Вплив інфляції на обсяг виробництва національного продукту в Україні

    Міністерство  освіти та науки України

    Волинський  державний університет  ім.Л.Українки 
 
 
 

    КУРСОВА РОБОТА

    з макроекономіки

    Тема: «Вплив інфляції на обсяг виробництва  національного продукту в Україні» 
 

                                     Підготувала

                                           cтудентка ІІ курсу

                                          21 групи

                                          економічного факультету

                                           спеціальності обліку і аудиту

                                           Бондарук  О. К. 

                                        Науковий керівник:

                                                             Козак Людмила Володимирівна 
 
 
 
 
 

    Луцьк - 2007  
 
 
 

    Зміст

   Вступ....................................................................................................................3

      Розділ І Теоретичний зміст інфляції..............................................................5

    1.1.Сутність інфляції її типи  та види...............................................................5

   1.2. Причини та наслідки інфляції....................................................................8

      Розділ ІІ Методологія упавління інфляцією...............................................12

   2.1. Вплив інфляції на обсяг виробництва  ВВП.........................................................................................................................12

   2.2. Статистичний аналіз інфляційного  процесу в Україні 2004-2006 рр...18

      Розділ ІІІ Управління інфляцією в умовах економічної стабілізації.......23

   Висновок...........................................................................................................27

   Список  використаної літератури....................................................................31 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Вступ

    Мета  курсової роботи – визначити вплив інфляції, на обсяг виробництва національного продукту, і визначити темпи інфляції в Україні протягом 2004 – 2006 р.р. та виявити шляхи подолання інфляції в Україні.

    Об‘єкт  курсової роботи – інфляція, її вплив на економіку різних країн та України окремо; антиінфляційнї заходи.

    Предметом дослідження иступає...

    Актуальність  цієї курсової роботи полягає в тому, що економісти усього світу досліджують вже протягом багатьох років темпи інфляції і шляхи подолання її Для України, як молодої країни з економікою що розвивається, з моменту отримання нею незалежності, питання інфляції виступає особливо гостро.

    Інфляція  як економічне явище харакиеризує якісний  стан грошового обігу в умовах, коли перестає діяти механізм автоматичного забезпечення сталості грошей. Невипадково термін “інфляція” почав використоуатися в 70-ті роки ХІХ ст. стосовно до грошового обігу в Північній америці, переповненого паперовими знаками, які випускалися для ведення громадянської війни. З того часу він широко ввійшов у наукову літературу і практичний лексикон, особливо після краху золотого стандарту. Його часто вживають для характеристики грошового обігу і більш ранніх епох - докапіталістичної і домонополістичного капіталізму, проте саме в періоди, коли встановлювався обіг нерозмінних банкнот чи просто паперових грошей (обіг асигнатів періода французької революції кінця XVIII ст. та наполеонівських війн, обіг асигнацій Росії кінця XVIII - початку ХІХ ст. та ін.)

    Форми прояву інфляції поступово змінювалися  в міру розвитку грошового механізму  та самих грошових форм. На початку  виникнення паперових грошей, коли вони тільки відірвалися від розмінних  на золото банкнот, а на руках у  суб'єктів обігу були ще повноцінні монети, які нерідко оберталися, першою ознакою інфляції виступав лаж на золото, тобто підвищення ціни на золоті монети в паперових грошах порівняно з їх номінальною вартістю. Відповідно до зростання лажу посилювався процес зменшення реальної вартості грошової одиниці порівняно з її номінальним золотим вмістом, який називається дизажіо.

    Головною  формою прояву інфляції стало знецінення грошових знаків відносно вартості звичайних  товарів, серед яких опинилося і  золото, тобто падіння купівельної  спроможності грошової одиниці. Якщо цей процес набуває затяжного характеру, то поглиблюється розрив між рівнем цін на внутрішньому ринку країни та на ринках інших країн і світовому ринку вцілому. Виникає знецінення національних грошей щодо іноземної валюти. Це призводить до зниження валютного курсу національних грошей, що теж є проявом інфляції. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Розділ  І Теоретичний  зміст інфляції

    1.1.Сутність інфляції її типи та види

    Інфляція, як специфічна особливість грошей, виникла багато столітть тому. Вважається, що її поява пов‘язана з першим періодом виникнення грошей. Саме поняття “інфляція” (від лат. inflatio - вздуття) вперше стало використовуватися  у Великобританії та Франції. В економічній літературі  воно виникло на початку XX століття.

    У світі майже немає країн, де б у другій половині XX cт. не існувала інфляція. Вона ніби прийшла на зміну колишньої хвороби ринкової економіки, яка стала явно слабшати, – циклічним кризам. Інфляція була характерна для грошового обігу: Росії – з 1769 до 1895 р. (за винятком періоду 1843 – 1853 рр.); США – в період війни за незалежність 1775 – 1783 рр. і громадянської війни 1861 – 1865 рр. Англії – під час війни з Наполеоном на початку XIX в.. Франції – в період Французької революції 1789 – 1791 рр. Особливо високих темпів інфляція досягла в Німеччині після першої світової війни, коли восени 1923 р. грошова маса в обігу досягала 496 квінтильйонів марок, а грошова одиниця знецінилася в трильйон разів. Наведені історичні приклади доводять, що інфляція не є породженням сучасності, а мала місце і в минулому.

