Порівняльний аналіз семантичних груп фразеологізмів з анімалістичним компонентом у французькій та українській мовах

2.2. Семантична група «риси характеру»

У групі «риси характеру» були виділені такі асоціативні зв`язки: собака – вірність (fidèle comme un chien; вірний як собака), курка – лякливість (poule mouillée; мокра курка), осел – впертість (poule mouillée; мокра курка), лис – хитрощі (rusé comme un renard; хитрий як лис), у французькій мові хитру людину уособлює також мавпа (malin comme un singe), тоді як  в українській мові вона є символом спритності.  Концепт дурість виражається за допомогою порівняння з мозком маленького птаха (cervelle de moineau; курячий мозок). Досвічену, сміливу людину у французькій мові уособлює кінь (cheval de trompette),а в українській – горобець (стріляний горобець). Серед інших інваріантних моделей фразеологізмів : людина, яка не може вирішится у виборі між двома рівнозначними можливостями – буріданів осел (âne de Burida), мовчазна людина, яка раптом заговорила – валаамова ослиця (ânesse de Balaam), людина, яка сама нічого не робить і не дає нічого зробити іншим (собака на сіні; сhien du jardinier).

    У  французькій мові існує синонімічний ряд фразеологізмів, які характеризують хитру, спритну, досвічену людину. Такі фразеологізми складаються з прикметника «vieux» або  «fin» та назви тварин. Наприклад, vieux (fin) renard, vieux lapin, vieux loup, fine mouche.

2.3.Семантична група «стосунки та становище у суспільстві»

Для семантичної  групи «стосунки та становище  у суспільстві» характерні такі інваріантні  моделі: поведінка домашніх тварин – лестощі (ce n’est pas à vous que le chien en a, mais à votre pain; бійся не того собаки,що бреше,а того,що леститься), пустити якусь тварину туди, де вона може нажитися – потурання (enfermer le loup dans la bergerie; дай курці грядку, а їй города мало, вовк і лічене бере),  стосунки між тваринами одного виду – заступництво (сorbeaux contre corbeaux ne se crèvent jamais les yeux; ворон воронові ока не виклює). Неможливість переходу тварин з одного виду в інший вказує у двох мовах на заборону проникнення людей  з нищого стану у вищий. Ця інваріантна модель репрезентована широким синонімічним рядом у двох мовах: on ne peut faire d'un hibou un epervier (on ne saurait faire d’une buse une pervier); не вродить сова сокола; син. le loup mourra dans sa peau (les loups peuvent perdre leurs dents, mais non leur nature), вовка скільки не годуй, він в ліс дивиться; вовк линяє,а натури не міняє, а також à laver la tête d’âne, on perd sa lessive; крукові й мило не поможе (ворона й за море літала та все чорна вертала). Для цієї групи характерні також такі інваріантні модем як вплив оточення на поведінку людину (il faut hurler avec le loup; з вовками жити по-вовчому вити), вороже ставлення (il ne faut pas donner les brebis à garder au loup; біда вівцям,де вовк пастушить), діяти на догоду протилежним інтересам (ménager la chèvre et le chou; і вовки ситі,і кози цілі), пояснювати щось тому, хто не здатний цього оцінити ( jeter des perles aux cochons, donner de la confiture à des cochons ; метати перли перед свиньми), зрада (réchauffer un serpent dans son sein; пригрітии гадюку за пазухою), значення індивідуума у суспільстві (il ne faut qu’un brebis galeuse pour gater un troupeau; через одну погану вівцю вся отара гине), немає начальника – добре підлеглим (quand le chat n'est pas là, les souris dansent; без кота мишам масляна). У французькій мові інваріантна модель суперництво на рівних виражена фразеологізмами à bon chat, bon rat, а також tel loup, tel chien, тоді як в українській мові вона не виражена анімалістичними фразеологізмами. В обох мовах людина, на яку постійно звалюють відповідальність за все погане козел відпущення (bouc émissaire), людина, яка відрізняється від інших представників соціальної групи у французькій мові – дрізд (merle blanc (mouton a cinq pattes), біла ворона). В обох мовах образ курки використовується на позначення матері (mère poule; як квочка з курчатами, так і жінка з дитятами), у французькій мові – образ лелеки.

