Когнатні об’єкти в німецькій мові

Опрацюванням наукових основ  класифікації фразеологічних одиниць у свій час займалися такі вчені, як В. В. Виноградов, Л. А. Булаховський, Б. О. Ларін, М. І. Удовиченко, О. В. Кунін, Н. А. Амосова, Ш. Баллі.

Існує уже багато класифікаційних  схем. Більшість з них містить від двох до чотирьох типів одиниць. Але є й класифікації з такою кількістю типів і підтипів одиниць, що практично дуже важко ними користуватися. В основі цих класифікацій лежать, як правило, різні принципи. Проте зустрічаються класифікації з подібними рисами, а деякі з них є просто трансформацією або удосконаленням інших. Розглянемо найважливіші з існуючих класифікацій.

Семантична класифікація. Характеристика фразеологічних одиниць з точки зору їх семантичної спаяності вперше була дана Ш. Баллі ще в «Короткому нарисі стилістики» (1905). Вчений виділив три групи фразеологізмів: звичайні словосполучення (les groupements), фразеологічні ряди (les séries phraseologiques) і фразеологічні єдності (les unités phraséologiques).

Згодом у праці «Французька  стилістика» Ш. Баллі знову повертається до питання класифікації фразеологічних одиниць. Але він не дає тут точного розмежування типів фразеологізмів, а накреслює лише контури класифікаційної схеми словосполучень від вільних до ідіоматичних. Таку контурну класифікаційну схему Ш. Баллі дає і для власне фразеологічних одиниць.

Ш. Баллі виділяє дві основні групи фразеологічних одиниць: 1) фразеологічні групи або звичайні сполучення і 2) фразеологічні єдності.

Фразеологічною групою Ш. Баллі називає таке словосполучення, елементи якого зберігають незалежність, але виявляють певну близькість між собою, так що вся група має чітко визначений контур і створює враження чогось уже баченого, знайомого, звичного, наприклад: gravement malade тяжко хворий.

Ш. Баллі підкреслює, що лише мовний звичай наказує вживати одні прислівники і забороняє інші [].

Фразеологічними єдностями Ш. Баллі називає словосполучення, у яких слова втратили своєї самостійне значення. Значення має лише словосполучення в цілому, причому значення це нове, воно не дорівнює сумі значень його складових частин. Таку лексичну одиницю можна порівняти з хімічною сполукою. Наприклад: toute de suite негайно []. 

Щодо ознак, за якими фразеологічні єдності відрізняються від вільних сполук слів, то Ш. Баллі надає найбільшого значення еквівалентності словосполучення одному слову. Словосполучення стає фразеологічною єдністю, коли, «образно кажучи, механізм заржавів» [22, с. 101].

Фразеологічні групи і  фразеологічні єдності утворюють  своєрідну рамку, між крайніми сторонами якої розміщається вся маса фразеологізмів. Серед них Ш. Баллі виділяє два перехідних ступені: групи з підсилювальним значенням і дієслівні групи.

До першого перехідного  ступеня він відносить словосполучення, де абстрактний іменник, прикметник чи абстрактне дієслово зберігають свою незалежність, але здаються ніби пов'язаними внаслідок звичаю з іншим словом, що означає якість. Наприклад: chaleur suffocante – спека виснажлива.

До другого перехідного  ступеня Ш. Баллі відносить звороти типу remporter une victoire здобути перемогу (порівн. vaincre перемогти), prendre un engagement взяти зобов'язання (порівн. s'engager зобов'я затися), тобто перифрази простих дієслів [22, с. 94}.

Таким чином, у класифікації фразеологічних одиниць Ш. Баллі виділяє два основних і два перехідних типи (хоч перехідних може бути й більше). Та оскільки перший перехідний тип фразеологізмів є, по суті, різновидом фразеологічних груп, то можна вважати, що класифікація Ш. Баллі містить три типи фразеологічних одиниць.

В основі класифікації Ш. Баллі  лежить принцип зв'язку між компонентами фразеологізмів. Ступінь міцності цього зв'язку характеризується поступовою градацією від найпростішого до найскладнішого. [.

Семантична класифікація фразеологічних одиниць російської мови належить академіку В. В. Виноградову. В її основі лежить той самий принцип, що і в класифікації фразеологізмів Ш. Баллі, однак в цілому і фразеологічне вчення, і класифікація фразеологічних одиниць В. В. Виноградова виросли на грунті досліджень вітчизняних вчених.

Вивчення семантичного зв'язку між компонентами фразеологічних одиниць російської мови дозволяє В. В. Виноградову визначити такі три типи фразеологізмів: фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності і фразеологічні сполучення.

1. Фразеологічні зрощення — це абсолютно неподільні словосполучення, значення яких зовсім не залежить від їх лексичного складу, від значень компонентів, наприклад: Ein weißer Rabe − біла ворона, Im siebenten Himmel sein − бути на сьомому небі.
2. Фразеологічні єдності — це звороти, у яких зберігся принцип семантичної окремості компонентів, натяк на вмотивованість загального значення, наприклад: Einen Schatten auf j-n Werfen − кинути тінь на когось, Wie der Fisch auf dem Trocknen − битися як риба об лід.

