Управління фінансовими ризиками підприємства

     Таблиця 2.7

     Аналіз  динаміки коефіцієнту фінансової стійкості  та коефіцієнту співвідношення залучених і власних коштів ТОВ «Азовконтракт»

 

     Показник  фінансової стійкості підприємства не відповідає нормативному значенню. Різке зниження даного коефіцієнту в кінці року обумовлено підвищенням обсягу позикових коштів майже в 1,13 рази.

     Згідно  даних таблиці 2.8 на кожну гривню вкладених в активи підприємства власних коштів на початок року припадало 56 коп. позикових коштів, на кінець року – 63 коп. Тобто підвищився рівень фінансової залежності підприємства від позикових коштів.

     З метою визначення рівня фінансової стійкості підприємства оцінимо також показники, які характеризують забезпеченість запасів і затрат відповідними джерелами їх фінансування.

Таблиця 2.8

     Зведена таблиця показників, які характеризують забезпеченість запасів і затрат відповідними джерелами їх формування ТОВ «Азовконтракт», тис. грн.

 

     Як  видно з даних таблиці 2.8, на підприємстві в звітному році спостерігалася нестача коштів для формування запасів і затрат. Це спричинено недостатнім обсягом власних обігових коштів та повною відсутністю в підприємства довгострокових кредитів. Протягом року загальна нестача джерел фінансування скоротилася з 4210,8 тис. грн. до 4856,5 тис. грн. Але не слід трактувати це явище як позитивну тенденцію, оскільки дане скорочення спричинене, значною мірою, збільшенням кредиторської заборгованості. У випадку одночасної вимоги погашення боргу з боку кредиторів підприємство опиниться в дуже скрутному становищі.

     Таким чином компанія «Азовконтракт» має нестійке фінансове становище. З одного боку, підприємство має достатньо високу частку власних коштів в загальній сумі джерел їх формування, але з другого боку, цих коштів не вистачає для того, щоб забезпечити ними виробничі запаси і затрати підприємства. 

         2.3 Вплив дебіторської і кредиторської заборгованості на фінансовий стан ТОВ «Азовконтракт»

     Короткострокові кредити підприємство не залучало. Це пояснюється досить високою обліковою  ставкою НБУ та жорсткими умовами  кредитування. Більшу частину обсягу кредиторської заборгованості складає заборгованість перед постачальниками, яка являє собою комерційний кредит, по якому не потрібне забезпечення та який майже безкоштовний. Зростання об'єму даної заборгованості в звітному році свідчить про фінансові ускладнення на підприємстві.

     Аналіз  активів підприємства дозволяє надати загальну оцінку зміні всього його майна. Оцінка сукупних активів, в свою чергу, дозволяє зробити висновок про  те, в які активи вкладені знову  залучені фінансові ресурси або  які активи зменшились за рахунок зменшення фінансових ресурсів, чи навпаки.

     Аналітичний розрахунок, що відображає динаміку та структуру активу балансу, приведений в таблиці 2.9. 
 
 
 
 
 
 

     Таблиця 2.9

     Аналіз  складу та структури активу балансу ТОВ «Азовконтракт» за 2010р.

 

     З таблиці 2.9 бачимо, що загальна вартість майна підприємства збільшилась на 2324,4 тис. грн. або на 14,11%. В складі майна частка необоротних активів зменшилась на 1620,7 тис. грн. (19,76%). Розмір незавершеного будівництва в звітному році збільшився на 101,6 тис. грн. та склав 202,8 тис. грн.

     Оборотні  ж активи за звітний період збільшились  на 3945,1 тис. грн. (19,74%). Але не слід розглядати це збільшення як позитивну тенденцію, оскільки воно відбулось головним чином  за рахунок збільшення залишків виробничих запасів, готової продукції та товарів, (на 2572,4 тис. грн.) і значного збільшення дебіторської заборгованості за товари (на 1401,2 тис. грн.). Це свідчить про те, що продукція не користується попитом. Причиною цього є висока собівартість продукції. Тому слід переглянути цінову політику підприємства та доцільність надання знижок для негайної оплати. Виробничі запаси збільшилися на 598,8 тис. грн. (3,10%). Варто подумати про продаж частини виробничих запасів задля збільшення грошових коштів, тим паче, що грошові кошти та їх еквіваленти за звітний рік зменшились на 28,5 тис. грн. і на кінець періоду взагалі були відсутні. Також, аналізуючи дану таблицю слід звернути увагу на збільшення сум дебіторської заборгованості за товари (на 1174,6 тис. грн.), по розрахунках з бюджетом (на 56,8 тис. грн.), по внутрішніх розрахунках (на 101,2 тис. грн.) та іншої поточної дебіторської заборгованості (на 125,4 тис. грн.). Дані зміни свідчать про погіршення розрахункової дисципліни в бік зниження платоспроможності. Підприємство може скоротити відвантаження продукції, тоді рахунки дебіторів зменшаться. Наявність заборгованості дебіторів спричиняє фінансові труднощі, оскільки підприємство відчуває недолік фінансових ресурсів для здійснення фінансово-господарської діяльності, виплати заробітної плати та ін.

     Розподіл  коштів між основним та оборотним  капіталом на початок року складає  відповідно 90,10% та 9,90%. На кінець року зменшився  основний капітал на 1620,7 тис. грн. (19,76%), а приріст оборотного склав 2324,4 тис. грн. (14,11%). Тобто трапився перерозподіл коштів в бік зниження менш мобільної їх частини – основних коштів.

     Доля  кредиторської заборгованості в  формуванні оборотного капіталу складала:

на  початок року: (9239,2: 1631,2) × 100 = 566,41%;

на  кінець року: (11777,3: 5576,3) × 100 = 211,20%.

