Польсько-українська міжмовна омонімія

                      (польська фонема [ó] відповідає українській [і]).

   3. Міжмовні омоутворення, диференційовані за графіко-фонетичними особливостями:

                 пол. bałwan – 1. «велика хвиля»,

                                           2. «снігова баба»,

                                           3. «ідол, кумир»;

                  укр. болван – 1. «дерев’яна форма для розправлення капелюхів» (з

                                           відповідностями [a]-[o] та [u]-[л], де польська фонема

                                            має більший ступінь лабілізації).

  4. Міжмовні омоніми з закономірними графічно-орфографічними розбіжностями:

            пол. stanowisko – 1. значення    укр. становисько.

                                           2. «погляд, точка зору», 

                                           3. «військова позиція»;

            укр. становисько – 1. «те саме, що становище».

                                              (формант -isk- відповідає -иськ-).

            пол. wieniec – 1. «в’язанка квітів»,

                                     2. «предмет у вигляді кола»,

                                     3. «роги оленя»;

             укр. вінець – 1. «вінок»,

                                    2. «найвищий ступінь чого-небудь»,

                                   3. «коштовна прикраса».

  5. Міжмовні омоніми з регулярними розбіжностями:

                 пол. danie – 1. «страва»;

                 укр. дання – 1. «знахарській напій»

                                        2. «отрута, яка змішується зй  стравою».

                 пол. skazanie – 1. «присудження до чогось»,

                                           2. «засудження»;

                 укр. сказання – 1. «жанр давньоруської лірератури про історичних          

                                            діячів і події цього часу»,

                                             2. «передача словами думок, почуттів»  ( з         

                                       послідовними афіксальними відмінностями: пол. без

                                        подовження [nie] і укр. [н’ н’ а’] – з подовженням у

                                        суфіксі) [22, 108-110, 113-114, 118-122].

    У споріднених мовах явище міжмовної омонімії представлене найбільш виразно внаслідок порушення семантико-асоціативних зв’язків слів, інтерференційних впливів упродовж акту перекладу, а також запозичення. Матеріали дослідження можуть бути корисними в лексикографічній практиці, для перекладу і глибшого оволодіння літературними нормами української та польської мов.  
 

                           Список використаних джерел   

1. Акуленко В.В. Интернациональные элементи в лексике и терминологии. – Харьков: Вища школа, 1980 – 206 с.
2. Акуленко В.В. Слов’янські мови в аспекті інтерлінгвістики // Мови європейського культурного ареалу: розвиток і взаємодія. – К.: Довіра, 1995. – 115с.
3. Аникин А.Е. Опыт семантического анализа праславянской омонимии на индоевропейском фоне. – Новосибирск: Наука, 1988. – 125с.
4. Арсеньева М.Г., Строева Т.В., Хазанович А.П. Многозначность и омонимия. – Ленинград: ЛГУ, 1966. – 132 с.
5. Барзилович А.М. О проблемах омонимии // Исследования по грамматике и лексикологии. – К.: Наук. думка, 1966. – 105 с.
6. Беднаж М. Запозичені омоніми та інтернаціоналізми в українській та польській мовах // Проблеми зіставної семантики – К., 1999 – С. 189 – 193.
7. Беднаж М. Із спостережень над польсько-українськими омонімами // культура слова. – Вип.52 – К., 1999 – С. 41-46.
8. Булаховський Л.А. Из жизни омонимов // Русская речь – Л., 1928. – С. 47-60.
9. Виноградов В.В. Об омонимии и смежных явлениях //  Вопросы языкознания №5 – М., 1960. – С. 3-17.
10. Герман В.В. Стилістичні відношення у сфері міжмовної омонімії // Філологічні науки – Суми, 2003. – С. 18-23.
11. Готлиб К.М. К вопросу о так называемых междуязычных омонимах // Германские языки – Новосибирск: Западно-сибирское изд-во, 1967. – с. 242-251.
12. Жлуктенко Ю.А.  Лингвистические аспекты двуязычия – К., 1974. – 176 с.
13. Задорожный М.И. О границах полисемии и омонимии – М., 1971. – 173 с.
14. Заславская Н.В. Межъязыковые омонимы // Культура русской речи в национальных республиках – К.: Наукова думка, 1984. – С. 53-55.
15. Заславская Н.В. Обережно: міжмовні омоніми // Культура слова. Вип.28 – К.: Наукова думка, 1985. – С. 77-80.
16. Каращук Л. Українсько-польська двомовність // Вісник Харківського державного університету. - №426. – Х., 1999. – С. 174-180.
17. Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства: Підручник для студентів філологічних факультетів університетів. 2-е вид. – К., 1991. – 203с.
18. Коптілов В.В. Міжмовні омоніми і питання перекладу // Вісник Київського університету. – Вип.2. - №5 – К., - С. 91-1-94.
19. Трнка Б. Замечания об омонимии // Пражский лингвистический кружок. – М.: Изд-во «Прогрес», 1966. – С. 272-276.
20. Фалькович М.М. К вопросу об омонимии и полисемии // Вопросы языкознания №5. – М., 1960. – С. 85-88.
21. Ганич Д.И., Олейник И.С Русско-украинский и украинско-русский словарь. – 6-е стер. изд. – К.: МП «Феникс», 1992 – 560 с.
22. Польсько-український // українсько-польський словник. / Уклад.: Бачинська Д.В., Задніпряна А.В., Хотинська М.М. – К.: Чумацький шлях, 2006. – 538 с.
23. Marchewka J. Słowniczek homonimów. – Toruń: wyd. Lektor Spółka z.o.o., 1993. – 64 s.