 Фразеологічні сполучення — це звороти, що утворюються завдяки реалізації фразеологічно зв’язних значень слів, наприклад: die Augenbrauen zusammenziehen − насупити брови, die Kraft nehmen − позбавити сил, das Wort ergreifen − брати слово.

Класифікація В. В. Виноградова довгий час займала панівне становище у дослідженні фразеології і застосовувалася найчастіше без будь-яких змін при вивченні фразеологічних одиниць не лише російської, але й інших мов. Іноді робилися спроби удосконалити її.

Характерно, що ніхто із дослідників (першою це зробила Н. Н. Амосова) не звернув уваги на відсутність у побудові класифікації В. В. Виноградова єдиного принципу. Два перших типи — зрощення та єдності — розрізняються за ступенем вмотивованості, тобто за можливістю чи неможливістю вивести значення фразеологізму із значень його компонентів, а третій тип - фразеологічні сполучення — за ступенем обмеженої сполучуваності фіксованого компонента у даному значенні [10, с. 6, 7}.

Не зовсім чітке у В. В. Виноградова і розмежування зрощень  та єдностей: вчений не називає критеріїв, за допомогою яких можна було б провести розмежування одиниць.

Отже, поділ фразеологізмів на зрощення та єдності у В. В. Виноградова побудований на суб'єктивних міркуваннях.

Спробу удосконалити класифікацію В. В. Виноградова у застосуванні до фразеологічних одиниць російської мови зробив М. М. Шанський. Окрім трьох типів виноградівської класифікації, він виділяє ще четвертий тип: фразеологічні вирази. Сюди він відносить «такі стійкі у своєму складі і вжитку фразеологічні звороти, які є не лише семантично членованими, але й складаються цілком із слів з вільними значеннями (любви все возрасты покорны; оптом и в розницу; всерьез и надолго; Das Gesicht verrat den Wicht − На злодієві шапка горить, Stein und Bein frieren − задубіти від холоду) [119, с. 44].

До недоліків класифікації В. В. Виноградова М. М. Шанський приєднав ще один. Четвертий тип класифікації — фразеологічні вирази — він протиставляє не зрощенням та єдностям, а фразеологічним сполученням та вільним сполукам слів. Від фразеологічних сполучень вони відрізняються тим, що не містять компонентів з фразеологічно зв'язаним значенням, і слова, з яких вони складаються, не можуть мати синонімічних замін. Від вільних сполук слів їх відмежовує така специфічна риса, як відтворюваність та постійність складу і значення [119, с. 44]. Але ж ця риса притаманна буквально всім фразеологічним одиницям і навіть стійким сполукам слів нефразеологічного типу. Значить, вона не може служити класифікаційною ознакою серед одиниць фразеологічного фонду.

Класифікацію фразеологічних одиниць М. М. Шанського піддали гострій критиці М. М. Копиленко та 3. Д. Попова. Вони звертають увагу на те, що виділені М. М. Шанським чотири типи класифікації описуються не з одних і тих самих позицій, вказують на наявність протиріччя в основі класифікації, на випадковість вибраних для класифікації ознак [61, с. 16].

Таким чином, спроба удосконалити класифікацію фразеологічних одиниць В. В. Виноградова у її застосуванні до фразеологічних одиниць російської мови не увінчалась успіхом.

Ще менш успішною виявилася  спроба застосувати класифікаційну схему В. В. Виноградова до фразеологічного багатства інших мов. Досить докладну критику на спробу застосувати класифікацію В. В. Виноградова до англійської фразеології дає О. В. Кунін. Він аналізує праці 3. Н. Анісімової, А. В. Кумачової, Т. Н. Дербукової та інших, де описуються різні варіанти виноградівської класифікації фразеологічних одиниць. У цих працях фразеологізми діляться три або два типи, що описуються з різних позицій, і, як зазначає О. В. Кунін, без достатньої аргументації. Основним їх недоліком залишається відсутність єдиного принципу. Все це, на думку О. В. Куніна, показує безплідність використання для класифікації фразеологічних одиниць одного лише семантичного принципу [

Робилися спроби, як уже  зазначалося, застосувати класифікацію В. В. Виноградова без змін або у дещо зміненому вигляді до фразеологічних одиниць німецької мови. Але й тут значних успіхів досягти не вдалося. Та це й закономірно. Класифікація, побудована на хибній основі, не може бути успішно використана як база для утворення інших класифікацій, оскільки перший недолік неминуче повторюватиметься і далі.

 

 

 

 

 

2.2. Структурно-семантичний принцип  класифікації фразеологізмів

Критика основ семантичної класифікації, у якій значне місце неминуче займе  суб’єктивний фактор, привела до необхідності шукати нові можливості і способи  класифікації фразеологізмів. Одним  із таких способів стало використання у семантичних дослідженнях структурних  особливостей одиниць.

Щоб повністю виключити у  класифікації вплив суб’єктивного фактору, О. В. Кунін систематизує фразеологічні одиниці за їх структурно-семантичними особливостями. Його класифікація, здійснена для фразеологічних одиниць англійської мови, передбачає поділ фразеологізмів на класи, підкласи і розряди.

