Витрати підприємства

Критерієм вибору найбільш прибутковою і рентабельної продукції можутьслужити наступні показники:

- валова маржа на одиницю продукції;

- частка  валової маржі в ціні одиниці продукції;

- валова  маржа на одиницю обмежує фактора.

Під обмежує фактором мається на увазі виробничий фактор

(обладнання, трудові ресурси), який визначає  технологічнімежі зміни асортименту продукції, що випускається. Розрахунок валової маржі заснований на використанні методів калькулюванняза скороченими витрат (в першу чергу - директ-костинг). Ці методидозволяють включати в собівартість продукції тільки ті витрати, якібезпосередньо пов'язані з виробництвом конкретних видів продукції (пряміабо змінні в залежності від обраного методу калькулювання).

Інші  ж списуються на фінансові результати без розподілу поокремих видів продукції. Слід зазначити, що вибір того чи іншого методу розрахунку фінансовогорезультату може привести до значних змін в асортиментівиробленої продукції та, як наслідок, до зниження або підвищення сумарноїприбутку підприємства [2, с.12].  Аналіз структури вартості дозволяє приймати і більш глобальнірішення. Найбільш простим і широко використовуються у світовій практиці підходомдо аналізу структури вартості є так зване «правило 50відсотків ». Воно знаходить своє застосування в управлінні асортиментомпродукції підприємства. Більш докладно це правило буде розглянуто далі.  

  
 
 
 
 
 
 
 

II АНАЛІЗ ВИТРАТ ДП «ХОРОЛЬСЬКИЙ ВЕТЕРИНАРНО-САНІТАРНИЙ ЗАВОД» НА ВИРОБНИЦТВО ПРОДУКЦІЇ 

     Об’єктом  дослідження курсової роботи виступає ДП «Хорольський ветеринарно-санітарний завод», який розташований в Полтавській  області у місті Хорол по вулиці Челюскінців,6.

     Практично у всьому світі діяльність, пов’язана  із забезпеченням населення продуктами харчування і продуктами споживання, вийшла за межі власне сільського господарства і утворює нині систему взаємозалежних галузей, в якій взаємодіють сільське господарство, переробна промисловість,складське  та холодильне господарство, оптові та роздрібні торгові підприємства.

     Виробництво харчових продуктів не виключає утворення  відходів природного походження. Зрозумілим є те, що небезпечно на одному і тому самому підприємстві виробляти і  утилізувати відходи. Це може призвести  до розповсюдження різного типу епідемій як серед населення, так і тваринного світу.

     Для вирішення даної проблеми були створені державні ветеринарно-санітарні заводи, діяльність яких спрямована:

• на покращення навколишнього середовища шляхом виявлення та своєчасної утилізації всіх відходів тваринного походження, що утворюються на території України;
• охорону довкілля від потенційних негативних наслідків, пов’язаних із утилізацією відходів тваринного походження;
• забезпечення екологічного та санітарного благополуччя тваринницьких ферм, птахоферм, підприємств та пунктів забою і переробки тварин, особистих селянських та фермерських господарств;
• запобігання поширенню інфекційних захворювань серед людей і тварин, здійснюється шляхом забезпечення своєчасного збирання, утилізації та переробки туш загиблих сільськогосподарських та інших тварин, відходів від забою тварин, неякісних харчових продуктів та продовольчої сировини у м'ясо-кісткове та кісткове борошно.

     На  збудованих у 70-80-х роках 37 ветеринарно-санітарних заводах застосовується застаріла  технологія, що спричиняє створення  особливо шкідливих умов праці, а  також збитковість виробництва. Збитковість обумовлена тим, що витрати, пов'язані із збиранням, утилізацією  і переробкою сировини, перевищують  доходи від реалізації м'ясо-кісткового борошна. На даний час технологічне обладнання ветеринарно-санітарних заводів  спрацьоване на 70 відсотків, морально застаріле та енергомістке.

     Історія створення заводу починається в 1979 році наказом Міністерства сільського господарства України №16 від 12 січня 1979 року, де було організовано дирекцію по будівництву Хорольського ветсанутиль  заводу в Полтавській області.

     Згідно  з штатного розпису від 03.05.1979 року, наказ №19 передбачалось, що адміністрація  дирекції буде складатись з трьох  осіб: директора, старшого бухгалтера та старшого інженера по технагляду.

     Положення про дирекцію зареєстровано в  державній службі МСХ УРСР за № 221 від 19 січня 1979 року і підписано начальником  організаційного відділу Г.П. Овчаренко.

     Будівництво розпочалося в жовтні 1979 року. Завод  будувала механізована колона № 71. Об’єкт було здано в експлуатацію в 1982 році.

     Перед заводом було поставлено екологічне завдання – утилізація загиблих від  незаразних хвороб тварин як на тваринницьких  фермах так і в населених пунктах. За заводом закріплювалось 13 районів Полтавської області.

     В 1982-2000 роках на заводі працювало 82 робітника. Виробництво вважається шкідливим. Ще в 1994 році по Україні діяло таких  заводів 37, на даний час залишилось 24. Подібних заводів немає в Кіровоградській, Дніпропетровській та Харківській  областях. Часткове навантаження взяв на себе Хорольський ветеринарно-санітарний завод.

     В 2005-2007 роках було проведено реконструкцію  заводу. До 4 існуючих котлів КВ-4.6 додано п’ятий, який виготовив Миколаївський  суднобудівний завод обсягом  8 метрів кубічних. Придбано 2-ві автомашини, збудовано лінію очистки від косних парів. Працюючий завод, завдяки цій лінії не викидає специфічних запахів у навколишнє середовище.

