Структура фінансової звітності

Оскільки при читанні  балансу користуються не одним, а  хоча б двома балансами, це дозволяє з самого початку вивчити загальну тенденцію у рисі статей балансу, оцінка правильності (або помилковості) якої повинна і в подальшому стати одною з важливих задач його аналізу. Зіставляючи баланси на початок і кінець досліджуваного періоду, визначають як направленість руху всього балансу (збільшення або зменшення балансових статей), так і характер зрушень у складі його окремих вузлових частин. Практика аналізу балансів свідчить про те, що вже таке початкове знайомство з балансовими показниками у значній мірі визначає весь хід подальшого аналізу балансу. Дослідник звертає увагу на ті зміни в складі балансу, які є найбільш сприятливими, і ті, які, навпаки, насторожують.

 

Аналіз динаміки та структури статей балансу, оцінка майнового стану підприємства.

Показники балансу досліджуються  шляхом горизонтального та вертикального  аналізу.

Горизонтальний аналіз – порівняння величин абсолютних і відносних показників за декілька періодів; визначення обсягу та напрямків змін, а також тенденцій їх змін.

Вертикальний аналіз – визначення питомих часток окремих  статей фінансових звітів, їх порівняння. Вивчаючи сукупність показників у різні періоди, можна дослідити структурні зрушення, що дають змогу оцінити внутрішні негативні та позитивні зміни майна підприємства і джерел його утворення. При проведені даного напрямку аналізу необхідно звернути увагу на наступне:

• слід аналізувати майно підприємства, досліджуючи абсолютні показники, порівнюючи дані вартості майна на початок та кінець звітного періоду з даними минулих періодів;
• особливу увагу слід приділяти статтям балансу, що свідчить про можливі недоліки та незадовільну роботу підприємства, тобто, негативним статтям балансу;
• при здійснені аналізу слід проводити об’єктивну оцінку вартості майна в цілому, а також тієї частки, що знаходиться реально у власності та розпорядженні підприємства;
• необхідно оцінити стан необоротних активів підприємства та рівень його забезпеченості оборотними засобами.

Баланс підприємства можна вважати в цілому позитивними: якщо коефіцієнт платоспроможності  більше 2,0; забезпеченість власними оборотними засобами більше 0,1; наявний приріст власного капіталу не має різних змін в окремих статтях балансу; дебіторська заборгованість знаходиться в рівновазі з кредиторською; запаси та затрати не перевищують величини джерел їх покриття за рахунок власних оборотних коштів та позик.

 Показники, що визначаються при загальному аналізі балансу підприємства і порядок їх розрахунку:

 

Абсолютні показники  балансу підприємства

 

1. Вартість майна підприємства.  Форма 1 (ряд 280), валюта або підсумок балансу.
2. Дебіторська заборгованість. Дебіторська заборгованість за розрахунки–Інша поточна дебіторська заборгованість. Характеризує вартість вилучених на певний період з господарської діяльності підприємства оборотними засобами.
3. Кредиторська заборгованість. Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги–Інші поточні зобов’язання. Визначає вартість тимчасово залученого майна інших підприємств та фізичних осіб у господарський оборот підприємства в результаті несплати відповідних платежів.

 

Показники оцінки майнового стану підприємства

 

1. Робочий капітал.

Усього за розділом II- Усього за розділом IV.

Це власні оборотні засоби, які визначаються як різниця між  оборотними активами підприємства та його короткостроковими зобов’язаннями, наявність робочого капіталу свідчить, що підприємство має фінансові ресурси для розширення діяльності та інвестування.

 

2. Частка власних оборотних засобів .

Усього за розділом II – Усього за розділом IV

Усього за розділом II

Визначається як питома вага власних оборотних засобів  в загальній вартості оборотних  засобів, характеризує фінансову стабільність підприємства.