2.4.Семантична група «діяльність»

    У семантичній групі «діяльність» виділяються такі моделі, як неможливість дії (quand les poules auront des dent; коли рак на горі свисне), помилитися – стати більш обережним (сhat échaudé craint l’eau froide; лякана ворона куща боїться), непередбачуваність результату (ne pas vendre la peau de l'ours avant de l'avoir tué; ведмедя ще не вбив, а шкуру продав; син. acheter chat en poche: купить кота в мешке; купити кота в мішку,а також il ne faut pas compter l’œuf dans le cul de la poule; не рахуй курчат, доки не вилупляться), перебільшення проблеми (faire d'une mouche un elephant, робити з мухи слона), перебільшення небезпеки (on fait toujours le loup plus gros qu’il n’est; не такий страшний вовк, як його малюють), виконати віртуозно дуже тонку та складну роботу (mettre un grain de sel sur la queue d’un moineau;блоху підкувати), докладати зайвих зусиль ( tirer aux moineaux (on ne prend pas les hirondelles en leur tirant des coups); стріляти з гармат по горобцях (на муху з обухом), у критичній ситуації не слід змінювати стратегію або методи досягнення мети (on ne change pas de cheveux au milieu de gué; коней на переправі не міняють), вигода, яку можна отримати сьогодні важливіше тієї, яку можна отримати завтра (mieux vaut moineau en cage que poule d’eau qui nage; краще синиця в руці,ніж журавель в небі (краще нині горобець, ніж завтра голуб), кожен має право на помилку (il n’est si bon cheval qui ne branche pas;кінь на чотирьох та й то спотикається), необхідність ужити негайних заходів (prendre le taureux par les cornes (prendre le lievre au collet); брати бика за роги).

2.5. Відтворення французьких фразеологічних одиниць з анімалістичним компонентом українською мовою  

Центральне  місце в порівняльному аналізі  фразеологізмів займає проблема еквівалентного відтворення значень образних одиниць  фразеологізмів. Семантика таких одиниць є складним інформативним комплексом, що має як наочно-логічні, так і конотативні компоненти.

За М.П. Кочерганом з огляду на значення фразеологізмів, розрізняють такі типи міжмовних співвідношень:

1)  повна  еквівалентність (фразеологізм однієї  мови має ідентичний відповідник в іншій,  тобто фразеологізми-відповідники за значенням,  структурно-граматичною будовою,  образною основою, функціонально-стилістичною та експресивно-емоційною конотацією повністю збігаються).  Р. П. Зорівчак такі співвідносні фраземи слідом за Т. П. Кшешовським [15;38]  називає фразеологічними конгруентами [12; 62];

2) неповна  еквівалентність; тут можна виділити  такі підгрупи:

    а) фразеологізми з однаковим  значенням, однак із різною  образною основою (мотивацією):

    б) фразеологізми, однакові за денотативно-сигніфікативним значенням, але різні за емоційно-оцінним компонентом;

3) безеквівалентні  (в одній мові є фразеологізм, а в іншій відсутній).

За  умови безеквівалентності можливі  два типи співвідношень:

1)  співвідношення фраземи в одній мові і слова в іншій.  За такої еквівалентності зворот нерідко вирізняється образністю.  Однак у багатьох випадках слово-еквівалент має достатньо високий  рівень внутрішньої експресії,  яка компенсує відсутність фразеологічного словосполучення того самого значення;

2) співвідношення  фраземи в одній мові з вільним сполученням в іншій [13; 339].

Беручи  за основу цей підхід,  розглянемо більш детально наскільки подібними  чи відмінними є фразеологічні картини  світу фанцузького та українського етнокультурних соціумів на прикладах фразеологізмів з анімалістичним компонентом.

  Нами були виявлені такі випадки повної еквівалентності ФО: être gros comme une vache - бути товстою як корова; fort comme un bœuf  - сильний як бик; laid comme un crapaud – бридкий як жаба; maigre comme un  hareng saur  -  худий як тріска; rusé comme un renard - хитрий як лисиця; fidèle comme un chien -  вірний як собака; têtu comme un âne - упертий як осел; acheter chat en poche - купити кота в мішку; faire d'une mouche un elephant - робити з мухи слона; людина людині вовк - l'homme est un loup pour l'homme.

