Французский сленг в русском переводе

 

     Певні труднощі представляє переклад слова «fumier» в реченні: “Il n’y a pas moyen qu’il nous renvoie ses comptes, ce fumier-là! Pas moyen!”(CV,p.146) Якщо перевести слово «fumier» із значенням, яке воно має в словнику В.В. Потоцької (навоз), то стає зрозуміло, що його використання в перекладеному тексті вельми сумнівно. Порівнюючи цю фразу з перекладеного тексту з оригіналом, легко виявити, що дійсно слово "fumier" в оригінальному тексті і його аналог у перекладі функціонують в абсолютно різних словосполученнях.

     Розглянемо інший приклад: «Merde!» та «Ах, ты гавнюк!», якщо їх 
розглядати поза контекстом, вони взагалі нееквівалентні. Вони дійсно реалізують різні смисли. Однак, взяті у відповідних контекстах, вони досить точно і повно відповідають один одному в двох мовах.

     Наступний уривок цікавий тим, що лайливе слово "sacré" (чёртов, проклятый) набуває пестливу експресію: «...Est-ce qu’ils sentent toujours, vos pieds, Jean ? Sacré Voireuse va !» (CV,p.106) -  «… У вас все еще преют ноги, Жан, чертушка вы этакий?» (СП,с.115) .

     Розглянемо вираз «Nom de Dieu» , який вважається богохульним, і на російську він перекладається як «Чорт побери» або «Чорт возьми». Але разом з тим важливо мати на увазі, що французьке «Nom de Dieu» відповідає Hell!, Porto dio!, Herr Gott Sacrement! etc. і розцінюється носіями мови як дуже різке і брутальне лаяння, яке абсолютно не відповідає російським виразам «Чорт возьми» або «К чорту». Російські виразу нешкідливі в силу того, що в російській мовній спільності чортихання відмінно уживаються із зверненням до Богу, виразами типу «Ей-Богу», «Разрази меня Бог» і т.д.

     В аналізованому романі Л.Ф. Селіна мало богохульних слів і виразів, і вони не дуже кидаються в очі. Не помітив їх і перекладач. "Nom de Dieu" на сторінці 9 він переклав як «чорт возьми», яке не несе стилістичного навантаження. Та в перекладеному тексті багато різних чортиханій: «чортовая Вуареза», «чертушка», «ко всем чертям», «чорт побери», «кретин чортов» і т.д. У більшості випадків чортихання заміщають в перекладеному тексті саме непристойну лексику (merde, charogne, s'en foutre, etc.), що робить перекладений текст більш пристойним у порівнянні з оригіналом. Тобто не дотримується стилістичне забарвлення і не зберігається сенс оригіналу.

                                        

                                            ВИСНОВКИ

     На даний момент в багатьох країнах світу йде інтенсивний процес трансформації живої мови, головним моментом якого є поява нового сленгу. На словотворчий процес російської та французької мов впливають такі фактори, як зміна соціального строю, поява різних субкультур, а також запозичення, верлан, апокопа чи афереза і так далі.

     В даній роботі ми намагались розкрити сутність сленгу в сучасній лінгвістиці та розглянути всі особливості перекладу французького сленгу на російську мову в художньому тексті.

     Ми ознайомилися з загальними проблемами перекладу художнього тексту, дали визначення поняттям «еквівалентний» та «адекватний» переклади. До того ж, ми розглянули деякі теоретичні положення, що стосуються розподілу сленгу та його творення.

     Як було зазначено вище слег це синонім арго. Під арго ми розуміємо нетехнічну лексику, що використовуєтьс якоюсь соціальною групою, що перестала бути секретною мовою, якою вона була спочатку. Також є просторіччя, які характеризуються як різновид мови, використані народом, під яким традиційно розуміється (тими, хто представляє еліту) недостатньо освічена частина населення. І, розмовна лексика – це дозволена, тобто практично вживана лексика у всіх шарах суспільства, яка входить у літературну норму, становлячи самий нижній її ярус, при цьому відрізняючись від лексичних одиниць інших регістрів зниженої лексики скоріше позитивним, ніж негативним компонентом значення.