 

3. Коефіцієнт зносу основних засобів

__Знос____________

Первісна вартість

 

Розраховується як відношення суми зносу до первісної вартості основних засобів, характеризує фізичний стан основних засобів, стабільність та покращення показника в динаміці є позитивною тенденцією.

 

4. Коефіцієнт придатності основних засобів

Залишкова вартість

Первісна вартість

 

Розраховується як відношення залишкової вартості основних до їх первісної  вартості, чим він більший тим  кращий технічний стан основних засобів.

 

Аналіз ліквідності  балансу підприємства.

 

Ліквідність підприємства в короткостроковому періоді  визначається його можливостями покрити  свої поточні зобов’язання. Ліквідність  означає здатність перетворити  активи у готівку або отримати грошові кошти.  Короткостроковим періодом умовно визначається термін до одного року, хоча іноді він також ототожнюється з операційним циклом.

Існує декілька ступенів ліквідності. Недостатня ліквідність, як правило, означає, що підприємство не може скористуватися виникаючими вигідними комерційними можливостями. На цьому рівні недостатня ліквідність обмежує свободу у виборі та свободу дій керівництва.

Більш значна недостатність  ліквідності свідчить про те, що підприємство не може оплатити свої поточні  борги та зобов’язання. Це може призвести до інтенсивного продажу довгострокових активів та вкладень, а в найгіршому випадку – до неплатоспроможності та банкрутства.

Для власника підприємства недостатня ліквідність може означати зменшення прибутковості, втрату контролю та часткову або повну втрату вкладень капіталу. У разі, коли власники несуть необмежену відповідальність, їх збитки можуть навіть перевищити початкові вкладення.

Для кредиторів недостатня ліквідність у боржника може свідчити про затримку у сплаті процентів та основної суми боргу. Поточний стан ліквідності підприємства може також вплинути на її стосунки з клієнтами та постачальниками товарів та послуг. Такі зміни можуть призвести до неспроможності даного підприємства виконати умови контрактів та призвести до втрати зв’язків з постачальниками.

Ось чому ліквідності  надається таке важливе значення. Якщо підприємство не може погасити свої поточні зобов’язання в міру того, як наступає строк їх оплати, його подальше існування ставиться під сумнів, а це відсіває решта показників діяльності на другий план.

При проведенні аналізу  балансу підприємства насамперед здійснюють класифікацію активів підприємства за ступенем їх ліквідності та пасивів  – за терміновістю оплати (таб. 3).

 

Таблиця 3. Класифікація активів для аналізу ліквідності балансу.

 

Групи активів за ступенем ліквідності	Умовне позначення	Характеристика	Група пасивів за термінові-стю  оплати	Умовне позначення	Характери- тика
Високолік-відні		Грошові кошти	Найбільш термінові		Кредитор-ська заборго-ваність
Швидко- ліквідні		Дебітор-ська забор-гованість	Короткост-рокові		Короткострокові кредити  та позикові кошти
Повільно- ліквідні		Матеріаль-ні цінності	Довгостро-кові		Довгостро-кові кредити  та позикові кошти
Важко лік-відні		Основні засоби	Постійні		Джерела власних коштів

 

Баланс підприємства вважається абсолютно ліквідним, якщо:

; ; ; .

Для комплексної оцінки ліквідності балансу в цілому можна визначити загальний показник ліквідності за формулою:

де ВА – матеріальна  відповідальність – питома вага відповідних  груп активів та пасивів в їх загальному підсумку.

 

Характеристика основних показників ліквідності підприємства:

1. Робочий капітал (розмір власних оборотних засобів).

 

Усього за розділом II – Усього за розділом IV

 

Нормативне значення – середньо галузеве.

Різниця між оборотними активами підприємства та його короткостроковими зобов’язаннями, є „фінансовою подушкою”, що теоретично дає можливість підприємству погасити всі або більшу частину зобов’зань та продовжувати працювати.

 

2. Коефіцієнт покриття (загальний коефіцієнт ліквідності).

