Фінансування підприємств за рахунок позичкового капіталу

Залучення у господарський  оборот банківських кредитів, кредиторської заборгованості, інвестиційних внесків працівників, орендної плати [6] та інших позикових коштів є нормальним явищем діяльності підприємства. Господарська практика свідчить, що ефективність використання залучених коштів, зазвичай, більша ніж ефективність використання власного капіталу [9; 10]. Це пояснюється, насамперед, підвищенням відповідальності суб’єктів господарювання перед кредиторами за повернення боргу у встановлений термін.

Використання у необхідних розмірах короткострокових кредитів банку створює для підприємства умови щодо підвищення ефективності використання фінансових ресурсів [11], оскільки потреби в оборотних коштах, які носять тимчасовий характер, покриваються за рахунок кредитів.

Залучення в  оборот позикового капіталу в розумних розмірах та ефективне його використання сприяють поліпшенню фінансового стану, і навпаки, якщо підприємство залучає в свій оборот позиковий капітал у розмірах, що економічно не обґрунтовані, то це може призвести до погіршення фінансового стану [12].

 

3.  Позитивні та негативні аспекти фінансування підприємства за рахунок позичкового капіталу

Підприємство, що використовує тільки власний капітал, має найвищу фінансову стійкість (його коефіцієнт автономії рівний одиниці), але обмежує темпи свого розвитку (оскільки не може забезпечити формування необхідного додаткового об’єму активів в періоди сприятливої кон’юнктури ринку) і не використовує фінансові можливості приросту прибутку на вкладений капітал.

 У ряді випадків керівництво підприємства вимушене використати позичковий капітал. Причина полягає в обмеженості власних джерел фінансування – неможливості нульових дивідендів, неможливості або нераціональності розміщення додаткової емісії акцій. Ухвалення рішення про залучення позичкового капітала – це часто вимушене зовнішніми обставинами рішення.

 Можна виділити основні переваги і недоліки позичкового капіталу. Головною перевагою позичкового капіталу є його низька вартість. Вартість позичкового капіталу звичайно нижча вартості акціонерного капіталу з ряду причин.

1. Витрати по  технічному обслуговуванню і  по залученню для позичкового капіталу звичайно нижчі, ніж для акціонерного (наприклад, не потрібна функція реєстратора, послуги фахівців з розміщення — андеррайтерів).

2. Доподаткова  ставка відсотка по позичковому  капіталу нижча, ніж необхідна прибутковість по акціонерному капіталу. Це пов’язано з нижчим ризиком, оскільки у разі фінансових невдач або банкрутства вимоги кредиторів будуть задоволені в першу чергу. Позичковий капітал часто надається під гарантію або забезпечення реальними активами, які гарантують повернення засобів.

3. Плата за  позичковий капітал зменшує базу  оподаткування. Використовуючи позичковий капітал, підприємство економить на податкових платежах. Величина цієї економії називається податковим щитом.

4. Позичковий  капітал не дає право його  власникам на управління підприємством і не може привести до втрати робочих місць. Додаткова емісія акцій несе потенційну небезпеку скупки акцій стороннім інвестором і зміни політики підприємства, зокрема, зміни керівництва.

Вигоди позичкового  фінансування:

-зростання прибутковості власного капіталу (при перевищенні прибутковості активів над процентною ставкою по позиці);

-  можливість  диверсифікації власного капіталу;

-  податковий  щит;

- можливість  збереження контролю [42].

Недоліком залучення  позичкового капіталу є додатковий ризик у власника власного капіталу. Акціонери за наявності позичкового капіталу одержують понад комерційний ризик – фінансовий. За даних обставин загальний ризик акціонера складається з двох видів ризику: комерційного і фінансового. Результатом цього є вимога додаткової компенсації за підвищений ризик. Таким чином, позичковий капітал привабливий своєю відносною дешевизною, але його залучення обмежене зростанням ризику власників власного капіталу.

Іншим недоліком  залучення позичкового капіталу є необхідність концентрації грошових коштів до моменту погашення позички. Оскільки термін повернення позичкового капіталу чітко обумовлений, то від керівництва підприємства потрібна розробка спеціальних схем погашення (утворення накопичувального фонду, залучення нової позички тощо). Часто підприємства йдуть по шляху підтримки певної структури капіталу і погашення однієї позички здійснюють за рахунок залучення нової. Це дозволяє відмовитися від накопичувального фонду.

Ще однією проблемою  для менеджерів підприємства при  значній частці позичкового капіталу стає придбання кредиторами можливості контролювати окремі ухвалювані рішення. У ряді випадків в договорі банківської позички присутня вимога обов’язкової частки рефінансування чистого прибутку або утворення фонду погашення, що може не відповідати інтересам менеджерів. Часто надання позичок будується на умовах застави або гарантій. Якщо в якості застави виступають акції підприємств, то за несприятливих умов контроль над компанією може перейти до кредиторів. У ще складнішому положенні опиняються підприємства, що запропонували як заставу іноземним кредиторам валютну експортну виручку. Необхідність повертати позички при неможливості привернути нові означає для них фактично позбавлення надходження грошей. В сучасних постійно змінюючихся економічних умовах, важким тягарем можуть виявитися і «зв’язані» кредити.

