Структура фінансової звітності

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ,МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Київський національний торговельно-економічний університет

Кафедра бухгалтерського  обліку

 

 

 

 

 

 

 

 «Структура фінансової звітності»

 

 

 

 

 

 

   

 

Виконала:

 

 

 

 

 

Перевірила:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ 2012

 

Зміст:

 

Вступ

 

1. Сутність, значення фінансової звітності та основні вимоги до неї.

 

2. Принципи підготовки фінансової звітності та її якісні характеристики.

 

3. Склад фінансової звітності:
• Баланс;
• Звіт про фінансові результати;
• Звіт про рух грошових коштів;
• Звіт про власний капітал;
• Примітки до фінансової звітності.

 

       Висновок

 

       Література

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Сучасний механізм обліку був відомий і працював ще до моменту появи першої публікації на облікову тему. З розвитком економічних  відносин облік удосконалюється як надбудова суспільної формації, зростає його значення в доказах майнової  відповідальності. Поняття обліку є досить широким і багатогранним, так як він пов’язаний з господарською діяльністю людей.

З огляду на це він перетворився на міжнародну мову  бізнесу – став обов'язковою передумовою успішної діяльності всіх господарюючих суб'єктів. Він тісно пов'язаний із такими науками, як статистика, фінанси, менеджмент, із правовими та соціальними науками.

Нинішня ситуація характеризується глобальною трансформацією усіх країн

світу до нового якісного стану , нового типу цивілізації  третього тисячоліття . Розв`язання цих  нагальних завдань здійснюється на різних рівнях та у різноманітних сферах суспільства. Облік вступає на новий щабель свого розвитку.

Перехід підприємств  у 2000-2001 роках на Національні стандарти  бухгалтерського обліку дозволяє суб'єктам  підприємницької діяльності самостійно визначати облікову політику підприємства, обирати форму бухгалтерського  обліку, затверджувати правила документообігу, встановлювати межі та форми ведення обліку.        

Бухгалтерський облік є, так би мовити, літописом діяльності будь-якого господарства, дає йому змогу поновити кожен господарський факт з усіма подробицями.Бухгалтерська інформація надає суцільну, без будь-яких пропусків, картину бізнесу і має найбільшу повноту. Така повнота інформації забезпечує підприємцям достатню свободу в прийнятті управлінських рішень, а підсумкове узагальнення інформації та одержання підсумкових показників, що характеризують діяльність підприємства, здійснюється шляхом складання звітності за звітний період.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Сутність, значення фінансової звітності та основні вимоги до неї.

Звітність – це система  показників у формі таблиці, які  відображають обсяг і результати діяльності підприємства. Її складання – завершальний етап облікової роботи.

Фінансова звітність  визначена П (С) БО 1 як бухгалтерська  звітність, яка відображає фінансовий стан підприємства і результати його діяльності за звітний період. Метою  такої звітності є забезпечення загальних інформаційних потреб широкого кола користувачів, які покладаються на неї як на основне джерело фінансової інформації під час прийняття економічних рішень (таблиця 1).

Як ми бачимо, у таблиці  державні органи управління тепер стали  одним з цих користувачів, а не тим єдиним, що постійно диктував свої вимоги, змінюючи їх на потребу податкового законодавства. Це є визнання того фактору, що врахування потреб інвестора (власника) та інших сторін, які приймають участь у підприємницькій діяльності, не менш важливе, ніж інтереси держави в отриманні податків. Адже якщо ніхто не буде вкладати свої кошти у бізнес, то й нікому буде сплачувати податки.

Для прийняття економічних  рішень користувачами фінансових звітів необхідна інформація про фінансовий стан, результати діяльності та зміни у фінансовому стані підприємства. Зазначені інформаційні потреби обумовили склад фінансової звітності:

• Баланс;
• Звіт про фінансові результати;
• Звіт про власний капітал;
• Примітки до звітів.

