Історія формування державного боргу та проблеми його обслуговування

Автор: Пользователь скрыл имя, 11 Апреля 2012 в 23:05, курсовая работа

Описание работы

Об’єктом роботи є державний борг. Предметом – регулювання та особливості обслуговування державного боргу. Методологічну основу становлять методи системного та порівняльного аналізу, статистичного дослідження та ін.
Мета роботи полягає у розкритті історії формування державного боргу України та проблем його обслуговування на сучасному етапі.
Перед нами поставлені наступні завдання: 1. Визначити загальнотеоретичні аспекти державного боргу; 2. Проаналізувати динаміку та структуру державного боргу України за 1991-2009 роки; 3. Обґрунтувати напрямки вдосконалення боргової політики України.

Содержание

ВСТУП…………………………………………………………………………………. 3
1. ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДЕРЖАВНОГО БОРГУ
1.1. Поняття та економічна природа державного боргу…………………………… 5
1.2. Класифікація державного боргу………………………………………………… 8
1.3. Проблеми обслуговування державного боргу………………………………….. 9
2. ДИНАМІКА ТА СТРУКТУРА ДЕРЖАВНОГО БОРГУ УКРАЇНИ ЗА 1991-2009 РОКИ……………………………………………………………………………...
14
3. ВДОСКОНАЛЕННЯ БОРГОВОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ……………………. 23
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………… 30
ЛІТЕРАТУРА………………………………………………………………………….. 32
ДОДАТКИ………………………………………………………………………….. 34

Работа содержит 1 файл

курс державний борг.doc

— 446.00 Кб (Скачать)

      Запорукою ефективної боргової політики є довіра інвесторів до ринку запозичень, що призведе до значного збільшення ліквідності ринку та зниження вартості фінансових інструментів. Проведення чіткої і зрозумілої політики державних запозичень, підвищення її прозорості та відкритості, сприятиме посиленню довіри інвесторів до держави. Слід зробити доступнішою інформацію про склад учасників ринку та власників державних цінних паперів, напрями використання залучених коштів, стан реалізації проектів, які фінансуються за рахунок емісії облігацій [29, с. 92-96].

      Забезпечення виконання зобов'язань держави за якнайменшої вартості поряд з максимізацією терміну погашення заборгованості належить до основних завдань удосконалення механізму управління та обслуговування державного боргу. Із зростанням середнього строку погашення заборгованості збільшуються можливості використання методів управління державним боргом. Адже чим довший середній термін погашення боргу, тим ефективніше ним можна керувати, оптимально розподіливши строки погашення позик, використовуючи конверсію, консолідацію, уніфікацію та інші методи. Це може значно сприяти зниженню тиску боргового тягаря на бюджети майбутніх років. У загальному обсязі державних зобов'язань пріоритет повинен належати довгостроковим позикам, тобто необхідно проводити політику «фондування» державного боргу.

      Залучення ресурсів за допомогою внутрішніх державних позик обмежується можливостями національного фондового ринку, високою вартістю обслуговування внутрішніх боргових зобов'язань, низьким рівнем довіри населення до соціально-економічної політики уряду, низьким платоспроможним попитом населення та високим рівнем тінізаціі економіки. Усунення зазначених негативних чинників, розвиток інфраструктури фінансового ринку, розширення якісних характеристик державних боргових паперів з метою мінімізації вартості запозичення коштів дозволять більш повно використовувати потенціал внутрішнього фінансового ринку.

      Неінвестиційне споживання привело в Україні до поглиблення економічної нестабільності, розбалансування економіки: виплата відсотків за боргом у надмірному обсязі зменшує суспільні ресурси, призначені для покриття виробничого попиту, отже, приводить до подальшого скорочення виробництва.

      Для України ще досі залишається актуальною проблема ефективного використання залучених кредитних ресурсів. Через помилки в економічній політиці вона відійшла від типового для перехідних економік способу використання іноземних запозичень на структурні реформи та модернізацію. Більшість іноземних кредитних надходжень в Україну не мали і не мають інвестиційної спрямованості, а відтак не впливають на ефективність використання ресурсів, та на сталий розвиток економіки. Тому слід забезпечити підвищення ефективності використання державного боргу на розвиток національної економіки. Від вирішення названих проблем буде залежати кінцевий успіх розробленої стратегії управління державним боргом.

      Крім інституційних перетворень в системі управління державним боргом Україні слід провести розробку та запровадження єдиної системи управління державним боргом, якою повинна стати довгострокова програма дій щодо стратегічного управління державними запозиченнями. Пріоритетним напрямом такої стратегії має стати досягнення максимальної збалансованості державних фінансів.

