Державний бюджет

     Прив’язка розміру виплати особі, що доглядає за дитиною до досягнення нею віку, встановленого законодавством, до прожиткового мінімуму не відповідає сучасним соціальним стандартам. У більшості розвинених країн термін, коли особа отримує компенсацію в разі догляду за дитиною, є коротшим, ніж в Україні, проте розмір компенсації  прив’язаний до попереднього заробітку або до розміру середньої зарплати в країні.

     Збереження практики прямого відшкодування знецінених заощаджень в Ощадбанку СРСР призводить до малоефективного використання досить вагомих бюджетних ресурсів. Варто зазначити, що асигнування лише з загального фонду на ці цілі перевищують половину видатків на фінансування галузі охорони здоров’я. Сплата відшкодування знецінених заощаджень має підвищений інфляціогенний характер, оскільки цільовим чином потрапляє до найбільш ліквідної частини сукупних доходів населення України.

     Загалом видатки на фінансування соціальної сфери спрямовані переважно на її соціальне утримання, і лише незначним чином – на розвиток та підвищення ефективності соціальної інфраструктури. Зокрема, у структурі витрат на освіту видатки споживання у 2009 р. мають скласти 92,4 %, охорону здоров’я – 77,2 %, їхня частка підвищитися порівняно з бюджетом-2008 на 1,4 та 3,3 в.п. відповідно.

     У той час як витрати на фізичну культуру та спорт збільшуються порівняно з 2008 р. на 478,1 млн грн., або в 1,5 разу, державним бюджетом передбачено переважно фінансування професійних спортсменів та заходів. Належного фінансування розвитку масової фізичної культури та здорового способу життя населення не  відбувається.

    Отже, проекту бюджету притаманне переважання екстенсивного збільшення асигнувань на соціальні видатки без здійснення системних змін щодо підвищення ефективності цих видатків та перебудови системи соціального захисту в країні. За таких умов зростання соціальних видатків містить у собі досить потужний інфляційний потенціал. Відтак при суттєвому збільшенні фінансування соціальних програм можливість збереження індексу споживчих цін на прогнозному рівні 9,5 % малоймовірне.

     Збільшення в проекті Держбюджету на 39,5 % (на 15,2 млрд грн.) видатків на фінансування економічної діяльності привертає увагу до запланованих Урядом складових бюджету, спрямованих на стимулювання економічного розвитку.

     Втім, у розширенні обсягів підтримки промислового виробництва Уряд орієнтується переважно на підтримку базових секторів економіки. Зокрема, майже 40 % зазначеного приросту видатків на фінансування економічної діяльності передбачено спрямувати до паливно-енергетичного комплексу. Причому з усіх видатків на ПЕК 40 % складає компенсація НАК „Нафтогаз України” різниці між цінами закупівлі імпортованого природного газу та його реалізації суб'єктам господарювання на виробництво теплової енергії, яка споживається населенням, тобто виплата, яка фактично є видом непрямої соціальної субсидії. Видатки на ці цілі збільшуються на 5,7 млрд грн., що відповідає 93 % усього приросту видатків ПЕК, або третині приросту видатків на фінансування економічної діяльності.

     Проектом також передбачено надання коштів на: державну підтримку вугледобувних підприємств на часткове покриття витрат із собівартості продукції (2477,6 млн грн.); державну підтримку підприємств з видобутку кам'яного вугілля, лігніту й торфу на будівництво, технічне переоснащення та капітальний ремонт гірничошахтного обладнання; на здешевлення кредитів для будівництва та технічного переоснащення (2212,4 млн грн.); для реструктуризації вугільної та торфодобувної промисловості (850 млн грн.); на розвиток мінерально-сировинної бази України (684,9 млн грн.) тощо.

   Водночас звертає на себе увагу той факт, що структура фінансової підтримки вугледобувної галузі України залишається незмінною порівняно з поточним роком. Переважна частина коштів, які пропонуються для державної підтримки, спрямовується на соціальну складову – 51,4 % фінансування передбачається спрямувати на підвищення пенсій, компенсацію витрат на оплату електроенергії, газу та центрального опалення житла, пільги по сплаті податку з доходів фізичних осіб. Інвестиційна складова державного фінансування становить 6,2 млрд грн., що в реальному вимірі на 27,6 % менше, ніж у поточному році. Додатковим чинником здійснення модернізації галузі має стати гарантування Урядом зобов’язань державних вугледобувних підприємств на їх технічне переоснащення в розмірі до 3,1 млрд грн.

