Особливості граматичних трансформацій у перекладі художньої літератури

2. Еквівалентність перекладу  досягається за допомогою трансформацій.  Перекладацька трансформація –  це перебудова елемента тексту  оригінала, яка здійснюється в  процесі перекладу для збереження  в тексті перекладу специфіки  значення цього елемента і  для отримання у мові перекладу  повноцінного еквіваленту.

3. Існує величезна кількість  класифікацій перекладацьких трансформацій.  За основу ми беремо класифікацію  О. Селіванової, згідно з якою перекладацькі трансформації поділяються на формальні і формально-змістові. Останні в свою чергу містять по п’ять рівнів.

 

РОЗДІЛ 2.

ГРАМАТИЧНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ  ЯК ВИД ПЕРЕКЛАДАЦЬКИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ

 

Використання граматичних  трансформацій зумовлене різноманітними причинами як граматичного, так і  лексичного характеру, але, беззаперечно, причини граматичного плану є  основними. Адже, як відомо, англійська мова є аналітичною, і тому зв’язки  між словами виражаються в  ній, в основному, порядком слів, тобто  синтаксичними засобами, а морфологічний  засоби використовуються не так часто. Такий пріоритет синтаксису проявляється в цілій низці явищ, що не завжди мають свої відповідники в українській  мові. Яскравим прикладом є особливість  англійських безособових речень – синтаксична двоскладність (наявність підмета it) при семантичній односкладності [5 с. 276]. Це і викликає необхідність вдаватися до граматичних трансформацій при перекладі.

У нашій роботі ми дотримуємося класифікації, розробленої О. Селівановою, згідно з якою граматичні трансформації належать до формальних і формально-змістових перетворень і відносяться до морфологічного і синтаксичного рівнів [20].

На морфологічному рівні  ми розглядаємо лише один вид граматичних  трансформацій, а саме частиномовну заміну.

На синтаксичному рівні  ми досліджуємо такі трансформації: заміна сполуки словом, заміна слова  сполукою, об’єднання, членування речень, опущення та додавання мовних одиниць  і конструкцій, транспозиція [20].

Існують й інші види перекладацьких граматичних трансформацій, але  вони не є розповсюдженими. Більш  того, в тексті, який ми використовуємо як ілюстративний матеріал, перекладач не вдавався до них, і саме тому в  нашій роботі вся увага буде зосереджена  на найбільш поширених трансформаціях.

У нашому матеріалі найуживанішими виявились трансформації на синтаксичному  рівні.

 

2.1. Трансформації  на синтаксичному рівні

 

2.1.1. Об’єднання та членування речень. На синтаксичному рівні серед усіх перекладацьких трансформацій найбільш уживаними є такі перетворення як об’єднання і членування речень.

Об’єднання речень полягає  в перетворенні двох (чи більше) самостійних  речень в одне.

Наприклад:

"She would go to a hotel, a nice firm steady hotel standing on good solid ground. And she would get into a nice steady bed that didn’t creak and roll." (1; p. 2) // "Вона піде до готелю, до гарного та надійного фірмового готелю, який стоїть на твердому ґрунті й ані скрипить, ані гойдається." (2; с. 7)

Слід пам’ятати про  те, що перекладу без втрат не буває. Це ми можемо чітко прослідкувати  на прикладі, наведеному вище. У тексті перекладу перекладач використав опущення (And she would get into a nice steady bed).

Членування речення –  це граматична трансформація, за якої одне речення тексту оригіналу (частіше  складне і рідше просте) при  перекладі перетворюється в два (і більше).

Наприклад:

"Foster was somewhat hazy about a vista – but he gave a cautious and grudging assent." (1; p. 7) // "Щодо краєвиду Фостер, як здавалося, виявив цілковиту байдужість. Начебто погодився, але якось стримано й неохоче." (2; с. 17)

Складносурядне речення  в оригіналі було перекладене  як два окремих, хоча тісно пов’язаних між собою, речення. Причиною поділу може слугувати зміст другого  речення, що уточнює і розкриває  зміст першого.

Англійські речення можуть бути перенавантажені інформацією, що об’єднує декілька відносно незалежних думок. Зберігати в перекладі  структуру подібних англійських  речень недоцільно, оскільки подібна  перенавантаженість речення інформацією не відповідає нормам української мови [23; c. 313].

Наприклад:

"Isn’t there another bedroom at the end of this passage? There was – and it was just the sort of room she had imagined it would be – almost round, with a big bow window." (1; р. 4) // "А ви не маєте ще однієї спальні в кінці коридору? Спальня там була, і саме така, якою Гвенда її собі уявляла. Майже кругла, з еркерним вікном." (2; с. 11)

У цьому прикладі наявна перенасиченість вихідного речення, тому перекладач вирішив, що доцільніше розділити речення оригіналу  на дві частини.

