Управління прибутком та витратами підприємства

54

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ,НАУКИ МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ФІНАНСІВ

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни „Фінансовий менеджмент”

на тему:  Управління  прибутком та витратами підприємства

Черкаси 20_ р.

ЗМІСТ

  ВСТУП                           

РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи формування прибутку на  підприємстві

1.1.               Економічна суть та значення прибутку в умовах ринкової            економіки.

1.2 Нормативно-правова база формування прибутку

1.3  Методологічні аспекти формування прибутку підприємства

1.4 Зарубіжний досвід формування прибутком

РОЗДІЛ 2. Аналіз та оцінка формування прибутком як основа фінансового результату   СПОП “Відродження ” за 2009-2011 рр

  2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства

2 .1.1 Охорона праці на СПОП “Відродження ”

2.2 Аналіз  та оцінка фінансового стану СПОП “Відродження ” на 2009-2011рр

2.3  Аналіз та оцінка ефективності формування прибутком

2.4  Факторний аналіз прибутку СПОП “Відродження ”

РОЗДІЛ 3. Пропозиції щодо удосконалення формування прибутком  СПОП “ Відродження”

3.1 Напрями покращення фінансового стану підприємства             

  3.2 Напрями скорочення витрат

3.3    Вдосконалення політики розподілення прибутку підприємства

  ВИСНОВКИ

  СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  ДОДАТКИ

ВСТУП

Прибуток є однією з форм чистого доходу в умовах розвинених товарно-грошових відносин, що виражає вартість додаткового і частково-необхідного продукту. Значна частина прибутку йде на  виплату податків, сплату процентів за кредит, виплату дивідендів тощо. Частина прибутку, що залишається після сплати податків та інших обов’язкових платежів, в залежності від стратегічних планів розвитку підприємства може спрямовуватися на споживання або капіталізацію, тобто виступати важливим джерелом накопичення капіталу, розширення масштабів діяльності підприємств. Практика розвинених країн ринкової економіки свідчить, що монопольні прибутки отримують крупні фірми, частка прибутків, що припадає на дрібні та середні підприємства – незначна. Отже, цілком природно, що зростає зацікавленість власників капіталу у реінвестуванні прибутків, отриманих від господарської діяльності.

Для досягнення поставлених цілей підприємство і здійснює господарську діяльність у обраному напрямку, або одночасно у кількох напрямках.  При цьому воно потребує відповідного забезпечення здійснення цієї діяльності – матеріального, трудового, фінансового. Рівень фінансових результатів є, напевно, визначальним, оскільки від нього залежить обсяги інших категорій ресурсного забезпечення підприємства.

В умовах становлення і розвитку ринкової економіки прибуток є основою інноваційного процесу, джерелом самофінансування, розвитку діяльності господарства, створення фондів економічного стимулювання, базою для прийняття економічно обгрунтованих управлінських рішень; прибуток стає одним з найважливіших показників в системі бухгалтерської інформації, що виражає ефективність ділової активності підприємств.

Таким чином, здатність підприємства нарощувати прибуток прямим чином визначає ефективність його функціонування, що обумовлює актуальність даного дослідження.

Проблеми формування фінансових результатів розкривають в своїх працях Савицька Г.В., Баканов М.І., Грабова Н.Н. та інші автори.

Отже, основна мета даної роботи полягає у дослідженні особливостей процесу управління прибутком та витратами на одному із діючих вітчизняних підприємств.

Завданням курсової роботи є:

· розглянути теоретичні основи організації процесу управління прибутком та витратами  на підприємстві;

· дослідити систему управління прибутком на одному із діючих вітчизняних підприємств;

· розробити пропозиції щодо впровадження комплексної методики управління прибутком та витратами підприємства.

Об'єктом дослідження курсової роботи є система управління прибутком на ТОВ „Агро-Відродження”.

          Предметом дослідження курсової роботи є економічні відносини, які виникають в процесі розподілу прибутку та витрат на підприємства.

РОЗДІЛ 1 ТЕОРИТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ПРИБУТКОМ ТА ВИТРАТАМИ ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Економічна сутність прибутку та витрат

      Досягнення високих результатів роботи підприємства припускає управління прибутком та витратами на виробництво. Це складний процес, що означає по своїй сутності керування всією діяльністю підприємства, тому що охоплює всі сторони виробничих процесів, що відбуваються.

        Прибуток є однією з основних категорій товарного виробництва. Це передусім виробнича категорія, що характеризує відносини, які складаються в процесі суспільного виробництва.

Поява прибутку безпосередньо пов'язана з появою категорії "витрати виробництва". Прибуток - це та частина додаткової вартості продукту, що реалізується підприємством, яка залишається після покриття витрат виробництва. Відособлення частини вартості продукції у вигляді витрат виступає в грошовому виразі як собівартість продукції.

Прибуток - це частина додаткової вартості, виробленої і реалізованої, готової до розподілу. Підприємство одержує прибуток після того, як втілена у створеному продукті вартість буде реалізована і набере грошової форми.

Отже, об'єктивна основа існування прибутку пов'язана з необхідністю первинного розподілу додаткового продукту. Прибуток - це форма прояву вартості додаткового продукту.

Прибуток є об'єктивною економічною категорією. Тому на його формування впливають об'єктивні процеси, що відбуваються в суспільстві, у сфері виробництва й розподілу валового внутрішнього продукту.

