Основні напрями вдосконалення організації оплати праці в Україні на сучасному етапі

·  надання транспортних, експедиторських та складських послуг;

·  організація та експлуатація об’єктів громадського харчування (їдалень, кав’ярень, барів, ресторанів);

·  надання послуг з питань маркетингу, менеджменту, консалтингу;

·   ведення реєстру власників цінних паперів Товариства;

ВАТ “Бердичівський пивоварний завод” має ліцензію на право виробництва та реалізації пива.

Товариство здійснює такі види діяльності:

·  виробничу;

·  торгівельно-закупівельну;

·  комерційну;

·  зовнішньоекономічну;

·  маркетингові послуги щодо предмету своєї діяльності.

Характеристика продукції.

Пиво – це слабоалкогольний, ячмінно - солодовий напій, наповнений приємною гіркотою, ароматом хмелю, має  здатність вспінюватись при наповненні і тривалий час втримувати на поверхні прошарок компактної піни.

Сировиною є ячмінь у вигляді  солода, несоложені матеріали, ферментативні  препарати, хміль, пивні дріжджі  і вода. Ячмінь за складом екстрактивних  речовин і рівнем їх зброджуваності більше ніж інші злакові культури придатний для виготовлення пива. Від якості і складу ячменю залежать споживчі властивості і стійкість  пива при зберіганні. Несоложені матеріали  застосовують для збільшення екстрактивності  і формування смаку. Використовують рисову січку, кукурудзяну крупу,сою, цукор і глюкозу. Рис застосовують із-за високого вмісту крохмалю. Хміль  використовують для надання пиву характерного аромату і специфічного гіркуватого смаку і біологічної  стійкості при зберіганні. Солевий  склад і властивості води відіграють велику роль у формуванні якості пива, тому до неї пред’являють вимоги по жорсткості. Кислотності, смаку і  запаху до мікробіологічної кислоти.

Технологія виготовлення пива – тривалий і складний процес, який продовжується 60-100 днів і включає  такі основні етапи:

·  отримання солоду з ячменю;

·  приготування сусла і його зброджування;

·  видержку пива;

·  обробку;

·  розлив.

Пиво в залежності від  концентрації початкового сусла  і степені його зброджування містить 86-91% води, 3-10% незбродженого сусла, 1.5% спирту, 0.4%СО2.

Потрібно зважувати на те, що ступінь задоволення потреб ринку характеризує насамперед обсяг  товарів певної номенклатури і асортименту  як у натуральному так і у вартісному виразі.

Бердичівський пивзавод має  досить гарний асортимент пива. Кожен  сорт має свої відмінні властивості, що задовільняють певну потребу. Зараз Бердичівський пивзавод виготовляє пиво в такому асортименті: ”Бердичівське  хмільне„ , ”Гетьманське„ , ”Бердичівське  оригінальне„ , ”Бердичівське темне„ , ”Старий Бердичів„ , ”Кармеліт„ , „Лагер” , ”Вечірній бульвар” , ”Бердичівське  Багряне”. [25]

Система збуту.

На споживчий ринок  пиво поступає через торгових посередників, які закуповують пиво партіями на самому заводі. Найменша партія ємкісного  пива 1 КЕГа – 50літрів, найбільша – 120КЕГ. Головним показником ринку для  продавця є попит на його продукції, тобто потреба в ній, яка забезпечує купівельну спроможність. На Бердичівському пивзаводі такими питаннями як вивчення попиту споживачів не займаються.

На затвердженому плані  виробництва, загальними зборами акціонерів, замовляється сировина і матеріали, для виконання заводом виробничої програми.

Потім виготовлена продукція  поступає на ринок. На Бердичівському пивзаводі застосовуються недиференційований масовий маркетинг. Ця стратегія  полягає в тому, що підприємство не виділяє конкретні сегменти ринку, як цільові, а орієнтується на ринок  в цілому, на широке коло споживачів.

Продається стільки пива, скільки його виготовляється. Протягом року попит змінюється, він є нерегулярним під впливом фактору сезонності. Бердичівський пивзавод не має власної  розгалуженої збутової мережі. Пиво доходить до споживача через посередників: оптові бази, мережу магазинів.

