Рентабельність підприємства

характеризують  прибутковість  діяльності  підприємства  і  розраховується  як відношення отриманого прибутку до різних видів або статей витрат.

Це  найважливіша  група  показників,  оскільки  результати  їх  аналізу дозволять  ухвалити  рішення  вкладеннях власних засобів в той або інший

бізнес,  характеризує  доцільність  діяльності  компанії,  є  результуючою  її ціною.

Рентабельність  обороту (продажів),  характеризує  ефективність операційної (виробничо-господарської)  діяльності  підприємства.  Вона покликана  оцінити  прибутковість  виробництва  в  цілому,  але  також  може бути  використана  для  порівняння  прибутковості  окремих  видів  продукції.

Розраховується  як відношення операційного доходу до валової виручки. Середній  рівень  рентабельності  продажів  коливається  залежно  від галузі  і тому не має якого-небудь нормативу. Даний  показник важливий при порівнянні  його  з  відповідними  показниками  однотипних  підприємств,  в динаміці або в порівнянні з плановими показниками. 

Формування  показника рентабельності продажів показано на рис 1.1.

Рентабельність  власного  капіталу  -  найзначущіший  показник  в діяльності  підприємства,  характеризуючий ефективність  використовування майна, що знаходиться в його власності. На основі  цього показника власник

активів може вибрати  місце їх вкладення. При розрахунку береться до уваги 

не  операційний  дохід,  а  кінцевий,  чистий  прибуток,  який  буде  розподілен між  власниками (акціонерами)  підприємства.  Розраховується  як  відношення чистого прибутку до середньорічної вартості власного капіталу.

Отже,  для  підвищення  ефективності  можна  діяти  в  двох  основних

напрямах:

•  Збільшення  чистого  прибутку  -  збільшення  об'ємів  збуту  і 

рентабельності  продажів.

•  Зменшення  власного  капіталу  -  ефективне  управління  поточними 

активами і  пасивами, зниження потреби в додатковому  фінансуванні.

В  загальному  випадку  для  оцінки  доцільності  вкладення  засобів  в  той або  інший  бізнес  слід  порівняти  прогнозовану  рентабельність  власного капіталу  з  альтернативними  можливостями  розміщення  вільних  ресурсів (наприклад, депозит) з урахуванням чинника ризику.

                  Х                   

                                                                                         

 

                                                                                                                    

                                                                                             

                                                                                            

                                                                                               

                                                                                         

                              

                                                                  

 

                                                                                   

                                                                               

         Х

 

 

Рис. 1.1. Формування рентабельності продажу

Для того, щоб зрозуміти як  і за рахунок чого формується підсумковий

показник  рентабельності  власного  капіталу  слід  розглянути  ряд  проміжних показників.

Рентабельність  чистих  активів  -  показник  ефективності  операційної 

діяльності  підприємства. Розраховується як відношення операційного доходу

до середньорічної величини чистих активів, де:

 

Чисті  активи = Власний  капітал + Кредити (довго – і короткострокові) (1.4)

 

З другого боку рентабельність чистих активів формується за рахунок їх

оборотності і рентабельності продажу:

 

(Операційний  прибуток / Об'єм продаж) * (Об'єм продаж/Чисті  активи) =

=(Операційний прибуток / Чисті активи) (1.5)

 

Рентабельність  чистих  активів  використовується  при  оцінці ефективності фінансового  важеля.

Фінансовий  важель  -  співвідношення  власних  і  позикових  засобів  в

структурі  чистих  активів  характеризує  вплив  кредитування  на  ефективність діяльності  підприємства.  Основний  критерій  оцінки  ефективності фінансового  важеля  -  ставка  банківського  кредиту.  Якщо  кредитна  ставка нижче  за  показник  рентабельності  чистих  активів,  то  збільшення  частки кредитів підвищить значення рентабельності власного капіталу, і навпаки.

Значення  фінансового  важеля  показує  на  скільки  збільшиться  /

зменшиться  значення  рентабельності  власного  капіталу  при  збільшенні  /

зменшенні рентабельності чистих активів.

Фінансовий  важіль розраховується по наступній  формулі:

 

ФВ = Чисті активи / Власний капітал (1.6) 

Використовуючи  приведені  вище  показники ми  можемо  отримати

наступну формулу: 

 

Рентабельність  продаж  *  Оборотність чистих  активів * *Фінансовий важіль = (Операційний дохід / Об'єм продаж)** (Об'єм продаж /Чисті активи) * (Чисті активи / Власний капітал) =                       = (Операційний дохід/  Власний капітал) (1.7)

 

Тепер  для  отримання  остаточної  формули  рентабельності  власного

капіталу  необхідно  ввести  поправку,  щоб  в  чисельнику  фігурував  чистий

прибуток.

 

(Операційний   дохід/  Власний  капітал)**(((ОД-I)*(I-Т))/ОД)=Рентабельність власного капіталу (1.8)

 

де,   ОД - операційний  дохід; I - сума відсотків по кредитах;

Т - ставка податку на прибуток

Це  значення  відрізняється  від  отриманого  раніше,  оскільки  тут  не

враховується  деякі, так звані нерегулярні статті доходів і витрат  із звіту про

прибутки і збитки.

Схемно  формування  показника  рентабельності  власного  капіталу

показано на Рис. 1.2.