Прибуток - це підсумковий показник, результат фінансово-господарської діяльності підприємств як суб'єктів господарювання. Тому прибуток відбиває її результати і зазнає впливу багатьох чинників. Є особливості у формуванні прибутку підприємств залежно від сфери їхньої діяльності, галузі господарства, форми власності, розвитку ринкових відносин[9, c.113].

На формування прибутку як фінансового показника роботи підприємства, що відбивається в бухгалтерському обліку, в офіційній звітності суб'єктів господарювання, впливає встановлений порядок визначення фінансових результатів діяльності; обчислення собівартості продукції (робіт, послуг); загальногосподарських витрат; визначення прибутків (збитків) від фінансових операцій, іншої діяльності.

Отже, на формування абсолютної суми прибутку підприємства впливають: результати, тобто ефективність його фінансово-господарської діяльності; сфера діяльності; галузь господарства; установлені законодавством умови обліку фінансових результатів.

Прибуток - це показник, що формується на мікрорівні. Прибуток народного господарства - це результат діяльності окремих підприємств, галузей економіки, розвитку окремих сфер, структурних зрушень в економіці, змін у порядку обліку фінансових результатів[3, c.52]..

Абсолютна сума прибутку, отримана підприємством, у тім числі прибуток від основної діяльності, є дуже важливими показниками. Однак вони не можуть характеризувати рівень ефективності господарювання. За інших однакових умов більшу суму прибутку отримає підприємство, яке володіє більшим капіталом, використовує більше живої і матеріалізованої праці, більше виробляє і реалізує продукції (робіт, послуг).

Прибуток - це частина отриманого на вкладений капітал чистого доходу підприємства, що характеризує його винагороду за ризик підприємницької діяльності.

Не менш важливим елементом є керування витратами,в основі якого є планування. Планування собівартості здійснюється з метою визначення розмірів і вишукування можливостей її зниження. Планування собівартості може бути поточної й перспективним. Перспективний план розробляється на кілька років. При поточному плануванні (на рік) уточнюються перспективні плани на основі даних планових кошторисів і калькуляцій витрат на виробництво. При випуску підприємством одного виду продукції вартість одиниці є показником, що характеризує рівень і динаміку витрат на її виробництво й реалізацію. Промислові підприємства, що випускають різнорідну продукцію, планують зниження собівартості порівняльної продукції й величину витрат на один рубль товарної продукції. Розрахунки планової собівартості продукції використаються при плануванні прибутку, визначенні заходів технічного прогресу, а також при встановленні цін. При плануванні собівартості продукції передбачається можливе її зниження й досягнення в результаті цього оптимального рівня витрат на виробництво. Тому складанню плану за собівартістю повинен передувати аналіз фактичної собівартості за звітний період з метою виявлення резервів зменшення витрат.

Послідовність складання плану за собівартістю наступна: складається розрахунок зниження витрат на виробництво за рахунок впливу техніко-економічних факторів; визначається сума витрат на обслуговування виробництва й керування; складаються планові калькуляції собівартості окремих видів продукції основного виробництва; визначається собівартість товарної й реалізованої продукції; складається кошторис витрат на виробництво.

Економічно обґрунтоване планування собівартості повинне опиратися на систему прогресивних техніко-економічних норм і нормативів матеріальних, трудових і грошових витрат. Система планування спрямована на організацію контролю витрат й одержання прибутку, а також координацію всіх планів організації.

Найважливішим елементом керування є облік і калькулювання витрат на виробництво. Його основне призначення - контроль за виробничою діяльністю й керування витратами на її здійснення.

Основними завданнями обліку витрат на виробництво й калькулювання собівартості продукції є:

- формування повної й достовірної інформації про господарські процеси й результати діяльності підприємства, необхідної для оперативного керівництва й керування, а також для використання податковими й банківськими органами, інвесторами, постачальниками, покупцями, кредиторами, податковими, фінансовими й банківськими органами й іншими зацікавленими організаціями й особами;

- облік фактичних витрат на виробництво продукції й контроль за використанням сировини, матеріальних, трудових й інших ресурсів у зіставленні із затвердженими нормами, нормативами й кошторисами з метою виявлення відхилень і формування економічної стратегії на майбутнє;

- калькулювання собівартості продукції й контроль за виконанням плану за собівартістю;

- виявлення й оцінка результатів діяльності структурних госпрозрахункових підрозділів підприємства;

- виявлення резервів зниження собівартості продукції, їхня мобілізація й ефективне використання;

- систематизація інформації виробничої діяльності для прийняття рішень, що мають довгостроковий характер[14, c.172].

Отже,можна зробити висновок про рівень ефективності роботи підприємства, отриманий прибуток необхідно порівняти зі здійсненими витратами. По-перше, витрати можна розглядати як поточні витрати діяльності підприємства, тобто собівартість продукції (робіт, послуг). Тут можливі різні варіанти визначення поточних витрат і прибутку, що використовуються у розрахунках.

По-друге, витрати можна розглядати як авансовану вартість (авансований капітал) для забезпечення виробничої та фінансово-господарської діяльності підприємства. Тут також можливі різні варіанти визначення авансованої вартості й визначення прибутку, що береться для розрахунків.