      Боргова стратегія в сучасних умовах вимагає застосування програмно-цільових підходів, які визначають найважливіші орієнтири державної політики в напрямку інноваційного розвитку, з метою забезпечення сприятливих конкурентних позицій на світовому ринку. Слід цілеспрямовано проводити таку боргову політику, щоб забезпечувати зростання попиту на інноваціі з боку вітчизняного виробництва, фінансування випереджаючого розвитку фундаментальної науки, найважливіших прикладних досліджень і розробок, впровадження їх у виробництво.

      Вітчизняна політика управління державним боргом повинна будуватися на принципах раціонального запозичення, ефективного використання позик і безумовного, своєчасного та повного погашення боргових зобов'язань.

      Отже, для вдосконалення боргової політики доцільно здійснити наступні заходи:

      - визначити та законодавчо закріпити боргову стратегію України, у якій повинні бути встановлені граничні розміри державного боргу та напрями використання залучених коштів;

      - у структурі державного боргу слід підвищити частку внутрішньої заборгованості, скорочуючи зовнішню, що зменшить залежність України від іноземного капіталу, дасть змогу зменшити валютні ризики та сприятиме розбудові фінансового ринку;

      - політика заборгованості має бути спрямована на максимізацію строку погашення боргу. Адже чим довший термін погашення заборгованості, тим ефективніше можна керувати боргом, оптимально розподіливши терміни погашення позик, використовуючи конверсію, консолідацію, уніфікацію та інші методи управління;

      - запорукою ефективної боргової політики є довіра інвесторів до ринку запозичень, що призведе до значного збільшення ліквідності ринку та зниження вартості фінансових інструментів. Активне управління державним боргом повинно здійснюватися з метою мінімізації ризиків, пов'язаних з його структурою, та зменшення вартості його обслуговування. 

ВИСНОВКИ

      На основі проведеного дослідження можливо сформулювати такі висновки та запропонувати деякі заходи з метою скорочення державного боргу, особливо в умовах фінансово-економічної кризи, що охопила українську економіку.

  1. В умовах ринкової економіки державний борг слід розглядати як об'єктивне явище, яке виникає в наслідок функціонування держави, а тому його неможливо уникнути, водночас необхідно розробити механізми щодо ефективного управління й обслуговування.
  2. Державний борг слід розглядати як позитивне, і як негативне явище. Як позитивне явище він забезпечує сучасному поколінню більш привабливі умови життя, соціально-економічні можливості розвитку. Як негативне явище перекладає значний тягар виплат на майбутні покоління, що потребує додаткових заходів як держави, так і її економічних суб'єктів для пом'якшення цього додаткового тягаря.
  3. В соціально-економічній системі сутність державного боргу слід розглядати як явище, що включає: а) об'єктивно обумовлену необхідність держави, її установ і організацій запозичувати та використовувати додаткові фінансові ресурси для виконання обов'язкових функцій держави і надання різних суспільних благ її економічним суб'єктам, що в кінцевому підсумку і формує державний борг; б) суму коштів, що сформована за рахунок узятих державою та її суб'єктами зобов'язань за основним боргом та відсотків по ньому; в) систему фінансово-економічних, організаційно-управлінських, юридичних та соціальних заходів щодо формування, перерозподілу, використанню позикових коштів та їх повернення з урахуванням установлених відсотків, термінів, обсягів, а також управління позиковими коштами з метою запобігання фінансової неспроможності держави.
  4. Позитивний соціально-економічний розвиток держави супроводжувався постійним зростанням валового державного боргу як в абсолютному вимірі, так і у співвідношенні до ВВП. Зокрема, питома вага валового зовнішнього боргу до ВВП у 2004 році складала 46,7%, а у 2008 році досягла 54,3%, та збільшилася до 78,2% у 2009 році.
  5. Валовий зовнішній борг України у 2008 році досяг 100,1 млрд. дол. США. Основними позичальниками виявилися комерційні банки 38,4% та торговельно-промислові компанії 46,5%. Питома вага державних органів управління складала всього 15,2%. Проте у зв'язку з економічною кризою в країні корпоративний борг негативно позначився на функціонуванні усієї соціально-економічної системи, що змусило державу прибігти до додаткових зовнішніх запозичень, зокрема з МВФ, для виконання боргових зобов'язань, перш за все, банків з метою підтримки власної банківської системи.
  6. Для покращення ситуації з державним боргом пропонуємо:
  • переглянути усі бюджетні програми щодо економічного та соціального розвитку країни з метою підвищити їх ефективність;
  • розробити комплекс фінансових, організаційно-управлінських та правових заходів щодо підвищення ефективності податкової системи;
  • забезпечити систему фінансових, організаційно-управлінських та правових заходів з метою перегляду усіх державних запозичень;
  • здійснити систему заходів, щоб скоротити у подальшій діяльності суму державного та корпоративного боргу України;
  • з метою запобігання зростання державного боргу встановити систему моніторингу усіх зовнішніх запозичень;
  • створити спеціальний фінансовий фонд, де будуть накопичуватися кошти для своєчасного погашення державного боргу;
  • для забезпечення скорочення державного боргу необхідно встановити профіцитний бюджет.