Таким чином, підприємство, що використовує позиковий капітал (поряд із власним), має вищі фінансовий потенціал свого розвитку і можливості приросту рентабельності власного капіталу, але може і втрачати свою фінансову стійкість, бо при збільшенні частки позикового капіталу коефіцієнт автономії дорівнюватиме нулю.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 2. Аналіз фінансування ПАТ «Чернігівський хлібокомбінат» за рахунок позичкового капіталу

 

2.1 Організаційно-економічна характеристика ПАТ «Чернігівський хлібокомбінат»

Вiдкрите акцiонерне товариство "Чернiгiвський хлiбокомбiнат" засноване згiдно з наказом № 1007 регiонального вiддiлення Фонду держмайна України по Чернiгiвськiй областi вiд 30.07.1996 року, створено шляхом перетворення державного пiдприємства-хлiбокомбiнату Чернiгiвського виробничого об'єднання хлiбопекарної промисловостi у ВАТ "Чернiгiвський хлiбокомбiнат".

Місцезнаходження  Товариства: Україна Чернігівська Новозаводський 14037 м. Чернiгiв Борисенко, 41.

Основнi види продукцiї, що виробляє вiдкрите акцiонерне товариство "Чернiгiвський хлiбокомбiнат" - хлiбобулочнi та кондитерськi вироби. Основний ринок збуту - м. Чернiгiв та 13 районiв Чернiгiвської областi, прилеглi райони Сумської та Київської областей. Основнi споживачi: ЗАТ "РК Євротек", ТОВ "АТБ-маркет", ТОВ "Еко", ТОВ ГРК "Седам", ТОВ "Ясен-торг", ПП Пилипович, ПП Акопян, ПП Позняк, ФОП Цегельник. Хлiбокомбiнат органiзує торгiвлю товарами власного виробництва через фiрмову мережу          (кiоски), якi були встановленi на ринках та мiкрорайонах мiста. Методи розрахункiв - попередня оплата i вiдстрочка платежiв термiном на декiлька днiв. Особливим попитом користуються такi види продукцiї, як хлiб житньо-пшеничний подовий овальної форми, здобнi хлiбобулочнi вироби (калач особливий, витушка здобна, рiжки з повидлом, булочки "пiонерськi"), батон "урожайний". Основнi конкуренти:

1. По виробництву хлiбобулочних виробiв - приватнi пекарнi ТОВ"Наша булочка", ТОВ "Пава", ТОВ "Гюнай", київськi хлiбозаводи, сумськi хлiбозаводи.

2. По виробництву кондитерських виробiв - ТОВ ВКК "Нивки", ТОВ "Сiверське". Постачання борошна та додаткової сировини здiйснює ТОВ "Еквiтас".

ПАТ «Чернігівський хлібокомбінат» - основний виробник хліба  та хлібобулочних виробів області. Свою продукцію він реалізує у 13 районах Чернігівщини. До складу підприємства входить Хлібозавод №1, завод №2, і 100-річна механічна пекарня. На сьогоднішній день підприємство виготовляє 60-62 тонни продукції на добу. Підприємство має власну торгівельну мережу.

Таблиця 2.1

Основні техніко-економічні показники виробничо-господарської діяльності ПАТ «Чернігівський хлібокомбінат»

Показник	Одиниця вимірювання	Роки		Абсолютне відхилення	Темп зростання,%
		2008	2009
1	2	3	4	5	6
Випуск продукції  в діючих цінах	тис грн.	65367,7	72180,5	6812,80	10,42
Чистий дохід  від реалізації продукції	тис грн.	68593,00	94808,00	26215,00	38,22
Кількість промислово-виробничого  персоналу	осіб	528,00	521,00	-7,00	-1,33
Фонд оплати праці	тис грн.	10299,00	11610,00	1311,00	12,73
Продуктивність  праці на одного працівника ПВП	тис грн/ особу	123,80	138,54	14,74	11,91
Середньорічна оплата праці	тис грн / особу	19,51	22,28	2,78	14,24
Середньорічна вартість основних фондів	тис грн.	5284,50	5303,50	19,00	0,36
Фондовіддача	грн/грн.	12,37	13,61	1,24	10,03
Середньорічні залишки обігових коштів	тис грн.	12668,50	20159,00	7490,50	59,13
Коефіцієнт  оборотності обігових коштів		5,41	4,70	-0,71	-13,14

 

Продовження табл. 2.1

1	2	3	4	5	6
Середньорічна вартість активів	тис грн.	19422,50	27004,50	7582,00	39,04
Власний капітал	тис грн.	8466	11603	3137,00	37,05
Собівартість  реалізованої продукції	тис грн.	53451	73376	19925,00	37,28
В т.ч. прямі  матеріальні витрати	тис грн.	42020	42655	635,00	1,51
Частка прямих матеріальних витрат в собівартості	%	78,61	58,13	-20,48	-26,05
Валовий прибуток	тис грн.	15142	21432	6290,00	41,54
Прибуток від  основної діяльності	тис грн.	-941	4171	5112,00	-543,25
Чистий прибуток	тис грн.	-1331	3137	4468,00	-335,69
Рентабельність  продукції	%	-1,37	4,40	5,77	-420,69
Рентабельність  капіталу	%	-15,72	27,04	42,76	-271,97

 

Провівши аналіз основних техніко-економічних показників виробничо-господарської діяльності ПАТ «Чернігівський хлібокомбінат» за 2008 - 2009рр. можна зробити такі висновки:

Кількість випущеної  продукції в діючих цінах за минулий  рік зросла на 1042%, що у грошовому вимірнику становить 6812,80 тис. грн. Як наслідок чистий дохід від реалізації продукції також збільшився на 26215 тис грн. (38,22%). Це є позитивним показником діяльності підприємства і свідчить про його розвиток та збільшення виробничих потужностей.