Методи та інструменти управління необоротними активами підприємства

Міністерство освіти і  науки України

Київський національний торговельно  – економічний університет

 

 

 

 

 

 

 

Реферат з науково-дослідної роботи

з теми

 

Методи та інструменти  управління необоротними

 активами підприємства

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Студентки денної форми навчання

15 групи 3 курсу

Факультету економіки, менеджменту  і права

Шевчук Алли Андріївни

Науковий керівник – професор, кандидат економічних наук

Гуляєва Наталія Миколаївна

 

 

 

Київ 2010

Зміст

Вступ

1. Характеристика необоротних активів, їх зміст та класифікація……………….3
2. Сутність та функції управління активами підприємства……………………...12
3. Основні методи та інструменти управління необоротними активами підприємства………………………………………………………………………….19

Висновок

Використана література

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Ефективність роботи будь-якого  підприємства  залежить від багатьох факторів, а саме: попиту на продукцію, яку виготовляє дане підприємство; її конкурентоспроможності; технічного рівня виробництва на підприємстві та його відповідності сучасним вимогам; кваліфікації виробничого та управлінського персоналу тощо. Поряд з цим управління активами підприємства, в тому числі і необоротними, займає одне з першорядних місць в його діяльності. Саме на питанні управління необоротними активами хотілося б більш детально зупинитись в роботі.

Все це зумовлює актуальність даної теми, визначає предмет та об’єкт дослідження, мету і завдання.

Метою даної роботи є визначення основних методів та інструментів управління необоротними активами підприємства.

Основними завданнями, які  випливають з мети роботи:

• визначення сутності необоротних активів підприємства;
• характеристика основних складових необоротних активів;
• з’ясування сутності, функцій та механізму управління активами підприємства;
• особливості управління необоротними активами, основні методи та інструменти його здійснення.

Предметом дослідження даної  роботи є організація і методи управління активами підприємства.

Об’єктом дослідження  є необоротні активи та основні методи й інструменти, які використовуються в процесі діяльності підприємства для управління ними.

В роботі використанні праці  таких науковців, як Бланк І.О., Крамаренко В. І., Поддерьогін А. М., Лігоненко  Л. О., Гуляєва Н. М., Гринюк Н. А., Коваленко  Л. О., Ремньова Л. М., Ситник Г. В., Воробйов Ю. М., Холод Б. І. та інших.

 

1. Характеристика необоротних активів , їх зміст та класифікація

Для здійснення господарської  діяльності кожне підприємство повинно  мати у своєму розпорядженні певне  майно, що належить йому на правах власності. Майно в усіх його видах, що належить підприємству, називається його активами.

Згідно із Законом України  «Про  бухгалтерський облік та фінансову  звітність в Україні» активи –  це ресурси, контрольовані підприємством  в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання  економічних вигод у майбутньому.

З економічної точки зору активи підприємства – контрольовані  ним економічні ресурси, сформовані за рахунок інвестованого в них  капіталу. Вони характеризуються чітко визначеною вартістю, продуктивністю, спроможністю генерувати доход, постійний оборот яких пов'язаний з факторами часу, ризику та ліквідності.

За характером участі активів  у господарському процесі з позиції  особливостей їх обороту вони поділяються  на:

• оборотні (поточні) – сукупність матеріальних і грошових цінностей, що обслуговують поточний господарський процес підприємства, які знаходяться в постійному кругообігу, та споживаються протягом одного операційного циклу;
• необоротні – визначають сукупність майнових цінностей підприємства, що багаторазово використовуються в процесі окремих циклів господарської діяльності та частинами переносять свою вартість на продукцію.

Необоротні активи є досить важливою складовою економічного потенціалу підприємства. Їх склад, структура та обсяг впливають на виробничу  потужність підприємства; визначають рівень технології виробництва та якість продукції, що виробляється на підприємстві; створюють передумови або обмежують  можливості підприємства щодо розширення та диверсифікації діяльності.

Необоротні  активи підприємства можна класифікувати  за такими ознаками:

1. за функціональними видами:

• основні засоби – засоби праці, що багаторазово використовуються в господарському процесі, не змінюючи при цьому свою матеріально-натуральну форму;

• незавершене будівництво – це вартість незавершеного будівництва (включаючи устаткування для монтажу), що здійснюється для власних потреб підприємства, а також авансові платежі для фінансування такого будівництва;
• довгострокові фінансові інвестиції – це інвестиції на період більше одного року, а також усі інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент, фінансові інвестиції, які згідно з відповідними положеннями (стандартами) обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств, інші фінансові інвестиції;
• довгострокова дебіторська заборгованість – заборгованість фізичних та юридичних осіб, яка не виникає в процесі звичайного операційного циклу, та буде погашена  після 12 місяців з дати балансу;
• відстрочені податкові активи – сума податку на прибуток, яка підлягає відшкодуванню в наступних періодах внаслідок тимчасової різниці між обліковою та податковою базами оцінки;
• нематеріальні активи – придбані права користування природними ресурсами, майном та об’єктами інтелектуальної власності;
• інші необоротні активи – необоротні активи, які не можуть бути включені до вищенаведених необоротних активів;

