Переклад НТЛ

 

ВСТУП

 

 

Наукова та технічна література є  важливою частиною сучасного світу, де обмін інформацією має найвищий пріоритет. Особливо важливим є обмін  даними в спеціалізованих і професійних  сферах. З розвитком науки та техніки  збільшилась і необхідність якісного перекладі. Перекладачі спеціалізованих текстів повинні володіти відмінними знаннями науково-технічних текстів, що включає у себе володіння не тільки теорією, але і вмінням застосувати її на практиці.

Вивченням лексичних ознак мови займалися такі вчені як: Арнольд И.В. [1],  Д’яков А.С [5], Корунець І.В. [11],  Мостовий М.І. [14]. А вивченням особливостей англо-українського перекладу лексики науково-технічної літератури займалися Карабан В.І. [7] і Коваленко А.Я. [10].

 Отже, з одного боку, цю сферу  досліджували протягом тривалого часу за участю багатьох вчених-лінгвістів, а з іншого боку вона ще не є дослідженою повністю, оскільки вчені ще не дійшли згоди щодо термінології для описання даного лексичного явища.

Метою роботи є аналіз лексичних особливостей НТЛ . Для досягнення цієї мети необхідно виконати такі завдання:

• Дати визначення лексичним ознакам і особливостям НТЛ;
• Дати визначення терміну, неологізму, інтернаціоналізму, скороченню та абревіатурі;
• Визначити способи перекладу термінів, неологізмів, інтернаціоналізмів, скорочень та абревіатур;
• Зробити аналіз термінів, неологізмів, інтернаціоналізмів, скорочень та абревіатур з теми «Електроніка» та способів їх перекладу.

Предметом дослідження є лексичні особливості науково-технічних текстів.

Об’єктом  дослідження є науково-технічна література, терміни, абревіатури та скорочення, інтернаціоналізми, неологізми.

Актуальність  теми зумовлена науково-технічним прогресом і, як наслідок, необхідністю підвищення рівня обміну інформацією.

Практичне значення дослідження полягає у дослідженні способів і труднощів  перекладу термінів, скорочень та абревіатур, інтернаціоналізмів, неологізмів та у подальшій можливості використання отриманих результатів на практичних заняттях з перекладу.  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 ЛЕКСИЧНІ ОЗНАКИ  НТЛ

 

1.1 Терміни

 

Численні досягненя у галузі матеріальної і духовної культури народу, що полягають у пізнанні явищ природи і організації високорозвиненої промисловості, викликали потребу в утворенні термінолексичних систем. Термінолексична система є сукупністю термінів і вона виражає поняття однієї галузі [10, с.260]. Загальна кількість термінів в окремих термінологіях складає сотні тисяч [14,  с.191]. Словник Ж. Марузо [15, с.308-309] дає таке визначення термінології: термінологія – це система термінів, які використовуються для вираження понять, притаманних даній науці. Щодо поняття самого терміна, актуальною залишається задача його визначення, так як єдиного визначення ще немає в лінгвістичній літературі  [16, с.9]. Згідно з Мостовим, термін – це слово або словосполучення з історично умотивованим чи умовно закріпленим значенням, що відбиває одне поняття у спеціалізованій галузі знання чи виробництва [29, с.191].

А. Я. Коваленко дає наступне визначення терміна: термін – це емоційне нейтральне слово чи словосполучення, яке вживається для точного вираження понять та назв предметів [10, с.257].

За В. І. Карабаном термін – це мовний знак, що репрезентує поняття спеціальної, професійної галузі науки або техніки. Він вважає, що науково-технічні терміни становлять суттєву складову науково-технічних текстів [8, с. 54].

Багато авторів, що досліджували терміни, робили спробу класифікувати ці одиниці. Кожен науковець надає власну класифікацію термінів, в основу якої покладено певний критерій. Наприклад, М.І. Мостовий [29, с.191-192] поділяє термінологію на номенклатуру і професіоналізми за функціонально-стильовою обмеженістю.

