Когнатні об’єкти в німецькій мові

В парних сполученнях є  одиниці з мотивованим і немотивованим  загальним значенням. Наприклад: auf Schritt und Tritt, Hab und Gut, weit und breit, з одного боку, і gang und gäbe, з іншого.

Для парних сполучень сучасної німецької мови типовою структурою є сполучення субстантивних компонентів. Характерними морфологічними особливостями  є відсутність артиклю і відчуття флексії.

Семантична цілісність фразеологічної одиниці підтримується фонетичними  методами, найбільше значення мають  рима та наголос. Варто також звернути увагу на фонетичну особливість  парних сполучень, а саме надмірна «сонорність» другого компоненту. В першому  елементі сонант відсутній або знаходиться  в менш вигідному фонетичному  оточенні: gut und gerne, zu Nutz und Frommen. З двох варіантів сполучення частіше вживається там, де існує надмірна «сонорність» другого компоненту: zu Wasser und Lande – zu Lande und zu Wasser.

Новим у дослідженні парних сполучень є встановлення факту  їх продуктивності.

б) компаративні фразеологічні одиниці – це стійкі та відтворювані словосполучення, фразеологічна специфіка яких базуються на традиційному порівнянні. Наприклад: jmdn. fliehen wie die Pest «втікати від когось як від чуми». У літературі по фразеології типовим до останнього часу було повне ігнорування цієї фразеологічної групи або згадування цих одиниць в загальному складі фразеологізмів.

У німецькій лінгвістичній  літературі стійкі порівняння не виділяються  як спеціальна група фразеології. Ф. Зейлер відносить стійкі порівняння до підвиду метафор і не враховує їх до фразеології взагалі.

Однією з небагатьох робіт  у вітчизняній германістиці, в  якій стійкі порівняння розглядаються  як особлива група фразеології, є  «Стилістика німецької мови»  Е. Г. Різель.

Що ж можна сказати  на користь того, щоб виділити стійкі порівняння в самостійну групу фразеології? По-перше це продуктивність, по-друге, структурно-семантична характеристика, яка дозволяє ідентифікувати їх як особливий підвид фразеологічних одиниць.

Структурно-семантична своєрідність стійких з’єднань слів даного типу полягає в тому, що характеристика властивостей відбувається через порівняльну групу, яке вводиться сполучниками wie або als.

Другою відмінною властивістю  компаративних фразеологізмів є  тверде фіксоване співвідношення стійкого порівняння з строго відміченим числом прикметників і дієслів. Наприклад: wie ein Kartenhaus «як картковий будиночок» виступає зазвичай з дієсловами zusammenstürzen, einstürzen.

Кількість загальномовних метафор, які існують паралельно з компаративними фразеологічними одиницями, досить велика. В цій функції особливо виділяються назви тварин та птахів.

Компаративні фразеологічні  одиниці є однією з груп фразеології. Своєрідність, яка дозволяє виділити їх серед інших фразеологізмів, виникає  в результаті взаємодії структурних  і лексико-виразних факторів.

Структура компаративного фразеологізму  і її лексична наповнюваність створюють  умови для утворення одиниць  з чітко вираженим оціночним  характером. Цьому також допомагає  гіперболізація предмета, який лежить в основі порівняння. Це можна спостерігати на таких прикладах: angeben wie eine offene Brause, toben wie ein Wilder. Всі ці обставини дозволяють віднести компаративні одиниці до експресивної фразеології. Найбільш яскраво оціночний характер компаративних фразеологізмів проявляється при негативній характеристиці, чим, вочевидь, і пояснюється їхня перевага.

Компаративні одиниці  з негативною оцінкою є в основному  інструментом розмовної мови. Тут  порівняння особливо гіперболічні, вдало  передають негативне відношення людини, яка говорить, іронію, насмішку, наприклад: toben wie zehn nackte Wilde im Schnee.

Компаративним фразеологічним одиницям властива ще одна риса, яка  характерна для фразеології –  самобутність і неповторність.

Та обставина, що більшість  компаративних одиниць служить  для іронічної, жартівливої або  негативної характеристики властивостей і якості предмета переважає в  літературно-розмовній мові, не складає  специфічної особливості одиниць  даної фразеологічної групи. В цьому  відношенні компаративні фразеологізми  показують функціональну подібність з багатьма іншими розрядами фразеології.