 

2.1.2 Опущення  та додавання мовних одиниць  та конструкцій. Граматичні трансформації нерідко вимагають внесення додаткових слів чи навпаки опущення деяких елементів. Тому ці види трансформації часто сполучаються з іншими видами перетворень, найчастіше із заміною частин мови. Введення додаткових слів обумовлюється низкою причин: розходженнями в структурі речення, особливістю побудови англійських речень. Відсутність відповідного слова чи відповідного лексико-семантичного варіанта цього слова є також причиною введення додаткових слів при перекладі [4, c. 190].

Однією із найпопулярніших  причин використання цієї трансформації  є особливості використання присвійних займенників в обох мовах:

"With a mischievous smile on her lips Gwenda made her way to the post office and dispatched a cable to Giles." (1; p. 5) // "З лукавою посмішкою на вустах Гвенда пішла на пошту й надіслала телеграму Джайлзові." (2; с. 14)

В українській мові присвійні  займенники не використовуються так  часто, як в англійській, тому перекладач опустив вищезазначені слова.

Такий вид перетворення як опущення частіше використовується не з чисто граматичних, але з лексико-граматичних причин.

"‘Pleurisy’, said Mrs Hengrave. ‘Turning to double pneumonia on the third day – ‘" (1; p. 4) // "– Плеврит, – сказала місіс Генгрейв. – Мені загрожує запалення легень…" (2; с. 11)

У цьому речені перекладач вважав за доцільне опустити уточнення - on the third day, не стільки з граматичних, скільки з лексичних причин, щоб не перевантажувати читача дрібними подробицями.

"She would go to a hotel, a nice firm steady hotel standing on good solid ground. And she would get into a nice steady bed that didn’t creak and roll." (1; p. 2) // "Вона піде до готелю, до гарного та надійного фірмового готелю, який стоїть на твердому ґрунті й ані скрипить, ані гойдається." (2; с. 7)

У цьому прикладі наявний  ще один зразок опущення. Перекладач вирішив  випустити «And she would get into a nice steady bed» задля надання реченню українського звучання та задля уникнення перенасичення речення.

Як ми бачимо на прикладах, причини опущення можуть бути не лише граматичні, але й лексичні.

Протилежною до опущення трансформацією є додавання – вид граматичної  трансформації на синтаксичному  рівні. Причини використання цього  виду перетворення різноманітні. До додавання  вдаються у випадку компресованих граматичних структур в англійському тексті, при розбіжності у використанні форм однини і множини деяких іменників, при розбіжності у системі словотвору тощо.

Наприклад:

"But not this hideous mustard wall." (1; p. 7) // "Але тільки не ця стіна кольору гірчиці." (2; с. 17)

В цьому реченні ми бачимо використання одночасно двох протилежних  трансформацій – опущення (hideous) і додавання (стіна кольору гірчиці).

Додавання зумовлене особливістю  синтаксичної побудови речень в українській  мові.

Таке поєднання протилежних  за метою трансформацій не рідкість. До аналогічного прийому перекладач вдався при перекладі наступного фрагменту:

"There were two built-in cupboards, but one of them, a corner one, was locked and the key lost." (1; p.7) // "Тут уже є два вбудовані в стіну комоди, але один із них, кутовий, замкнений, а ключ від нього загублений." (2; с. 17)

Як ми бачимо, перекладач опускає one, керуючись граматичними нормами української мови. Натомість в підрядній частині складного речення додає уточнення, виражене сполученням прийменника із займенником – від нього.

Однак додавання не завжди вживається із виключно граматичних  причин.

Наприклад:

"After sending for breakfast in bed, Gwenda got up and arranged her plans." (1; p. 3) // "Розпорядившись, щоб сніданок їй принесли до ліжка, Гвенда, після того як попоїла, обміркувала свої плани." (2; с.9)

Перекладач використовує додавання: після того як попоїла, вважаючи за доцільне поєднати частини складнопідрядного речення більш логічним зв’язком.

Отже, причини опущення і  додавання можуть бути як граматичні, так і лексичні, і дуже часто  вони тісно пов’язані і невіддільні.

 

2.1.3 Заміна  сполуки словом і навпаки. Однією з найпоширеніших граматичних трансформацій на синтаксичному рівні є заміна сполуки словом і навпаки. Причина використання цього виду перетворення полягає у відмінностях у словниковому складі англійської та української мов та у граматиці цих двох мов взагалі.