      Підсумовуючи викладене можна сказати, що вплив запозичень на економіку держави проявляється в наступному: зовнішні позики надають державі можливість інвестувати і споживати понад те, що виробляє її економіка. Ефективне використання зовнішніх запозичень для фінансування капітальних вкладень стимулює економічний прогрес. Зовнішні запозичення мають продуктивно використовуватися і спрямовуватися на розширення виробничих потужностей, що створить можливості для зростання обсягів експорту продукції, забезпечення майбутнього фінансування відсоткових та амортизаційних виплат за зовнішнім державним боргом.

      ЛІТЕРАТУРА 

  1. Фінанси: підручник / За ред. С.І. Юрія, В.М. Федосова. — К.: Знання, 2008. — 611 с.
  2. Василик О.Д. Теорія фінансів: підручник / Остап Дмитрович Василик. — К.: НІОС, 2000. — 416 с.
  3. Василик О.Д. Державні фінанси України: підручник / О.Д. Василик, К.В. Павлюк. — К.: НІОС, 2004. — 608 с.
  4. Опарін В.М. Фінанси (загальна теорія): навч. посіб. / Валерій Михайлович Опарін: 2-ге вид., доп. та перероб. — К.: КНЕУ, 2004. — 240 с.
  5. Романенко О.Р. Фінанси: підручник / Олена Романівна Романенко. — К.: Центр навчальної літератури, 2004. — 312 с.
  6. Рогатенюк Э.В. Финансы: учеб. пособ. / Э.В. Рогатенюк, И.М. Пожарицкая. — Симферополь: Национальная академия природоохранного и курортного строительства, 2007. — 280 с.
  7. Ковальчук С.В. Фінанси: навч. посіб. / С.В. Ковальчук, І.В. Форкун. — Львів: «Новий Світ — 2000», 2006. — 568 с.
  8. Ковальчук С.В. Фінанси: навч. посіб. / С.В. Ковальчук, І.В. Форкун. — Львів: «Новий Світ — 2000», 2006. — 568 с.
  9. Андрущенко В.Л. Фінансова думка Заходу в ХХ столітті: Теоретична концептуалізація і наукова проблематика державних фінансів / Володимир Леонідович Андрущенко. — Львів: Каменяр, 2000. — 303 с.
  10. Пигу А. Экономическая теория благосостояния: в 2-х томах. Т.1 : пер. с англ. / А. Пигу. — М.: Прогресс, 1985. — 512 с.
  11. Федосов В.М. Управління державним боргом у контексті ризик-менеджменту / В.М. Федосов, О.А. Колот // Фінанси України. — 2008. — №3. — С. 3-33.
  12. Ярошевич Н.Б., Хайдукова І. А. Ретроспектива та перспектива управління державним боргом України // Національний лісотехнічний університет України. Науковий вісник НЛТУ України. – 2009. − Вип. 19.7. – С. 192-197.
  13. Козюк В.В // "Державний борг в умовах ринкової трансформаційної економіки України" : монографія. - Тернопіль : Вид-во "Карт-бланш", 2002. - 238 с.
  14. Заверуха I. Правові проблеми реструктуризації державного внутрішнього боргу України // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. юрид.- 2005.- Вип. 38.- 616 с.
  15. Макар О.П. Зовнішні запозичення в системі чинників економічної стабільності України // Національний лісотехнічний університет України. Науковий вісник НЛТУ України. – 2009. – Вип. 19.6. – С. 202-208.
  16. Козюк В. В. Проблеми державного боргу в перехідній економіці України // Фінанси України.- 1999.-№ 5.- С. 24-32.
  17. Іваненко Ю. Державний борг України в цифрах і не тільки. Чи є необхідність у його достроковому погашенні? // Вісн. НБУ.- 2005.- № 12.- С. 4-6.
  18. Про реструктуризацію боргових зобов'язань Кабінету Міністрів України перед Національним банком України: Закон України // Відом. Верховної Ради.- 2000.- № 31.- С. 248.
  19. Грошово-кредитна та банківська статистика // Бюл. НБУ.- 2000.- № 11.- С. 10-15.
  20. Бондарук Т. Г. Механізм управління та особливості державного боргу // Фінанси України.- 2003.- № 4.-С. 14-18.
  21. www. minfm. gov. ua
  22. Лісовенко В. Державний зовнішній борг України: етапи формування та розвитку // Вісн. НБУ.- 2000.-№ 9.- С. 39-43.
  23. Іваненко Ю.В. До питання розкриття інформації про державний борг / Ю.В. Іванен-ко, А. В. Мамишев // Вісник НБУ. - березень 2007 р.
  24. Вісник центру: Інформаційний бюлетень Міжнародного центру перспективних досліджень, - №13(447). – 2010.
  25. Бланкарт Ш. Державні фінанси в умовах демократії. — К.: Либідь, 2000. — 654 с.
  26. Бюджетна політика у контексті стратегічного соціально-економічного розвитку України: У 6 т. / Редкол.: М. Я. Азаров (голова) та ін. — К.: НДФІ, 2004. — Т. 6: Підвищення ефективності боргової політики держави / М. Я. Азаров, Ф. О. Ярошенко, О. І. Барановський та ін. — 2004. — 348 с.
  27. Easterly W., Serven L. Eds. The Limits of Stabilization. Infrastructure, Public Deficits, and Growth in Latin America. Washington, DC, The World Bank, 2003. — 328 p.
  28. Манків Грегорі Н. Макроекономіка / Пер. з англ. — К.: Основи, 2000. — 588 с.
  29. Новосад Л. Я. Боргова політика України: тенденції та перспективи Фінанси України // Світ фінансів. - № 3. - 2010. - С. 92-96.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ДОДАТОК А 
 