 Номенклатура – це сукупність спеціальних термінів-назв, які вживаються в окремій фаховій ділянці. За Г. О. Винокуром номенклатура – це система повністю абстрактних і умовних символів, єдине призначення яких полягає у тому, щоб дати максимально зручні з практичної точки зору засоби для визначення предметів, речей без прямого відношення до потреб теоретичної думки, яка оперує цими речами [3, с.161-167]. Ці терміни вільно вживаються поза контекстом, оскільки особливості названих речей не змінюються від вживання їх назв в науковій чи повсякденній сфері спілкування.

У кожній науці  номенклатурні назви створюються  певними способами і у більшості визначаються екстралінгвістичнми чинниками. Наприклад, у медицині номенклатура опирається на латинську мову: bacteria – бактерія, nausea – нудота, quinsy- ангина.

До термінології також відносять професіоналізми. Професіоналізми – це дублети науково-технічних термінів, які не складають замкнутої системи. Професіоналізми визначають спеціальні поняття, знаряддя або продукти праці, виробничі процеси, народні ремесла. Вони носять чіткий місцевий характер, і їм властива деяка емоційність, що викликана особливостями просторіччя. Внаслідок цього професіоналізми відносяться до окремого підвиду діалекту, особливо якщо вони вживаються поза межами виробничих стосунків. Наприклад: Christmas tree – фонтанна арматура; casing shoe – башмак обсадної колони. В українській мові можна навести такий приклад: клава (клавіатура, пристрій для користування ПК), фанера (фонограма, звуковий запис).

   М.І. Мостовий [14, с. 192] виділяє ще один різновид терміна – торговельний знак або паронім. В умовах масового виробництва і в необхідності збувати крам виникла ціла наука утворення торговельного знака. Його застосування пов'язане з дослідженням мотивації поведінки перспиктивного покупця. У процесі утворення пароніма враховують як психологічні фактори припущення, переконання і принадження, так і мнемонічні (мнемоніка – сукупність правил і прийомів, які полегшують запам’ятовування великої кількості фактів, відомостей за допомогою створення штучних асоціацій), семантичні, аналогові і інші особливості слова, що залучаються. При найменуванні об'єкта чи виду послуг до уваги сприймаються комбінаційні особливості звучання і значення форми, змішані імітаційні процеси. Торговельний знак розрахований на широкі кола населення, а тому до складу знака залучається добре відоме загальновживане слово. При цьому враховується і та обставина, як до цього слова ставиться споживач: mustang  «дикий кінь; марка автомобіля».

Коваленко поділяє терміни  по їх будові на [10, с.258-259]:

• прості, які складаються із одного слова: circuit – ланцюг;
• складні, які складаються з двох слів і пишуться разом або через дефіс: flywheel – маховик;
• терміни-словосполучення, які складаються із декількох компонентів: circuit breaker – автоматичний вимикач.

Найбільші труднощі при перекладі викликають саме терміни-словосполучення. Терміни-словосполучення можуть бути:

а) словосполучення, коли змістовий зв'язок між компонентами виражений приєднуванням: load governor – регулятор потужності, brake landing – посадка з гальмуванням;

б) словосполучення, компоненти яких граматично оформлені за допомогою прийменика: rate of exchange – валютний курс, braking with rocket – гальмування за допомогою ракетного двигуна.