 

Таблиця 1. Інформаційні потреби основних користувачів фінансових звітів

Користувачі звітності	Інформаційні потреби
Інвестори, власники	Придбання, продаж та володіння цінними  паперами. Участь у капіталі підприємства. Оцінка якості управління. Визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу.
Керівництво підприємством	Регулювання діяльності підприємством.
Банки, постачальники та інші кредитори	Забезпечення забов’зано підприємства. Оцінка здатності підприємства своєчасно  виконувати свої зобов’язання.
Замовники	Оцінка здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов’зання.
Працівники підприємства	Оцінка здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов’язання. Забезпечення зобов’язань підприємства перед працівниками.
Органи державного управління	Формування макроекономічних показників.

Інші звіти (звернення  ради директорів до акціонерів, звіт керівництва  компанії, звіт аудитора тощо), які включені до звітності підприємства, не є  фінансовою звітністю.

Компоненти фінансової звітності відображають різні аспекти  господарських операцій і подій за звітний період, відповідну інформацію попереднього звітного періоду та розкриття облікової політики та її змінах, що робить можливим ретроспективний та перспективний аналіз діяльності підприємства (таблиця 2).

 Документація, яка  ведеться підприємством, містить масу деталізованої інформації. З цієї маси деталей бухгалтер повинен відібрати та об’єднати необхідні дані у форми звітів, ознайомившись з якими керівництво зможе дізнатися про справжній стан речей з метою розробки або зміни політики і контролю фактичної діяльності у відповідності зі встановленою політикою.

 

Таблиця 2. Призначення  основних компонентів фінансової звітності.

 

Компонент фінан.  звітності	Зміст	Використання інформації
Баланс	Наявність економічних ресурсів, які  контролюються підприємствами на дату балансу.	Оцінка структури ресурсів підприємства, їх ліквідності та платоспроможності  підп-риємства; прогнозування майбутніх  потреб у позиках; оцінка та прогнозування  змін в економічних ресу-рсах, які  підприємство, ймо-вірно, контролюватиме в майбутньому
Звіт про фінансові результати	Доходи, витрати і фінансові  результати діяльності підприємства за звітній період.	Оцінка та прогноз: прибут-ковості  діяльності підпри-ємства; структури  доходів та витрат.
Звіт про власний капітал	Зміни у складі власного капіталу підп-ва протягом звітного періоду.	Оцінка та прогноз змін у власному капіталі.
Звіт про рух грошових коштів	Генерування та використання грошових коштів протягом звітного періоду.	Оцінка та прогноз операцій-ної, інвестиційної та фінан-сової діяльності підпри-ємства.
Примітки	Обрана облікова політика. Інформація, не наведена  безпосередньо у  фінансових звітах, але обов’язкова  за П (С) БО. Додатковий аналіз статей звітності, необхідний для забезпечення її зрозумілості.	Оцінка та прогноз: облікової політики; ризиків або непівності, які впли-вають на підприємство, його ресурси та зобов’язання; діяльності підрозділів підприємства, тощо.

 

Система ведення документації повинна встановлюватися для  того, щоб забезпечити надходження необхідної інформації з бухгалтерських записів у звіти. Чітка система звітів базується на чіткій системі ведення документації.

Обліковий процес має  на меті забезпечити сталий потік  такої інформації до всіх зацікавлених осіб. У загальних рисах зазначене вище зображено на рисунку 1. Фінансові звіти є головним джерелом потрібної інформації на постійній основі. Ця інформація забезпечує зворотній зв’язок по кожному прийнятому рішенню.

 

Рисунок 1.     Обіг облікової інформації в процесі  прийняття на виконання рішень.

 

 

 

Об’єкти обліку у фінансовій звітності можуть наводитися лише за умови, що:

• існує вірогідність надходження і вибуття майбутніх, економічних вигод ;
• оцінка таких об’єктів може бути достовірно визначена.

