Автор: Пользователь скрыл имя, 31 Октября 2011 в 14:27, отчет по практике
З Практика спрямована на поєднання навчання з практичною діяльністю і передбачає закріплення та поглиблення знань, що набуті в процесі теоретичного навчання та вдосконалення необхідних умінь і навичок. Кваліфікаційна (переддипломна) практика передбачає набуття студентами на основі вивчення діяльності конкретних баз практики відповідних професійних умінь за спеціальністю, закріплення, розширення і систематизацію знань, одержаних при опануванні дисциплін, передбачених навчальним планом університету.
Крім того, практика передбачає:
- формування навичок самостійної роботи за умов професійної діяльності в трудовому колективі;
- формування навичок ділового спілкування в трудовому колективі, встановлення та підтримання контакту із співрозмовниками;
- формування навичок самостійної роботи з нормативно-правовими та діловими документами й паперами, оформлення необхідних ділових документів, складання та оформлення розпорядчих, обліково-фінансових, аналітичних документів тощо.
Вступ…………………………………………………………………………………3
Розділ 1. Фінансово - економічна характеристика підприємства……………5
Загальні відомості щодо створення та функціонування підприємства……….5
1.2 Фінансова характеристика підприємства:
1.2.1 Аналіз основних фінансових показників за останні 3 роки………… …16
1.2.2 Експрес-аналіз фінансового стану………………………………………..27
1.2.3 Аналіз фінансової стійкості за останні 3 роки…………………………...30
1.2.4 Аналіз платоспроможності за останні 3 роки……………………………38
1.2.5 Аналіз можливого банкрутства підприємства за останні 3 роки……….45
Розділ 2. Комплексний фінансовий аналіз прибутковості (рентабельності) підприємства……………………………………………………………………….48
2.1 Аналіз динаміки фінансових результатів підприємства за останні 3 роки....48
2.2 Факторний аналіз фінансових результатів діяльності підприємства за останні 3 роки……………………………………………………………………... 51
2.3 Аналіз показників прибутковості (рентабельності) за останні 3 роки……...54
Розділ 3. Управління процесами розподілу та використання прибутку підприємства……………………………………………………………………….60
3.1 Суть та значення прибутку для підприємства в умовах ринкових відносин……………………………………………………………………………..60
3.2 Коефіцієнтний та факторний аналіз прибутку із відповідними висновками за останні 3 роки……………………………………………………………………....69
3.3. Висновки та пропозиції щодо покращення фінансового стану підприємства………………………………………………………………………..76
Загальний висновок………………………………………………………………81
Література………………………………………………………………………….84
Висновки
Основна сума чистого прибутку підприємства формується за рахунок: збільшення виручки від реалізації товарної продукції на суму 257053 тис.грн., збільшення інших операційних доходів від 460 тис.грн. у 2008р. до 6388 тис.грн. у 2009р., збільшення фінансових доходів на 1158,5 тис.грн. В зв’язку з цим відбувалося і збільшення витрат. Так, збільшились операційні витрати на виробництво і збут реалізованої продукції на суму 211971,9 тис.грн., але виручка від реалізації покрила ці витрати і сформувався прибуток від реалізації товарної продукції, який склав 45027 тис.грн. Зросли також і інші операційні витрати, але їх також змогли покрити інші операційні доходи. Прибуток від іншої операційної діяльності склав 4344 тис.грн.
Значно зросли фінансові та інші витрати, у 2009р. з’явились надзвичайні витрати, але їх всі вдалося покрити за рахунок прибутку від реалізації продукції та прибутку від іншої операційної діяльності.
Таким чином, у 2009р. підприємство отримало чистий прибуток у сумі 42018 тис.грн., що на 41782,5 тис.грн. більше ніж у попередньому 2008р.
На суму прибутку від реалізації товарної продукції безпосередньо впливають такі фактори:
- обсяг реалізації (продажу) товарної продукції;
- операційні витрати на виробництво та збут реалізованої продукції;
- структура реалізованих товарів;
- ціни реалізації.
У
зв’язу із обраною темою 3 розділу «Управління
процесами розподілу та використання
прибутку підприємства» факторний аналіз
прибутку було проведено у попередньому
розділі.
Виробництво продукції має два обмеження – попит і ринкові ціни. Виробники зацікавлені у виробництві такої кількості продукції, яка забезпечує максимум прибутку. У цьому проявляється критерій ефективності виробників, метою яких є отримання максимуму економічних вигод.
Максимізація прибутку та мінімізація збитку – одна з цілей діяльності будь-якого підприємства. Тому особлива увага в ході аналізу фінансових результатів приділяється резервам зростання прибутку і, відповідно, зменшення збитку.
Максимізація прибутку може бути досягнута при рівності граничних витрат і граничного доходу. Завдяки цій рівності на ринку стабілізується попит виробників на засоби виробництва.
Підприємницька діяльність в умовах ринку (не залежно від сфери діяльності) завжди здійснюється для реалізації свого власного інтересу. При цьому цілі і задачі окремо взятого підприємства можуть бути самими різноманітними (виживання, самореалізація, отримання високих стабільних доходів, зміцнення своїх ринкових позицій).
