Стратегія структури капіталу

     Розглянемо  вплив на оптимізацію структури  капіталу політики фінансування активів  підприємства з урахуванням вартості, ризику та термінів залучення окремих джерел капіталу.

     Під політикою фінансування активів  слід розуміти певну сукупність управлінських  рішень та дій щодо вибору джерел коштів, які використовуються для формування активів підприємства та дотримання найоптимальнішого співвідношення між ними. Обґрунтована політика фінансування активів підприємства має велике значення  для його діяльності, оскільки вона забезпечує ефективне використання капіталу, фінансову стійкість та платоспроможність, збалансування та зниження ціни формування капіталу та зменшення ризику витрат.

     У стратегічному аналізі структури  капіталу велике значення має оцінка вартості капіталу.

     Під вартістю капіталу розуміють суму коштів, яку підприємство, що одержує капітал, сплачує за використання одиниці капіталу його власнику.

     Капітал підприємства формується з різноманітних  джерел, кожне з яких має свою вартість залучення капіталу.

     Вартість  власного капіталу дорівнює сумі отриманих  дивідендів (спожитий дохід) та частини прибутку, яка спрямована у резервний капітал та реінвестована в активи (нерозподілений прибуток). Формула розрахунку вартості власного капіталу має такий вигляд:

     ВВК=ЧП / ВК * 100,              (4.1)

     де  ВВК— вартість власного капіталу. %;

         ЧП— чистий прибуток;

          ВК— середня вартість власного капіталу.

     Додаткове залучення власного капіталу за рахунок  зовнішніх 
джерел відбувається шляхом додаткової емісії акцій підприємства або додаткових внесків у його статутний капітал. Для визначення суми чистого прибутку, який належатиме власникам акцій додаткового випуску відповідно до питомої ваги цих акцій у загальному обсязі статутного капіталу, використовують таку формулу:

     ЧПд = (ЧП * НА) / (СА + НА),       (4.2)                                      

   де ЧПд – чистий прибуток, що  залишається у розпорядженні  власників від додаткового випуску;

     НА  – кількість випуску „ нових  ” акцій;

     СА  – кількість випуску „ старих „ акцій;

     ЧП  – чистий прибуток, який залишається  у розпорядженні власників підприємств.

               Сума  залучення капіталу від емісії  нових акцій залежить від курсу їх продажу і витрат, пов'язаних з емісією. Його вартість розраховується за формулою:

     

     (3.4)

                                           СДК = КП * НА - ВЕ,                (4.3)

     де  СДК - сума залучення додаткового капіталу від емісії нових _акцій;

     ^{КП - курс продажу «нових» акцій;}

     ВЕ ^{-  витрати, пов'язані з емісією.}

     Формула розрахунку вартості залучення додаткового  власного капіталу (ВДК) має такий вигляд:

     

     (3.4)

     ВДК = ЧПд * 100 / СДК          (4.4)

     Вартість  залучення капіталу у формі банківських  позик визначається на основі відсоткової ставки за кредит і може бути розрахована за такою формулою:

     

     (3.5)

     ВП = П * (1- РП),                    (4.5)

            де  ВП -  вартість капіталу за рахунок позики, %;

          П - відсоткова ставка за кредит  банку, %;

          РП -  рівень податку на прибуток.

     У процесі господарської діяльності підприємство іноді може використовувати  для розрахунків такий фінансовий інструмент, як товарний кредит у формі  короткострокової відстрочки платежу. Для обчислення його вартості використовують формулу:

                                     ВТК = Цз / Кз * 100,                 (4.6)

     де  ВТК - вартість товарного кредиту,%;

     Цз  – сума  цінових знижок;  

     Кз - середній розмір кредиторської заборгованості за товарним кредитом.

     Таким чином, капітал підприємства може формуватися з кількох джерел, кожне з яких має свою вартість. Прогнозна вартість капіталу, який використовуватиметься підприємством, розраховується як його середньозважена вартість. Аналізуючи різні прогнозні варіанти структур капіталу, підприємство може обрати оптимальну за критерієм середньозваженої вартості. Розглянемо це на прикладі, наведеному в таблиці 4.2. Акціонерним товариствам прогнозується для фінансування господарської діяльності загальна вартість капіталу в сумі 5млн. грн.  Проаналізуємо середньозважену вартість капіталу за різними варіантами його структури.

     Таблиця 4.2.

