Майнове страхування та його розвиток в Україні

    Відмова страховика у виплаті страхового відшкодування може бути оскаржена страхувальником у судовому порядку. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Розділ 3. Розвиток майнового  страхування в  Україні

  3.1  Досвід функціонування майнового страхування зарубіжних  країн

Діяльність страховиків і страхових посередників у промислово розвинених країнах світу здійснюється в таких організаційних формах: акціонерні компанії; товариства взаємного страхування, державні та змішані страхові організації; приватні підприємництва і товариства; кооперативні страхові організації; спільні підприємства, корпорації («Ллойд»); бюро автостраховиків.

  У окремих країнах склалася різна практика застосування організаційно-правових форм при створенні страхових товариств: у США і Німеччині, наприклад, переважають акціонерні товариства, у Франції — товариства взаємного страхування, у Великобританії поряд із страховими корпораціями функціонують асоціації взаємного страхування. Міцні позиції на страховому ринку Великобританії займають страхові посередники, що виступають в організаційних формах товариств і приватного підприємництва. У Італії й Іспанії досить широко практикується кооперативне страхування, у Німеччині, Великобританії, Франції, Японії функціонують страхові компанії за участю державного капіталу (наприклад, «Гермес» — у Німеччині, «Кофасе» — у Франції), діяльність яких в основному обмежується зовнішньоекономічною сферою.

  Але в яких би організаційних формах не виступали страховики, їхня діяльність регулюється визначеними нормативними актами і звичайно контролюється спеціальними органами державного страхового нагляду. Такі органи є у Великобританії, Німеччині, Франції й інших країнах.

Організація страхової справи у промислово розвинених країнах базується на спеціальних страхових законодавствах, судовому прецеденті і страхових традиціях. Необхідність державного регулювання диктується двома чинниками — захистом споживача (тобто страхувальника) і проведеної урядом економічної політики. У рамках розв'язання першої проблеми держава (через свої органи або незалежні організації) може контролювати утримання договору страхування, розмір внесків, порядок врегулювання спірних ситуацій. Особливу увагу державні органи приділяють довгостроковому страхуванню, а також питанням виконання страховиками, своїх зобов'язань.

  Страховому ринку цих країн характерна висока частка страхових платежів (премій) у валовому національному продукті. Аналіз стану і тенденцій розвитку страхового ринку США і країн Європейського Співтовариства (ЄС) дозволяє відзначити процеси активної концентрації страхового капіталу й інтернаціоналізації страхової справи. Процес інтернаціоналізації особливо широко охопив європейський страховий ринок.

  Країни, що входять у ЄС, поетапно усувають розходження в законодавстві своїх країн, що регулює страхову і фінансову діяльність страхових компаній, гарантії і пільги страхувальників. Зокрема, директивами ЄС рекомендовано країнам, що входять у Співтовариство, створити національні бюро автостраховиків і застосовувати погоджені норми при відшкодуванні збитків при ДТП.

Більшість видів страхування проводиться в добровільній формі. Обов'язковим у всіх країнах (США, ЄС) є страхування власників (водіїв) автотранспортних засобів.

У законодавчих актах Великобританії, Німеччини,   Італії, Франції й інших країн ЄС, що регламентують страхову діяльність, ще є деякі відмінності, але відповідно до директив ради ЄС, ці країни зобов'язані адаптувати національне законодавство до загальних положень єдиного страхового союзу в рамках ЄС. Зокрема, це стосується страхування власників (водіїв) автотранспортних засобів.  

Розглянемо більш детально особливості функціонування страхових ринків США, Великобританії і Німеччини.

Американський страховий бізнес відрізняється величезним розмахом і не має собі рівних у світі. Американські страхові монополії контролюють приблизно 50% усього страхового ринку індустріально розвинутих країн світу. У США працює понад  8 тис. компаній майнового страхування.

Кожний штат має своє страхове законодавство і свій регулюючий орган (нагляд). Єдиного федерального закону про страхування і єдиного федерального органу по нагляду за страховою діяльністю немає. Діяльність усіх страховиків США ретельно аналізується консалтинговими компаніями, які щокварталу видають каталоги, присвячені результатам їхньої роботи.

Головні компанії страхового ринку США

Найбільша транснаціональна компанія по страхуванню майна «Стейт фарм мьючузз отомобил иншуренс компани» по збору премій займала 1-е місце не тільки в США, але і у усьому світі. Заснована в 1922 р. у штаті Іллінойс. Це компанія по взаємному страхуванню (замість акціонерного — пайовий капітал) транспорту, майна, від нещасних випадків, авіації і по перестрахуванню.

«Сигна» — одна з головних широко диверсифікованих страхових корпорацій. Заснована вона в 1982 р. у результаті злиття двох старих товариств «Коннектикут дженерзл корпорейшн» і «ІНА корпорейшн», страхує майно і відповідальність.

«Американ інтернешнл груп» — одна з головних міжнародних диверсифікованих страхових груп і найбільший у США страховик торгових і промислових ризиків з початком операцій з 1919 р. у Шанхаї. Нині — холдингова компанія, що контролює 44 дочірні компанії в 130 країнах світу.

Страхування майна великих торгових і промислових фірм США дає об'єм страхової премії порядку 8 млрд. дол. у рік.

Страховий бізнес Великобританії протягом багатьох років концентрується у Лондоні як світовому фінансовому центрі. Найбільший Лондонський міжнародний страховий ринок обслуговує фінансові потоки ряду країн і компаній. Авторитет Лондонського міжнародного страхового ринку спирається на значний кадровий потенціал, фахівців страхової справи, високорозвинену інфраструктуру ринку, а також на присутність тут широко відомої за межами Великобританії страхової корпорації «Ллойд».

