Державний бюджет

     Досягнення прогнозного показника приросту ВВП видається досить імовірним. Належний рівень економічної динаміки має забезпечуватися:

- «розігрівом» внутрішнього попиту через стабільне зростання заробітної плати та соціальних виплат;

- збереженням динамічного зростання експорту завдяки поліпшенню умов для українських експортерів після вступу до СОТ та позитивних тенденцій на ринках Азії та СНД;

- активним припливом у країну іноземних інвестицій та позитивною динамікою внутрішніх інвестицій, обмовленою зростанням конкурентного тиску в умовах відкритості.

     У той же час слід враховувати наявність низки ризиків, які можуть негативно відбитися на реалізації прогнозних показників.

     По-перше, занадто низьким видається прогнозний показник інфляційної динаміки. В останньому кварталі поточного та в наступному році на рівень цін в Україні впливатиме низка суттєвих інфляційних чинників:

- зростання вартості енергетичних ресурсів (імпортованого природного газу, вугілля та газу власного видобутку);

- продовження світової агроінфляції (попри сподівання деяких експертів, вартість зерна нового врожаю виявилася вищою, ніж торік: у серпні 2008 р. вартість пшениці 4-ї категорії була на 15 % вищою, ніж рік тому);

- підвищення вартості аграрної продукції на внутрішньому ринку внаслідок фактичного скорочення обсягів державної підтримки на тлі зростання витрат;

- реалізація потенціалу випереджаючого зростання оптових цін (за 8 місяців 2008 р. вони збільшились на 36,5 %);

- продовження зростання доходів населення, у т.ч. соціальних виплат з бюджету.

     Вищенаведене дає підстави очікувати більш високого показника інфляційної динаміки у 2009 р., що, при досягненні прогнозованих темпів реального приросту ВВП, вестиме до перевищення фактичних надходжень над плановими. Це загрожує відтворенням ситуації поточного року, за якої відбувається «заморожування» значної частини бюджетних коштів на казначейському рахунку, що загалом  посилює кризу ліквідності в національній економіці.

     З іншого боку, намагання знизити інфляційний показник до прогнозного може обумовити надто потужні антиінфляційні заходи Національного банку та Міністерства Фінансів, або вдавання до імпортних інтервенцій, які спроможні суттєво загальмувати економічне зростання та економічну активність, що загрожуватиме недостатнім наповненням дохідної частини бюджету.

     Враховуючи значну динаміку витратоутворюючих цін (енергоресурси, транспортні тарифи, вартість сировини тощо), збереження динамічного зростання вартості трудових ресурсів, заниженим видається також прогноз індексу цін виробників у промисловості.

    По-друге, виходячи з вищезазначених інфляційних чинників та передбачених прогнозом темпів приросту цін, малоймовірним видається випереджаюче зростання прибутків прибуткових підприємств. Прибутки промислових підприємств будуть обмежені через зростання витрат при помірному прирості цін унаслідок посилення конкурентного тиску та застосування антиінфляційних заходів. Прибутки в торгівельній сфері обмежені внаслідок того, що індекс оптових цін удвічі перевищує індекс роздрібних.  Між тим, прибуток цих двох секторів економіки у 2007 р. становив 47 % усіх прибутків, отриманих підприємствами України. Завищений показник прибутку створює ризик переоцінки прогнозу надходжень до бюджету від податку на прибуток.

     По-третє, існують ризики щодо збереження високих темпів зростання експорту:

- можливе погіршення зовнішньоторговельної співпраці з РФ, яка є локомотивом зростання експорту в поточному році, що ймовірно в разі посилення РФ протекціоністського характеру своєї економічної політики та запровадження додаткових вилучень з режиму вільної торгівлі, та за погіршення політичних стосунків і відсутності механізмів урегулювання торговельних суперечок;

- тривалий депресивний вплив світової фінансової кризи на попит на український експорт з боку країн провідних світових економічних центрів;

- негативний вплив подорожчання енергоресурсів (природного газу та вугілля) на конкурентоспроможність базових галузей – експортерів;

- очікуване багатьма експертами посилення труднощів реалізації на зовнішніх ринках провідної продукції українського експорту (насамперед металу та хімічної сировини) через посилення конкурентного тиску та погіршення ринкової кон’юнктури;

- негативний вплив курсових коливань та реальної ревальвації гривні, яка відбуватиметься через активну інфляцію оптових цін при незмінному номінальному співвідношенні гривні та долара США або й посиленні гривні в умовах припливу іноземного капіталу та застосування антиінфляційних заходів монетарного характеру на внутрішньому ринку.

     Переоцінка показника експорту містить у собі ризики переоцінки загального показника економічного зростання та недооцінки глибини негативного сальдо зовнішньої торгівлі.