     Отже, беручи до уваги проведений аналіз можна стверджувати, що структура  фінансових ресурсів підприємства за звітний рік була незадовільною (це пов'язано з тим, що частка власного капіталу в структурі пасивів  не покриває частку необоротних активів в структурі балансу), незважаючи на наявність значної дебіторської заборгованості, яка пов'язана з традиційними труднощами збуту продукції в нашій економіці.

     Причинами нестачі ліквідних оборотних  засобів є збитковість діяльності підприємства, що веде до нестачі власних джерел для самофінансування, а також відволікання коштів у дебіторську заборгованість. 

     Висновки  до другого розділу

     В ході аналізу фінансового стану  ТОВ " Азовконтракт " було виявлено ряд ризиків: ризик ліквідності, ризик фінансової стійкості та ризик платоспроможності. На підприємствів відбувається перевищення обсягу кредиторської заборгованості над обсягом дебіторської. Через брак ліквідних коштів підприємство не здатне покрити короткострокових зобов'язань.

     В 2010 році в порівнянні з відповідним періодом 2009 року знизилось чисельність всього, фонд оплати праці збільшився на 72 тис. грн. (40,7%). Через нестачу коштів у підприємства та відсутність замовлень воно було змушено звільнити 13 працівників

     Зараз діяльність підприємства орієнтована на розширення зв'язків із зарубіжними партнерами, що дасть змогу за рахунок надходження валютних коштів поліпшити і стабілізувати фінансовий стан підприємства.

     На підприємстві в звітному році спостерігалася нестача коштів для формування запасів і затрат. Це спричинено недостатнім обсягом власних обігових коштів та повною відсутністю в підприємства довгострокових кредитів. Протягом року загальна нестача джерел фінансування скоротилася з 4210,8 тис. грн. до 4856,5 тис. грн.

     ТОВ «Азовконтракт» знаходиться в нестійкому фінансовому стані через нестачу грошових коштів. З одного боку, підприємство має достатньо високу частку власних коштів в загальній сумі джерел їх формування, але з другого боку, цих коштів не вистачає для того, щоб забезпечити ними виробничі запаси і затрати підприємства.

     Cтруктура фінансових ресурсів підприємства за звітний рік була незадовільною (це пов'язано з тим, що частка власного капіталу в структурі пасивів не покриває частку необоротних активів в структурі балансу), незважаючи на наявність значної дебіторської заборгованості, яка пов'язана з традиційними труднощами збуту продукції в нашій економіці. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМИ РИЗИКАМИ  НА ПІДПРИЄММСТВІ «АЗОВКОНТРАКТ»

     Необхідною  умовою досягнення успіхів у сфері діяльності, яка характеризується підвищеною ризиковістю, є створення та вдосконалення управління фінансовими ризиками, що дозволяють виявити, оцінити, локалізувати та проконтролювати ризик. Механізм прийняття рішень повинен не тільки ідентифікувати ризик, але й дозволяти оцінити, які ризики і якою мірою може брати на себе підприємство, а також визначати, чи виправдає очікувана дохідність відповідний ризик. Виправданий або допустимий ризик — необхідна складова стратегії і тактики ефективного менеджменту. Процес управління ризиками включає широкий спектр дій, які можуть бути представлені як послідовність таких етапів:

     усвідомлення  ризику, визначення причин його виникнення та ризикових сфер;

     аналіз  та оцінка ризику: мінімізація або  обмеження ризиків за допомогою відповідних методів управління;

     здійснення  постійного контролю за рівнем ризиків  із застосуванням механізму зворотного зв'язку. [10]

     Удосконалення управління фінансовими ризиками на підприємстві «Азовконтракт» можна представити як послідовність наступних кроків:

     По-перше, необхідно провести глибокий аналіз внутрішнього та зовнішнього середовищ  підприємства. Визначити які існують  проблеми, як вони впливають на роботу організації, в якому напрямку рухається  підприємство, яких принципів та вірувань дотримуються працівники підприємства, тощо. З’ясувати які існують тенденцію у зовнішньому оточенні та як вони вплинуть на роботу підприємства. Хто є основними конкурентами, яка структура ринку, які характеристики послуг є найважливішими для споживачів, тощо. На цьому етапі можуть використовуватись популярні  

інструменти стратегічного менеджменту: SWOT-аналіз, модель конкуренції в галузі та ланцюг створення вартості М. Портера, тощо.

     По-друге, виділити основні бізнес-процеси  підприємства, тобто ті, які є найважливішими для неї з точки зору прибутковості та забезпечення виживання у довгостроковій перспективі.

     По-третє, необхідно визначити місію підприємства, встановити ієрархію її цілей. Де на найвищому  рівні знаходяться стратегічні  цілі, їм підпорядковуються довгострокові, далі ідуть середньострокові та замикають цю послідовність короткострокові цілі. Питання розробки цілей та місії досить глибоко розроблені в літературі по менеджменту, тому ми не будемо докладно зупинятись на цій проблематиці. Зазначимо лише, що встановлені цілі мають відповідати загально відомим вимогам.

     В-четвертих, розробити систему показників оцінки роботи підприємства та досягнення нею  встановлених цілей.

     В-п’ятих, розробити стратегію, яка представлятиме собою загальні принципи діяльності підприємства, а також план конкретних дій по досягненню встановлених цілей. При цьому стратегія може змінюватись протягом її реалізації або при суттєвій зміні зовнішнього та внутрішнього середовищ. Сам процес розробки стратегії представляється, як розробка комплексу дій по кожному з основних бізнес-процесів спрямованих на вирішення існуючих у відповідних процесах проблем та підвищення їх ефективності.