Класи О. В. Кунін виділяє на основі функції фразеологізмів у процесі спілкування: 1) номінативні фразеологічні одиниці; 2) номінативно-комунікативні фразеологічні одиниці; 3) фразеологічні одиниці ні номінативного, ні комунікативного характеру; 4) комунікативні фразеологічні одиниці [66, с. 312].

Перший клас охоплює звороти  типу словосполучень, які виконують у реченні лише номінативну функцію. Наприклад: be on top of the world, all the world and his wife. О. В. Кунін відносить сюди також словосполучення з одним повнозначним словом (above the salt at a premium), сурядні сполучення типу wear and thea і частково предикативні звороти типу see how the land lies.

До другого класу належать дієслівні фразеологізми, які можуть бути трансформовані в речення з присудком у пасивному стані, наприклад: to break the ice — the ice is broken, to put the cart before the horse — the cart is put before the horse.

Третій клас складають  вигукові фразеологічні одиниці типу словосполучень та речень. Наприклад: by George!, Jesus Christ!, damn jour eyes!, hold your horses!, Queen Anne's dead! В окремий клас вони виділені на тій підставі, що поки що не доведений ні їх номінативний, ні їх комунікативний характер.

У четвертий клас входять  фразеологічні одиниці, що за своєю граматичною структурою є реченнями. Наприклад: the coast is clear, birds of a feather flock together, when two Sundays came together (або meet), every tub must (або should) stand on its own bottom [66, c. 312— 340],

Класи О. В. Кунін розбиває на підкласи і розряди. Класифікація містить одинадцять підкласів. Вони виділяються за ознакою замкнутості / незамкнутості структури фразеологічних одиниць. В .рамках підкласів виділяється дев'ятнадцять розрядів структурно-семантичних значень в залежності від типу зв'язку між компонентами та типу переосмислення (повного або часткового). В цілому класифікація О. В. Куніна містить понад 50 рубрикацій. А це створює значні труднощі в практичному користуванні нею.

2.2.1. Класифікація фразеологізмів І. І.Чернишової

Інший вид структурно-семантичної  класифікації, фразеологічних одиниць  пропонує І. І. Чернишова. Дослідивши характер значення та структури фразеологічних одиниць німецької мови, вона виділила серед них дві великі групи:

1. Стійкі словосполучення фразеологічного типу. Вони характеризуються двома критеріями: відтворюваність та повна або часткова семантична трансформація компонентів.
2. Словосполучення не фразеологічного типу. Вони характеризуються лише відтворюваністю.

Перша група поділяється  на наступні підгрупи.

До фразеологічних єдностей І. І. Чернишова відносить одиниці, які виникли внаслідок семантичного переосмислення або зрушення вільних словосполучень. Загальною ознакою фразеологічних єдностей виступає цілісне значення, що виникає на основі семантичного зрушення всіх компонентів. Індивідуальний смисл компонентів у єдностях повністю губиться, наприклад: jmdm den Kopf waschen - намилити кому-небудь шию (голову); keinen Finger krümmen - не ударити палець об палець (букв.: не зігнути жодного пальця): etw. auf Eis legen - заморозити, не дати ходу.

Образна мотивація може з часом бути втрачена: 1) внаслідок виходу із ужитку деяких звичаїв німецького народу, наприклад: den Stab über jmdn brechen - винести вирок кому-небудь (у давнину над засудженим до страти ламали дерев'яну паличку); etw. auf dem Kerbholz haben - мати за собою якусь вину (у дописьменний період борги позначалися засічками на дерев'яних паличках); 2) внаслідок архаїзації лексики, наприклад: schlecht und recht - рівно, врівень; скромно і чесно (порівн. архаїчне значення слова schlecht рівний, прямий; простий, нештучний); 3) внаслідок наявності у складі фразеологізму жаргонної чи професіональної лексики, наприклад: guten Ankraz haben (молодіжний сленг) мати успіх; der ganze Zinnober (солдатський жаргон) всі; einen tollen Zahn darauf haben (професіональний жаргон) розвивати велику швидкість.

За граматичною структурою фразеологічні єдності є словосполученнями, два ВИДИ яких мають твердо фіксовані  структурні особливості. Це а) парні сполучення (Wortpaare, Zwillingsformeln) і б) компаративні фразеологічні одиниці;

а) парні сполучення – це фразеологізми з цілісним поняттям, яке виникає в результаті семантичного перетворення твірних сполучень, які включають два однорідних слова, які з’єднуються за допомогою сполучника und, рідше oder, weder…noch.

Смислова цілісність парних сполучень обумовлена двома причинами:

• Єдністю образу в метафоричних парних сполученнях, наприклад: unter Dach und Fach, zwischen Tür und Angel, hinter Schloß und Riegel, mit Haut und Haar.
• Приналежність одному і тому ж поняттю (при синонімічних чи тематично близьких компонентах), наприклад: Art und Weise, schalten und walten, hoffen und harren, leben uns weben чи приналежністю до родового поняття (при компонентах-антонімах), наприклад: Tag und Nacht, groß und klein, arm und reich.