Переклад НТЛ

На нашу думку, найбільш приємливим способом для перекладу  неологізмів та безеквівалентної лесики є описовий переклад (шляхом розкриття  позначеного поняття). Завдяки йому для реципієнтів стає більш зрозумілим поняття. Хоча описовий переклад характеризуються певними недоліками: 1) при його застосуванні можливе неточне або нечітке тлумачення змісту поняття, позначеного неологізмом або лексичною одиницею безеквівалентної лексики; 2) описове словосполучення порушує таку вимогу до термінів, як стислість. Як приклади перекладу безеквівалентної лексики та неологізмів способом описового перекладу можна навести наступні: stakeholder economy – економіка, у якій кожен член суспільства зацікавлений в економічному прогресі, safe heaven – захисна зона в країні, призначена для членів релігіозних і національних меншин, hot button – результат чи цікавість, що змушує людей зробити особливий вибір (наприклад, серед споживчих товарів, політичних кандидатів або соціальних структур).

Отже, неологізми та безеквівалентна лексика є  неоднозначною лексикою для перекладача, яка не має словникових відповідників, а тому потребує компетентності і  вмінь перекладача. Перекладають неологізми та безеквівалентну лексику трьома способами: транскодуванням, калькуванням та описовим перекладом. Але найбільш вдалим є переклад за допомогою описового перекладу, бо він якнайточніше передає значення лексичної одиниці, що перекладається.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

 

Розвиток науки та техніки прогресує, зумовлюючи утворення і поширення науково-технічної літератури. Для неї  характерні певні специфічні лексичні ознаки, такі як: терміни, абревіатури та скорочення, інтернаціоналізми  та неологізми.

Перекладачі завжди намагаються зробити точний переклад лексичних одиниць для полегшення розуміння. До найбільш вживаних способів перекладу термінів належать: переклад за допомогою лексичного еквівалента, транскодування, калькування, генералізація, описовий переклад і конкретизація. Транскодування поділяється на наступні типи: транскрибування, транслітерування, адаптивне транскодування і змішане транскодування.

Скорочення  та абревіатури, хоча і важко перекладати  через іх омонімічність, проте  виокремлюють декілька способів їх перекладу: відповідним скороченням, відповідною формою слова або словосполучення, транскодуванням,транскодуванням повної форми відповідного скорочення.

Перекладать скорочення та абревіатури також способом передачі форми іноземного скорочення українськими літерами.

Інтернаціоналізми також створюють труднощі під  час перекладу, недосвідчені перекладачі  нерідко плутать інтернаціоналізми  з псевдоінтернаціоналізмами. Для перекладу інтернаціоналізмів виділяють наступні способи: буквений переклад (транслітерація), транскрибування, практичне транскрибування і описовий переклад. Іноді інтернаціоналізми мови джерела замінюють синонімами мови перекладу, зазвичай це залежить від контексту.

Неологізми  належать до безеквівалентної лексики, тобто вони не мають еквівалентів у мові перекладу, а тому перекладати їх треба іншими мовними засобами. Найчастіше використовують  транскодування, калькування та описовий переклад.

У перекладеному  нами уривку науково-технічного тексту найчастіше були вживані такі способи перекладу, як: переклад за допомогою лексичного відповідника, адаптивне транскодування, транслітерація. Найменше всього було вжито такі способи перекладу як: описовий переклад та калькування.

При перекладі  термінів найчастіше було використано  спосіб перекладу за домогою лексичного відповідника, оскільки сфера електроніки вже достатньо розвинулась у нашій країні, відповідно у мові є лексичні відповідники до термінів.

При перекладі  скорочень та абревіатур найчастіше було вжито спосіб перекладу відповідним  скороченням, оскільки у більшості випадків до абревіатур належали одиниці певних фізичних явищ. І існують вже давно сформовані у мові перекладу відповідні скорочення, які використовуються для зручності і максимальної наближеності до оригіналу.