2. за характером обслуговування окремих напрямків операційної діяльності:

• операційні – необоротні активи, які безпосередньо обслуговують операційну діяльність підприємства;
• інвестиційні – необоротні активи, сформовані в результаті реального та фінансового інвестування;
• невиробничі – необоротні активи соціально-побутового призначення, які задовольняють відповідні соціально-побутові потреби даного підприємства;

3. за характером володіння:

• власні необоротні активи – ті необоротні активи, які належать підприємству на правах власності чи володіння;
• орендовані необоротні активи – ті необоротні активи, які використовуються підприємством на правах користування згідно з договором оренди;

4. за формами позикового забезпечення кредиту і особливостями страхування:

• рухомі – група необоротних активів, які в процесі застави можуть бути вилучені із власності підприємства з метою забезпечення кредиту (машини чи обладнання, транспортні засоби та ін.);
• нерухомі – група необоротних активів, які не можуть бути вилучені із власності підприємства в якості застави з метою забезпечення кредиту (земельні ділянки, будівлі, споруди та ін.);

5. за характером відображення зносу:

• амортизовані необоротні активи – основні засоби і частина нематеріальних активів, за якими фізичний і моральний знос відображаються в обліку за допомогою нарахування амортизації;
• неамортизовані необоротні активи – інша частина необоротних активів підприємства, рівень зносу яких у фінансовому обліку не відображається.

Необоротні активи в процесі  повного циклу вартісного кругообігу проходять три основні стадії.

На першій стадії основні  засоби і нематеріальні активи в  процесі свого використання переносять частину своєї вартості на готову продукцію.

На другій стадії в процесі  реалізації продукції знос необоротних  активів накопичується на підприємстві у формі амортизаційного фонду.

На третій стадії кошти  амортизаційного фонду як частина  власних фінансових ресурсів підприємства направляється на відновлення діючих або придбання аналогічних нових  видів необоротних активів.

Особливості функціонування необоротних активів

Позитивні особливості	Негативні особливості
практично не піддаються дії  інфляції	важко піддаються фінансовому  управлінню  внаслідок слабкої  змінюваності в структурі в короткому  періоді часу
піддаються меншому фінансовому  ризику втрат в процесі господарської  діяльності і практично захищені від несумлінних дій партнерів	піддаються моральному зносу, у зв’язку з чим , будучи навіть тимчасово виведеними з експлуатації, втрачають свою вартість
мають більші резерви істотного  розширення обсягу виробничої діяльності в періоди підйому кон’юнктури	належать до групи важколіквідних і неліквідних активів (в короткому  періоді часу) і не можуть бути засобом  забезпечення потоку платежів при зниженні рівня платоспроможності підприємства та загрозі його банкрутства
здатні генерувати стабільний прибуток навіть при несприятливій  господарській кон’юнктурі
Сприяють запобіганню (або  істотному зниженню) втрат матеріальних оборотних активів у процесі  їх зберігання

 

 

 

 

 

 

 

Розглянемо детальніше деякі  складові необоротних активів.

Основні засоби - це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання в процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких становить більше одного року (або операційного циклу, якщо він триваліший за рік).

Життєвий цикл основних засобів  складається з наступних етапів:

надходження – участь у  виробничому  процесі -  переміщення усередині підприємства – ремонт – здача в оренду – інвентаризація – вибуття.

Вартість основних фондів (за винятком земельних ділянок) частинами, по мірі їхнього зносу, переноситься на вартість продукції (послуги) і відшкодовується  в процесі її реалізації. Цей процес називається амортизацією. Грошові  суми, що відповідають зношуванню основних засобів, накопичуються в амортизаційному  фонді.

Особливості відтворення основних фондів визначаються низкою характерних  ознак, до яких відносяться: поступовий перенос вартості основних фондів на вартість виготовленої продукції; рух  споживчої вартості і вартості; оборот вартості фондів; часткове відтворення  вартості в готовій продукції  та її нагромадження в грошовій формі; поновлення основних фондів у матеріально-натуральній  формі через більш-менш тривалі  періоди часу, що створює можливість маневрування засобами амортизаційного  фонду.

Основні засоби підприємства можна класифікувати  за такими ознаками:

1. за характером використання:

• основні виробничі засоби – ті основні засоби, які безпосередньо використовуються в операційній діяльності підприємства;

• основні невиробничі засоби – частина основних фондів, які використовуються для реалізації соціальних цілей, і використовуються понад один рік (один операційний цикл);

2. за рівнем участі в процесі виробництва:

• активні основні засоби – ті засоби праці, які безпосередньо використовуються в процесі створення продукту (обладнання, машини, інструменти та ін.);
• пасивні основні засоби – та частина основних засобів, яка забезпечує здійснення виробничого процесі (земля, приміщення, виробничі площі);