До ф р а з е о л о г і ч н и х висловів І. І. Чернишова відносить одиниці, що за своєю граматичною структурою є предикативними сполученнями слів і реченнями, наприклад:

Прислів'я: Es ist nicht alles Gold, was glänzt - Не все те золото, що блищить;

Viele Köche verderben den Brei - У семи няньок дитя без ока.

Приказки типу: Da liegt der Hund begraben - Ось де собака зарита.

До цих двох підгруп  належать і крилаті слова: Auge um Auge, Zahn um Zahn (Bibel), Das also war des Рudels Kern (Goethe).

Стійкі й відтворювані вигуки і модальні вислови: Er kann mich gern haben (Ausdruck der Ablehnung), Du lieber Himmel! (Ausruf des Entsetzes oder Verwunderung), Mein lieber Mann! (Ausruf der Verwunderung).

До фразеологічних сполучень І. І. Чернишова відносить одиниці, що виникли в результаті одиничного поєднання одного семантично перетвореного компонента, наприклад: das gelbe Fieber - тропічна хвороба; der schwarze Markt - чорний ринок. Семантика цих зворотів характеризується аналітичністю, компоненти зберігають семантичну відокремленість. Фразеологічні сполучення можуть бути термінологічного і нетермінологічного характеру [116, с. 39—47].

Фразеологізми у широкому розумінні включають стійкі словосполучення не фразеологічного типу. Сюди належать: а) модельовані утворення – стійкі словосполучення не фразеологічного типу, які виникають в мові за певними структурно-семантичними моделями і володіють типізованою семантикою. z.B. Bruder hin Bruder her, Freund hin, Freund her; б) лексичні єдності – стійкі сполучення з номінативною функцією, які утворюють семантичну цілісність, тобто випадає семантична трансформація компонентів; z.B. die Deutsche Demokratische Republik, die Bundesrepublik Deutschland, der Nahe Osten; в) фразеологічні сполучення – стійкі сполучення не фразеологічного типу з аналітичним значенням, переносним значенням компонентів, які характеризуються серійним зв’язком; z.B. j-m Achtung, Anerkennung, Bewunderung, Verehrung, Beifall, Dank zollen (erweisen).

 

 

 

 

2.3. Класифікація фразеологізмів  W. Fleischer

З точки  зору ідіоматичності В. Фляйшер розрізняє повні, часткові та не ідіоматичні фразеологізми. Частково ідіоматичні фразеологізми – це такі фразеологізми, компоненти яких зберігаються своє зворотне значення, наприклад: einen Streit vom Zaun brechen.

За ступенем стабільності фразеологізмів В. Фляйшер  розрізняє наступні: 1) з унікальним компонентом (Fersengeld geben, sich mausig machen) та 2) без унікального компонента.

В якості основних критеріїв фразеологічності Вольфганг Фляйшер виділяє лексикалізацію та ідіоматизацію, наприклад в словосполученнях: in Bausch und  Bogen (цілком; усе разом); klipp und klar (коротко і ясно); für jmdn. durch Feuer gehen (піти за когось у вогонь і воду), які сприймаються тільки як фразеологічні єдності. У таких фразеологічних зворотах, як: mit Mann und Maus - неможлива заміна одного з компонентів іншим словом, наприклад: mit Frau und Maus, ohne Mann und Maus; так як значення даного фразеологізму «mit allen» не може бути витлумачене із значень «Mann» чи «Maus». Але, як зазначає В.Фляйшер, не усім фразеологізмам властиві перераховані ознаки; у деяких фразеологізмах спостерігається стійка тенденція вільних словосполучень: Antwort geben, Fragen stellen, Zweifel hegen.

В. Фляйшер  розглядає фразеологізми і з  точки зору синтаксису. Вони являють  собою:

1. Непредикативні словосполучення, наприклад: zwischen Tür und Angel (поспіхом, в останню мить); die Flinte ins Korn werfen (спасувати перед труднощами).
2. Стійкі предикативні конструкції, наприклад: Ihn sticht der Hafer (він казиться з розкошів);
3. Стійкі речення, наприклад: Da beißt die Maus keinen Faden ab (тут уже нічого не вдієш).

Беручи  до уваги три точки зору можливі  такі варіації:

Перша можливість – морфологічні та синтаксичні зміни деяких компонентів. Ці зміни стосуються:

• числа (seine Hand / Hände im Spiel haben);
• керування (mit den Achseln / die Achseln zucken);
• артикля (das / sein Herz auf der Zunge tragen);
• видів заперечень (jmdm. keinen / nicht den Bissen Brot gönnen).

