Глобалізація в мовному аспекті

Дослідники відзначають збільшення рівня запозичуваності англіцизмів особливо  за  останні 5 років.  Причому  лексеми,  засвоєні  кілька  років  тому,  вже переходять на третій етап адаптації іншомовних лексем у мові-реципієнті, коли носії мови  не  відчувають  чужомовного  походження  слова,  що  поступово  втрачає жанрово-стилістичні, ситуативні і соціальні особливості; так званий етап стабілізації  значення. У цей час відбувається продуктивний процес деривації, коли  від  новозапозиченого  англіцизму  починають  утворювати  похідні  слова.

Активне втручання англійської мови в будь-яку іншу призводить до змін їх структури. Так, саме структури в цілому, а не лише лексичної їх частини, адже поява багатьох англіцизмів зумовлює деякі труднощі в граматичній адаптації цих слів до узусу тої чи іншої мови.. Такі вирази, наприклад, як public relations (паблік рілейшнз) призводять до використання невластивої нашій мові категорії безвідмінковості, що посилює тенденцію до аналітизму. Іншомовні слова також впливають на послаблення значення категорії роду, адже абсолютна більшість запозичених з англійської слів мають в українській мові чоловічий рід: саміт (summit), брифінг (briefing), шейпінг (shaping), тренінг (training), кілер (killer), хіт (hit), трилер (thriller), сервіс (service), плеєр (player), тостер (toaster), маркетинг (marketing), дилер (dealer), провайдер (provider), аплікат (applicant), спікер (speaker), істеблішмент (establishment), прайс-лист (price-list), овер-тайм (over-time) та багато інших.

Особливий резонанс критики серед мовознавців викликають англіцизми, які мають українські еквіваленти, але чомусь не використовуються. Так, наприклад, часто  в  наукових  текстах  уживаються англомовні  замінники  загальновживаних  слів: креативний (англ. creative) замість  творчий,  латентний (англ. latent)  – прихований, варіабельний (англ. variable) – змінний. В. Радчук уклав цілий список слів-запозичень, що  піддаються  перекладу,  але  здебільшого використовується їх англомовний варіант. Серед них: андеграунд (underground) – підпілля; аплікант і аплікація (applicant, application) – заявник  і  заява;  біг-борд (bigboard)  –  панно;  бізнес-ланч (business lunch)  – діловий  обід;  бренд (brand)  –  ґатунок;  генерація (generation) – покоління; дайджест (digest) – оглядовий збірник; джек-пот (jack pot) – найвища  сума виграшу; інтенція (intention) – намір, задум;  маркетинг (marketing)  –  збут,  вивчення  ринку; кастинг (casting) –  конкурсний  відбір;  котон (cotton) –  бавовна; памперо (pampers) – підгузник; плеєр (player) – програвач; пресинг (pressing) – тиск, натиск; промоція  і  промоушн  (promotion) –  заохочення,  сприяння, підтримка, допомога; респекту вати (respect) – шанувати; рецепція (reception) –  сприйняття;  спічрайтер  (speechwriter) –  складач промов; суїцид (suicide) – самогубство; тост (toast) –  грінка; трейдер (trader) – торговець; фан (fan) – болільник, уболівальник. А  до  слова імплементація (implementation),  на  думку  вченого,  можна підібрати  понад  30  українських  відповідників, серед них: впровадження, запровадження, втілення, втілення  в  життя,  введення,  введення  в  справу, виконання,  здійснення,  проведення  в  життя, перетворення в дійсність, перетворення в життя, реалізація, матеріалізація, справдження, звершення, вживляння, законодавче запровадження, законодавче утвердження, введення в (законодавчу) практику, надання чинності, набуття чинності, узаконення, внесення  змін  (до  закону),  внесення  поправок, перегляд (закону) [19; 26]. Науковець вважає, що  вживання  таких  термінів  є  своєрідною даниною моді або невмінням перекласти англомовні слова чи словосполучення рідною мовою.

