Фінансова діяльність суб`єктів підприємництва України та шляхи її вдосконалення

   НАЦІОНАЛЬНИЙ  АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

   ІНСТИТУТ  ЕКОНОМІКИ ТА МЕНЕДЖМЕТУ

   Факультет економіки і підприємництва

   Кафедра фінансів, обліку і аудиту 
 
 
 
 
 

   КУРСОВА РОБОТА 

   з дисципліни: «Фінансова діяльність суб’єктів підприємництва»

   на  тему: “Фінансова діяльність суб`єктів підприємництва України та шляхи її вдосконалення” 
 
 
 

   Виконала: ст. гр.1 «Фінанси» 1 курс

                                                                                          Струк Н.О.

   Перевірив викладач: Лащенко О.Ю. 
 
 
 
 
 
 

   Київ 2011

   Зміст 

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

   Вступ 

   Розвиток  підприємництва в Україні є об’єктивним  процесом, зумовленим тими ринковими  перетвореннями, що здійснюються в  державі. Підприємництво у різних формах виступає як невід’ємна частина сучасного суспільного процесу, як рушійна сила економічного прогресу.

   При переході до ринкових відносин вітчизняні підприємства зіткнулись з проблемою  невпевненості у ділових партнерах, у законодавчій базі, політиці держави, з невизначеністю майбутніх доходів і витрат, а отже, і перспектив діяльності підприємства. Тому треба звернути увагу на доцільне використання фінансів підприємства та його фінансову діяльність. Цей фактор дуже впливає на фінансовий стан підприємства.

   Виявлення фінансового стану підприємства дозволить власникам, керівникам, партнерам  по бізнесу, банкам визначати надійність, стабільність даного підприємства, оцінювати  ефективність використання фінансових ресурсів, спрогнозувати фінансові  результати його діяльності.

   Фінансовий  стан підприємства характеризується ступенем його прибутковості та оборотності  капіталу, фінансової стійкості та динаміки структури джерел фінансування, здатності розраховуватися за борговими  зобов'язаннями. Ці фактори дозволяють визначити недоліки у діяльності підприємства і шляхи їх подалання. Комплексний і систематичний підхід до фінансового стану підприємства дасть можливість підприємству розвиватись у довгостроковій перспективі.

   Правильна оцінка фінансових результатів діяльності та фінансового стану підприємства за сучасних умов господарювання конче потрібна як для його керівництва і власників, так і для інвесторів, партнерів, кредиторів, державних органів.

   У зв’язку з цим тема є актуальною. Метою курсової роботи є удосконалення фінансового стану підприємства. Для досягнення цієї мети в роботі використовується ряд послідовних завдань:

• проаналізувати динаміку показників підприємства;
• оцінити одержані результати;
• запропонувати заходи з удосконалення фінансового стану підприємства.

   Об’єктом  дослідження є науково-виробнича  комерційна фірма “Енергія-Юг”.

   Предметом дослідження курсової роботи є фінансовий стан НВКФ “Енергія-Юг”.

   Базою дослідження фінансового стану  даного підприємства є Закон України  “Про підприємства в Україні”, Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, Положення (стандарти) бухгалтерського обліку в Україні, Постанови Кабінету Міністрів України, Статут НВКФ “Енергія-Юг”, звітні дані підприємства, підручники вітчизняних авторів, газети та журнали, а також компьютерна мережа Internet.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1. Фінансова діяльність підприємства

 
  

1. Характеристика  фінансової діяльності підприємств

 

   Фінансова діяльність – це діяльність, що призводить до змін розміру, а також складу власного та запозиченого капіталу. Суть фінансової діяльності підприємства полягає у виникненні грошових відносин, що пов’язані з неперервним кругообігом коштів у формах витрачання ресурсів, одержання доходів, їх використання, а також з приводу відносин з постачальниками, покупцями продукції, працівниками підприємства та державними органами. [5,8]

   Найважливішою стороною фінансової діяльності підприємств  є формування та використання різних грошових фондів, за допомогою яких здійснюється забезпечення господарської  діяльності необхідними грошовими засобами. Грошові фонди підприємств можна поділити на чотири групи:

   1) Фонди власних засобів (статутний капітал, додатковий капітал, інвестиційний фонд, валютний фонд);

   2) Фонди запозичених засобів (різноманіття  цих фондів дає можливість їх використання в різних становищах; запозичені засоби в нормальних економічних умовах сприяють підвищенню ефективності виробництва);

   3) Фонди притягнутих засобів (ці  засоби знаходяться в обігу  підприємства та належать його  робітникам – дивіденди та фонд споживання, що утворюється за рахунок прибутку і використовується для задоволення потреб робітників);

   4) Оперативні грошові фонди (фонд заробітної плати, фонд для сплати податків до бюджету та інші фонди, які створюються періодично).[10]

   Основні завдання фінансової діяльності підприємства полягають в наступному:

   1) вибір форми фінансування та  їх оптимальне співвідношення. Фінансування  поділяється на внутрішнє і  зовнішнє в залежносі від джерел  коштів. Важливими формами фінансування  підприємств є кредит (грошовий і майновий), випуск цінних паперів (акцій і облігацій). Спеціальними формами довгострокового кредитування є оренда і лізинг (оперативний і фінансовий);

   2) вибір структури капіталу підприємства, напрямків його використання;

   3) збалансування надходжень і видатків платіжних зособів підприємства у часі;

   4) забезпечення своєчасності розрахунків; 

   5) підтримання необхідної ліквідності. Ліквідність підприємства - це його здатність швидко продати активи й одержати гроші для оплати своїх зобов’язань. Ліквідність підприємства характерізується співвідношенням величини його високоліквідних активів і короткострокової заборгованості. [5]

   Фінансова діяльність підприємств відображається в грошових потоках, які характеризують різноманітні й різносторонні відносини.

   До  зовнішніх фінансових відносин входять:

   — взаємовідносини між суб'єктами господарювання у вигляді розрахунків  з поставщиками і покупцями;

   — взаємовідносини з бюджетом: платежі  та асигнування;

   — взаємовідносини з фондами спеціального призначення: внески і надходження;

   — взаємовідносини зі страховими компаніями: страхові платежі й страхове відшкодування;

   — взаємовідносини з банками: відкриття  та ведення рахунків, зберігання коштів на депозитах, отримання і погашення  кредитів, отримання і сплата процентів;

   — взаємовідносини з інститутами  фінансового ринку: розміщення власних  цінних паперів та інвестування тимчасово  вільних коштів;

   — взаємовідносини з галузевими і  корпоративними органами:

   внески  у централізовані фонди і надходження  з них. Внутрішні фінансові відносини включають:

   — розподіл доходу підприємства і формування прибутку;

   — розподіл чистого прибутку та його використання;

   — формування та використання амортизаційних відрахувань;

   —   утворення та використання фондів підприємств.

   В основі фінансової діяльності підприємств  лежить здійснення витрат і формування доходів. Проведення витрат забезпечується за рахунок фінансових ресурсів, які  знаходяться в розпорядженні  підприємств. Підсумки фінансової діяльності відображаються у фінансових результатах (прибутках чи збитках). Таким чином формується ланцюг, що характеризує механізм фінансової діяльності підприємств: фінансові ресурси → витрати → доходи → фінансові результати → збільшення (зменшення) фінансових ресурсів.

   Фінансові ресурси формуються за рахунок власних та зовнішніх джерел. Власні ресурси концентруються у статутному фонді.

   Зовнішніми  джерелами фінансових ресурсів підприємств  є кошти, що надходять з бюджету, цільових та централізованих корпоративних  фондів, як правило, на безповоротній основі, а також кредити, що надаються банками за плату на поворотній основі.

   Фінансові ресурси підприємств спрямовуються  на формування основних фондів і оборотних  коштів. За рахунок фінансових ресурсів здійснюються витрати підприємств  на виробництво та реалізацію товарів, робіт і послуг, а також інші витрати, пов'язані з діяльністю підприємства. У процесі здійснення витрат виникають вихідні грошові потоки — оплата рахунків поставщиків і підрядчиків за товари, роботи, послуги, страхові платежі.

   Результатом здійснення витрат є товари, роботи і послуги. На основі їх реалізації за рахунок вхідних грошових потоків  від покупців формуються доходи підприємства від виробничої діяльності. Крім того, джерелом доходів є надходження  від страхових компаній страхового відшкодування за понесені втрати і збитки. Виручка від реалізації включає відшкодування проведених витрат (перенесену вартість) і валовий доход (додану вартість) — суму заробітної плати і прибуток. З позицій фінансової діяльності заробітна плата має двоїстий характер: з одного боку, вона є елементом витрат, з другого — частиною валового доходу. Виплата заробітної плати характеризує внутрішні грошові потоки підприємства.

   За  рахунок отриманих доходів забезпечуються фінансові відносини з державою — платежі в бюджет і цільові фонди, з банківською системою – погашення кредитів і сплата процентів. Після відшкодування проведених витрат, виплати заробітної плати, розрахунків з бюджетом, цільовими фондами і банками визначаються фінансові результати – прибуток чи збиток. Прибуток – це перевищення валових доходів над валовими витратами. Збиток – це перевищення валових витрат над валовими доходами. З чистого прибутку формуються фонди і резерви підприємств, за рахунок яких проводяться певні витрати. З фондів та безпосередньо з чистого прибутку може проводитись оплата праці у вигляді премій і допомог. Тимчасово вільна частина чистого прибутку може бути розміщена на фінансовому ринку через фондову біржу чи фінансових посередників або на основі прямих зв’язків з емітентами (вихідні грошові потоки). За результатами такого розміщення можуть бути отримані доходи від фінансової діяльності (вхідні потоки). [14]