Збутовою діяльністю на ВАТ  “Бердичівський пивзавод” займається заступник голови правління по збуту  і постачанню. Завод у своїй  збутовій політиці застосовує два основні  методи збуту:

-  збут продукції через посередників

-  збут продукції через власну збутову мережу.

Якщо говорити про геграфію “розливу” тобто збут, то Бердичівське пиво збувається майже тільки в Житомирській обл.. Отже, ВАТ “Бердичівський пивзавод”  має дуже малу роздрібну мережу продажу  пива, тільки чотири фірмових магазини, які розташовані у різних районах  міста: фірмовий магазин №1 – на центральній вулиці міста – вулиці К.Лібкнехта; фірмовий магазин №2 –  у районі червоної Гори; фірмовий магазин  №3 – розташований біля самого підприємства та фірмовий магазин №4 – район  Загребелля. Також пиво вивозиться в Хмельницьку та Вінницьку області.

По області пиво поставляється  в такі міста: Житомир, Черняхів, Ружин, Любар, Чуднів, Баранівка, Овруч, Малин  і інші.

Організаційна структура  пивзаводу

Загальну структуру утворює  сукупність всіх виробничих, невиробничих та управлінських підрозділів підприємств. До функціональних підрозділів відносяться  такі:

·  планово-виробничий відділ,

·  відділ заробітної плати,

·  відділ кадрів,

·  відділ збуту і постачання,

·  бухгалтерія,

·  відділи головного механніка і головного пивовара.

Всі підрозділи функціонують за принципами збалансованої взаємодії  для досягнення єдиного результату від діяльності підприємства вцілому.

Організаційна структура  управління заводу є лінійною (див.ДодатокВ),тобто  така структура управління, між елементами якої існують лише одноканальні зв’язки.

Перевагами є те,що відбувається:

·  однозначність команд;

·  чіткі взаємовідносини;

·  ефективний контроль.

А недоліками є те, що є:

·  затрати часу для надання команд;

·  можливість невірної інтерпритації;

·  наявність бюрократичних перешкод.

Найвищим керівним органом  ВАТ “Бердичівський пивзавод” є  Збори Учасників,які складаються  з усіх учасників або їх представників.

Збори проводяться за необхідністю, але не менше одного разу протягом фінансового року. Позачергові Збори  скликаються на вимогу:

- будь-кого з учасників,  які володіють не менш як 10% голосів,

- директора.

Збори Учасників уповноважені приймати рішення з будь-яких питань діяльності Товариства.

Коефіцієнт ефективності організаційної структури управління:

2007 р. К_{еф 0} =533,9:1245,3=0,43;

2008 р. К_{еф 1} =813,5:1525,1=0,53;

На кожну одну вкладену гривню принесено за 2007 і 2008рр 43 і 53 копійок прибутку відповідно .

∆ К_еф= К_{еф 1} - К_{еф 0} =(0,53-0,43)×100%=10%.

Аналіз даних про ефективність організаційної структури управління підприємства у 2008 році порівняно з  попереднім свідчить про її позитивну  динаміку.Відбулись незначні зміни,зокрема  ефективність підвищилась порівняно  з 2007 роком на 10%, хоча витрати на управління і зростають швидшими темпами,ніж чистий прибуток.

Для досягнення поставлених  цілей і завдань на підприємстві повинна бути розроблена остаточна  організаційна структура, а робота в ній повинна бути розділена  між усіма працівниками. Структура  потрібна також для ефективного  перетворення ключових функцій працівників, визначення їхньої підзвітності, забезпечення належних зусиль з боку персоналу. Розробка організаційної структури- це головний показник ефективного організаційного  перетворення. Зрозуміло, що якісно побудована організаційна структура сама собою  ще нічого не значить. Проте погано створена організаційна структура  унеможливлює конструктивну роботу незалежно від рівня менеджерів Таким чином, удосконалюючи організаційну  структуру, можна удосконалити виконання  роботи.