Готуючи фінансову звітність, необхідно дотримуватися наступних якісних характеристик:

1. Зрозумілість – доступність для розуміння користувачів, які мають достатні знання в сфері ділового та економічного життя, бухгалтерського обліку. Для того, щоб фінансова звітність була зрозумілою користувачам, вона повинна містити дані про :
• підприємство;
• дату звітності і звітний період;
• валюту звітності та одиниці її виміру;
• облікову політику підприємства та її зміни;
• консолідацію фінансових звітів;
• припинення (ліквідацію) окремих видів діяльності;
• обмеження відносно володіння активами, участь у спільних підприємствах;
• виявлені помилки минулих років і пов’язані з ними користування;
• переоцінку статей фінансових звітів, а також містити іншу інформацію, розкриття якої передбачено відповідними П (С) БО;
2. Доречність – вплив на економічні рішення користувачів, оцінку минулих, теперішніх і майбутніх подій, прогнозування результатів діяльності, виправлення помилок у господарській діяльності. Фінансова звітність повинна містити тільки доречну інформацію, що дозволяє належним чином впливати на прийняття рішень; оцінку минулих і майбутніх подій;
3. Надійність – в представленій у звітності інформації не повинно бути суттєвих помилок. Надійність звітності забезпечує:

• правдиве подання операцій і подій;

• перевагу сутності над формою (необхідність відображання операцій і подій у відповідності до їх економічної сутності й реальності);
• нейтральність (необхідність неупередженого відображання інформації в звітності, тобто відображення  інформації без цілі здійснення впливу на рішення для досягнення бажаного результату);
• обачність (обережність в процесі формування суджень, розрахунків);
• повнота (інформація не повинна містити пропусків).

До фінансової звітності  пред’являють наступні вимоги, що забезпечують її достовірність (рисунок 2).

Рисунок 2.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Принципи  підготовки фінансової звітності  та її якісні характеристики.

 

Для досягнення якісних  характеристик інформації, яка міститься  в фінансовій звітності, під час  її формування дотримуються ряду принципів.

Під час підготовки фінансової звітності кожне підприємство розглядається  як юридична особа, що відокремлена від  власників – фізичних осіб. Таким  чином, особисте майно та зобов’язання власників не повинні відображатись  у фінансовій звітності підприємства. Тому у фінансовій звітності (зокрема, в балансі) передбачене відображення лише зобов’язань власників за внесками до капіталу та розподілу власникам (у вигляді відсотків, дивідендів, вилучення капіталу тощо). Цей принцип отримав назву принципу автономності підприємства.

Отже, якщо власник підприємства вносить власні грошові кошти  у банк з метою збільшення статутного капіталу даного підприємства, то ця операція буде відображена у фінансовій звітності. Якщо ж метою власника буде отримання відсотків за депозитним вкладом, що здійснений його власними коштами, та їх використання на свої потреби, то така господарська операція не вплине на показники фінансової звітності.

Фінансові звіти складаються  також виходячи з принципу безперервності діяльності підприємства, тобто підприємство не має ні наміру, а ні потреби ліквідуватися або суттєво зменшувати масштаби своєї діяльності, і залишатиметься таким у подальшому (принаймі протягом наступного звітного періоду).  

За протилежних обставин, якщо події після дати балансу свідчать про наміри підприємства припинити свою діяльність або про неможливість її продовження, підприємство не може використовувати П(С)БО як основу для підготовки своїх фінансових звітів (п-18 П(С)БО). Тоді поділ його активів і зобов’язань на необоротні та оборотні (довгострокові і короткострокові) втрачає доречність: адже підприємство повинно в процесі ліквідації покрити усі свої  зобов’язання (спочатку перед кредиторами, потім перед власниками), тому всі активи стають оборотними, а зобов’язання – короткотерміновими. Переважна оцінка статей балансу за історичною собівартістю також не може бути використана, їх слід переоцінювати за ринковою вартістю.