     Проектом Державного бюджету на 2009 рік фактично пропонується часткове заміщення державного фінансування галузі за рахунок коштів споживачів продукції вугледобувних підприємств. Значно більший обсяг фінансування галузі планується досягти за рахунок збільшення власних ресурсів вугледобувних підприємств унаслідок підвищення регульованих державою цін на вугілля та зростання обсягів його видобутку (19,2 млрд грн.). Варто наголосити, що такий механізм підтримки галузі несе певні ризики для економічного зростання економіки України внаслідок:

– зростання собівартості виробництва в металургійній, хімічній промисловості, електроенергетиці, що обумовить зниження цінової конкурентоспроможності продукції цих галузей;

– можливого скорочення прибутків і, як наслідок, інвестицій у суміжних галузях;

– втрати державного бюджету частини податкових надходжень із цих галузей промисловості.

     Запропоновано також фінансування проектів, спрямованих на зміцнення енергетичного потенціалу країни – облаштування Одеського й Безіменного газових родовищ та Суботінського нафтового родовища для введення їх в експлуатацію (500 млн грн.), будівництво енергоблоків атомних, гідроакумулюючих, інших електростанцій, підстанцій, теплоелектроцентралей, будівництво, реконструкція та ремонт ліній електропередачі, а також здешевлення кредитів на створення запасів твердого палива для теплоелектростанцій (898,5 млн грн.), заходи по реалізації Комплексної програми будівництва вітрових електростанцій (10 млн грн.).

     Водночас передбачена підтримка інноваційних галузей промисловості є значно слабшою. Зокрема, на 2009 р. передбачено:

1) фінансування на рівні поточного року, що адекватно реальному скороченню витрат на 20 % порівняно з поточним роком, за такими напрямами:

– заходи з розвитку космічної діяльності та виробництва космічної техніки – 250 млн грн.;

– часткова компенсація вартості складної сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва – 100 млн грн.;

– часткове відшкодування відсоткових ставок за кредитами, що надаються суб'єктам малого та середнього бізнесу на реалізацію інвестиційних проектів – 32 млн грн.;

– на придбання літаків АН-48 через державне лізингове підприємство – 200 млн грн.;

2) інші програми:

– фінансування на потреби управління та випробування космічних  засобів – 142,0 млн грн., що на 20,4 % більше порівняно з поточним роком;

– виконання заходів Державної комплексної програми розвитку авіаційної промисловості України до 2010 року, у тому числі через механізм здешевлення кредитів – 500 млн грн., що на 15,3 % менше порівняно з поточним роком;

– державна підтримка вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу, у тому числі через механізм здешевлення кредитів – 29,4 млн грн., що майже вдвічі вище рівня поточного року;

– державна підтримка заходів з енергозбереження через механізм здешевлення кредитів – 20 млн грн., що на 7 млн грн. більше, ніж у поточному році.

     Загалом, фінансування з Державного бюджету на цілі інноваційного розвитку за вказаними напрямами має скоротитися на 44 млн грн., що становитиме майже 23 % зниження витрат з урахуванням інфляційного чинника.

     Для розвитку окремих галузей промисловості пропонується використовувати механізм урядових гарантій. Так, передбачено державні гарантії за зобов'язаннями державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" на реалізацію проекту "Морський старт" (521,6 млн грн.), державних підприємств для виробництва вітчизняних літаків (1500 млн грн.), суднобудівної галузі (500 млн грн.), підприємств агропромислового комплексу на будівництво тваринницьких комплексів та ферм, придбання високотехнологічного обладнання та племінної худоби в сумі (1 млрд грн.), за зобов'язаннями з погашення кредиту на будівництво метрополітенів у сумі (925 млн грн.).

     Певною мірою як асигнування на цілі розвитку можливо розглядати значне зростання витрат на фінансування потреб Збройних сил України. У реальному вимірі передбачено майже трикратне (до 3,9 млрд грн.) збільшення фінансування ресурсів розвитку в цьому секторі. Зокрема, видатки на закупівлю і модернізацію озброєння та військової техніки мають скласти 2,2 млрд грн., що в понад 3 рази більше порівняно з поточним роком, відновлення боєздатності, утримання, експлуатацію, ремонт озброєння та військової  техніки – 0,8 млрд грн., забезпечення зв'язком, створення та розвиток командних пунктів та автоматизованих систем управління – 0,9 млрд грн.