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ДОДАТОК Б 

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 

      Показники
на

01.01.2006

на

01.01.2007

на

01.01.2008

на

01.04.2008

на

01.07.2008

на

01.10.2008

на

01.01.2009

на

01.04.2009

на

01.07.2009

на

01.10.2009

на

01.01.2010

Сектор державного управління 10506 10924 11884 12359 12111 11516 11959 11613 13281 15909 17806
Довгострокові 10506 10924 11884 12359 12111 11516 11959 11613 13281 15909 17806
Облігації та інші боргові цінні папери 5496 6248 7414 7667 7498 7023 6997 6824 6919 5757 5776
Кредити 5010 4676 4470 4692 4613 4493 4962 4789 6362 10152 10105
Інші боргові зобов'язання 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 1925
Органи грошово-кредитного регулювання 1254 880 462 329 290 135 4725 4545 6054 8225 6210
Довгострокові 1254 880 462 329 290 135 4725 4545 6054 8225 6210
Облігації та інші боргові цінні папери 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0
Кредити 1254 880 462 329 290 135 4725 4545 6054 6150 6082
Інші боргові зобов'язання 0 0 0 0 0 0 0 0 0 2075 128
Банки 6112 14089 30949 33870 38450 42134 39471 37623 35489 33984 30788
Короткострокові 3084 6465 11723 12059 12793 12884 9377 6640 6704 6468 4731
Інструменти грошового ринку 24 98 0 0 3 0 0 0 0 0 0
Кредити 1861 5381 9815 9883 10428 10671 7850 5580 4818 3696 2524
Валюта і депозити 1199 986 1908 2176 2362 2213 1480 1046 1612 2268 1683
Інші боргові зобов'язання 0 0 0 0 0 0 47 14 274 504 524
Довгострокові 3028 7624 19226 21811 25657 29250 30094 30983 28785 27516 26057
Облігації та інші боргові цінні папери 1232 3304 6998 6906 7270 6927 6124 5935 5644 5063 4835
Кредити 1230 3515 10633 12709 15019 18048 19157 20505 18916 18508 17634
Валюта і депозити 566 805 1595 2196 3368 4275 4813 4543 4225 3945 3588
Інші сектори 20913 26676 33581 37905 40290 43969 41255 41547 40959 41468 44091
Короткострокові 7860 8747 8954 11830 12931 14496 10924 12497 13188 13561 14953
Кредити 634 736 838 655 912 1082 800 844 1021 707 525
Торгові кредити 5976 7277 7463 10481 11242 12526 9006 10266 10413 10354 11522
Інші боргові зобов'язання 1250 734 653 694 777 888 1118 1387 1754 2500 2906
Довгострокові 13053 17929 24627 26075 27359 29473 30331 29050 27771 27907 29138
Облігації та інші боргові цінні папери 1383 1963 2124 2166 2051 1935 1634 1474 1439 892 2461
Кредити 9384 13575 21286 22752 24187 26509 27963 26936 25761 26777 26482
Торгові кредити 2286 2391 1217 1157 1121 1029 734 640 571 238 195
Прямі інвестиції: міжфірмовий борг 834 1943 3079 3339 3727 4685 4249 4196 4977 5209 5078
Валовий зовнішній борг 39619 54512 79955 87802 94868 102439 101659 99524 100760 104795 103973

Информация о работе Історія формування державного боргу та проблеми його обслуговування