фразеології як мовного явища……………………………………5
Поняття про фразеологію та фразеологічну одиницю………………………….5
Порівняльна фразеологія…………………………………………………………8
Фразеологізми з анімалістичним компонентом як частина фразеологічного складу мови…………………………………………………………………………..…11
Виділення фразеосемантичних груп як метод мовного дослідження………..13
РОЗДІЛ II. Порівняльний аналіз семантичних груп фразеологізмів з анімалістичним компонентом у французькій та українській мовах……………………………..16
2.1. Семантична група « зовнішній вигляд»………………………………………….16
2.2. Семантична група «риси характеру»…………………………………………..…17
2.3. Семантична група «стосунки та становище у суспільстві»…………………….18
2.4. Семантична група «діяльність»…………………………………………………..19
2.5. Відтворення французьких фразеологічних одиниць з анімалістичним компонентом українською мовою………………………………………………………………20
ВИСНОВКИ………………………………………………………………………….…24
Список використаної літератури……………………………
7.Ужченко В.Д. Семантика українських зоофразеологізмів
в етнокультурному висвітленні: автореф.
дис. на здобуття ступеня канд. філол. наук:
10.02.01 /. — Х., 2000. — 18 с.
8.Ужченко Д.В.Фразеологія сучасної української мови: навч. посіб./ Ужченко В.Д., Ужченко Д.В. - К.: Знання, 2007. – 135с.
9.Українсько-французький фразеологічний словник [уклад. Венгренівська та ін.]. - К.: Генеза, 2000. – 145c.
10.Французько-український фразеологічний словник [уклад. Венгренівська та ін.] - К.: Генеза, 2000.-135c.
11.Балли Ш. Французская стилистика/ Балли Ш. - М., 1964.- 216 с.
12.Булгаков С.Н. Свет невечерний: созерцания и умозрения/ Булгаков С.Н. – М.: 1994. -345с.
13. Виноградов В.В. Избранные труды:
лексикология и лексикография./ Виногра
14. Гак. В. Г. Сопоставительная лексиколог
15. Кочерган М. П. Основи зіставного мовознавства : [підручник] / М. П. Кочерган. – К. , 2006. – 424 с.
16.Курбанов И.А. Национально-культурная специфика ассоциативных связей зоонимов в русской и английской паремиологии // Сб. науч. тр. Сургут. гос. ун-та. – 2002. – № 9. – Ч. 1. – С. 159-166.
17.Кшешовський Т. П. Эквивалентность, конгруэнтость и глубинная структура / Т. П. Кшешовський // Новое в зарубежной лингвистике. – М., 1989. – Вып. XXV. Контрастивная лингвистика. – 38 с.
18.Лингвистический энциклопедический словарь [под ред. В.Н. Ярцевой] - М.: Сов. энциклопедия, 1990. – 923 c.
19.Назарян А. Г. Почему так говорят по-французски/ Назарян А. Г. – М.,1984. – 135c.
20.Назарян А.Г. Фразеология современного французского языка/ Назарян А. Г. - М., 1987. – 287c.
21.Новый французско-русский словарь [ сост. Гак В.Г., Ганшина К.А.] - М.,2005. - 756c.
22.Ожегов С.И. О структуре фразеологии/ Ожегов С.И.– М.,1957. - 236 с.
23.Почепцов О.Г. Языковая ментальность: способ представления мира//Вопросы языкознания. - 1990. - № 6. - С. 110-123.
24.Райхштейн А.Д. О переводе устойчивых фраз //Тетради переводчика. - 1958. - № 5. – с. 135-140.
25.Ройзензон Л.И. Русская фразеология / Ройзензон Л.И. – Самарканд, 1977. - 345с.
26.Ройзензон Л.И. Современные аспекты изучения фразеологии / Л.И.Ройзензон, Ю.Ю. Авалиани // Проблемы фразеологии и задачи ее изучения в высшей и средней школе. - Вологда, 1967. - С. 68-81.
27. Скитина Н.А. Лингво-когнитивный анализ фразеологических единиц с зоонимным компонентом :на материале русского, английского и немецкого языков.: автореф. дис. на получение степени канд. филол. наук: 10.02.20/ Скитина Н.А. – Москва,2007. – 16с.
28.Солнцева Н.В. Сопоставительный анализ зоонимов русского, французского и немецкого языков в этносемантическом аспекте.: автореф. дис. на получение степени канд. филол. наук: 10.02.20/ Солнцева Н.В. – Омск,2004. – 18с.