     Ретельно проаналізувавши твір, нами було зареєстровано багато слів, що не належать до нейтральної лексики, при перекладі якої Корнєєв Юрій Борисович використовував найчастіше еквіваленцію та транспозицію,наприклад, (транспозиція)- cette vache - сволочь(сволочная), à la con- дурацкий(херня), (еквіваленція)-canard-утка(кляча), але дослівний переклад також мав місто бути,наприклад, geule-морда. Ми зазначили, що деякі слова не набули адекватного перекладу, а деякі навіть не мають російського еквіваленту.

     Але отримані результати не вичерпують усього змісту розглянутої проблеми. Ще більш докладніше ми будемо розглядати її та розмовляти на цю тему в нашій подальшій дипломній роботі.

 

 

 

 

 

 

 

                

 

 

                    

 

 

 

 

 

 

                 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Научна література:

1. Білас А. А. Відтворення арготизмів в українських перекладах роману

Л.-Ф. Селіна “Подорож на край ночі” // Мова і культура. –  К.:Дім    Дмитра Бураго. 2004. –  № 7. – Т. VIII. Теорія і практика перекладу. – С. 146-151.

2. Береговська Е.М. Молодіжний сленг: формування й функціонування // Питання мовознавства. 2006.-№3 -с.32-41.
3. Веденіна Л.Г. Особливості французької мови. М.:Просвітництво. 1988.-239с.
4. Волошин Ю.К. Дисертація. К.,2000.-10с.
5. Голденков М. Обережно! HOT DOG! Сучасний активний English. Мн.: ООО «Інпредо», 1997.- 212с.
6. Жаркова Т.І. Про сленг сучасної французької молоді.// Іноземна мова в школі. 2005.-№1.-с.96-100.
7. Казакова Т.А. Художній переклад: у пошуках істини. СПб.,2006.-224с.
8. Коміссаров В.Н. До науки перекладати.// Питання теорії перекладу в зарубіжній лінгвістиці. М., 1978.
9. Складчикова Н.В. Семантичний зміст метафори та різновиди його компенсації при перекладі.// Номинація та контекст. Збірник научних робіт. К., 1985.
10. Смірнов Д. Молодіжний сленг від Сталіна до наших днів.// Комсомольська правда № від 04.09.2008р.-21с.
11. Хомяков В.А. Три лекції про сленг: посібник для студентів педагогічних інститутів. В.,1970.-62с.

Лексикографічні джерела:

12. Гриньова Є.Ф. та Громова Т.Н. Словник розговорної лексики французької мови. М.:Російська мова. 1987.-637с.
13. Ковальова С.М. Сучасний енциклопедичний словник. М.: «Радянська енциклопедія». 1979.-1600с.
14. Ожегов С.И. Словник російської мови. М.,1992.-634с.
15. Потоцька В.В. Французько-російський словник. М.:Совецька енциклопедія, 1954.- 615р.
16. Ретинська Т.І. Словник арго французької молоді, що вчиться. М.: Едіторіал УРСС.,2009.-168с.
17. J. Ayto and J. Shmpson. The Oxford Dictionary of Modern Slang.- Oxford University Press, 1992.- 635p.
18. Jean La Rue. Dictionnaire d’argot et des principals locution populaires precede d’une histoire de l’argot par Clément Casciani.- Paris: Flammarion, Editeur, 1981.- 189 p.

Інтернет ресурси:

19. Бахударов Л.С. Мова та переклад. Питання загальної та частичної теоріі перекладу. М.,1975.-240с.- Режим доступу до статті:   http://samlib.ru/w/wagapow_a_s/barhud-trdoc.shtml
20. Основні поняття соціолінгвістики. Арго. Жаргон. Сленг.- Режим доступу до статті: http://s0ci0.ru/osnovnye-ponyatiya-sociolingvistiki/71-argo-zhargon-sleng.html

Художня література:

1. Céline L.F. Voyage au bout de la nuit.- Paris: Gallimard, 2001.- 505 p.(СV)
2. Селин Л.Ф. Путешествие на край ночи. Пер. с фр. Ю. Корнеева. –Харьков: Фолин, 1999. – 496 с. (СП)