Відомо, що будь-яка мова знаходиться у стані безперервного розвитку і процеси глобалізації не повинні  створювати  небезпеку  втрати  різними культурами своєї індивідуальності, своєї специфіки, що  може  привести  до  втрати  носіями  цієї культури самоідентичності, до розмивання культур і внаслідок цього різноманітності. Отже, поповнення лексичного складу  рідної мови іншомовними словами мусить бути  обґрунтовано  прагматичними  потребами, неможливістю використання вже існуючих.  Цікаво, що запозичення, котрі цілком можна замінити українським словом, зустрічаються навіть в статтях з лінгвістики, які доволі критично описують стан сучасної української мови, що зазнає впливу глобалізації. Наприклад, в одній із інтернет-статей про міжкультурну комунікацію серед багатьох інших англіцизмів досить часто зустрічається слово паттерн (англ. pattern) [1; 11]. В словнику цей термін визначається як «об`єднання, інтеграція в одне сприйняття, домінантний внутрішній принцип, зразок, модель різних елементів культури, притаманних певній національній лінгвокультурній спільноті» [25; 132]. Але це слово можна було б замінити на наше зразок, модель і зміст висловлювання від цього не змінився б.

Досить поширеним, навіть глобально поширеним є використання англомовних запозичень в українській термінології, що є більш природнім процесом порівняно із згаданими вище явищами. В цій сфері мовної діяльності, мабуть, наймасштабніше відтворилися світові глобалізаційні тенденції. Еволюція  сучасної української термінології здебільшого обґрунтована швидким розвитком науки, як національної так і світової.  Виникає  потреба  опрацювання  нових публікацій, перекодування наукової інформації зі світових мов на українську. Разом із здобуванням нової інформації, нових знань, запозичуються і мовні форми. Мова сучасної науки виявляє тенденцію до творення  універсальних  форм  вираження.  У лексичному  складі  наукових  праць,  написаних різними світовими мовами, є чимало спільних лексем. За останні десятиріччя відбувся термінологічний «вибух» у багатьох галузях людської діяльності: технічній, економічній, правовій та гуманітарних. Виникла  потреба  систематизації  іноді  стихійно народжених  термінів.  Проблеми національного термінотвору зумовлені впливом глобалізації сучасної науки і пов’язаним з нею широким напливом іншомовної лексики.  За умовами дбалого використання, англійські запозичення збагачують словник науковця, впливає  на  еволюцію  сучасного,  зокрема українського термінотворення.

Глобалізація  в  науковій  сфері  найбільше впливає  на  еволюцію  термінології  гуманітарних наук. За рахунок легкості транскордонних впливів, розвитку  телекомунікацій  значно  поповнився склад  науково-технічних  і  спортивних  термінів. Англомовні  терміни  macros, option, printer, site, server, file, hosting, crack, save, account –  макрос,  опція,  принтер, сайт, сервер, файл, хостинг, крякати, сейвити, екаунт [26] давно проникли  у свідомість масового  користувача  комп’ютерної  техніки. Мовознавці широко застосовують термін концепт (concept) замість відомого слова поняття.  Економісти, називаючи  учасників  ринкових  відносин, вживають  такі  терміни,  як брокер (broker), менеджер (manager), дистриб’ютор (distributor). Більшість спортивних ігор мають в українській мові назви, запозичені з англійської шляхом транс кодування чи то калькування – крикет (cricket), волейбол (volleyball), регбі (rugby), гольф (golf). У термінологію  гуманітарних наук  давно залучено терміни дискурс (discourse), релевантний (relevant).

Питання, як  запозичувати  найменування  найновіших технічних  засобів, є  і досі  відкритим. Так, наприклад, конкретизація певних понять вимагає повних запозичень. У сфері економіки з’явилися останніми роками такі новоутворення як: маржа (margin) – різниця між цінами; ф’ючерси (futures) – вид  цінних  паперів  на  деривативній  біржі; брендинг (branding) – просування конкретної марки на  ринок;  ваучер  (voucher)  –  виправдовувальний документ,  розписка [26] – які  більш  сприйнятливі  у своєму  запозиченому  виді,  особливо,  якщо вживаються  у  сфері  міжнародних  економічних стосунків. Поповнення термінології відбувається і  за  рахунок  запозичених  термінів,  що позначають  появу  нових  професій  таких,  як: менеджер  (manager),  супервайзер  (supervisor), дистриб’ютор (distributor), мерчандайзер (merchandiser). У сучасному діловому світі з'явилося слово «хед-хантер» - людина, яка шукає нових перспективних працівників. Фріками (freak)  часто  в  бізнесі  називають  людей  дещо  дивних,  дивакуватих.