   Серед ФО з анімалістичним компонентом простежується також неповна еквівалентність.  До ФО з однаковим значенням, однак із різною образною основою належать такі: être sale comme un cochon - чепурний як свиня в дощ; vilain merle – бридкий як жаба; faible comme un poulet - слабкий як кошеня; cervelle de moineau -курячий мозок; cheval de trompette - стріляний горобець; сorneille de la fable - ворона в павиному пір’ї; quand les poules auront des dents - коли рак на горі свисне; сhat échaudé craint l’eau froid - лякана ворона куща боїться; mieux vaut moineau en cage que poule d’eau qui nage - краще синиця в руці,ніж журавель в небі (краще нині горобець, ніж завтра голуб); mettre un grain de sel sur la queue d’un moineau - блоху підкувати; écrire comme un cochon - писати як курка лапою; il viendra le temps ou les chiens auront besoin de leur queue - і білці хвіст стане у пригоді; вовк старий не лізе на ями - un  âne ne trebuche pas deux fois; les loups peuvent perdre leurs dents, mais non leur nature - вовк линяє,а натури не міняє; merle blanc - біла ворона; faire la roue comme un dindon - величається як заяць з хвостом (величатися, як свиня в дощ (в барлозі); il cherche son ane et il est dessus - він коня шукає - а кінь його виглядає; il ne faut qu’un brebis galeuse pour gater un troupeau - через одну погану вівцю вся отара гине; quand on parle du loup, on en voit la queue -  про вовка помовка, а вовк в хату.

У досліджуваному корпусі не було виявлено ФО, однакових за денотативно-сигніфікативним значенням, але різних за емоційно-оцінним компонентом.

Під час  порівняльного аналізу у французькій  мові нами були виявлені такі ФО з анімалістичним, які мають в українській мові відповідники без анімалізма у своєму складі. Наприклад, à bon chat, bon rat співвідноситься з фразеологізмом наскочила коса на камінь, il ne faut pas réveiller le chat qui dort – не буди лиха,доки спить тихо, les mouches vous mangeront - не будь солодкий, бо розлижуть, не будь гіркий, бо розплюють, à grand cheval grand gué – великому кораблеві велике й плавання, en fuyant le loup rencontrer la louve – потрапити з вогню да в полум’я, chaque crapaud trouve sa crapaude – кожна птиця знайде свого Гриця, être comme un coq en pâte – як сир у маслі купатися, il n’ y a pas de quoi fouetter le chat - ламаного гроша не вартий, faire l’ours en cage – кидатися, як звір у клітці, prenez mon ours - на тобі, небоже, що мені негоже.

 У  досліджуваному корпусі  простежуються також безеквівалентні ФО, які співвідносяться в українській мові з вільним словосполученням та з окремим словом. Так фразеологізм avoir du chien співвідноситься зі словосполученням бути з перчинкою, avoir le chien dans le ventre – бути не з полохливих, с’est un pauvre lezard – повний нікчема, être fait comme un rat - потрапити у скрутне становище, être le dindon de la farce та être le pigeon – пошитися в дурні, ours mal leché - грубіян,неотеса, faire coucou – визирати, monter sur ses grands chevaux – чванитися, chat coiffé – потороча, piquer un chien – покуняти.

У французькій  та українській мовах серед ФО з анімалістичним компонентом є  й такі, які не мають відповідників. Наприклад, courir comme un zèbre (швидко бігти), avoir des rats dans la tête (бути дивним), garder la lune des chiens (робити непотрібну роботу), connu comme le loup blanc (бути загальновідомим), avoir vu le loup (бути у бувальцях), passer du coq à l’âne (перескочити на інше в розмові), dès que les chats seront chausses (рано-вранці), il n’y avait que le chat (без свідків), entre chien et loup (у сутінках).