Визначається співвідношення усіх поточних активів до короткострокових зобов’язань, характеризує достатність оборотних засобів для покриття своїх боргів.

Усього за розділом II

Усього за розділом IV

 

3. Коефіцієнт швидкої ліквідності:

(Векселі одержані + деб. заб. за товари + деб. заб.  по розрахун-м з бюджетом)

Усього за розділом IV

 

Показує, яка частина  поточних зобов’язань може бути погашена не тільки за рахунок грошових коштів, але й за рахунок очікуваних фінансових надходжень

 

4. Коефіцієнт абсолютної ліквідності:

Поточні фін. інвестиції + грош. кош. та їх еквів. в нац. валюті + грошові кошти та їх еквіваленти  в іноземній валюті

Усього за розділом IV

 

Характеризує негативну  готовність підприємства ліквідувати  короткострокову заборгованість і  визначається як відношення суми грошових коштів підприємства та короткотермінових фінансових вкладень до суми короткотермінових зобов’язань.

 

5. Частка оборотних засобів в активах:

Усього за розділом II

Баланс

Розраховується як відношення оборотних засобів до валюти балансу  та показує їх питому вагу в майні  підприємства.

Загальний показник ліквідності  балансу показує відношення суми всіх платіжних засобів до суми всіх платіжних зобов’язань з урахуванням  їх ліквідності. Цей показник дає  змогу порівнювати баланси підприємств  за різні періоди, баланси різних підприємств та визначати найбільш ліквідні баланси.

Другим звітом, який є  складовою фінансової звітності  є звіт про фінансові результати. Вимоги до його змісту та форми встановлені  П(С)БО 3 „Звіт про фінансові результати”. Звіт про фінансові результати –  це звіт про доходи, витрати і фінансові результати підприємства.

Метою складання звіту  про фінансові результати є надання  користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про доходи, витрати, прибутки і збитки підприємства за звітний період. Звітним періодом для складання фінансової звітності, а отже і звіту про фінансові результати, є календарний рік з 1 січня по 31 грудня включно.

Для складання звітності  звітною датою вважається останній календарний день звітного періоду. Проте, на відміну від Балансу, який складається на кінець останнього дня звітного періоду, звіт про фінансові результати складається наростаючим підсумком з початку року.

 

 

Рисунок 3. Структура форми  звіту про фінансові результати

 

 

Структура першого розділу звіту про фінансові результати надає інформацію про доходи і витрати з точки зору власника підприємства, а також розглядає прибуток в основному як джерело розподілу власникам (нарахування і сплати дивідендів тощо) і усі витрати, пов’язані з отриманням доходу звітного періоду, включаючи і податок на прибуток, вважає витратами звітного періоду.

Другий розділ цього  звіту – елементи операційних  витрат – надає змогу провести необхідний аналіз структури витрат на виробництво, управління, збут та інших  операційних витрат за економічними елементами та використовуються для складання звіту про рух грошових коштів.

Третій розділ звіту  про фінансові результати – розрахунок прибутковості акцій – стосується лише акціонерних товариств, прості або потенційні прості акції яких відкрито продаються та купуються на фондових біржах, у тому числі таких товариств, які знаходяться у процесі випуску зазначених акцій.

 

Вимоги до достовірності звіту про фінансові  результати

 

Звіт про фінансові  результати має надавати достовірне і повне уявлення про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства. Інформація, наведена у фінансовій звітності, вважається достовірною, якщо вона не містить помилок і перекручень, здатних вплинути на рішення користувачів звітності.

Інформація, що міститься у фінансовій звітності, ґрунтується на даних синтетичного і аналітичного обліку і має бути тотожна їй.

Доходи на витрати  звичайної діяльності відображаються у звіті про фінансові результати в окремих рядках, тобто розгорнуто. А у статтях, присвячених надзвичайним подіям, показується згорнуто прибуток або збиток від таких операцій.