     По-четверте, суттєвий ризик містить у собі зростання дефіциту зовнішньої торгівлі до 25 млрд дол. Необхідність його фінансування обумовлює залежність України від надходження зовнішніх запозичень та іноземних інвестицій. Це, у свою чергу, посилює ризики фінансової нестабільності, залежність національної економіки від становища на міжнародних фінансових ринках. Посилюється також вплив оцінок ризиків країни міжнародними рейтинговими агенціями, які можуть погіршитися в разі затягування в Україні політичної кризи.

     Відзначені особливості макроекономічної динаміки накладають відбиток на перспективи виконання запропонованих урядовим проектом показників Державного бюджету-2009.

     Загальне збільшення дохідної частини бюджету порівняно із затвердженими показниками 2008 р. має становити 29,7 %, або 65,2 млрд грн. З них 42 млрд грн. (64,4 %) забезпечуватиметься за рахунок ПДВ з імпортованих в Україну товарів. Ще 17 млрд грн. (26,1 %) має надійти від податку на прибуток підприємств. Разом за рахунок цих двох джерел має бути забезпечено 90,5 % приросту надходжень Державного бюджету у 2009 р.

     Враховуючи, що загалом до 70 % приросту бюджетних надходжень безпосередньо забезпечуються імпортною діяльністю, тобто мають певну автономність щодо внутрішніх умов економічного розвитку, є підстави припустити, що наповнення бюджету може бути забезпечене навіть за несприятливого сценарію економічного розвитку (зниження темпів економічного зростання та несприятлива для зростання економічна політика). При цьому менші, ніж заплановані, темпи зростання експорту сприятимуть збільшенню сальдо ПДВ з товарів, вироблених в Україні, що цілком може компенсувати втрати від недонадходжень від податку на прибуток підприємств через нижчий розмір останнього.

     Виходячи з вищенаведеного переліку макроекономічних ризиків, здійснення поміркованої виваженої економічної політики, у тому числі - в бюджетній сфері, сприятливої для економічного зростання та підтримання макроекономічної стабільності, є принципово важливим для підтримання високих темпів економічного зростання та зростання якості життя населення України.

     Збільшення видаткової частини Державного бюджету на 29 % (або 69,2 млрд грн.) супроводжується певними змінами у структурі видатків. 34,7 % зазначеного приросту (24 млрд грн.) спрямовано безпосередньо на потреби фінансування соціальної сфери, що дещо підвищило її частку у видатках бюджету. 22 % приросту (15,2 млрд грн.) склало збільшення видатків на економічну діяльність, головним чином – у ПЕК і сільському господарстві. Завдяки цьому частка цієї групи видатків збільшилася с 16,2 % до 17,5 %.

     Помірний підхід до збільшення дохідної та видаткової частин обумовив певне зменшення частки фіскального перерозподілу ВВП порівняно з бюджетом 2008 р.: з 23,2 % до 22 % ВВП за доходами та з 24,9 % до 23,9 % ВВП за видатками. Відтак, враховуючи дефлятор ВВП, у реальному вимірі доходи Держбюджету мають збільшитися на 2,6 %, видатки – на 1,5 %. З урахуванням доходів місцевих бюджетів частка фіскального перерозподілу ВВП має скласти 29 %, практично на рівні 2008 р., у той час як дохідну частину місцевих бюджетів заплановано збільшити в 1,5 разу, або на 22,7 % у реальному вимірі. З урахуванням Пенсійного фонду частка перерозподілу сягає 41,2 %.

     Такий підхід дозволив уряду зменшити в проекті обсяг дефіциту Державного бюджету до 1,4 % ВВП (17,1 млрд грн.). Дефіцит загального фонду в обсязі 9,5 млрд грн. передбачається фінансувати за рахунок очікуваних надходжень від приватизації державного майна – 4 млрд грн., а також здійснення запозичень – 5,5 млрд грн. При цьому варто звернути увагу на те, що за нинішніх політичних умов перспективи ухвалення Програми приватизації на 2009 рік та відновлення приватизаційних процесів протягом наступного року залишаються невизначеними, що може змусити уряд вдатися до додаткових запозичень з метою фінансування дефіциту бюджету.

4.2 Основні соціальні орієнтири бюджету-2009

     Попередній аналіз проекту бюджету 2009 р. дозволяє зробити висновки, що запропонований бюджет у цілому підтримує тенденцію щодо зростання рівня життя громадян, закладену в попередні роки.

     Аналіз проекту Державного бюджету на 2009 рік дозволяє дійти висновку, що загалом бюджет забезпечує фінансовими ресурсами виконання важливих соціальних завдань, які поставлені на 2009 р., зокрема: вихід мінімальної заробітної плати на рівень прожиткового мінімуму; підвищення та вирівнювання грошового забезпечення робітників силових відомств; виплата грошової допомоги з урахуванням підняття прожиткового мінімуму. Зокрема, проектом бюджету на 2009 рік передбачається наступне.