Коваленко також виділяє і типи термінів-словосполучень:

• терміни-словосполучення, компонентами яких є самостійні слова, які можуть вживатися окремо і які зберігають своє значення: brake – гальмо, gear – прилад, шестерня. Характерним для термінів-словосполучень першого типу є можливість їх розчленування і виділення компонентів із словосполучень в самостійні терміни.
• терміни-словосполучення, які мають один із компонентів технічний термін, а другий – загальновживаної лексики. Компонентами такого типу можуть бути два іменники, або іменник і прикметник. Цей спосіб утворення науково-технічних термінів більш продуктивний, ніж перший, де два компоненти є самостійними термінами: back coupling – зворотній зв'язок, variable capacitor – перемінний конденсатор. Перший компонент вживається в основному значенні, а другий компонент може бути терміном, який вживається в декількох галузях науки: safety switch – аварійний вимикач, locked switch – закрита стрілка; change tune switch – ручка настройки.
• терміни-словосполучення, обидва компоненти яких являються собою слова загальновживаної лексики і тільки сполучення цих слів є терміном. Такий спосіб утворення науково-технічних термінів непродуктивний: line wire – провід під напругою, live stream – свіжий пар.

Отже, термінологія  є сукупністю термінів певної галузі. Визначення самого терміна не є однозначним, проте на  нашу  думку,  найбільш точне понятя слова «термін» надає Мостовий, через те, що це визначення часто використовується у процесі викладання курсу термінології. Згідно з Мостовим, термін – це слово або словосполучення з історично умотивованим чи умовно закріпленим значенням, що відбиває одне поняття у спеціалізованій галузі знання чи виробництва. Існують різні класифікації термінів залежно від певних критеріїв: за будовою вони поділяються на прості, складні і терміни-словосполучення; поділяють терміни і на номеклатуру, професіоналізми і пароніми.

 

 

1.2  Абревіатури та скорочення

 

Абревіатури та скорочення є досить поширеним лексичним явищем в англійській мові, це пояснюється тим, що терміни у вигляді складних слів та словосполучень незручні для користування, тому часто складний термін вживається як короткий варіант у вигляді його головного компоненту [10, с.265]. Хоча, як свідчить практика, абревіатури є одними з найскладніших для розуміння та перекладу елементів іноземних текстів.    Згідно з великим тлумачним словником сучасної української мови, абревіатура – це складноскорочене слово, утворене з початкових складів або перших літер слів словосполучення [2, с.2].

Скорочення бувають загальноприйняті і виняткові. Загальноприйняті входять  до скловникового складу мови разом  з повними термінами і термінологічними словосполученнями. Вони вживаються як у письмовій, так і в усній формі. Значення загальноприйнятих скорочень подається у словниках: g – грам, dm – дециметр, A – ампер, KW – кіловат.

Виняткові вживаються окремими авторами чи видавництвами з метою запобігати повторення довгих назв та економії місця. Виняткові скорочення пояснюються у тектсі або у примітках.

Виділяють писемні та усні скорочення [1, с.134-142]. До писемних відносять:

• Акроніми – скорочені писемні форми, що читаються як звичайні англійські  слова і вимовляються як одне ціле. Цей тип скорочення набуває більшого поширення, особливо у політичній і науковій сферах: NATO — the North Atlantic Treaty Organisation (НАТО – Організація Північноатлантичного договору), U.N.O. ['ju:nou] - United Nations Organisation ( ООН – Організація Обєднаних Націй), laser ― light amplification by stimulated emission (лазер), radar  ― radio detection and ranging (радар).
• Скорочення, що складається з початкових літер і читається за абеткою. Наприклад: B.B.C. ['bi:'bi:’si:] — the British Broadcasting Corporation, G.I. ['dзi: ‘ai] — Government Issue, M.P. ['em'pi:] – Member of Parliament, TV [ti:’vi:] — television, S.O.S. ['es'ou'es]—Save Our Souls; СБУ — Служба безпеки України, РЄ — Рада Європи.
• Абревіація є пропущенням літер слова чи фрази, вживається для економії місця: abbr замість abbreviation, bldg замість  building, govt замість government, wd замість  word, doz замість dz для dozen, B.A. замість Bachelor of Arts, sth замість something. Коли початкові літери подвоюються, вони означають множину, напр.: ll — lines «рядки», pp ― pages «сторінки». Виключною рисою сучасної англійської мови є скорочення прізвищ, імен відомих особистостей: George Bernard Shaw – G.B.S.,  Herbert George Wells  - H.G.
• Скорочення з грецької та латинської мови. Вони відсутні у російській та українській мовах. Рідко читаються латинською мовою, замінюються англійськими еквівалентами. Найбільш вживаними є: a.m. (ante meridiem) – in the morning (вранці), e.g. (exempli gratia) – for instance (наприклад), i.e. (ed ist) – that is (тобто), loc.cit. (loco citato) – in the passage cited (цитоване місце у згаданій праці), viz. (videlicet) – namely (а саме).
• Скорочення,  у якому перше слово скорочується до однієї літери, а друге вживається повністю. Властиві лише англійській мові: А-bomb—atomic bomb «атомна бомба», V-day—Victory day «день перемоги», U-boat— underwater boat «підводний човен».

