Основні функціональні стилі в японській мові

Хоча дія і відбувається у одному з відділів серйозної  космічної компанії-монстра, тобто  на робочому місці, розмову ведуть місцями  навіть просторічно. Використовуються засоби емфатичного підкреслення та суб’єктивного вираження думок, такі як частки さあ、よ、ね。Раві говорить про себе використовуючи вираз ナンバーツ, що не є дуже формальним. Хатірота взагалі розмовляє на кансайському діалекті (期待するな).

 

 

 

 

 

2.6. Художній стиль мовлення

Художній стиль. Сакутаро. Мрія.

夢

あかるい屏風のかげにすわつて

あなたのしづかな寢息をきく。

香爐のかなしいけむりのやうに

そこはかとたちまよふ

女性のやさしい匂ひをかんずる。

かみの毛ながきあなたのそばに

睡魔のしぜんな言葉をきく

あなたはふかい眠りにおち

わたしはあなたの夢をかんがふ

このふしぎなる情緒

影なきふかい想ひはどこへ行くのか。

薄暮のほの白いうれひのやうに

はるかに幽かな湖水をながめ

はるばるさみしい麓をたどつて

見しらぬ遠見の山の峠に

 

 

あなたはひとり道にまよふ　道にまよふ。

ああ　なににあこがれもとめて

あなたはいづこへ行かうとするか

いづこへ　いづこへ　行かうとするか

あなたの感傷は夢魔に饐えて

 

白菊の花のくさつたやうに

ほのかに神祕なにほひをたたふ。

　　　　　　　　　（とりとめもない夢の氣分とその抒情） 

У цьому віршованому творі  спостерігаємо дуже дестандартизоване  мовлення, як і належить художньому стилю. Мовлення дуже суб’єктивне. Образність тотально переважає над інформативністю.  Використовуються старі норми написання, наприклад, かう замість こう, やう замість よう, ふ замість うу закінченні дієслова, にほひ замістьにおい. Використовуються старі форми ієрогліфів 寢, 氣, варіантна форма 祕. У поетичній формі описується неясний сон. Образи диму, поверхні озера, ширми мають безпосереднє відношення до світу снів як до світу таємничого, хиткого, розпливчатого та неясного. Помітний мотив дороги та її пошуку, можливо життя як дороги. Наявний образ чуттєвого світосприйняття – образ таємничого запаху хризантеми, яку виспівували багато японських поетів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

У цій роботі зроблено спробу дослідити та проаналізувати функціональні  стилі японської мови та їх візуальні  відмінності. Виявлено основні особливості  функціональних стилів та, де можливо, їх історичний розвиток.

На сьогодні стилістика вивчається, викладається та знаходить практичне  застосування у найрізноманітніших галузях суспільного життя, таких  як освіта, рекламний бізнес, літературні  студії.

Стилістика є  практичною галуззю мовознавства, що пов’язана  з дійсністю, з щоденним життя  суспільства. Стилістичні мовні  явища постійно змінюються,  підпорядковуючись  потребам суспільства, тому відомості  зі стилістики необхідно оновлювати.

У ході роботи виявили, що існують  перехідні жанри, які знаходяться  на перетині кількох стилів. Наприклад, жанри електронного письма та короткого  текстового повідомлення, спілкування  засобами MSN та skype можна віднести одночасно  до епістолярного та розмовного стилю, оскільки вони мають ознаки обох. Жанр наукових дискусій та конференцій «дзаданкай» (座談会) є граничним жанром між науковим та публіцистичним стилями. Таке взаємопроникнення функціональних стилів мовлення є наслідком того, що стилі не є відірваними від життя та практики, а, навпаки, знаходяться під їх впливом та повністю підпорядковані своєму практичному призначенню.

Безмірне значення у японському суспільстві мають також категорії  ввічливості та гендерні відмінності  у мовленні. Письмові стилі загалом  використовують форми на ～ある, які у усному мовленні можуть бути неввічливими, але так само можуть и не бути. Наприклад, сьогодні у мовленні дітей звичайна відсутність нейтрально-ввічливих або ввічливих суфіксів. Проте мовлення підлітків вже витримує усі правила мовленнєвого етикету родини та суспільства.

Наскільки автору відомо, стилістичного  словника японської мови на просторі СНД не видавалося і взагалі, тема висвітлена недостатньо глибоко.

Існує лише один повноцінний  підручник зі стилістики японської  мови авторства Жукової І. В., що було видано аж у 1978 році, але перевидано у 2002. У ході написання цієї роботи ми у багатьох питання спиралися на нього.

У вивченні японської мови стилістика особливо важлива вже  на початкових етапах знайомства з  мовою, так саме як і в період поглиблення  знань і в професійній діяльності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

1. Ботвина Н.В. Офіційно-діловий та науковий стилі української мови. – К.: АртЕк. 1998.-190 с.
2. Виноградов В.В. Стилистика, теория поэтической речи, поэтика. ––М.: Издательство Академии Наук СССР, 1963. 
3. Головнин И. К. Введение в синтаксис современного японского языка. М., 1979.
4. Жукова И.В. Стилистика японского языка / И.В. Жукова. — 2-е изд., доп.— М.: Вост. лит., 2002.
5. Кутафьева Н.В.Японский язык. Особенности научно-технического стиля. - М.: "Восток-Запад", - 2005.- 136с.
6. Пашковский Л. А. К изучению стилевой ситуации в Японии. // Вопросы японской филологии. Вып. 2. М., 1973.
7. Пономарів О. Д. Сти ліс-тика сучасної української мови: Підручник. — К., 1993. — С. 12.
8. Раздорская  Н.В. Читаем и переводим японскую газету. Пособие по работе на основе японских газетных тестов общественно-политической тематики. – М.:АСТ: Восток – Запад,2006.-245с.
9. Савко И. Э. Русский язык. От фонетики до текста — Минск: ООО «Харвест», 2005. — 512 с.
10. Ситакэ X. Вакамоно котоба то рэторикку. // Нихонгогаку, № 4, 1995.
11. Степанов Ю. С. Стилистика // Лингвистический энциклопедический словарь. — М.: СЭ, 1990
12. Ткачук Т.П. Українська мова. Довідник для старшокласників і абітурієнтів. Навчальний посібник.Тернопіль: Навчальна книга –Богдан, 2008. -240с.
13. Фролова Е. Л. Японский язык. Эпистолярный стиль / Е. Л. Фролова. – М.: АСТ: Восток-Запад, 2005.
14. Фролова О. П. Японский речевой этикет. Лингвистический аспект / О. П. Фролова. – Новосибирск, 1997.
15. По одному віршу ста поетів (1235 р.). Збірка японської класичної поезії 7-13ст. – К.: Грані – Т. – 2008.-253с.
16. Електронний ресурс: http://ru.wikipedia.org/wiki
17. Електронний ресурс: http://dilomova.org.ua/?p=53
18. Електронний ресурс: http://www.asahi.com/
19. Електронний ресурс: http://web-japan.org/nipponia/archives/ru/index.html