 Таким чином, можна зробити висновок, що повна еквівалентність фразеологізмів трапляється рідко. Більша частина  фразеологічних одиниць є частковими відповідниками, що пояснюється синтаксичними та граматичними відмінностями двох мов. У виокремлених семантичних групах  достатньо часто спостерігається розбіжність образних основ фразеологічних одиниць за подібності їх значень,що  зумовлено розбіжностями у світобаченні та світосприйнятті французької та  української етнокультур,  які відображені у фразеологічній картині світу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

Проведене зіставне дослідження ФО з анімалістичним компонентом дозволило виявити як збіги, так і розбіжності між порівнюваними мовами. Антропоцентричні ФО з анімалістичним компонентом беруть активну участь у формуванні  мови, що дало змогу на їх основі реконструювати фрагменти картини світу французької та української мов.

 Найбільш активними серед французьких анімалізмів виявилися собака(37), свиня (13),корова(9), курка (9), серед українських – курка (15), собака(10), свиня(9), горобець(9).

 У цілому, прослідковується тенденція до  превалювання негативної оцінки у конотативному змісті анімалізмів досліджуваних мов (у 63% французьких і 69% українських  фразеологічних одиниць).

 Семантичні групи загалом містять інваріантні моделі спільні для двох мов,що свідчить про подібність окремих фрагментів фразеологічних картин світу.

  Як бачимо з розглянутих прикладів, ні у французькій, ні в українській мовах не використовуються у стійких порівняннях образи усіх тварин. Найбільша кількість порівнянь і метафор опирається на образні уявлення про домашніх тварин, а стосовно диких тварин, то передусім вживаються ті, які добре відомі на певній території.

Повна еквівалентність фразеологізмів трапляється рідко. Більша частина  фразеологічних одиниць є частковими відповідниками. У виокремлених семантичних групах  достатньо часто спостерігається розбіжність образних основ фразеологічних одиниць за подібності їх значень, що  зумовлено розбіжностями у світобаченні та світосприйнятті французької та  української етнокультур,  які відображені у фразеологічній картині світу.

Відмінності в  асоціативно-образному сприйнятті властивостей різних тварин французами і українцями можна пояснити тим, що в символічних образах матеріальна семантика відіграє другорядну роль,  основного ж значення набуває семантика образна, хоча перша з них визначає основне значення слова і стоїть на першому плані, а друга виникає у психіці носія мови на підставі його художнього досвіду.

  Перекладачеві слід проявляти особливу обережність при передачі символічних образів,  зокрема анімалістичних.  Дослівний переклад у таких випадках не сприяє адекватному відтворенню стійких порівнянь,  бо нерозкритий образ веде до втрати   його експресивного потенціалу.

  Серед подальших напрямків досліджень цієї теми можна назвати більш детальне вивчення семантико – стилістичних розбіжностей між фразеологічними одиницями у двох мовах.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список  використаної літератури:

1. Дем’яненко Н.Б. Образне вживання назв тварин у порівняннях і метафорах (на матеріалі польської, української та російської мов) // Мовні і концептуальні картини світу. - 2010. – № 30.  – с. 391-395.
2. Зорівчак Р. П.  До методології вивчення фразеологічних одиниць у контрактивних дослідженнях / Р. П. Зорівчак // Нариси з контрактивної лінгвістики. – К., 1979. – С. 59–65.
3. Петрова Н.Д. Лінгво-гносеологічні основи динаміки фразеологічної номінації (на матеріалі англійської фразеології живої природи): автореф. дис. на здобуття ступеня доктора філол. наук: спец. 10.02.04 /. – К., 1996. -15 с.
4. Плав’юк В.С. Українські приповідки/ Плав’юк В.С. - Едмонтон,1996. - 415с.
5. Романченко А. П. Склад та емоційно – оцінний потенціал зоофразеологізмів/ Романченко А. П.  , Дица С. П. //Записки з українського мовознавства: збiрник наукових праць . - 2005. - №15. – с. 75-83.

6. Селіванова О.О. Мовна концептуалізація в українській фразеосистемі (тваринний світ) //  Міжвузівський науковий філологічний журнал. – Сімферополь, 2006. – № 1–2. – С. 54-61.