 

                                                                                         

Рис.1.2.  Схема  формування  показників  рентабельності  власного капіталу

Основними  чинниками,  що  формують  приватні  показники  і  через  них впливаючими на рентабельність власного капіталу є: 

Чинники операційної  діяльності:

• рентабельність продаж;

• оборотність  чистих активів.

Чинники фінансової діяльності:

• фінансової важіль;

• відсотки і  податки.

Рентабельність  активів  показує  прибуток,  приношуваний  всіма  без виключення  засобами  підприємства,  незалежно  від  їх  вигляду або джерела формування.  Розраховується  як  відношення  чистого прибутку  до  загальної величини  актинів.  Служить для оцінки  ефективності  бізнесу в цілому (а не тільки ефективності власного капіталу). 

Коефіцієнт  реінвестування  прибутку  -  характеризує  дивідендну політику  фірми,  показує частку  чистого прибутку,  що  залишається на підприємстві,  яке служе подальшому  його  розвитку.  Розраховується  як відношення  нерозподіленого чистого прибутку (реінвестованого прибутку) до чистого прибутку підприємства.

Іноді,  для  порівняння  реінвестованого  прибутку  з  власним  капіталом використовують іншу формулу цього показника:

 

Кг = Реінвестований прибуток / Власний  капітал на початок періоду 

(1.9)

 

Безпосередньо для акціонерів  компанії  надаватимуть  інтерес наступні показники рентабельності підприємства:

Прибутковість  акціонерного  капіталу  -  об'єм  розподілюваного  між 

акціонерами  прибутку (дивідендів)  що  доводиться  на  1  тенге акціонерного капіталу.

Чистий  прибуток  на  акцію  -  величина  чистого прибутку, отриманого підприємством, що доводиться на одну акцію.

Дивіденд  на  акцію  -  прибуток  розподілюваний  між  акціонерами, що доводиться на одну акцію.

Фінансові показники  підприємства взаємозв'язані і поліпшення одних з них може викликати погіршення інших, наприклад:

•  залучення  позикового  капіталу,  збільшує  рентабельність  власного капіталу, але знижує фінансову  стійкість компанії; 

•  підвищення  оборотності  спричиняє  за  собою  скорочення величини

оборотних активів, і отже, погіршує ліквідність;

•  залучення  довгострокового  кредиту  дозволяє  відмовитися  від короткострокового  кредитування  -  ліквідність  поліпшується  за  рахунок падіння  довгострокової стійкості.

В  цілому,  як  правило,  більш  висока  рентабельність  діяльності  має  на увазі великий ступінь ризику (низьку ліквідність і фінансову стійкість).

 

1.4 Факторный аналіз показників рентабельності

 

На  рівень  і  динаміку  показників  рентабельності  робить  вплив  вся сукупність  виробничий  –  господарських  чинників:  рівень  організації виробництва  і  управління;  структура капіталу  і його  джерел;  ступінь використовування  виробничих  ресурсів;  об'єм,  якість  і структура продукції; витрати на виробництво і собівартість виробів ; прибуток по видах діяльності і напряму його використовування.

Методологія  аналізу  чинника  показників  рентабельності  передбачає розкладання  початкових  формул  розрахунку  показника  по  всіх  якісних  і кількісних  характеристиках  інтенсифікації  виробництва  і  підвищення ефективності  господарської  діяльності.  Наприклад,  для  аналізу  загальної рентабельності (рентабельності  активів)  можна  використовувати  трьох  -  або п'ятифакторну модель.

Щоб спростити модель, витрати на виробництво і реалізацію продукції зводять  до  витрат  на  оплату  праці,  витратам  на  матеріали  і  до амортизації основних  засобів.  Для  практичного  застосування  моделі  до  витрат  на матеріали  слід  додати  вартість  комплектуючих  виробів  і  напівфабрикатів, робіт  і  послуг  виробничого  характеру (виконуваних  сторонніми організаціями  або  не  основними  підрозділами  підприємства),  палива, купувальної  енергії  і  т.п.  Витрати  на  оплату  праці  слід  доповнити відрахуваннями  на  соціальні  потреби.  Крім  того,  окремим  елементом  слід врахувати  інші  витрати  або  розподілити  їх  пропорційно між  основними видами витрат. 

В  основі  всіх  моделей,  що  використовуються,  лежить  наступне співвідношення:

                                P                       S             U     M     A

         P         P          N               1-   N         1 - N  + N  + N

R =        =          =                   =                   =

         K      F+E     F       E        F       E              F      A      E

                                  +                 +                        *       * 

                            N       N     N      N               A     N      N          (1.10)

 

де   R - рентабельність активів (капіталу);

Р - прибуток від  реалізації;

К - середня за період вартість активів;

F - середня за період вартість зовніоборотних активів;

Е - середні залишки оборотних активів;

S

      - витрати на 1 грн. продукції за повною собівартістю;

N

U

       - зарплатомісткість продукції;

N

M 

-матеріаломісткість продукції;

N

 

 

 

A

    - амортизацимісткість продукції;

N

F 

     - фондомісткість продукції по зовніоборотним активах;

Е

-фондомісткість  продукції  по  оборотних  активах (коефіцієнт

N     закріплення оборотних активів).

 

Рентабельність  активів  тим  вище,  чим  вище  прибутковість  продукції, чим  вище  віддача  зовніоборотних  активів  і  швидкість  обороту  оборотних активів, чим нижче загальні витрати на  1 грн. продукції  і  питомі витрати по економічних  елементах (засобів  праці,  матеріалів,  праці).