Кожне запозичене слово або термін містить у собі  певну  сукупність  формальних  варіацій, тому,  переходячи  з  однієї  мови  в  іншу, запозичені  слова  підкорюються  варіативності мови-реципієнта.  Від  запозичених  іменників утворюються  похідні  слова:  мерчандайзинг (merchandising)  – мерчандайзинговий; маркетинг (marketing) – маркетинговий. Існує також група змішаних запозичень, коли один  або  декілька  компонентів  є  словами англійської і української мов, наприклад: бізнес-пропозиція,  конференц-зал,  зірка  шоу-бізнесу.  У цій  групі  запозичень  одна  мова  використовує лексичні  явища  та  терміни  іншої  мови,  не порушуючи своєї структури.

Тобто на цих зразках ми маємо змогу дослідити, що явище англомовних запозичень стало настільки вагомим, що вже розвинуло власну класифікацію, як і будь-який природний процес мовної еволюції. Лінгвісти виділяють повні і змішані запозичення з точки зору якості адаптації до фонетичних, граматичних, орфографічних норм мови [20; 6].

Глобалізація як об’єднавчий фактор міжкультурної комунікації змінює також етичні норми повсякденного мовлення, встановлює універсальні правила спілкування між людьми, які розділені лінгво-етнічним бар’єром. Тобто , мовна універсалізація дає змогу представниками культур з різними комунікативними традиціями знайти спільний засіб взаємодії, легкий і зрозумілий у всьому світі. Але часто це явище розповсюджується на людей однієї мовної групи, і вони вживають недоречні запозичення в більшості випадків тільки тому, що це видається престижним. Іноді це доходить до абсурду. Яскраві приклади впливу англійської мови на лексикон сучасних носіїв російської (і української) мови  наводить Анжела Шрольберг на сторінках журналу “СловоWord” [36;18]. Ось кілька прикладів: “Вайфуля, залокай форточку, а то наші чилдернята схватять сикнес”. “Мені півпаунда он тієї ковбаски. Тільки не писиком, а слайсиками. Та тоненько наслайсайте”. У Нью-Йорку практично неможливо “аффордати апартменти”, тому що за них дуже багато “чарджають”. Якщо “шопатись на “Візу”, то можна отримати дискаунт. Ще приклади: “консумати речі”, “бейбіситити”, “юзати купони”, “апплаюватись до коледжу”, “притейпати меседж до монітору”, засейвати текст на дискету”, “проранати” программу, їсти “фетне” й “нефетне”, бути “забізеним”. Незважаючи на те, що слова ці були перекладені з російської мови, виглядають вони доволі природньо.

Користуючись престижністю вживання  кальок з англійської, сучасний рекламний бізнес намагається якомога часіше привертати увагу потенційних «консумерів» ( від англ. consumer – споживач) дивними словами та словосполученнями. Так, наприклад, в одній із рекламних брошур популярного сайту замість слова друзі  вживається слово «френди» (від англ. friend), замість повідомлення – «месаги» (від англ. message), замість розважатися – «фанитися» (від англ. fun), хоча особливого прагматичного значення такі запозичення не мають [39]. Ці приклади також ілюструють масштаби проникнення англійськї мови у розмовному і комп’ютерному дискурсах. Якщо говорити про комп’ютери, то варто наголосити, що значний внесок в розповсюдження англійськомовної лексики зробив Білл Гейтс своїми операційними системами.

Окремо відзначимо, що вплив глобалізаційних процесів на розвиток і функціонування різних мов не обмежується лише розповсюдженням англіцизмів. Бурхливий розвиток віртуальної комунікації призводить також до нехтування правилами орфографії і навіть граматики, наприклад, відсутності великих літер, пропусків артиклів, тощо [9; 3]. Теж саме можна сказати і про розповсюдження так званих “графонів”, наприклад, «4U» – for you (для тебе), «TMRW» – tomorrow (завтра), «2B or not 2B» – to be or not to be (бути чи не бути), «B4» – before (до того, як), «UR my №1» – you are my number one (ти мій номер перший), «2nite» – tonight (сьогодні ввечері) «Y not?» – why not (чому ні?), «Xplane 2me» – explain to me (поясніть мені). Таких прикладів можна навести багато, вони виникають щодня і стрімко поширюються, виходячи за рамки віртуальної комунікації у світ повсякденного спілкування.