Підприємство прагне максимізувати прибуток, оскільки:
Резервами зростання прибутку є кількісно вимірні можливості його збільшення за рахунок зміни інших факторів, що впливають на нього, а також недопущення (попередження) збитків від інших видів діяльності.
Основними джерелами резервів збільшення прибутку є:
Підприємство має також можливість збільшити прибуток за рахунок зміни ринків збуту продукції. У цьому важлива роль належить маркетинговій службі підприємства. Моніторинг ринків збуту дає можливість виявити незадоволені потреби споживачів, коригувати цінову політику з метою підвищення ефективності діяльності підприємства.
Необхідно значну увагу приділяти аналізу фінансових результатів від надзвичайних подій, тобто чітко розрізняти, де було справжнє стихійне лихо, а де звичайна недбалість, безгосподарність.
Таким
чином, мета максимізувати прибуток
орієнтує ринок на досягнення певної
рівноваги між попитом і
Перехід
економіки до ринкових відносин веде
до створення нової системи
Проведений аналіз формування, розподілу та використання прибутку у ТОВ ІПК «Полтвазернопродукт» дає можливість зробити висновки та внести наступні пропозиції.
Процес управління формуванням асортименту та номенклатури товарів підприємство здійснює самостійно, виходячи з реального попиту споживачів та в межах своїх виробничих можливостей.
Організація проведення асортиментної політики у компанії сприяє кращому обслуговуванню покупців, створенню стійкого асортименту, підвищенню відповідальності робітників збуту за постійну наявність в продажі необхідної номенклатури товарів.
Орієнтуючись на певні спрогнозовані умови, підприємство зможе більш ефективно здійснювати прогноз своєї діяльності. Підприємство підтримує постійний контакт з потенційними споживачами, які дають їй виключно важливу інформацію про зміни в товарній, ціновій та збутовій політиці, дозволяють пристосувати комерційну діяльність до умов зовнішнього середовища, які постійно змінюються.
Організація просування та стимулювання збуту товарів дозволяє підприємству з однієї сторони краще пристосуватись до змін зовнішніх умов функціонування, а з другої – справляти необхідний вплив на ці умови з допомогою багаточислених каналів збуту.
Для підвищення ефективності управління формуванням асортименту товарів та номенклатурі ТОВ ІПК "Полтавазернопродукт" потрібно:
- проводити цілеспрямовану асортиментну політику, яка допоможе підприємству визначити конкурентоздатність її товарів на даному ринку, дозволить уникнути значних фінансових, підприємницьких і організаційно-комерційних ризиків;
- підтримувати постійний контакт з потенційними споживачами;
- розширювати пошук можливих джерел закупки необхідних матеріалів та сировини, створювати додаткові джерела для поповнення товарних ресурсів;
- налагодити на підприємстві використання більш прогресивних форм і методів вивчення попиту. Проводити різноманітні види виставок, купівельні конференції, тестування товарів, інтерактивне анкетування покупців з метою ознайомлення покупців з товарами-новинками, вияснення думки про них в потенційних покупців;
- удосконалити роботу працівників підприємства з бухгалтерсько-статистичної звітності, запровадивши використання ПЕОМ, які дають змогу зменшити витрати на їх проведення, збільшить товарообіг та зменшить завантаженість роботи.
Грамотне
управління формуванням асортименту
та номенклатури на ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт»
дозволить вирішити керівництву проблеми
покращення фінансового стану та активізувати
свою діяльність на конкурентних ринках.
Висновок
Чистий прибуток – один з найважливіших показників, який характеризує економічну діяльність підприємства, він відображає як ефективно функціонує підприємство. Чистий прибуток – це той прибуток, який підприємство може використовувати на власний розсуд.
Звіт було присвячено використанню прибутку на прикладі ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт». В роботі були використані звітні дані з підприємства і проведений загальний аналіз підприємства, а також аналіз фінансової стійкості та платоспроможності.
Без
аналізу фінансового стану
Проаналізувавши баланс можна зробити деякі висновки по діяльності підприємства. За досліджуваний період збільшився об’єм виробництва готової продукції (на 268800 тис. грн.), що свідчить про ефективне використання основних фондів та ресурсів. Поряд із збільшенням виробництва, збільшились і адміністративні витрати, а також амортизація. Все це вплинуло на збільшення чистого прибутку підприємства на 41782,5 тис. грн., що є досить позитивним для підприємства, що в свою чергу свідчить про наявність джерела поповнення власних засобів.
В загальному аналіз фінансового стану ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт» має тенденцію до поліпшення ряд наступних показників:
- основні фінансові показники;
- майно та капітал підприємства;
- платоспроможність;
- фінансова стійкость;
- прибутковість (рентабельність) підприємства.
У балансі відсутні «хворі» статті. Такі як:
- резерв сумнівних боргів, який дорівнює 0;
- відсутній непокритий збиток;
-
знос основних засобів не
Але деякі показники мали тендненцію за ці роки до погіршення. До таких показників відносяться:
Отже, визначено, що підприємство протягом 2007-2008рр. мало кризовий фінансовий стан. Але завдяки збільшенню майна та валюти балансу на кінець 2009р. було встановлено абсолютну фінансову стійкість. Це характеризується тим, що кількість запасів підприємства у 2009 році менше ніж сума наявних власних оборотних засобів.