1. Запровадження з 1 січня 2009 р. розміру мінімальної заробітної плати на рівні прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Прожитковий мінімум працездатних осіб з 1 січня встановлено на рівні 770 грн. При цьому оклад працівника першого тарифного розряду Єдиної тарифної сітки для працівників бюджетної сфери встановлюється Кабінетом Міністрів України з 1 січня 2009 р. на рівні 630 грн., з 1 квітня 2009 року – 655 грн., з 1 липня  2009 р. – 665 грн., з 1 жовтня  2009 р. – 710 грн. та з 1 грудня 2009 р. – 807 грн. на місяць, але при цьому нарахована працівникам заробітна плата за виконану місячну погодинну норму праці (обсяг робіт) повинна бути не менше розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Таким чином, оклад працівника першого тарифного розряду є меншим за розмір мінімальної заробітної плати.

2. Збільшення видатків у зв’язку із запровадженням нових розмірів мінімальної заробітної плати працівників бюджетних установ на 30,2 млрд грн.

3. Збільшення на 7,4 млрд грн. асигнувань на сплату допомоги сім’ям з дітьми та пенсій у зв’язку зі збільшенням прожиткового мінімуму.

4. Підвищення на 4,5 млрд грн. видатків на сплату грошового забезпечення військовослужбовців;

5. Виділення на фінансування сфери освіти понад 17, 7 млрд грн., що на 34 % більше, ніж у 2008 р. (13,2 млрд грн.), а зі зведеного бюджету – на 33,2 % (19,1 млрд грн.). Зокрема, передбачене суттєве зростання розміру мінімальної стипендії: з 1 січня 2009 р. розмір мінімальної ординарної академічної стипендії для учня професійно-технічного навчального закладу становитиме 200 грн. на місяць, для студента вищого навчального закладу І–ІІ рівня акредитації – 400 грн. на місяць, для студента вищого навчального закладу ІІІ–IV рівня акредитації – 530 грн. на місяць. Для учнів професійно-технічних та студентів вищих навчальних закладів І–IV рівнів акредитації з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування з 1 січня 2009 р. стипендія встановлюється в розмірах відповідно 550 та 1160 гривень на місяць.

6. Збільшення асигнувань на пенсійне забезпечення військовослужбовців, виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами порівняно з 2008 р. на 9,5 млрд грн., або на 27,4 % – до 44,4 млрд грн. Мінімальні пенсії виплачуватимуться в розмірах, не нижчих за прожитковий мінімум, буде забезпечено реалізацію прийнятих рішень щодо покращення пенсійного забезпечення, здійснюватимуться заходи щодо збереження диференціації пенсійних виплат, пенсійного страхування за рахунок коштів державного бюджету окремих категорій громадян (працівників сільськогосподарських підприємств, осіб, які проходять строкову військову службу, здійснюють догляд за дитиною або інвалідом), створюватимуться умови для зниження податкового тиску для платників додаткових зборів на виплату пенсій тощо. Забезпечення бюджету Пенсійного фонду України на 2009 рік очікується на рівні 194,5 млрд грн., з яких 150,1 млрд грн. – надходження власних коштів, 44,4 млрд грн. – трансферти з Державного бюджету України.

7. У проекті бюджету передбачено збільшення виплат, що надаються особам, які знаходяться у відпустках по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку, з 50 % до 75 % прожиткового мінімуму для працездатної особи.

8. Заплановано продовжити здійснення заходів щодо поступової компенсації втрат від знецінених грошових заощаджень. На зазначену мету у проекті бюджету передбачено 9 млрд грн., з них 5 млрд грн. – по загальному фонду, 4 млрд грн. – за рахунок 50 % надходжень від приватизації державного майна (тобто при відсутності належних надходжень від приватизації сума компенсації становиться меншою, ніж у 2008 р.).

9. У рамках подальшого розвитку та реформування галузі охорони здоров’я на її фінансування передбачено 9,3 млрд грн., що на 28,3 % більше обсягу видатків на ці цілі в державному бюджеті на 2008 р.

10. Передбачено активні заходи щодо поліпшення становища у сфері забезпечення населення України житлом: передбачено поповнення статутних капіталів державних банків на 1,2 млрд грн. з метою збільшення ними іпотечного кредитування, у першу чергу, працівників бюджетної сфери, виділення 126,7 млн грн. на часткову компенсацію відсоткової ставки кредитів комерційних банків молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам на будівництво та придбання житла, безпосередньо на будівництво та придбання житла різними категоріями населення з центрального та місцевих бюджетів передбачено виділити близько 1,8 млрд грн.

     Між тим, аналіз проекту соціальних видатків бюджету-2009 свідчить про наявність у ньому суттєвих вад.

     У проекті зберігається показник рівня забезпечення прожиткового мінімуму (гарантований мінімум, який становить 50 % прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку) для призначення допомоги відповідно до Закону України „Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям” (встановлюється для працездатних осіб у сумі 200 грн.). Встановлення цього показника фактично є порушенням положень законодавства про прожитковий мінімум.