Тобто, завдяки поширеному використанню англійськомовної лексики, рамки розуміння її як іноземної і чужої поволі зтираються. Цьому не в останню чергу сприяє і популяризація зарубіжної культури в шоу-бізнесі. Репертуар українських та російських музичних виконавців майже наполовину складається із пісень, що виконуються англіською мовою. Звідси до повсякденного мовленнєвого словника молоді увійшли такі слова і вирази, як babe, come on, shake your body – «бейба», «кам он», «шейк йо баді», та інші, і деякі з них завдяки певному контекстуальному оточенню набувають негативного відтінку і переходять в розряд вульгаризмів. Вони позбавлені прагматичногї корисності і лише забруднюють нашу мову. Можливо,через своє іноземне, ніби завуальоване звучання вони притягують на себе ознаку деякої евфемістичності, але для людини, що хоч на мінімальному рівні розуміє англійську, своєї негативної конотації вони не втрачають.

Яскраві приклади впливу англомовної глобалізації можна віднайти в німецькій мові, а саме серед неологізмів та сленгізмів. Так, за даними словника “Trendwörterbuch von Acid bis Zippies” (Matthias Horx Trendbüro), 70 % усіх слів запозичені з англійської мови [34; 7]. Наприклад:

Bad Girls, Babes або neue Schlampen – ключове поняття для жіночого руху, який виник у середині 90-х  років  і  бореться  не  за  вільний  від  чоловіків  світ,  а  за  утвердження  важливої  ролі  жінки  у суспільстві;

Brasilifikation – значний поділ суспільства на багатих та бідних, що призводить до зникнення середнього класу;

Branding – вид пірсинґування; клеймо на шкірі людини, як у великої рогатої худоби;

Brain Food – під цим поняттям прийнято розуміти продукти харчування, які впливають на мозок людини так, як тонізувальні напої (чай, кава);

Bossis – позначення нового класу споживачів з екс-НДР, які швидко розбагатіли завдяки політичній та економічній ситуації.

Результатами тяжіння до англіцизмів є зовнішньомовна ситуація, зумовлена тим, що англійська мова виконує функцію глобального спілкування.

Одним  із  головних  мотивів  запозичення  є  потреба  у  називанні  зовсім  нових  речей:  Scanner, Browser, Software. Запозичення, які не мають абсолютних відповідників, належать до масової культури кінця ХХ – початку ХХІ ст. (Pop-Ikon, Brit-Pop – “britisch pop”). Успіх англіцизмів полягає в тому, що жодна із назв німецької мови не в змозі охопити той концепт, який виражає англіцизм, не кажучи вже про конотацію, наприклад: der User – людина, яка зрідка вживає наркотики і не залежить від них. На цьому прикладі легко показати причину успіху багатьох англіцизмів: німецькі слова не можуть замінити зручну та коротку конотацію, що її пропонує англійська.

Найбільша  кількість  запозичень  здійснюється  з  метою  комунікативного  престижу.  Такі  запозичення  характерні  для  мас-медіа,  де  нерідко  виражають  тонкий  натяк  та  іронічну  дистанцію  в інформації, яка повідомляється: der EuroPayer – відносно забезпечені громадяни Європи, які розраховуються новою валютою.

Англо-американізми, розвиваючи лексичний фонд німецької мови, переплітаються із внутрішніми особливостями словникового складу і піддаються морфологічній асиміляції у мові, тобто іноземне слово підлаштовується під правила німецького правопису. Іменникам присвоюється рід, вони пишуться з великої літери, що пришвидшує інтеграцію іноземного компонента у мову: dinnern – швидко перекусити; die Floppy – 1) дискета; 2) голова, мозок; das Trash – 1) сміття; 2) музика та кінофільми поганої якості; die Tellerwäscher-Story – недолугі ток-шоу; der Nebenchecker – сусід; der Soundtempel – дискотека (можливо, й приміщення дискотеки, дискотечний заклад). Американські запозичення виступають деякою мірою чинником зовнішнього розвитку лексичного фонду, що впливає на його оновлення. Для мовних змін характерне утворення нових слів: запозичення, їх залучення у комунікативні структури, подальші зміни залучених номінацій, бурхливий розвиток сленгу.