 На відміну від писемного скорочення, скорочення в усному мовленні — це усічення або пропущення частини морфемного складу слова.  Нові усічені слова з’являються постійно для зручності вимови і збереження власного часу: fridge (refrigerator), vac (vacuum cleaner), mike (microphone), telly—television set. Розрізняють три типи скорочень залежно від форми скороченої частини: кінцеве (апокопу), серединне (синкопу) і початкове (аферезу):

• Апокопа – скорочення,  у якому спрощується кінцева частина форми слова: ad –advertisement (реклама), gym – gymnastics (гімнастика), lab – laboratory (лабораторія).
• Синкопа – скорочення,  у яких спрощується серединна частина форми: maths – mathematics (математика), specs – spectacles (окуляри).
• Афереза – скорочення, у яких спрощується початкова частина форми. Цей тип використовується рідше за інші: story – history (історія), phone – telephone (телефон), fend – defend (захищати).

До усних, розмовних  скорочень належить також таке явище, як еліпс. Еліпс – це опущення слова  чи декількох слів, які є важливими  для граматичної завершеності, але  не для передачі прихованого лексичного значення. Наприклад: weekly «щотижневик» від а weekly paper, perm від permanent  wave  «зачіска», pub від public house «пивна».

Коваленко виділяє  в англійській мові такі типи скорочення [10, с.266-267]:

• Буквені: а) скорочене слово – його перша буква, а скорочене словосполучення – перші букви компонентів. Скорочені слова вимовляються повністю: E – east (схід), N – north (північ), BD – Business Data (комерційна інформація); б) у ряді випадків буквеному скороченню підпадає тільки перший елемент, який вимовляється як алфавітна назва даної букви:  H-bomb – hydrogen bomb (воднева бомба), A-fission – atom fission ( розщеплення атому). Внаслідок широкого вживання скорочень існує багато омонімічних форм (омоніми – слова, що спричиняє труднощі при виборі потрібного значення: S.F. може перекладатися як автоматична подача (self feeding), як частота сигналу (signal frequency), і як квадратний фут (square foot).
• Складові скорочення: а) складові скорочення являють собою початкові склади компонентів словосполучень. Вони пишуться разом і читаються як одне слово: Maxcap – maximum capacity  (максимальна потужність), radstat – radio station (радіостанція), intercom – intercommunication (двосторонній зв'язок); б) скорочення, які складаються із букв або складів: Pent. – Pentagon (будинок Міністерства оборони США), UNO – United National Organisation (Організація Об’єднаних Націй).
• Усічені (скорочені) слова: а) скорочення слова, при якому залишається початкова частина слова: sub – submarine (підводна лодка), lub – lubrication (мастило); б) скорочення слова, при якому залишається кінцева частина слова: chute – parachute (парашут); в) скорочення слова, при якому відпадає середня частина слова: RY – railway (залізниця);  г) скорочення слова, при якому залишаються два склади: memo – memorandum (меморандум), ammo – ammunication (боєприпаси).