     Разом з тим постає необхідність виваженого аналізу впливу зростання фінансування ЗСУ на розвиток як оборонно-промислової галузі, так і макроекономічної стабільності в Україні. Такий вплив залежатиме від:

– реальних можливостей оборонно-промислового комплексу забезпечити потреби оборонного замовлення ЗСУ;

– можливостей спрямування цих ресурсів на закупівлю продукції на внутрішньому ринку з метою обмеження додаткового тиску на сальдо поточних операцій;

– застосування послідовної політики інвестиційного та інноваційного забезпечення розвитку вітчизняного оборонно-промислового комплексу.

     Проектом запропоновано також низку заходів щодо розвитку інфраструктурного потенціалу України.

     Таким чином, незважаючи на зростання державного фінансування по більшості напрямків розвитку агропромислового комплексу, промисловості, інфраструктурного сектору, за окремими напрямами воно є недостатнім, а з урахуванням інфляційного чинника навіть відбулося реальне скорочення державної підтримки. Реалізація потенціалу надання гарантованих кредитів, яким приділяється важливе значення у проекті бюджету (загалом у 2009 р. передбачено надати гарантій на 8,6 млрд грн. та 24,5 млрд грн. у період 2009-2011 рр. Державній службі автомобільних доріг), вимагає суттєвих структурних зрушень в організації управління та фінансування відповідних секторів економіки.

     Інноваційна орієнтація економічного розвитку економіки України не стала ключовим пріоритетом пропонованого Державного бюджету на 2009 рік. При цьому передбачається продовжити практику використання коштів, що надходять від приватизації, на соціальні цілі, чим нехтується мета приватизаційного процесу – сприяння реструктуризації економіки, залучення коштів на інвестиційні цілі. За умов обмеженості фінансових ресурсів на інвестиційні й інноваційні цілі це лише зростання споживчого попиту, а як наслідок – збільшення негативного сальдо поточного рахунку.

     Таким чином, аналіз підготовленого Урядом проекту Закону України «Про Державний бюджет на 2009 рік» дозволяє зробити висновок про відсутність принципових змін у бюджетній політиці порівняно з попередніми роками. Запропонований законопроект містить вади, традиційно притаманні бюджетній політиці України, та не спрямований на здійснення необхідних структурних зрушень в економічній та соціальній сферах. Значне збільшення надходжень, насамперед отримане внаслідок високої інфляційної динаміки 2008 року, мало б сприяти посиленню концентрації видатків на завданнях, безпосередньо пов’язаних із напрямами, які можуть послабити вплив інфляційних чинників. Для поточної ситуації в Україні такими напрямами є:

- підвищення ефективності ресурсовикористання, зокрема – зменшення енергоємності виробництва та побуту;

- збільшення обсягів виробництва сільгосппродукції та підвищення продуктивності галузі;

- забезпечення цільового характеру соціальних видатків з метою зменшення їх інфляціогенного впливу.

     Між тим, відповідних змін у структурі видаткової частини бюджету не відбулося. Значною мірою необхідним змінам перешкоджає відсутність належної нормативно-правової бази, зокрема – щодо вдосконалення системи оподаткування, реорганізації соціальної сфери, модернізації системи державної підтримки суб’єктів господарювання.

     Отже, зазначені проблеми мають бути враховані та вирішуватися в пріоритетному порядку для забезпечення формування Державного бюджету–2010 на нових стратегічних засадах, передбачених, у тому числі, стратегічними орієнтирами, вміщеними у Прогнозі показників зведеного бюджету України за основними видами доходів, видатків і фінансування на 2010-2012 рр., затвердженому Постановою КМУ від  13 вересня 2008 р.

Висновок

Наявність державного бюджету як економічної категорії об'єктивно зумовлена існуванням інституту держави та товар­но-грошових відносин. Державний бюджет — це централізова­ний фонд фінансових ресурсів держави, який використовуєть­ся для виконання покладених на неї функцій. Він знаходиться в розпорядженні центральних органів влади і використовується для фінансування заходів загальнодержавного значення.

Це так звані чисті суспільні блага, до яких в економічній науці відносять державне управління, національну оборону, за­безпечення охорони правопорядку тощо і які повністю оплачу­ються з бюджету. Ринкова система неспроможна забезпечити суспільство такими благами взагалі. Адже до них неможливо застосувати принцип винятку, притаманний приватним благам. Чисті суспільні блага характеризуються неподільністю, без альтернативністі у їх використанні. Кожен без винятку громадя­нин користується цими благами незалежно від свого бажання або платоспроможності.

Існують також такі суспільні блага та послуги, які можуть вироблятися і використовуватися відповідно до ринкових умов, але наслідки такого процесу з суспільно-політичної або еконо­мічної точки зору небажані.