2.2Система показників  для оцінки діяльності підприємства  ВАТ „Бердичівський пивзавод”

Таблиця 2.1.

Аналіз витрат за елементами

Елементи витрат	2007рік,тис.грн	2008рік,тис грн	Відхилення
			+/-	%
1.матеріальні витрати	7047	8844,1	1797,1	25,5
2.витрати на оплату  праці	1765,3	2401,8	636,5	36,1
3.відрахування на соц.заходи: -на соц.страхування -в Пенсійний фонд -в Державний фонд зайнятості -на страхування від  нещасних випадків	653,2 24,7 586,1 28,2 14,2	888,7 33,6 797,4 38,4 19,3	235,5 8,9 211,3 10,2 5,1	36,1 36 36,1 36,2 35,9
4.амортизація	770,2	954,7	184,5	24
5.витрати на ремонт	269,6	334,1	64,5	23,9
6.інші витрати	2101,2	2682,3	581,1	27,7
7.прямі витрати	11184,2	13834,5	2650,3	23,7
8.непрямі витрати	6710,5	8300,7	1590,2	23,7
9.виробнича собівартість	17894,7	22135,2	4240,5	23,7
10.невиробничі витрати	894,7	1106,8	212,1	23,7
11.повна собівартість  продукції	18789,4	23242	4452,6	23,7

 

 

З таблиці 2.1. видно, що фактичні загальні витрати за 2008 рік значно збільшилися у порівнянні з 2007 роком. Найбільша зміна відбулася у  вартості витрачених на виробництво  матеріалів, які збільшилися на 1797,1 тис. грн. але структура витрат суттєво  не змінилася. Зміна приросту матеріальних витрат визначає зміну продуктивності праці: збільшення є наслідком збільшення продуктивності праці і навпаки. Зміна приросту на заробітну плату  характеризує зміну трудомісткості продукції: із збільшенням заробітної плати трудомісткість також збільшується. Зміна приросту амортизаційних відрахувань  характеризує зміни технічного рівня  виробництва. Собівартість продукції  відіграє важливу роль в виробничій діяльності підприємства, в розвитку суспільного виробництва вцілому. Вона показує, наскільки ефективно  використовуються засоби праці, предмети праці і сама праця при виготовлені  продукції.Зниження собівартості лежить в основі збільшення загальної суми прибутку, а отже, і розмірів відрахувань  в фонди економічного стимулювання.Виробнича  собівартість 2008р. порівняно з попереднім зросла на 4240,5 тис.грн, а повна собівартість на 4452,6 тис.грн., що свідчить про підвищення собівартості одиниці продукції(за Q приймаємо 10млн.одиниць):

2007р.=18789,4:10000=1,9 тис.грн.;

2008р.=29242:10000=2,3 тис.грн. ;

і суми вартості виробничих та позавиробничих витрат.

Розрахунок показників ефективності виробництва

Узагальнюючим фінансовим показником діяльності підприємства є його прибуток.

Прибуток на ВАТ "Бердичівський  пивзавод" – це та частина виручки, що залишається після відшкодування всіх витрат на виробничу й комерційну діяльність підприємства.

До системи показників ефективності діяльності підприємства відносяться валова виручка, валовий  прибуток, прибуток (операційний і  чистий), рентабельність продукції.

12. Валова виручка від реалізації готової продукції :

2007р.=10000×24,4=244000 тис.грн.

2008 р.=10000×30,2=302000 тис.грн.

Валова виручка від  реалізації готової продукції у 2008 році порівняно з попереднім зросла на 58000 тис.грн.,що є позитивною тенденцією для підприємства.

13. Ціна реалізації одиниці продукції, товарів, робіт, послуг:

2007р.=1,9×1,3=2,47 тис.грн.

2008р.=2,3×1,3=2,99 тис.грн.

Ціна реалізації одиниці  продукції, товарів, робіт, послуг збільшилась  у 2008р. порівняно з 2007 на 0,52 тис.грн.

14. .Дохід (виручка) підприємства  від основної операційної діяльності :