Друга можливість – заміна деяких компонентів фразеологізмів. Таким чином виникають, як правило, або фразеологічні синоніми (auf den Arm / die Schippe nehmen), або фразеологічні антоніми (mit dem / gegen den Strom schwimmen).

Третя можливість – збільшення або редукція компонентів. Редукція веде до автоматизації групи компонентів, тоді йдеться про фразеологічну деривацію.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

У процесі роботи ми дійшли наступних висновків:

Фразеологічний фонд німецької  мови настільки великий, що повне  його дослідження не вмістилося б  у рамки цієї роботи. Проте, на прикладі розглянутих фразеологізмів можна  чітко уявити наскільки різноманітні по своїй семантиці й виразності ФО сучасної німецької мови. Завдяки  літературним творам письменників і  поетів, з історії та культури різних країн світу в німецьку мову прийшла  величезна кількість фразеологізмів та спроба їх класифікації.

Фразеологія - розділ мовознавства, що вивчає стійкі поєднання в мові. Фразеологією називається також сукупність стійких поєднань в мові в цілому, в мові того або іншого письменника, в мові окремого художнього твору тощо.

Розвиток фразеології  як лінгвістичної науки за останній час поставило перед дослідниками вельми складну проблему –принципи класифікації ФО. У сучасному мовознавстві існують різні точки зору відносно самої постановки цього питання. Одні вважають фразеологічні одиниці еквівалентами слів, інші указують на їх співвідносність із словом, заміну теорії еквівалентності на теорію співвіднесеного поєднання фразеологізму із словом.

Класифікація фразеологізмів з погляду семантичного зрощення їх компонентів належить академіку В.В. Виноградову. Як відомо, фразеологізми виникають з вільного поєднання слів, яке уживається в переносному значенні. Поступово переносність забувається, стирається, і поєднання стає стійким. Довгий час його класифікація вважалася провідною у мовознавстві.

Фонд фразеологізму мови можна представити у вигляді  семантичної структури, що має своє ядро і периферію. Ядром структури  є фразеологічна одиниця, компоненти яких повністю втратили своє значення під впливом один одного. В. В. Виноградов називає такі одиниці фразеологічні зрощення; фразеологічні єдності; фразеологічні сполучення.

Дискусійним виявилося питання  щодо класифікації ФО у вітчизняному мовознавстві. Ця проблема завжди знаходилася  в центрі уваги фразеологів. Деякі  характеризують ФО за семантичним принципом, інші – за структурно-семантичним. Багато мовознавців намагалися удосконалити класифікацію фразеологічних одиниць  В. В. Виноградова. Ще менш успішною виявилася  спроба застосувати класифікаційну схему В. В. Виноградова до фразеологічного  багатства інших мов.

Великою практичною зацікавленістю є дослідження німецьких фразеологізмів у лексикографічному аспекті, трансформації  структури й семантики фразеологізмів сучасної німецької мови.

У рамках даного дослідження  були розглянуті можливості класифікації фразеологізмів, було проаналізовано фразеологізм як основну одиницю  вивчення фразеології.

В цілому огляд літератури з фразеології в німецькому мовознавстві показує, що цьому питанню приділена  ще недостатня увага. Відчувається відсутніх  капітальних праць, в першу чергу  з основних питань фразеології.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Fleischer W. Phraseologie der deutschen Gegenwartssprache. – Leipzig: VEB Bibliographisches Institut, 1982. – 250 S.

Кунин A.B. Английская фразеология: Теоретический курс. —М.:Внсш.шк., 1981.-344с.

Чернышева И.И. Фразеология современного немецкого языка. – М.: Высшая школа, 1970. 200 с.

Виноградов В.В. Об основных типах фразеологических единиц в русском языке. – М.-Л.: АН СССР, 1983. – 126с.

Амосова Н.Н. Основы английской фразеологии. – Л.: ЛГУ, 1978 – 208с.

Agricola E., Gorner H., Kufner R. Worter und Wendungen. Worterbuch zum deutschen Sprachgebrauch. – Leipzig, 1972 – 996 s.

Шанский Н.М. Фразеология  современного русского языка. – М.: Высшая школа, 1985. – 160 с.

Смит Л.П. Фразеология английского  языка. -- М., 1998. - 276с.

Зиднер Л.Р., Строева Т.В. Современный немецкий язык. – М.: Высшая школа, 1977. – 407с.

Жуков В.П. Семантика фразеологических оборотов.- М. : Просвещение, 1990. - 160с.

Жирмунский В.М. История немецкого языка. – М.: Высшая школа, 1985. – 313с.