  Ринок «Ллойда» за станом на кінець 2006 року охоплював, насамперед, чотири головних галузі (зі вказівкою питомої ваги кожного ринку від всього ринку «Ллойда»):

  1)морський ринок (20%);

  2)неморський ринок (54%);

  3)ринок авіації (10%);

  4) ринок двигунів (16%).

  «Ллойд» здійснює страхування:

1) комерційне й індустріальне (екзотичних тварин, творів мистецтва,  кредитів підприємств, комп'ютерних мереж);

  2)морських вантажів;

  3)яхт;

  4) марин (яхтових гаваней);

  5)подорожей; 6)двигунів.

  «Ллойд» є найбільшою моторною страховою компанією у Великобританії. її 12 синдикатів пропонують повний діапазон транспортного страхування, що включає страхування і приватних, і індустріальних, і комерційних транспортних засобів із двигунами будь-яких класів.

  Страховий ринок Німеччини характеризується динамічним розвитком.

  Щорічний приріст страхових платежів складає у Німеччині 10%. Майнове страхування займає 51%. національного страхового ринку Німеччини.

  Страхова справа у Німеччині розділена між системою державного соціального забезпечення і приватним сектором страхових послуг. Приватний сектор страхових послуг у Німеччині управляє акціонерними страховими товариствами, що є власністю їхніх акціонерів; товариствами взаємного страхування і державними страховими корпораціями.

  Як бачимо, у третє тисячоліття страхування, в тому числі і майнове страхування, у країнах з ринковою економікою вийшло як одна з найбільш розвинутих і ефективних сфер діяльності людини. Про це свідчить, зокрема, й те, що суми надходжень страхових премій у світі щороку зростають вищими темпами, ніж валовий внутрішній продукт.[22] 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    3.2 Проблеми та напрямки державної політики в галузі майнового

       страхування в Україні

Необхідною умовою ставлення до країни як до правової держави є наявність добре розгалуженого та розвинутого занодавства, дотримання якого вимагається від кожного її громадянина, кожного органу державної влади.

В Україні формується власна модель суспільного життя та ринкової економіки, в тому числі й страхування. І хоча страхування більш-менш налаштовується вже на потреби захисту підприємницької діяльності, але наблизитись до ролі, яку виконує страхування у країнах ринкової орієнтації, особливо в вирішенні соціальних проблем суспільства воно поки що не в змозі.

Як показує життя, страхування дуже важливе як для підприємств, що вже функціонують, так і для новостворених, які ще не набули достатнього виробничого потенціалу і не нагромадили власних резервних фондів, а наявність відповідної страхової угоди дає змогу впевненіше користуватися кредитами, щоб споруджувати чи придбавати необхідні засоби виробництва.

  Необхідне законодавче регулювання й у страхуванні нової техніки та технологій, наукових розробок. Велику роль таке регулювання відіграє у страхуванні в аграрному секторі (здійснення аграрної реформи обов'язково зумовить посилення страхування на селі).

  Ненормальним є становище у страхуванні ризиків під час побудови промислових, комунальних, транспортних будівель і споруд. Перспективною вже стає вимога застосування страхування втрат від переривання виробництва на час, потрібний для відновлення зруйнованих або пошкоджених страховими випадками об'єктів.

  Страхування прямо стосується розвитку міжнародного бізнесу. Україна — держава в центрі Європи. Тут перетинаються транспортні артерії, що сполучають Схід і Захід. Зростає товарообмін інших країн з нашою державою, збільшуються транспортні вантажопотоки. Страхування вантажів, туристських груп, автотранспортних ризиків, інвестиційних проектів є необхідним компонентом формування нормальних міжнародних стосунків.

  Отже, страхування різноманітних ризиків сприяє розвитку комерційної діяльності в країні і від стану законодавчої бази в цій галузі, напрямку залежить і задоволення потреб споживачів всіляких матеріальних благ, що надає бізнес.

  Ефективність державного регулювання у сфері майнового страхування багато в чому залежить від створення оптимальної системи страхового захисту на базі раціонального використання можливостей і переваг як обов'язкового, так і добровільного страхування. Хоча міжнародне право і законодавчі акти більшості держав світу тлумачать обов'язкове страхування як необхідність захисту інтересів третіх осіб у разі, коли їм завдано шкоди, і тому, як правило, обов'язкова форма страхування в західних країнах найбільш поширена як страхування відповідальності. Особисте і майнове страхування в цих країнах проводяться виключно в добровільній формі але суми страхових платежів відносяться до розряду обов'язкових витрат і виключаються з доходу громадян та підприємств. З огляду на результати перебудови економіки України за час незалежності, ментальності нації, з нашої точки зору, таке потрібно впроваджувати і в нашій державі, а також обов'язковість страхування і майна у всіх галузях виробництва ще на років десять-двадцять. І це треба вирішувати на державному рівні. Крім цього треба пам'ятати, що принцип обов'язковості однаково поширюється і на страхувальників, і на страховиків. Де перший має обов'язково застрахувати передбачений законодавством об'єкт, а другий не вправі відмовити йому в цьому. І таке й буде тим важелем виховання нації й засвоєння навиків страхування, а з цим і створення нових резервів коштів для використання їх на користь суспільства й кожного громадянина при реалізації страховиками своїх функцій та принципів страхування. 
 
 
 
 
 

Висновок 

  Підводячи підсумок, можна сказати, що майнове страхування пройшло досить довгий історичний шлях розвитку. В перше воно з`явилося ще  3000 р. до н.е., уже тоді фінікійські купці-власники торговельних суден складали угоди про групові компенсації збитків від втрат чи пошкоджень кораблів кожного з учасника угоди.