    Сучасній  інфляції властивий ряд відмінних  особливостей: якщо раніше інфляція носила локальний характер, то зараз –  повсюдний, всеосяжний; якщо раніше вона охоплювала більший і менший період, тобто мала періодичний характер, то зараз – хронічний; сучасна інфляція знаходиться під впливом не тільки грошових, але і негрошових чинників. Отже, сучасна інфляція випробовує вплив багатьох чинників.[ 8, 12 ]

    Інфляція  породжена диспропорціями в різних сферах ринкового господарства країни, до сих пір нерозкрито в повній мірі. Інфляція – найважливіша проблема розвитку економіки, тому вона насамперед потребує уточнення як соціально-економічне поняття. Інфляція означає не тільки зниження купівельної здатності грошей, вона підриває можливості господарського регулювання.

          Не зважаючи на те, що інфляція в різних країнах розуміється  вченими по-різному, її слід розглядати як:

    порушення дії законів грошового обігу, що викликає розлад державної кредитно-грошової системи;

    відкрите  або приховане зростання цін;

    натуралізація процессів обміну (бартерний обмін);

    зниження  життєвого рівня населення.

    Розкриття поняття інфляцїї, як переповнення каналів паперо-грошового обігу  виступає односторонньою та не розкриває  всих причин її виникнення. Таким чином, інфляція – багатоплановий феномен, що вбирає в себе виробничий, грошовий та репродуктивний аспекти.[ 11, 26 ]

    Оскільки  інфляція виявляється в рості  цін, то її рівень визначається рівнем цін, а точніше індексом цін. Вона показує на скільки відсотків  виросли ціни поточного року (місяця) порівняно з цінами попереднього (базового)

    Інфляцію  класифікують за різними критеріями:

    соціально-економічних  умов;

    типу  грошової системи країни;

    факторів  та ступеня інфляційних процессів.

    Найбільш  поширеною стала класифікація процессу інфляції за ступенем її інтенсивності. Швидкість зростання інфляціі змінює її характер; межі між різними видами інфляції достатньо умовні. (рисунок 1.1.) 
 
 
 
 
 

      
 
 
 
 
 
 
 

      

      
 
 
 
 

    Рис 1.1.Види інфляції 

    Помірна інфляція. Помірна інфляція характеризується повільним зростанням цін. Можна умовно кваліфікувати її так: щорічний темп інфляції вимірюється однозначним числом. Коли ціни відносно стабільні, то “люди довіряють грошам” і охоче нагромаджують гроші, тому що через місяць чи рік гроші матимуть таку саму купівельну спроможність, як і сьогодні. Люди охоче підписують довгострокові контракти у грошовому вираженні (номінальна ціна), оскільки вони впевнені, що рівень цін не підніметься надто високо від того, за якого вони зараз продають і купують. Люди не втрачають часу чи коштів, намагаючись розмістити своє багатство в “реальних” активах, а не в “грошових“ чи “паперових”, тому що вірить, що їхні грошові активи збережуть свою реальну вартість.

    Галопуюча інфляція. Інфляція, що вимірюється  двозначними чи тризначними числами – 20, 100 чи 200 % за рік, називається галопуючою. Галопуюча інфляція інколи спостерігається і в розвинених країнах, наприклад в Італії. Багато латиноамериканських країн, зокрема Аргентина і Бразилія, зазнавали темпів інфляції від 50 до 700 % на рік у 70-80-ті роки.

    Слід  зазначити, що у 80-ті роки галопуюча  інфляція спостерігалася в декількох  країнах Латинської Америки та Південної  Азії. В післявоєнний період капіталізм пережив дві великі хвилі інфляції: 1945 –1952 р.р. при переході від воєнної економіки та в 1974 –1981р.р. під апливом нафтових шоків.Але західним країнам вдалося зменшити інфляційні процесси.

    Гіперінфляція. Коли економіка, здається, витримує галопуючу  інфляцію, виникає третій і смертельний  вид інфляції – гіперінфляція

    Аналіз  виявляє декілька характерних рис  гіперінфляції. По-перше, реальний попит  на гроші, виміряний як відношення запасу грошей до рівня цін, падає дуже різко. Під кінець гіперінфляції в Німеччині  реальний попит на гроші становив лише 1/30 від рівня дворічної давності. По-друге, відносні ціни стали дуже нестабільними. За нормальних умов реальна заробітна плата індивіда змінюється лише на процент, а то і менше із місяця у місяць. У1923 р. реальна зарплата в Німеччині змінювалася в середньому на третину (вгору чи вниз) щомісяця. Ці неймовірні коливання у відносних цінах і реальний заробітній платі – несправедливості и спотворення, що спричинені цими коливаннями,– іллюструють головну втрату від інфляції.[ 8,34 ]

    1.2. Причини та наслідки  інфляції.

    Зміст інфляції полягає в тому, що національна валюта обезцінюється по відношенню до товарів, послуг та іноземних інвестицій, що зберігають стабільність своєї придбальної властивості.

    Зростання цін може бути викликано збільшенням  попиту над пропозицією товарів, проте така диспропорція між попитом та пропозицією в багатьох випадках не є інфляцією.

    Незалежно від стану грошової сфери, товарні  послуги можуть змінюватися за рахунок  зростання виробничої властивості  праці, циклічних та сезонних коливаннь, структурних зрушеннь в системі перевиробництва, монополізації ринку, державного регудювання економіки, введення нових ставок податків, девальвації грошової одиниці, зміни кон‘юктури ринку, стихійних лих та ін. Очевидно, що не кожне зростання цін – інфляція і тому особливо необхідно виділити дійсно інфляційні.[ 3,84 ]