При перекладі  інтернаціоналізмів найчастіше було використано спосіб адаптивного транскодування, оскільки адаптування мовної одиниці до фонетичної чи граматичної структури мови перекладу полегшують розуміння серед реципієнтів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

 

1.Арнольд И.В. Лексикология современного английского языка: [Учеб. для ин-тов и фак. иностр. яз.] / Ирина Владимировна Арнольд. – [3-е изд., перераб. и доп. ] — М.: Высш. шк., 1986. — 295 с.

2.Великий тлумачний словник сучасної української мови / [уклав В.Т.Бусел]. – К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. – 1728 с.

3.Винокур Г. О.: «Говорящий и слушающий». Вариант речевого поведения / Григорий Осипович Винокур. – М.: 2005. – 172 с.

4.Д’яков А.С. До питання про інтернаціональне та національне в термінотворчому процесі / А.С. Дяков, Т.Р. Кияк // Науковий вісник Чернівецького університету: Германська філологія. – Чернівці : ЧДУ,

1996. – Вип. 1. – С. 88–94.

5.Д’яков А.С. Основи термінотворення. Семантичні та соціолінгвістичні аспекти.[Наукове видання] / [А.С. Д’яков, Кияк Т.Р., Куделько З.Б.]. – К.: Вид.дім «KM Academia», 2000. – 218 с.

6.Журавлев В.К. Внешние и внутренние факторы языковой эволюции / Владимир Константинович Журавлев. — М.: Наука, 1982. — 328 с.

7.Карабан В.І. Переклад англійської наукової і технічної літератури. Граматичні труднощі, лексичні, термінологічні та жанрово-стилістичні проблеми / В’ячеслав Іванович Карабан. – [3-е видання, виправ.] – Вінниця: Нова книга, 2004. –575с.

8.Карабан В. І.: Переклад англійської наукової і технічної літератури: Учбовий посібник / В’ячеслав Іванович Карабан. – Вінниця: Видавництво «Нова Книга», 2001. – 303 с.

9.Кияк Т.Р. Науково-технічний переклад (теоретичні та практичні аспекти) / Т.Р. Кияк // Іноземна філологія, 1992. – Випуск 104. – С.141-150.

10.Коваленко А. Я. Общий курс научно-технического перевода: Пособие по переводу с англ.языка на рус. / А.Я. Коваленко. – К.: ИНКОС, 2003. – 320 с.

11.Корунець І.В. Теорія і практика перекладу (аспектний переклад): [Підручник] / І.В.Корунець. – Вінниця : Нова Книга, 2001.  – 448 с.

12.Куделько З.Б. Англійська терміносистема ринкових взаємин: синтагматичні та парадигматичні особливості: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.04 “Германські мови” / Зоя Борисівна. Куделько. – Львів : ЛНУ ім. І. Франка, 2003. – 20 с.

13.Мосікова М.Г., Сєкірін В.П. Інтернаціональні терміни класичного походження в сучасній англійській мові // Питання романо-германської філології та методики викладання іноземних мов. / М.Г.Мосікова, В.П. Сєкірін. – К.: Радянська Школа. - № 4. – 1977. – С.40 – 44.

14.Мостовий  М. І.: Лексикологія англійської мови. Підручник для студентів ін-тів і фак. іноземної мови / М.І. Мостовий. – Харків: «Основа». 1993. –

255 с. 

15.Словарь лингвистических терминов / [уклав Жюль Марузо; пер. с фр. Н.Д. Андреева; под ред. А.А. Реформатского]. – М.: Издательство иностранной литературы, 1960. – 435 с.

16.Циткина Ф.А. Терминология и перевод (к основам сопоставительного терминоведения) / Фаина Анатольевна Циткина. – Львов: Вища школа, 1988. – 165 с.

17. Felber H. International Standardization of Terminology // International Journal of Sociology of Language. Vol. 23. Standardization of Nomenclature. — The Hague — Paris — New York: Mouton Publishers, 1980. — p. 67-80.