     Щорічно на підприємстві виготовляється близько 1300-1700т. цінного, білкового продукту для птахівництва – м’ясо-кісткове борошно.

     Кормове борошно (м’ясо-кісткове, кісткове борошно) тваринного походження - це суміш з високим вмістом протеїну, засвоєних жирів і амінокислот. Використання кормового борошна тваринного походження в годуванні тварин заборонене в Європі. Виробництво кормів з відходів забійного цеху винайдене, швидше, як спосіб утилізації, ніж як дійсна необхідність в таких кормах. Для виготовлення кормового борошна використовується нехарчова сировина, що отримується при переробці всіх видів забійної худоби. Це кров, жир, кишки, кістки, канига, пір’я.

     На  заводі виготовляється також жир  технічний (ворвань) – отримують  з відходів харчової сировини, із підшкірного  сала морських тварин. Його використовують для виготовлення господарського мила, миючих засобів, косметичних засобів, вільних жирних кислот, гліцерину  та інше.

     ДП  «Хорольський ветеринарно-санітарний завод» повністю виконує своє завдання з покращення екологічної ситуації в районі, області, регіоні Полтавської  області в цілому.

     Враховуючи, що з 37 ветеринарно-санітарних заводів, які мали діяти по Україні лишилось 24, Хорольський займає не останнє  місце.

     Основними напрямками діяльності заводу згідно статуту є:

• збір, заготівля, утилізація та переробка туш загиблих тварин, кісток, інших відходів м’ясо- та птахопереробних підприємств, вилучення з обігу неякісної або небезпечної продукції, іншої сировини тваринного походження;
• виробництво та реалізація м'ясо-кісткового борошна;
• виробництво та реалізація технічного жиру;
• виробництво миючих засобів;
• виробництво та переробка сільськогосподарської продукції;
• надання послуг сільськогосподарським підприємствам по стимулюванню розвитку тваринництва та зростанню його продуктивності шляхом виготовлення кормових добавок.

     Для реалізації вищезгаданих напрямків  роботи завод співпрацює з різними  підприємствами, що постачають сировину:

• Яготинський м’ясокомбінат (ТМ «Ідекс»);
• Кременчуцький м’ясокомбінат (ТМ «Фарро»);
• Світловодський м’ясокомбінат (ТМ «Вкік»);
• Переяслав-Хмельницький м’ясокомбінат;
• «Морозівські курчата» комплекс птахофабрика;
• Кременчуцька мережа «Курчатко»;
• Глобинський м’ясокомбінат;
• Полтавський м’ясокомбінат;
• Індивідуальні господарства та підприємства;
• Ковбасні цехи малої потужності та ін.

     Для продуктивного функціонування будь-якого  підприємства необхідні добре налагодженні стосунки з іншими представниками подібного  виду діяльності чи зацікавлених у товарах та послугах, що надає конкретне підприємство.

     Завод налагодив щільні партнерські зв’язки з:

• «Агроцентр» - приватна виробнича фірма (Дніпропетровськ);
• «Агроцентр К»(П’ятихатки);
• «Мегакорм» - продаж комбікорму по доступним цінам(Київ);
• Запоріжська птахофабрика;
• Орільська птахофабрика;
• Донецька птахофабрика «Вікторія»;
• Одеська птахофабрика;
• Миколаївський комбікормовий завод;
• Львівський комбікормовий завод;
• Дніпродзержинська птахофабрика «Світло»;
• Краснопільська птахофабрика.

     Проаналізувавши наведені дані, не можливо не помітити, що партнерські стосунки заводу охоплюють практично всі регіони України.

     Створення структури є важливим елементом  в організаційній діяльності підприємства. Під структурою управління організацією розуміється упорядкована сукупність взаємопов'язаних елементів, які знаходяться  між собою в сталих відношеннях, що забезпечують їх функціонування і  розвиток як єдиного цілого.

     Організаційна структура ДП «Хорольський ветеринарно-санітарний завод» має централізовану форму. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Розподіл  обов’язків можна представити у вигляді схеми, зображеній на рис. 2.1.

     

     Рис.2.1. Розподіл обов’язків на ДП «Хорольський ветеринарно-санітарний завод» 
 

     Структуру Хорольського ветеринарно-санітарного заводу найкраще розкриває рис 2.2.

       
 
 
 

     Рис.2.2. Структура ДП «Хорольський ветеринарно-санітарний завод» 

     На  підприємстві працює 82 робітника, які  вчасно отримують заробітну плату  та забезпечуються всім необхідним.

     В організаційній структурі, де відбувалось  проходження практики спостерігається  прояв таких рис:

• середній стабільний склад робітників;
• мобільність персоналу (транспортування сировини та готової продукції);
• не складна ієрархія, дружний колектив, що гарантує успішну діяльність в єдиній команді та виконання усіх поставлених перед підприємством завдань.

     Джерелом  коштів на оплату праці директора  та працівників підприємства є частина  доходу, одержаного в результаті його господарської діяльності.

     Для працівників установлюється п’ятиденний  робочий день з двома вихідними  днями.

     Час початку роботи на підприємстві починається  о 8:00 і закінчується о 17:00.

     Напередодні святкових і неробочих днів тривалість роботи працівників скорочується на годину.

     На  підприємстві також існують правила  і норми поведінки персоналу, оскільки виробництво вважається шкідливим, то за їх виконанням слідкують.

     Статус  кожної посадової особи є чітко  визначеним посадовими інструкціями, де передбачені функціональні обов'язки, права та відповідальність, а також  порядок підпорядкування. Кожна  посадова особа приймає рішення  в межах своєї компетенції  і функціональних обов'язків, але  вона може проявити ініціативу, хоча напрямок ініціативи теж визначений посадовою  інструкцією.