Наприклад:

"…Gwenda made her way to the post office…" (1; p.5) // "…Гвенда пішла на пошту…" (2; с. 14)

На цьому прикладі ми бачимо подвійне використання такого виду трансформації  як заміна сполуки словом. Перекладач замінив словосполучення дієслова із займенником та іменником made her way на дієслово пішла, а сполуку post office на пошту. Остання трансформація викликана наявністю в українській мові одного слова для зазначення відповідного предмета, в той час як в англійській мові це поняття названо сполукою. У цій трансформації ми вбачаємо також і словотвірний аспект.

Ще одним яскравим прикладом  може слугувати нижчеподане речення:

"Rather an unfortunate question, she thought, a split second of a moment too late, because presumably Major Hengrave…" (1; p. 4) // "Вона сама відчула недоречність свого запитання, але ця думка прийшла до неї за секунду або дві запізно. Адже майор Генгрейв…" (2; c. 12)

У цьому зразку ми бачимо, що перекладач замінює словосполуку too late на прислівник запізно. Цю трансформацію можна розглядати і з іншої точки зору, якщо вважати, що прислівник too відповідає префіксу за-.

Розглянемо і зворотну трансформацію, коли перекладач слово  у тексті оригіналу передає словосполукою  мовою перекладу – заміна слова  сполукою.

"… a couple of really up-to-date green and chromium bathrooms…" (1; p. 4) // "…дві по-справжньому сучасні ванні кімнати, які блищатимуть хромом з зеленою фарбою…" (2; с. 11)

Слово в оригіналі (chromium) замінене словосполученням (які блищатимуть хромом) при перекладі. В цьому випадку ми можемо відмітити наявність не лише граматичної, але й лексичної трансформації, завдяки додаванню дієслова блищатимуть.

 

2.1.4. Заміна  синтаксичного зв’язку. Ці трансформації відбуваються на синтаксичному рівні. Вдаючись до цієї трансформації, перекладають речення оригіналу із одним синтаксичним зв’язком реченням із іншим типом зв’язку      [14, c. 13]. Наприклад, складнопідрядне речення може бути перекладене складносурядним:

"She was hardly settled yet, since she had workmen in the house still." (1; p. 6) // "Проте вона ще не до кінця обставила свою оселю, і майстри досі перебували і домі." (2; с. 15)

Рідше зустрічається переклад складносурядного складнопідрядним:

"Let her come and see me in the flesh if she’s alive…" (1; p. 49) // "Нехай вона сюди прийде, щоб я побачив її у плоті, якщо вона жива…" (2; c. 94)

В цьому випадку перекладач складносурядне речення переклав складнопідрядним. Хоча він використав ще й лексичне перетворення, але граматична трансформація  має місце. Л. Бархударов зазначав, що для мов слов’янської групи в  цілому є характерним переважання  складносурядних речень, в той  час як в англійській мові підрядний  зв’язок зустрічається значно частіше, якщо не сказати, що переважає взагалі [4, c. 207].

 

2.1.5. Транспозиція Цей вид перетворень відноситься до формальних трансформацій, синтаксичного рівня. Як відомо, транспозиція – це зміна порядку лінгвістичних елементів: слів, словосполучень, речень у мову перекладу порівняно з мовою оригіналу.

Можна виділити декілька причин таких змін. Однією із найважливіших  є необхідність збереження функціональних особливостей речення, наприклад, для  збереження теми і реми. Рема – це частина речення, в якій надається  нова інформація на тему висловлювання. В українській мові, зазвичай, рема ставиться в кінці речення, в  той час як в англійській вона може бути розташована будь-де [22, c. 67].

Наприклад:

" ‘Then there were some other people – the Fanes. A lawyer, I think he was!’ " (1; p. 51) // – "Я тоді познайомилася ще з кількома людьми – з Фейнами, наприклад. Здається, містер Фейн був адвокатом." (2; c. 98)

У поданому прикладі ми бачимо, що в тексті оригіналу автор на початку речення зазначає, що містер Фейн був адвокатом. Перекладач. у свою чергу, перемістив це слово в кінець речення. В цьому випадку a lawyer – рема другого речення, саме тому перекладач і поставив її в кінець.

Наступною причиною є особливості  розташування прикметників і прислівників.

"Slowly, Gwenda nodded her head." (1; p.50) // "Гвенда повільно кивнула головою." (2; c. 95)

В англійській мові прислівники зазвичай стоять на початку або в кінці речення, в українській мові – будь-де. Тому в цьому реченні перекладач перемістив прислівник в середину речення для більшої милозвучності.