     Прогнозування оптимальної структури капіталу за критерієм мінімізації його вартості

 

     За  даними таблиці розрахуємо середньозважену  вартість капіталу за кожним із можливих варіантів:

     Вартість  капіталу за варіантом І = (12*40+10*5+9,5*30+9*15+8*10) /100 = 10,3%;

     Вартість  капіталу за варіантом ІІ = (12*50+10*6+9,5*19+9*10+8*15) / 100 = 10,5%;

     Вартість  капіталу за варіантом ІІІ = (12*60+10*7+9,5*8+9*20+8*5) /100 = 10,9%.

     Аналіз  розглянутих варіантів показує, що найнижча вартість капіталу в першому варіанті за такої структури капіталу:власний – 45%, залучений – 55%. У другому і третьому варіантах спостерігається зростання вартості капіталу при збільшенні у структурі частки власного капіталу. У другому варіанті власний капітал становить 56 % (середньозважена вартість капіталу — 10,5 %), у третьому — 67 % (середньозважена вартість капіталу — 10,9 %). Таким чином, можна зробити висновок про те, що структура капіталу впливає на загальну середньозважену його вартість [15].

     Аналіз  структури капіталу, його факторів показує, що вона тісно пов'язана із системою прогнозування показників підприємства.

     Розробка  усіх видів управлінських рішень неможлива без використання системи показників, за допомогою яких можуть бути реалізовані логіка, принципи та методичні підходи стратегічного аналізу і подальшого довгострокового і короткострокового планування.

     Під показником у стратегічному аналізі, прогнозному обліку та звітності  слід розуміти кількісно-якісні характеристики соціально-економічних явищ, факторів, процесів, які відбуваються у бізнесі. Причому якісна сторона його відображає суть явищ або процесів у конкретних умовах місця і часу, а кількісна — розмір, абсолютну або відносну величину.

     Система прогнозних показників повинна відповідати  таким основним вимогам:

    - єдність і обов’язковість показників  для даного рівня прогнозування;

    - здатність до агрегатування і  дезагрегатування;

    - мати одиниці вимірювання;

    - забезпечувати   комплексну   характеристику   всіх   аспектів 
функціонування об'єктів прогнозування;

    - бути гнучкою, здатною до адаптації  та відображення всіх змін  стану об'єкта прогнозування.

     Кількість показників, які використовуються у  прогнозах, повинна бути обмеженою.

     У стратегічних оцінках розрізняють  такі основні групи показників: кінцеві і проміжні; натуральні та вартісні; абсолютні і відносні; регламентовані, розрахункові та інформаційні.  

     У сучасному ринковому господарюванні  надзвичайна велику роль відіграють вартісні показники. Вони відображають загальні результати діяльності підприємства, дають змогу забезпечувати взаємну узгодженість усіх  видів прогнозів, визначити напрямки розвитку підприємства. За допомогою вартісних показників у прогнозній системі обліку і звітності розробляються господарські операції; визначаються обсяги та структура реалізації продукції; прогнозуються доходи, витрати і кінцеві результати діяльності; складаються прогнозний баланс та звіт про фінансові результати. 
 

    Висновки

     Високий кінцевий результат діяльності підприємства значною мірою залежить від структури капіталу.

     Структура капіталу впливає на рівень рентабельності активів і власного капіталу, тобто  на рівень економічної та фінансової рентабельності підприємства; визначає систему коефіцієнтів фінансової стійкості  та платоспроможності, тобто рівень основних фінансових ризиків, а також формує співвідношення ступеня прибутковості та ризику в процесі розвитку підприємства.

     Структура капіталу використовується для того, щоб визначити пропорції між  різними джерелами, які підприємство використовує у своїй фінансовій діяльності.

     За  джерелами формування виділяють  власний і залучений капітал.

     Власний капітал характеризує загальну вартість ресурсів підприємства, що належать йому на правах власності і використовуються ним для формування відповідної частини активів.

     Залучений капітал відображає кошти для  фінансування розвитку підприємства, залучені на умовах повернення грошей, або іншого майна. Усі форми залученого капіталу, які використовуються підприємством, є його зобов'язаннями, що підлягають погашенню у передбачені терміни.

     Показником, який характеризує використання підприємством  позикових засобів, яке впливає  на зміну коефіцієнта рентабельності власного капіталу, і дозволяє оцінити  на скільки відсотків зміниться  величина чистого прибутку підприємства при зміні доходу до сплати відсотків і податків на один відсоток є показник фінансового левериджу.