29.Солнцев В. М. Язык как системно - структурное образование/ Солнцев В. М. – М.: Наука, 1977. – 225с.
30.Хабарова О.Г. Оценочные фразеологизмы, восходящие к образам животного и растительного мира : автореф. дис. на получение степени канд. филол. наук: 05.08.20/ Хабарова О.Г. – М., 2004. – 24c.
31.В. К. Харченко. К проблеме развития лексических значений слова/ В. К. Харченко, И. А. Стернин // Семантические процессы в системе языка : межвуз. сб. науч. тр. – Воронеж, 1984. – С. 9-18.
32.Шанский Н.М. Лексикология современного русского языка/Шанский Н.М. – М., 1964.- 435с.
34.Щур Г. С. Теория поля в лингвистике/ Щур Г. С. – М.,1987. - 234с.
35.Henri Van Hoof. Un bestiaire linguistique – ou les animaux dans
les images du français et de l’anglais [Електронний ресурс]/
Henri Van Hoof// Meta : journal des traducteurs. – 2003. - №4.
– с.559-584. - Режим доступу до журн. : http://www.erudit.org/revue/
Résumé
Les animaux jouaient toujours un rôle important dans la vie humaine. Cela a amené à l’accumulation des connaissances sur ses habitudes et leur métaphorisation et l`apparition des expressions figées. Plusieurs expressions contiennent les zoocaractéristiques humains formés en partant des images des animaux. On peut remarquer le mieux ses particularités en comparant des phraséologismes avec un composant animalistique dans des langues differentes.
Le but de notre recherche est un analyse comparé ethnosémantique des phraséologismes avec un composant animalistique du français et de l’ukrainien qui contiennent des caractéristiques antropocentriques.
L’objet de la recherche est 200 phraséologismes français et 200 phraséologismes ukrainiens les plus répandus.
On a choisi ce groupe de la phraséologie parce qu’il possède une grande valeur informative en accumulant les renseignements de l’histoire, des coutumes , du mode de la vie des Français et des Ukrainiens en conditionnent aussi d’une manière indirecte la categorisation du monde en tenant compte des connotations expressives et émotives.
Les sources du matériel de la recherche sont les dictionnaires phraséologiques et bilingues. On n’a pas analysé des belles-lettres puisque la métaphore figée et enracinée dans la langue represente les modèles cognitifs qui sont propres non seulement à une personne mais au peuple entier.
Pour trouver des correspondances et analyser des divergences des phraséologismes animalistiques de deux langues on les a divisé en quatres groupes sémantiques: l’apparence, les traits du caractère, les relations et la position dans la societé et les actions.
Les groupes sémantiques se composent en général des modèles invariants communs pour deux langues ce qui parle des traits pareils de la répresentation du monde dans la phraséologie.
La rechereche a montré que la plupart des phraséologismes de deux langues reposent sur des images des animaux domestiques et quant aux animaux sauvages on ulitise ce qui sont repandus sur un territoire français ou ukrainien. Par exemple, merle blanc, vilain merle , надувся як сич.
On a noté la tendance qui s’avère dans la prédominance de la connotation négative des phraséologismes notamment 63% des phraséologismes français et 69% des phraséologismes ukrainiens.
On a trouvé peu d’ équivalents des phraséologismes animalistiques dans deux langues. Par exemple, fort comme un boeuf – сильний як бик, maigre comme un hareng saur – худий як тріска, rusé comme un renard – хитрий як лисиця. La plupart des phraséologismes sont des correspondances partielles. Les Français et les Ukrainiens emploient très souvent des images difféntes pout désigner le même concept. Par exemple, cervelle de moineau- курячий мозок; ménager la chèvre et le chou - і вовки ситі,і кози цілі.
Les differences dans la perception des propriétés des animaux s’expliquent par le fait que la sémantique matérielle joue un rôle secondaire dans la formation des expressions figées, le rôle principale est celui de la sémantique imagée.
Le traducteur doit être très attentif en traduisant des images symboliques et surtout animalistiques. La traduction mot à mot dans ces cas ne contribuent pas à la répresentation des expressions figées et aboutit par la perte de l’expressivité.
Les résultats de notre recherche peuvent être utilisés aux cours de la lexicologie ,de le lexicographie et de la phraséologie comparée du français et de l’ukrainien.